Конспекти уроків до розділу 3 "Статути Збройних Сил України"

Лекція 8. Статути Збройних Сил України. Військовослужбовці та відносини між ними.

Військовослужбовці Збройних сил України. Військовослужбовці — громадяни України, які проходять дійсну військову службу в складі Збройних сил України відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

До військовослужбовців відносять осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців строкової служби і військової служби за контрактом Збройних сил України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, військ Цивільної оборони, а також інших військових формувань, створених відповідно до законів України, військовослужбовців-жінок, слухачів та курсантів військово-навчальних закладів. Усі військовослужбовці мають відповідні військові звання, користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують обов’язки громадян України, передбачені Конституцією України. Військовослужбовці перебувають на державному утриманні (грошовому, продовольчому та речовому забезпеченні).

Військові звання, знаки розрізнення і форма одягу військовослужбовців.

Військові звання — це ранги різних ступенів, що присвоюються військовослужбовцям відповідно до їхньої посади, кваліфікації, фахової підготовки та терміну служби у військових формуваннях. Військове звання визначає положення, а відповідно права й обов’язки одних військовослужбовців по відношенню до інших військовослужбовців. Старший за військовим званням має право командних функцій над іншими військовими особами в точно визначеному обсязі.

У сучасних Збройних силах України кожному військовослужбовцю та військовозобов’язаному присвоюється військове звання відповідно до груп: рядовий склад, сержантський і старшинський склади, молодший, старший та вищий офіцерський склади.

Знаки розрізнення на форменому одязі військовослужбовців ЗСУ відповідають їх персональному званню. Це — погони і петлиці, нагрудні знаки, знаки на головних уборах, погонах і петлицях, канти, лампаси.

Погони старшого офіцерського складу, крім звичайних зірок, мають додаткові вінки з листя калини, а у вищого складу — схрещені булави у калиновому вінку.

Знаки розрізнення військових звань професійного сержантського складу ЗСУ складаються з таких елементів: шеврон, дуга, прямокутник, зірка. На погонах сержантів і старшин нашивки указують на військове звання, а на петлицях прикріплюються емблеми, відповідні до роду військ та служб.

Обов’язковим атрибутом знаків розрізнення військовослужбовців Збройних сил України є тризуб - символ незалежної України.

Зразки форми одягу і знаків розрізнення військовослужбовців Збройних сил затверджуються постановою Кабінету Міністрів. Форма одягу та правила носіння форми одягу і знаків розрізнення військовослужбовців України встановлюється наказом Міністра оборони.

Обов’язки рядового (матроса) у повсякденній діяльності регламентуються Статутом внутрішньої служби. Рядовий (матрос) у мирний і воєнний час відповідає за точне та вчасне виконання покладених на нього обов’язків і поставлених йому завдань, а також за утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стані, за збереження виданого йому майна. Рядовий (матрос) підпорядковується командирові відділення.

За зразкове виконання обов’язків військової служби, успіхи в бойовій підготовці та зразкову дисципліну рядовому може бути надане військове звання старший солдат, а матросу — старший матрос. Він зобов’язаний допомагати командирові відділення в навчанні та вихованні рядових (матросів).

Рядовий (матрос) зобов’язаний:

сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов’язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), та бути готовим до виконання завдань, пов’язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України;

знати посади, військові звання та прізвища своїх прямих начальників до командира з’єднання включно;

виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим

званням військовослужбовців, шанувати честь і гідність товаришів по службі, додержувати правил військової ввічливості, поведінки та військового вітання;

зберігати державну таємницю, точно, ініціативно, сумлінно виконувати накази командирів (начальників);

постійно бути охайно одягненим за формою одягу та взуття, своєчасно й акуратно їх лагодити, щоденно чистити і зберігати у визначених місцях;

повсякденно загартовувати себе, удосконалювати фізичну підготовку; додержувати правил особистої та громадської гігієни;

досконало володіти зброєю і технікою, тримати їх завжди справними, чистими, готовими до бою;

неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї, у роботі з технікою та в інших випадках, а також додержувати правил пожежної безпеки;

бути хоробрим і дисциплінованим, не припускатися негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців;

за потреби відлучитися в межах розташування військової частини (підрозділу) запитати дозволу в командира відділення, а після повернення доповісти йому про прибуття;

під час перебування поза розташуванням військової частини поводитися з гідністю і честю, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків.

Обов’язки, права, відповідальність військовослужбовців

Обов’язки та права військовослужбовців визначені Конституцією та Законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», іншими законами України, а також ухвалені відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов’язку, проходження військової служби та статусу військовослужбовців, а також міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституційним обов’язком громадян України є захист Вітчизни, її незалежності та територіальної цілісності.

Загальні обов’язки військовослужбовців

Кожний військовослужбовець зобов’язаний виконувати службові обов’язки в обсязі завдань, доручених йому за посадою. Ці обов’язки визначаються статутами Збройних сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Військовослужбовець зобов’язаний додержуватися вимог безпеки, уживати заходів щодо запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров’я звичок.

Військовослужбовець має знати і неухильно додержувати прийнятих Україною норм міжнародного гуманітарного права.

Права військовослужбовців

Військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають усю повноту соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод, закріплених Конституцією і законами України.

Держава гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей соціальний і правовий захист відповідно до законів та прийнятих до них нормативно-правових актів.

Під час виконання службових обов’язків вони мають право застосовувати заходи фізичного впливу, а також носити, зберігати та використовувати спеціальні засоби, зброю в порядку, встановленому законодавством, але лише за умови, що інші заходи виявилися неефективними або якщо через обставини застосування інших заходів є неможливим.

Відповідальність військовослужбовців

За вчинені правопорушення військовослужбовці несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством України. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від

матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.

За вчинення злочину військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

Відносини між військовослужбовцями

Військовослужбовці мають бути прикладом високої культури, скромності та витримки, дотримувати військової честі, захищати свою гідність і поважати гідність інших. За поведінкою військовослужбовців складають враження не лише про них, а й про честь Збройних сил України в цілому.

Начальники та підлеглі, старші та молодші за військовим званням, їх права та обов’язки. Одним із принципів будівництва і керування Збройними силами України є єдиноначальність, тобто командир (начальник) наділений усією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладеної на нього персональної відповідальності перед державою за всі сфери життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця.

Командиру (начальникові) надано права одноособово приймати рішення, віддавати накази та забезпечувати виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних сил України.

За своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими.

Начальники — це посадові особи, яким статути надають певні права й обов’язки щодо підлеглих. Начальники, яким військовослужбовці підлягають за службою, зокрема і тимчасово, стають прямими начальниками для цих військовослужбовців.

Найближчого до підлеглого прямого командира називають безпосереднім начальником. Про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, а також про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Зі службових та особистих питань військовослужбовець має звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити — до наступного прямого начальника.

Начальник має право віддавати підлеглому накази і перевіряти їх виконання.

Підлеглий зобов’язаний ставитися з повагою до начальника і беззастережно виконувати його накази, крім випадків віддання явно злочинного наказу. Якщо підлеглий вважає, що стосовно нього вчинено неправомірні дії, він має виконати наказ, а після цього може подати скаргу.

За військовими званнями начальниками є:

сержанти і старшини — для солдатів і матросів однієї з ними військової частини;

прапорщики і мічмани — для сержантів і старшин, солдатів і матросів однієї з ними військової частини;

молодші офіцери — для сержантів, прапорщиків і мічманів однієї з ними військової частини та старшин, рядових і матросів;

старші офіцери з військовими званнями «підполковник», «капітан 2-го рангу», «майор», «капітан 3-го рангу» — для прапорщиків і мічманів, сержантів і старшин, рядових і матросів;

генерали, адмірали, полковники, капітани 1-го рангу — для молодших офіцерів, прапорщиків і мічманів, сержантів і старшин, солдатів і матросів;

генерали армії України, генерал-полковники, адмірали — для старших і молодших офіцерів, прапорщиків і мічманів, сержантів і старшин, рядових і матросів.

Військовослужбовці, які за своїм службовим становищем і військовим званням не є відносно інших військовослужбовців начальниками або підлеглими, можуть бути старшими чи молодшими (залежно від військового звання).

Старші за військовим званням мають право вимагати від молодших за званням дотримання військової дисципліни, громадського порядку і форми одягу, а також правил поведінки та військового вітання.

Молодший за званням повинен беззастережно виконувати всі вимоги старшого і ставитися до нього з повагою. У разі спільного виконання службових обов’язків військовослужбовцями, що не підпорядковані один одному, а їх службові стосунки не визначені командиром (начальником), старший із них за посадою, а за рівних посад — старший за військовим званням є начальником.

Порядок віддання та виконання наказів. Накази віддаються, як правило, у порядку підпорядкованості. За крайньої потреби, командир, старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, але про це повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові.

Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв’язку. Наказ належить сформулювати чітко: він не може допускати подвійного тлумачення.

Командир відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень. За віддання і виконання явно злочинного наказу (розпорядження) винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом.

Військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь» і далі виконує його. Для того щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ.

Військовослужбовець зобов’язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов’язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а при невиконанні або несвоєчасному (неповному) виконанні наказу вказати, з яких причин. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та повною мірою, він повинен про це доповісти вищезазначеним особам негайно.

У разі, коли військовослужбовець, який виконує наказ, отримав від іншого командира (начальника), старшого за службовим становищем чи військовим званням, новий наказ, що стане перешкодою для виконання попереднього, він доповідає про це командирові (начальникові), який віддав наступний наказ, і після отримання його згоди припиняє виконання попереднього наказу.

Командир (начальник), який віддав наступний наказ, повідомляє про це командира (начальника), який віддав попередній наказ.

Правила військової ввічливості, поведінки та військового вітання військовослужбовців. Усі військовослужбовці мають під час зустрічі (обгону) вітати один одного, додержуючи правил, визначених Стройовим статутом Збройних сил України. Військове вітання — це вияв взаємної поваги і згуртованості військовослужбовців. У питаннях служби вони звертаються один до одного на «Ви».

Начальники й старші за військовим званням військовослужбовці у питаннях служби до підлеглих і молодших звертаються за військовим званням і прізвищем або тільки за званням, але додаючи тоді перед званням слово «товаришу». Наприклад: «Рядовий Ткачук», «Товаришу рядовий»; «Сержанте Левчук», «Товаришу сержанте»; «Прапорщику Собчук», «Товаришу прапорщику»; «Лейтенанте Панченко», «Товаришу лейтенанте». Військовослужбовці під час звертання до них командира (начальника) або старшого за військовим званням повинні стати в стройове положення.

Підлеглі й молодші за військовим званням звертаються в службових справах до командирів (начальників) і старших за військовим званням, додаючи перед званням слово «Товаришу». Наприклад: «Товаришу лейтенанте».

За потреби звернутися до іншого військовослужбовця в присутності командира (начальника) або старшого за військовим званням, слід попросити на це дозволу командира (начальника) або старшого за військовим званням. Наприклад: «Товаришу полковнику, дозвольте звернутися до майора Лісового».

Під час звертання один до одного поза строєм, а також у разі віддавання чи отримання наказу військовослужбовці мають стати в стройове положення, а ті, що вдягнені в головний убір, прикладають руку до нього.

Доповідаючи чи вислуховуючи рапорт, військовослужбовець прикладає руку до головного убору й опускає її після закінчення доповіді. Якщо перед доповіддю строю віддавалася команда «Струнко», то доповідач за наступною командою «Вільно» повторює її й опускає руку. У громадських місцях, у міському транспорті та приміських поїздах за відсутності вільних місць військовослужбовець має запропонувати своє місце командирові (начальникові) або старшому.

Якщо під час зустрічі немає можливості вільно розминутися з командиром (начальником) або старшим за військовим званням, підлеглий (молодший за військовим званням) має, вітаючи, пропустити його. Якщо потрібно обігнати командира (начальника) або старшого за військовим званням, слід попросити в нього на це дозволу.

Військовослужбовцям заборонено тримати руки в кишенях одягу, а також сидіти в присутності командира або старшого за військовим званням без його дозволу.

Військовослужбовцям належить бути ввічливими в спілкуванні з іншими особами, виявляти особливу увагу до осіб похилого віку, жінок і дітей, поступатися їм місцем у громадському транспорті, сприяти захисту честі й гідності громадян, дотриманню громадського порядку та надавати потерпілим допомогу, якщо сталися нещасні випадки, виникли пожежі чи трапилися стихійні лиха.

Правила військової ввічливості, поведінки та військового вітання обов’язкові також для прапорщиків і мічманів, осіб молодшого, старшого і вищого офіцерського складу, які перебувають у запасі й у відставці, якщо вони носять військову форму одягу.

Внутрішній порядок у військовій частині та її підрозділах

Внутрішній порядок — це суворе дотримання визначених військовими статутами правил розміщення, повсякденної діяльності, побуту військовослужбовців у військовій частині (підрозділі) й несення служби добовим нарядом.

Внутрішній порядок досягається:

глибоким розумінням, свідомим і неухильним виконанням військовослужбовцями обов’язків, визначених законами України та військовими статутами Збройних сил України;

чіткою організацією бойової підготовки;

зразковим бойовим чергуванням та несенням служби добовим нарядом;

неухильним виконанням розпорядку дня;

дотриманням правил експлуатації озброєння, бойової та іншої техніки, матеріальних засобів, створенням у місцях розташування військовослужбовців умов для їх повсякденної діяльності, життя й побуту, що відповідають вимогам військових статутів Збройних сил України;

цілеспрямованою виховною роботою, поєднанням високої вимогливості командирів (начальників) з постійною турботою про підлеглих у дотриманні їх прав, задоволенні потреб і зміцненні здоров’я;

дотриманням вимог пожежної безпеки, а також проведенням заходів щодо охорони довкілля в районі діяльності військової частини.

Правила розміщення і повсякденної діяльності військовослужбовців

Розміщення особового складу в приміщеннях казарми. Військовослужбовці, які проходять строкову військову службу, курсанти військових навчальних закладів, крім матросів і старшин, які перебувають на кораблях, розміщуються в казармах, а ті, що проходять військову службу за контрактом, — у службових жилих приміщеннях.

Для розміщення кожної роти необхідно передбачати такі приміщення: спальне приміщення для особового складу; народознавчу світлицю; кімнату для командира роти; кімнату для підготовки офіцерів до занять; кімнату для підготовки сержантів до занять; кімнату для зберігання зброї; кімнату (місце) для чищення зброї; кімнату побутового обслуговування; кімнату для зберігання майна роти та особистих речей військовослужбовців; кімнату (місце) для занять фізичними вправами та спортом; кімнату для вмивання; сушарню для просушування обмундирування і взуття; місце для зберігання господарського інвентарю; душову; туалет.

Заняття у військовій частині проводять у відповідно обладнаних класах. У спальних приміщеннях відводиться площа з розрахунку 2,5—4 м2 на кожного військовослужбовця.

При цьому об’єм повітря має становити 9-12 м3 на одну особу. Ліжка в спальних приміщеннях розставляються так, щоб біля кожного з них чи біля двох зсунутих разом лишалося місце для тумбочок. Ліжка мають бути однаковими (стандартними) і розставляються не ближче 50 см від зовнішніх стін із додержанням суворого рівняння. Ліжка в спальних приміщеннях можуть бути розміщені в один або два яруси. Тумбочка біля ліжка призначена для зберігання предметів туалету, комірців, носових хустинок та інших дрібних предметів особистого користування. У тумбочці також можна зберігати книги й зошити.

Постіль військовослужбовців, розміщених у казармі, має складатися з ковдри, двох простирадл, подушки з наволочкою, матраца й підстилки. Біля кожного ліжка мають бути тапочки, килимки чи доріжки. Забороняється сідати й лягати на постіль в обмундируванні, за винятком чергового роти під час відпочинку (сну).Рушники для обличчя складаються вдвоє за довжиною і вішаються на спинках ліжок у головах, а рушники для ніг — на нижніх поперечинах ліжок у ногах і підгор-таються під матраци.Польові утеплені куртки, брюки та головні убори зберігаються в шафах, установлених у приміщеннях казарми, парадно-вихідне обмундирування та спортивний одяг — на вішаках у шафах кімнати для зберігання майна. Спеціальне обмундирування, призначене для роботи, поміщають поза спальним приміщенням роти в спеціальних шафах, на окремих стелажах і вішаках.

Місця для зберігання всіх видів обмундирування закріплюються за військовослужбовцями й позначаються ярликами із зазначенням військового звання, прізвища та ініціалів військовослужбовця. Повсякденне обмундирування і ремінь поясний перед сном охайно і в певному порядку складають на табуретку, взуття ставлять у ногах біля ліжка. Одяг, білизна і взуття за потреби просушуються в сушарнях. Укомплектовані речові мішки, сталеві шоломи та індивідуальні засоби захисту зберігаються в спальному чи іншому приміщенні в шафах чи на стелажах. На особистих предметах обмундирування, взуття та спорядження військовослужбовців строкової служби ставиться номер їх військового квитка. Порядок зберігання й користування фотоапаратами, магнітофонами, радіоприй-мачами та іншою побутовою радіоелектронною технікою для військовослужбовців строкової служби встановлюється командиром частини.

Умивальники обладнуються з розрахунку один кран на 5-7 осіб, не менше двох ножних ванн з проточною водою на роту.

Для чищення обмундирування й взуття виділяються окремі спеціально обладнані приміщення або місця. Курити дозволяється в спеціально відведених та обладнаних кімнатах чи місцях. Туалети обладнуються з розрахунку одна кабіна з унітазом та один пісуар на 10-12 осіб. Туалети слід утримувати в чистоті, своєчасно дезінфікувати, забезпечувати їх вентиляцію та освітлення. Кімната побутового обслуговування обладнується місцем для ремонту обмундирування, місцем для прасування речового майна, місцем для гоління, місцем для шевця, місцем для перукаря.

У спальних приміщеннях для особового складу або в інших приміщеннях на видному місці розміщують на спеціальних щитах розпорядок дня, розклад занять, листки нарядів, опис майна і необхідні інструкції.

Розміщення зброї у приміщеннях казарми. У підрозділах (на кораблях) стрілецька зброя, у тому числі навчальна, та боєприпаси до неї зберігаються в кімнаті для зберігання зброї з металевими гратами на вікнах і других дверях, з комірками 150 х 150 мм і з діаметром отворів ґрат приблизно 10 мм. Кімната має бути обладнана електрозвуковою та світловою сигналізацією, яка працюватиме й у разі відключення промислової електромережі, з прихованим виводом сигнальних пристроїв до чергового частини. У кімнаті для зберігання зброї вивішується опис матеріальних засобів, де зазначається кількість ставниць, шаф, ящиків, стендів та іншого майна, що зберігається в цій кімнаті, а також інвентарні номери шаф і номер печатки, якою їх запечатують.

На кожну ставницю (шафу, ящик) прикріплюється ярлик із зазначенням підрозділу, військового звання, прізвища та ініціалів відповідальної особи, номера ставниці (шафи, ящика) та номера печатки, якою їх запечатують.

Кімната для зберігання зброї має цілодобово перебувати під охороною осіб добового наряду. Зброю зберігають у ставницях, боєприпаси до зброї - у металевих замкнених шафах або ящиках. Частину патронів для добового наряду дозволяється зберігати в окремій штатній упаковці.

Ставниці зі зброєю, шафи і ящики з боєприпасами, а також кімната для зберігання зброї мають замикатися й запечатуватися мастиковими печатками: ставниці — печаткою чергового роти, шафи і ящики з боєприпасами - - печаткою старшини роти, кімната для зберігання зброї — печаткою чергового роти та командира роти (за його відсутності старшини роти). Ключі від ставниць і кімнати для зберігання зброї мають бути постійно в чергового роти, а ключі від шаф і ящиків з боєприпасами - у старшини роти. Передавати ключі іншим особам заборонено. Запасні ключі в пеналі, запечатаному командиром роти, зберігаються в чергового частини в замкненому металевому ящику.

Розподіл часу за розпорядком дня. Розподіл часу здійснюється таким чином, щоб забезпечити у військовій частині постійну бойову готовність і проведення занять з бойової підготовки та створити умови для підтримання порядку, військової дисципліни й виховання військовослужбовців, підвищення їх культурного рівня, всебічного побутового обслуговування, відпочинку й харчування. Розподіл часу у військовій частині протягом доби і протягом тижня здійснюється згідно з розпорядком дня, який встановлюється командиром (начальником) відповідно до завдань, покладених на військову частину, та залежно від пори року.

У розпорядку дня передбачається час для проведення ранкової фізичної зарядки, ранкового огляду, ранкового й вечірнього туалету; для навчальних занять і підготовки до них; для інструктажу та розводу добового наряду; для зміни спеціального (робочого) одягу, чищення одягу, взуття, миття рук перед їжею, харчування, обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки; для гуманітарної, культурно-освітньої та спортивно-масової роботи, слухання радіо й перегляду телепередач; для приймання хворих у медичному пункті, приймання військовослужбовців командуванням з особистих питань, відвідування військовослужбовців; для особистих потреб військовослужбовців, вечірньої прогу-лянки, вечірньої перевірки та восьмигодинного сну.

Розпорядок дня затверджується на період навчання і може уточнюватися командиром (начальником) на час проведення навчань, походів кораблів, бойових стрільб, бойового чергування, несення служби в добовому наряді, варті тощо з урахуванням особливостей їх виконання.

Проміжок часу між споживанням їжі не може перевищувати 7 год. Після обіду протягом близько ЗО хв заняття не проводяться і роботи не виконуються. Збори, засідання, а також концерти, кінофільми та інші заходи мають бути закінчені до вечірньої перевірки.

Заходи, пов’язані із забезпеченням бойової та мобілізаційної готовності військової частини, виконуються за наказом її командира в будь-який час доби з наданням військовослужбовцям приблизно 4 год відпочинку на добу.

Для обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки і матеріальних засобів, дообладнання і впорядкування парків та об’єктів навчально-матеріальної бази, упорядкування військових містечок, будівель, приміщень і виконання інших робіт у військовій частині встановлюється парко-господарський день. Для підтримання озброєння, бойової та іншої техніки в постійній бойовій готовності у військовій частині встановлюються паркові дні із залученням необхідної кількості особового складу. Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всього особового складу, крім військовослужбовців, залучених до виконання службових обов’язків. Ці дні, а також вільний від занять час відводяться для відпочинку, проведення культурно-освітньої роботи, спортивних заходів та ігор. Напередодні днів відпочинку концерти, кінофільми та інші заходи для військовослужбовців строкової служби дозволяється закінчувати на 1 год пізніше, ніж зазвичай. Підйом у дні відпочинку здійснюється пізніше за рішенням командира військової частини. У дні відпочинку ранкова фізична зарядка не проводиться.

Повсякденна діяльність військовослужбовців

Підйом, ранковий огляд і вечірня перевірка. Уранці, за 10 хв до сигналу «Підйом», черговий роти піднімає заступників командирів взводів, а у встановлений час (за сигналом «Підйом») здійснює підйом роти. Після підйому проводять ранкову фізичну зарядку, прибирають приміщення і територію, заправляють постіль, проводять ранковийтуалет та ранковий огляд. Для ранкового огляду за командою чергового роти «Рота, для ранкового огляду — СТАВАЙ» заступники командирів взводів (командири відділень) шикують свої підрозділи у визначеному місці, прикомандировані шикуються на лівому фланзі.

Черговий роти доповідає старшині роти (одному із заступників командирів взводів, який виконує обов’язки старшини роти) про готовність роти до огляду. За командою старшини роти заступники командирів взводів і командири відділень проводять ранковий огляд, під час якого перевіряється наявність особового складу, зовнішній вигляд і додержання правил особистої гігієни. Черговий роти вносить до книги запису хворих прізвища військовослужбовців, які хочуть звернутися за медичною допомогою до медичного пункту частини. Під час ранкового огляду командири відділень наказують усунути виявлені недоліки, перевіряють виконання цих розпоряджень і доповідають про результати огляду заступникам командирів взводів, а заступники командирів взводів — старшині роти.

Стан ніг, шкарпеток і натільної білизни перевіряють періодично, як правило, перед сном.

У передбачений розпорядком дня час під керівництвом старшини роти (одного із заступників командирів взводів) проводиться вечірня прогулянка, під час якої особовий склад виконує стройові пісні в складі підрозділів. Після прогулянки за командою чергового роти «Рота, на вечірню перевірку - - СТАВАЙ» заступники командирів взводів (командири відділень) шикують свої підрозділи на перевірку.

Черговий роти доповідає старшині або особі, яка його заміщає, про готовність роти до вечірньої перевірки. Старшина роти або особа, яка його заміщає, віддавши команду «Струнко», розпочинає вечірню перевірку, на початку якої називає прізвища військовослужбовців, зарахованих наказом міністра оборони України до складу роти навічно. Заступник командира першого взводу, почувши прізвище цього військовослужбовця, доповідає: «(Військове звання й прізвище) поліг як герой у бою за волю і незалежність Вітчизни».

Після цього старшина роти перевіряє особовий склад за іменним списком. Почувши своє прізвище, кожен відповідає: «Я». За відсутніх відповідає командир відділення (екіпажу, обслуги). Наприклад: «У відпустці», «У наряді». Закінчивши перевірку особового складу, старшина роти оголошує накази та розпорядження, які стосуються всіх військовослужбовців, наряди на наступний день і уточнює бойовий та пожежний розрахунки на випадок тривоги або пожежі. Після закінчення вечірньої перевірки старшина роти віддає команду «Вільно» і надає час для вечірнього туалету.

У визначений час подається сигнал «Відбій» і вмикається чергове освітлення. У приміщенні встановлюється цілковита тиша. Після ранкового огляду й вечірньої перевірки чергові рот доповідають черговому частини і подають відомості про відсутніх, а також військові звання, прізвища, імена та по батькові самовільно відсутніх. Періодично, за планом командира, проводяться загальні вечірні перевірки, на яких зобов’язаний бути присутнім весь особовий склад частини.

Навчальні заняття з бойової підготовки

Бойова підготовка є основним елементом повсякденної діяльності військовослужбовців у мирний час. Заходи, визначені планом бойової підготовки і розкладом занять, можуть переноситися тільки командиром (начальником), який їх затвердив.

Командири (начальники), винні у відриві особового складу від занять з бойової підготовки, притягаються до дисциплінарної відповідальності. Заняття розпочинаються і закінчуються за сигналом у час, визначений розпорядком дня.

Перед виходом на заняття командири відділень і заступники командирів взводів перевіряють наявність підлеглих і переконуються, чи дотримано правил носіння одягу, чи правильно припасовано спорядження та чи розряджено зброю.

Після закінчення занять і навчань командири підрозділів перевіряють, чи розряджена зброя, наявність і комплектність усього озброєння, бойової та іншої техніки, навчально-тренувальних засобів, а також наявність стрілецької зброї та боєприпасів. Результати перевірки доповідаються за підпорядкованістю. Невикористані боєприпаси та гільзи здаються в установленому порядку. Зброю чистять, здійснюють технічне обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки, а місцевість, де проводилися заняття, прибирають.

Добовий наряд роти

Призначення, склад та озброєння добового наряду роти. Добовий наряд призначається для підтримання внутрішнього порядку, охорони особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, приміщень і майна військової частини (підрозділу), контролю за станом справ у підрозділах і своєчасного вжиття заходів для запобігання правопорушенням, а також для виконання інших обов’язків внутрішньої служби. У добовий наряд роти призначаються черговий роти (гуртожитку) та днювальний роти (гуртожитку).

Кількість змін днювальних у ротах встановлюється командиром військової частини. Усі чергові та їх помічники повинні мати на лівому боці грудей нагрудний знак або пов’язку на лівому рукаві з відповідним написом. Нагрудний знак (пов’язка) передається черговим наступному черговому після доповіді про здавання та приймання чергування.

Черговий та днювальні роти мають багнети в піхвах. Багнет кріпиться на поясі ліворуч, на ширину долоні від пряжки.

Обладнання місця для несення служби добовим нарядом роти. Місце для несення служби черговим (днювальним) роти розташовується та обладнується таким чином, щоб забезпечити зручність для виконання службових обов’язків. Місце несення служби має бути забезпечене технічними засобами приймання сигналів та оповіщення підрозділів; засобами зв’язку (телефон, селектор); годинником; аварійним освітленням; стендом з документацією добового наряду.

Черговий (днювальний) роти має бути забезпечений: переліком типових команд і сигналів, які повинен подавати черговий (днювальний); списком військовослужбовців роти, які проживають поза казармою, із зазначенням їх адрес, телефонів, способів виклику та прізвищ посильних; зразками форми одягу для ранкової фізичної зарядки; схемою території, що закріплена за ротою для прибирання; книгами видачі зброї та боєприпасів, переліком хворих, звільнених; комплектом ключів від замків запалювання, люків бойових машин та дорожніми листками на випадок тривоги (в опечатаній скриньці).

Днювальний роти та його обов’язки. Днювальний роти призначається із рядового складу. Він відповідає за зберігання зброї, шаф (ящиків) із боєприпасами, майна роти та особистих речей, які є під його охороною. Днювальний роти підпорядковується черговому роти. Черговий днювальний роти несе службу всередині казарми біля вхідних дверей, поблизу кімнати зберігання зброї.

Днювальний роти зобов’язаний:

♦ не виходити з приміщення роти без дозволу чергового роти; постійно охороняти кімнату зберігання зброї; своєчасно подавати команди згідно з розпорядком дня;

♦ не пропускати в приміщення сторонніх осіб, а також не дозволяти виносити з казарми зброю, боєприпаси, майно та речі без дозволу чергового роти;

♦ негайно доповідати черговому роти про всі надзвичайні події в роті, про порушення правил відносин між військовослужбовцями роти, помічені несправності й про порушення вимог пожежної безпеки, вживати заходів до їх усунення;

♦ піднімати за командою чергового роти особовий склад під час загального підйому, а також уночі у разі тривоги, пожежі, стихійного лиха;

♦ стежити за чистотою та порядком у приміщеннях і вимагати від військовослужбовців їх додержання;

♦ не дозволяти військовослужбовцям у холодну пору, особливо вночі, виходити з приміщення роздягненими;

♦ стежити, щоб військовослужбовці курили, чистили взуття та одяг тільки у визначених для цього приміщеннях чи місцях;

♦ з прибуттям до роти прямих начальників від командира роти й вище та чергового частини подавати команду «Струнко», а з прибуттям до роти інших офіцерів роти, а також старшини або військовослужбовців іншої роти викликати чергового. Наприклад: «Черговий роти, на вихід».

Черговому днювальному заборонено сидіти, знімати спорядження та перебувати в розстебнутому одязі. Днювальний вільної зміни підтримує чистоту й порядок у приміщеннях роти і нікуди не виходить без дозволу чергового роти; допомагає йому в наведенні порядку в разі порушення встановлених статутами правил відносин між військовослужбовцями роти; залишаючись замість чергового роти, виконує його обов’язки.

Контрольні запитання

1. Хто може бути військовослужбовцем Збройних сил України?

2. Кому і відповідно до якого закону України присвоюється військове звання?

3. Які знаки розрізнення встановлено на форменому одязі військовослужбовців Збройних сил України?

4. Назвіть військові звання Збройних сил України, що встановлені для: а) офіцерського складу; б) професійного сержантського складу; в) солдатів строкової служби. 

5. Що зобов’язаний виконувати кожний рядовий (матрос) у повсякденній діяльності?

6. Дайте визначення поняття «внутрішній порядок».

7. Які приміщення мають бути в казармі для розміщення кожної роти військовослужбовців, що проходять строкову військову службу?

8. Ким і на який термін установлюється розпорядок дня у військовій частині?

УРОК № _73__.

Тема.1-1.ЗВП Поняття про військові статути. Військові звання і знаки розрізнення. Начальники та підлеглі, старші та молодші, їх права і обов'язки.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Вивчити поняття щодо суті і значення військової дисципліни;

Назвати статути Збройних сил України, основні їх вимоги. Пояснити обов'язки військовослужбовців з дотримання військової дисципліни; заохочення та стягнення, що накладаються на солдат (матросів), сержантів (старшин).

Обладнання: підручник, методичні матеріали, схеми.

План уроку

1.Поняття про військові статути.

2. Військові звання і знаки розрізнення.

3 Начальники та підлеглі, старші та молодші, їх права і обов'язки.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV. Контрольне опитування.

V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

Лекція вчителя.

1.Статути Збройних Сил України —це зведення законів військової служби, на основі яких проходять повсякденне життя, виховання, навчання, бойова діяльність військ; у них роз'яснюється, як воїн має нести військову службу і навчатися військової справи, щоб бути надійним і вмілим захисником Вітчизни.

Статути Збройних Сил України поділяються на загальновійськові статути та статути родів військ.

Загальновійськовими статутами Збройних Сил України є: Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарний статут Збройних Сил України, Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, Стройовий статут Збройних Сил України.

Статут внутрішньої служби Збройних Сил України визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців і стосунки між ними, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього розпорядку у військовій частині та її підрозділах. Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України.

Дисциплінарний статут Збройних Сил України визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання й розгляду заяв, пропозицій і скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України повинні неухильно керуватися вимогами

Дисциплінарного статуту. Його положення поширюються і на громадян, звільнених з військової служби у відставку хщ запас з правом носіння військової форми одягу, коли вони одягають військову форму.

Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України визначає організацію і порядок несення гарнізонної та вартової служб, права і обов'язки посадових осіб гарнізону та військовослужбовців, які залучаються для несення цих служб. Статут обов'язковий для всіх військових частин, штабів, організацій, установ і військових навчальних закладів Збройних Сил України.

Стройовий статут Збройних Сил України визначає: стройові прийоми і рухи без зброї та зі зброєю; строї і дії підрозділів і військових частин у пішому порядку і на машинах; порядок виконання військового вітання і проведення стройового огляду; місце Бойового прапора у строю, порядок його внесення і винесення; обов'язки військовослужбовців перед шикуванням і в строю та вимоги до їх стройового навчання. Стройовий статут обов'язковий для всіх військових частин, управлінь, штабів, організацій, установ і військових навчальних закладів.

Екіпажі кораблів та інші підрозділи Військово-Морських Сил керуються Стройовим статутом у ситуаціях, не визначених Корабельним статутом Військово-Морських Сил України.

Дія статутів Збройних Сил України поширюється на Прикордонні війська, Службу безпеки України, Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України та на інші військові формування, створені відповідно до чинного законодавства.

2.ВІЙСЬКОВІ ЗВАННЯ, ЗНАКИ РОЗРІЗНЕННЯ І ФОРМА ОДЯГУ

Кожному військовослужбовцю і військовозобов'язаному присвоюється військове звання відповідно до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу».

Встановлено такі військові звання Збройних Сил України: у Сухопутних (материкових) і Повітряних Силах — солдати, сержанти, прапорщики, офіцери, генерали; у Військово-Морських Силах — матроси (солдати), старшини (сержанти), мічмани, офіцери, адмірали (див. Кольорову вклейку в кінці підручника).

Знаки розрізнення на форменому одязі військовослужбовців Збройних Сил України відповідають їх персональному званню. Це — погони, нарукавні й нагрудні знаки, знаки на головних уборах і погонах, канти, лампаси. На погонах сержантів і старшин пришиваються нашивки відповідно до військового звання, а на петлицях прикріплюються відповідні емблеми. Обов'язковим атрибутом знаків розрізнення військовослужбовців Збройних Сил України є тризуб — символ незалежної України.

Форма одягу військовослужбовців України встановлюється наказом міністра оборони.

ВІЙСЬКОВІ ЗВАННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Армійські звання Рядовий склад

ВІЙСЬКОВІ ЗВАННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Флотські звання Рядовий склад

3. Начальники та підлеглі, старші та молодші, їх права і обов'язки.

Начальник має право віддавати підлеглому накази і перевіряти їх виконання.

Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника і ставитися до нього з повагою; якщо підлеглий вважає, що стосовно нього вчинено неправомірні дії, він повинен виконати наказ, а після цього може подати скаргу.

Начальники — це посадові особи, яким статути надають певні права і обов'язки щодо підлеглих. Начальники, яким військовослужбовці підлеглі за службою, зокрема і тимчасово, стають прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий командир називається безпосереднім начальником.

Військовослужбовці, які за своїм службовим становищем і військовим званням не є відносно інших військовослужбовців начальниками або підлеглими, можуть бути старшими чи молодшими. Старшинство визначає військове звання. Старші за військовим званням мають право вимагати від молодших за званням додержання військової дисципліни, громадського порядку і форми одягу, а також правил поведінки і військового вітання. Молодші за званням повинні беззастережно виконувати всі вимоги старших.

У разі спільного виконання службових обов'язків військовослужбовцями, що не є підлеглими один одному, коли їх службові стосунки не визначені командиром (начальником), старший із них за посадою, а за рівних посад — старший за військовим званням є начальником.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Запитання до учнів.

1) Що таке Військові Статути ЗC України?

2) Які є знаки розпізнавання.?

3) Які є військові звання?

4. Хто такі начальники та підлеглі. Їх права та обов’язки.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № _74__.

Тема.1-2.ЗВП. Дотримання військовослужбовцями статутних взаємовідносин. Правила військової ввічливості та поведінки військовослужбовців. Порядок звернення до начальників, віддання та виконання наказів..

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Вивчити поняття щодо суті і значення військової дисципліни;

Назвати статути Збройних сил України, основні їх вимоги. Пояснити обов'язки військовослужбовців з дотримання військової дисципліни; заохочення та стягнення, що накладаються на солдат (матросів), сержантів (старшин).

Обладнання: підручник, Статути ЗС, методичні матеріали, схеми.

План уроку

1. Дотримання військовослужбовцями статутних стосунків.

2.Військова ввічливість, порядок звернення до начальника.

3.Порядок віддання і виконання наказів.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV. Контрольне опитування.

V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

Лекція вчителя.

1. ДОТРИМАННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ СТАТУТНИХ СТОСУНКІВ.

Стосунки між військовослужбовцями ґрунтуються на взаємній повазі. Усі військовослужбовці під час зустрічі (обгону) вітають один одного, дотримуючись правил, визначених статутом. З питань служби звертаються один до одного на «ви».

Військовослужбовці, мають постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати чужу гідність, пам'ятати, що за їхньою поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Військовослужбовці повинні бути ввічливими у ставленні до цивільного населення, виявляти особливу увагу до літніх осіб, жінок і дітей, поступатися місцем у громадському транспорті, захищати честь і гідність громадян, сприяти дотриманню громадського порядку, надавати допомогу постраждалим під час нещасних випадків, стихійного лиха.

У громадських місцях, у міському транспорті та приміських поїздах військовослужбовець мусить запропонувати начальникові (старшому) своє місце, якщо немає вільних місць.

Коли під час зустрічі немає можливості вільно розминутися з начальником (старшим), підлеглий (молодший) повинен зійти з дороги і, вітаючи, пропустити його. В разі потреби обігнати начальника (старшого) військовослужбовець просить у нього дозволу на це.

2.ВІЙСЬКОВА ВВІЧЛИВІСТЬ, ПОРЯДОК ЗВЕРНЕННЯ ДО НАЧАЛЬНИКА.

Військова ввічливість — це постійний зразок високої культури, скромності й витримки, це збереження військової честі, це обов'язкове військове вітання як один із видів військового ритуалу. Військове вітання зобов'язані віддавати один одному всі військовослужбовці, в тому числі й рівні за військовим званням. . Військове вітання віддають при зустрічі і при обгоні. Першим віддають військове вітання підлеглі і молодші за військовим званням.

Військовослужбовці зобов'язані віддавати . військове вітання могилі Невідомого Солдата, бойовим прапорам військових частин, військово-морському прапору під час прибуття на військовий корабель і в разі відбуття з нього, похоронним процесіям, що супроводжуються військовими. Коли виконується Державний Гімн України, військовослужбовці приймають положення «струнко» і прикладають руку до головного убору.

Правила військової ввічливості, поведінки і військового вітання обов'язкові також для прапорщиків, мічманів, офіцерів, генералів та адміралів, які перебувають у запасі або у відставці, якщо вони одягнені у військову форму.

Військовослужбовці, підлеглі й молодші, звертаючись у службових справах до начальників і старших, називають їх за військовим званням, додаючи перед званням слово «товариш» . Наприклад: «Товаришу сержант», «Товаришу прапорщик»; «Товаришу капітан».

Коли хочуть звернутися до іншого військовослужбовця в присутності командира (начальника) чи старшого, просять на це дозволу командира (начальника) чи старшого. Наприклад: «Товаришу майор. Дозвольте звернутися до лейтенанта Коваленка».

Зі службових та особистих питань військовослужбовець звертається до свого безпосереднього командира, а в разі необхідності — до вищого начальника. Начальники і старші, звертаючись із питань служби до підлеглих і молодших, називають їх за військовим званням і прізвищем або тільки за званням, додаючи в останньому випадку перед званням слово «товариш». Наприклад: «Рядовий Коваленко» або «Товаришу рядовий»; «Сержант Шевчук» або «Товаришу сержант»; «Прапорщик Іваненко» ; «Лейтенант Петренко» (товаришу) лейтенант».

У вільний від служби час військовослужбовці можуть звертатись один до одного на ім'я, а до начальників і старших — на ім'я та по- батькові.

Звертаючись один до одного поза строєм, а також віддаючи чи вислуховуючи наказ, військовослужбовці мають стати у стройове положення «струнко», піднести руку до головного убору (в разі його наявності) й опустити її. Віддаючи або вислуховуючи рапорт, військовослужбовець опускає руку від головного убору після закінчення рапорту,

Військовослужбовець завжди, за всіх умов звертається до командира згідно з вимогами статуту. Це стосується і таких, наприклад, випадків, коли солдат служить під командою земляка, товариша по цивільній роботі або навіть родича.

3.ПОРЯДОК ВІДДАННЯ І ВИКОНАННЯ НАКАЗІВ

Начальник має право віддавати підлеглому накази і перевіряти їх виконання.

Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника і ставитися до нього з повагою; якщо підлеглий вважає, що стосовно нього вчинено неправомірні дії, він повинен виконати наказ, а після цього може подати скаргу.

Начальники — це посадові особи, яким статути надають певні права і обов'язки щодо підлеглих. Начальники, яким військовослужбовці підлеглі за службою, зокрема і тимчасово, стають прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий командир називається безпосереднім начальником.

Військовослужбовці, які за своїм службовим становищем і військовим званням не є відносно інших військовослужбовців начальниками або підлеглими, можуть бути старшими чи молодшими. Старшинство визначає військове звання. Старші за військовим званням мають право вимагати від молодших за званням додержання військової дисципліни, громадського порядку і форми одягу, а також правил поведінки і військового вітання. Молодші за званням повинні беззастережно виконувати всі вимоги старших.

У разі спільного виконання службових обов'язків військовослужбовцями, що не є підлеглими один одному, коли їх службові стосунки не визначені командиром (начальником), старший із них за посадою, а за рівних посад — старший за військовим званням є начальником.

Начальники мають право віддавати підлеглим накази і повинні перевіряти їх виконання. Підлеглі повинні виконувати накази начальників (командирів).

Накази віддаються, як правило, в порядку підлеглості. В разі крайньої потреби старший начальник може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові.

Вислухавши наказ, військовослужбовець відповідає «Слухаюсь» і виконує його. Про виконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти начальникові, який віддав наказ, і своєму безпосередньому начальникові. Наказ має бути сформульований виразно, чітко, щоб не допустити його подвійного тлумачення і не викликати сумнівів у підлеглого щодо його змісту.

Начальник (командир), який віддав наказ, повинен забезпечити його виконання. Він несе відповідальність за наслідки та відповідність наказу чинному законодавству, а також за невжиття заходів щодо його виконання.

Якщо військовослужбовець, виконуючи наказ, одержав від іншого начальника, старшого за службовим становищем, новий наказ, який стає перешкодою для виконання попереднього, він доповідає про це начальникові, який віддав другий наказ, і за його згоди виконує останній. Начальник, який віддав новий наказ, повідомляє про це того начальника, що віддав попередній наказ.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Запитання до учнів.

1) Як військові Статути ЗC України регламентують взаємовідносини між військовослужбовцями?

2) Що таке військове вітання, як воно здійснюється?

3) Як військовослужбовці мають звертатися один до одного?

4. Порядок віддачі і виконання наказів.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № 75___.

Тема.1-3.ЗВП. Військова дисципліна. Її суть і значення.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Вивчити поняття щодо суті і значення військової дисципліни;та прав командирів щодо заохочення та покарання підлеглих.

Обладнання: підручник, Статути ЗС, методичні матеріали, схеми.

План уроку

1 Суть і значення військової дисципліни.

2. Заохочення, що застосовуються до солдат

3. Стягнення, що накладають на солдат.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV. Контрольне опитування.

V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

Лекція вчителя.

1. Суть і значення військової дисципліни.

Військова дисципліна – це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов’язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі. Якщо в підрозділі міцна дисципліна, то в ньому ефективніше відбувається навчання солдатів (матросів); вони швидше оволодівають довіреною їм зброєю і технікою.

Дотримання військової дисципліни обов’язкове для військовослужбовця в бою і повсякденному житті, в строю і поза ним, в розташуванні військової частини і поза нею.

Військова дисципліна зобов’язує кожного військовослужбовця:

• додержуватися Конституції та законів України, військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів;
• бути пильним, зберігати державну та військову таємницю;
• додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;
• виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливим і додержуватися військового етикету;
• поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

2.Заохочення, що застосовуються до солдат.

Заохочення як форма визнання успіхів і заслуг є важливим засобом виховання військовослужбовців у зміцненні військової дисципліни. Командирам і начальникам Дисциплінарним статутом Збройних Сил України надаються великі права для заохочення воїнів за сумлінне й ретельне ставлення до військової служби, за успіхи в бойовому навчанні.

Щодо солдатів(матросів) застосовуються такі заохочення:

а) оголошення подяки;

б) зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення;

в) надання одного додаткового звільнення з розташування військової частини чи корабля на берег поза чергою військовослужбовцям строкової служби;

г) надання додаткової відпустки військовослужбовцям строкової служби строком на 5 діб;

д) повідомлення батьків або колективу за місцем роботи чи навчання військовослужбовця до його призову на службу про зразкове виконання ним військового обов’язку та про отримані заохочення;

е) нагородження грамотою, цінним подарунком або грошовою премією;

є) нагородження військовослужбовця його фотокарткою, знятою біля розгорнутого Бойового Прапора військової частини;

ж) присвоєння військового звання старший солдат (старший матрос);

з) присвоєння сержантам (старшинам) строкової служби, які звільняються в запас, чергового військового звання, вищого на один ступінь за військове звання, передбачене штатною посадою, яку обіймав сержант чи старшина під час звільнення в запас, до старшини, головного корабельного старшини включно;

и) занесення прізвища військовослужбовця до Книги пошани військової частини (корабля) ;
і) нагородження заохочувальними відзнаками міністра оборони України.

Заохочення оголошуються на зборах (нарадах), перед строєм або військовослужбовцю особисто.

3.Стягнення, що накладають на солдат.

Відомо, що в армійському і флотському середовищі є особи, які не цінують військової честі і порушують вимоги законів, військову присягу та статути. Такі воїни завдають великої шкоди справі підвищення бойової готовності частин і кораблів.

Командирам (начальникам) надаються всі права для утримання міцного порядку в підрозділі (на кораблі). Командир не має права залишати без уваги жодної провини підлеглого. У разі порушення військової дисципліни командир (начальник) повинен нагадати військовослужбовцю про обов’язки служби, а за необхідністю накласти дисциплінарне стягнення.

На солдат (матросів) строкової служби можуть бути накладені такі стягнення:

• зауваження;
• догана;
• сувора догана;
• позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини або з корабля на берег;
• призначення поза чергою в наряд на роботу – до 5 нарядів;
• позбавлення військового звання „старший солдат” („старший матрос”) .

Військовослужбовці за вчинені ними злочини несуть кримінальну відповідальність згідного з чинним законодавством. З метою громадського впливу на порушників військової дисципліни і громадського порядку до накладення стягнення військовослужбовців за рішенням командира (начальника) можна обговорювати на зборах особового складу. Рішення зборів є рекомендаційними для командирів (начальників). При визначенні виду і міри стягнення враховуються ступінь провини, її характер, попередня поведінка порушника, обставини за яких порушення було скоєне, а також те, скільки часу перебуває військовослужбовець на службі.

Військовослужбовцям стягнення оголошуються особисто або перед строєм. Дисциплінарне стягнення має бути накладено не пізніше 10 діб, починаючи з дня коли командиру стало відомо про правопорушення.
Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.

Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Питання для закріплення знань:

1. Що таке військова дисципліна ?
2. На який строк надається додаткова відпустка?
3. Які стягнення можуть накладатися на військовослужбовців строкової служби?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № _76__.

Тема.2-1.ЗВП. Розподіл часу та повсякденний порядок

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Вивчити поняття щодо розподілу часу та повсякденного порядку. Основні їх вимоги. Пояснити обов'язки військовослужбовців щодо виконання розпорядку дня військової частини.

Обладнання: підручник, Статути ЗС, методичні матеріали, схеми.

План уроку

1.Розпорядок дня військової частини

2. Сніданок, обід і вечеря.

3.Підйом, ранковий огляд і перевірка.

4.Навчальні заняття.

5.Звільнення з розташування військової частини.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV. Контрольне опитування.

V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

Лекція вчителя.

1.Розпорядок дня військової частини.

Розподіл часу у військовій частині протягом доби здійснюють згідно з розпорядком дня, яким встановлюється час виконання основних заходів повсякденної діяльності, навчання й побуту особового складу підрозділів.

Розпорядок дня має передбачити час: для проведення ранкової фізичної зарядки, ранкового огляду, ранкового й вечірнього туалету, навчальних занять і підготовки до них, для інструктажу та розводу добового наряду; для зміни спеціального (робочого) одягу, чищення одягу і взуття; миття рук перед їжею; харчування; обслуговуванню озброєння і військової техніки; для гуманітарної, культурно-освітньої та спортивно-масової роботи; слухання радіо і перегляду телепередач; для прийому хворих у медичному пункті; прийому військовослужбовців командуванням з особистих питань; для власних потреб військовослужбовців, вечірньої прогулянки, перевірки та восьмигодинного сну.

2. Сніданок, обід і вечеря.

визначений час черговий частини дає дозвіл на видачу їжі. Військовослужбовці приходять до їдальні строєм, під командою старшини роти або одного із заступників командира взводу.

Для військовослужбовців, які потребують дієтичного харчування, їжу готують окремо.

Проміжок між харчуванням не повинен перевищувати семи годин. Після обіду протягом не менше ніж 30 хвилин не проводяться заняття і не виконуються роботи.

Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всього особового складу, крім військовослужбовців, залучених до виконання службових обов'язків. У ці дні підйом здійснюється пізніше, за рішенням командира військової частини, ранкова фізична зарядка не проводиться, час використовується для проведення гуманітарної, культурно-освітньої роботи, спортивних заходів та ігор, написання листів тощо.

3.Підйом, ранковий огляд і перевірка.

За 10 хвилин до сигналу «Підйом» черговий роти піднімає заступників командирів взводів, які керують своїми підлеглими після сигналу «Підйом» та проводять ранкову фізичну зарядку. Після цього здійснюється прибирання приміщення і території, заправка постелі , ранковий туалет та ранковий огляд.

Після вечірньої прогулянки старшина роти розпочинає вечірню перевірку особового складу за іменним списком. Почувши своє прізвище, кожен відповідає: «Я». За відсутніх відповідає командир відділення. Після перевірки у встановлений час подається сигнал «Відбій».

4.Навчальні заняття.

Навчальні заняття — це основа бойової підготовки і головний зміст повсякденної діяльності військовослужбовців у мирний час. На заняттях та навчаннях має бути весь особовий склад підрозділу (військової частини). Від занять звільняються тільки особи, які перебувають у добовому наряді або на стаціонарному лікуванні в медичному пункті. Заняття починають і закінчують за сигналом у час, визначений розпорядком дня.

5.Звільнення з розташування військової частини.

Військовослужбовець строкової служби, який не має дисциплінарного стягнення «позбавлення чергового звільнення», користується правом звільнення з розташування військової частини. Звільнення проводять за чергою.

Після повернення із звільнення військовослужбовці з'являються до чергового роти й доповідають про повернення, здають йому записку про звільнення, та доповідають своєму безпосередньому командирові (начальнику). Наприклад: «Товаришу сержант. Солдат Тимченко зі звільнення прибув, зауважень не мав (або мав, яке, від кого)».

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Питання для закріплення знань:

1. Які заходи передбачаються розпорядком дня?
2. Порядок звільнення військовослужбовців.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № _77_

Тема.2-2,3,4,.ЗВП. Призначення добового наряду роти. Вивчення дій днювального під час прибуття в роту прямих начальників, чергового по частині ,у випадку тривоги та пожежі. Дії днювального під час виносу майна з приміщення роти. Дії днювального вільної зміни. Тренування у виконанні обов’язків днювального. Тематичне оцінювання.

Навчальна група: _____________

Час: 3 години

Місце:________________________

Мета: Вивчити поняття щодо добового наряду під розподілу. Основні їх функції. Пояснити обов’язки днювального роти. Практично відпрацювати дії та обов’язки днювальногоднювального.

Обладнання: підручник, Статути ЗС, методичні матеріали, схеми.

План уроку

1.Добовий наряд

2. Обов’язки днювального роти.

3. Вивчення дій днювального під час прибуття в роту прямих начальників, чергового по частині.

4. Вивчення дій днювального у випадку тривоги та пожежі.

5. Дії днювального під час виносу майна з приміщення роти.

6. Дії днювального вільної зміни.

7. Тематичне оцінювання.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань, практичні дії днювального на місці днювального.

IV. Підведення підсумків.

V. Контрольне опитування.

VI. Домашнє завдання.

Лекція вчителя.

1.Добовий наряд

Добовий наряд призначається для підтримання внутрішнього порядку, охорони особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, приміщень і майна військової частини, контрою за станом справ у підрозділах і своєчасного вживання заходів щодо запобігання правопорушень, а також для виконання інших обов'язків внутрішньої служби.

Склад добового наряду оголошують наказом по військовій частині. У добовий наряд роти призначають чергового та днювальних роти.

Військовослужбовцям, призначеним у добовий наряд, надається певний час для того, щоб підготуватися до несення служби, перевірити, чи знають вони свої обов'язки, відпочити.

Черговий роти носить на лівому рукаві пов'язку або на лівому боці грудей нагрудний знак з відповідним написом. Черговий і днювальні роти мають озброєння — багнети в піхвах. Багнет кріпиться на поясі з лівого боку, на ширину долоні від пряжки. За наказом Міністра оборони України у деяких військових частинах добовий наряд роти може мати автомат (карабін) з двома спорядженими магазинами.

2. Обов’язки днювального роти

Днювальний роти призначається із солдатського складу. Він відповідає за зберігання зброї, шаф (ящиків) із боєприпасами, майна роти, особистих речей військовослужбовців, які є під його охороною. Днювальний роти підпорядкований черговому роти.

Днювальний несе службу всередині казарми біля вхідних дверей, поблизу кімнати зберігання зброї. Він зобов’язаний: не пропускати в приміщення сторонніх осіб; нікуди не виходити з приміщення без дозволу чергового роти; постійно охороняти кімнату зберігання зброї; своєчасно подавати команди згідно з розпорядком дня; не дозволяти виносити з казарми зброю, боєприпаси, майно і речі без дозволу чергового роти; негайно доповідати черговому про всі випадки в роті, про порушення встановлених статутом правил відносин між військовослужбовцями, про помічені несправності й порушення вимог пожежної безпеки, вживати заходи щодо їх усунення; не дозволяти військовослужбовцям у холодну пору, особливо вночі, виходити з приміщення роздягненими; стежити за чистотою і порядком у приміщеннях та вимагати від військовослужбовців дотримуватися чистоти і порядку; піднімати особовий склад під час загального підйому, а також уночі у разі тривоги, пожежі, стихійного лиха; стежити, щоб військовослужбовці курили, чистили взуття та одяг тільки у визначених для цього приміщеннях (місцях).

З прибуттям до роти прямих начальників від командира роти й вище та чергового частини подавати команду „Струнко!”; з прибуттям до роти інших офіцерів роти, а також старшини або військовослужбовців іншої роти викликати чергового „Черговий по роті, на вихід”.

Якщо виникає пожежа, днювальний викликає пожежну команду, вживає заходи щодо гасіння пожежі та негайно доповідає черговому роти. Приймає всі заходи щоб вивести людей і винести зброю та майно з приміщень, яким загрожує небезпека.

Черговому днювальному забороняється сидіти, знімати спорядження та перебувати у розстібнутому одязі.

Для виконання обов'язків чергового днювального роти обладнується спеціальне місце, в якому є: документація днювального роти, телефон, статути Збройних Сил України, технічні засоби приймання сигналів та оповіщень підрозділів, аварійне освітлення, годинник, засоби гасіння пожежі. (Додаток № 5 )

З прибуттям до роти прямих начальників від командира роти й вище та чергового частини подавати команду „Струнко!”; з прибуттям до роти інших офіцерів роти, а також старшини або військовослужбовців іншої роти викликати чергового.

3. Практичні дії днювального на місці днювального. Тренування у виконанні обов’язків днювального:

1. Вивчення дій днювального під час прибуття в роту прямих начальників, чергового по частині.
2. Вивчення дій днювального у випадку тривоги та пожежі.
3. Дії днювального під час виносу майна з приміщення роти.
4. Дії днювального вільної зміни.

4. Тематичне оцінювання.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Питання для закріплення знань:

1.Що таке добовий наряд?

2. Його функції.

3.В чому полягають обов’язки днювального роти?.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № 78___.

Тема.2-6.ЗВП. Порядок заряджання та розряджання зброї. Дії чатового під час прийому та здачі поста

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Вивчити поняття щодо порядку заряджання та розряджання зброї, зміни чатового. Практично відпрацювати порядок заряджання і розряджання зброї. Практично відпрацювати порядок зміни поста.

Обладнання: підручник, Статути ЗС, методичні матеріали, схеми.

План уроку

1.Порядок заряджання та розряджання зброї.

2.Зміна чатового

3.Практично відпрацювати порядок заряджання і розряджання зброї.

4.Практично відпрацювати порядок зміни поста.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV. Контрольне опитування.

V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання..

Лекція вчителя.

1.Порядок заряджання та розряджання зброї.

Заряджання і розряджання зброї проводиться перед вартовим приміщенням за командою начальника варти і під його безпосереднім наглядом. Заряджають і розряджають автомати у спеціальному освітленому місці, яке обладнане кулеулавлювачем (для схоплювання кулі в разі випадкового пострілу). Зброю заряджають щоразу перед виходом на пости, в дозір, для конвоювання заарештованих, які перебувають під судом, слідством, або засуджених, для супроводження осіб, які перевіряють варту. Розряджання зброї і огляд її після того здійснюють перед тим, як зайти у вартове приміщення. Автомати заряджають спорядженими магазинами. Патрон у патронник не досилають. Перед заряджанням автомати оглядають і ставлять на запобіжник.

2.Зміна чатового

За командою розвідного попередньої варти: «Чатовий, здати пост!» — чатовий здає пост. При цьому чатовий і вартовий повертають один до одного голови. Чатовий, називаючи номер поста, перелічує вартовому все, що підлягає охороні, згідно з табелем постів, а також повідомляє, що було помічено поблизу поста під час несення служби.

Після здавання поста словами вартовий за командою свого розвідного: «Вартовий, прийняти пост!» - зобов'язаний разом із розвідним нової варти в присутності чатового та розвідного попередньої варти обійти об'єкт, що охороняється, й перевірити справність огорожі, дверей (воріт), вікон і стін сховищ (складів, парків), кількість машин, літаків, гармат, іншої бойової техніки, а також наявність і стан засобів охорони, зв'язку, пожежегасіння, цілість і справність замків, пломб і печаток.

Закінчивши здавання та приймання поста, чатовий і вартовий, який заступає на пост, стають обличчям у бік, протилежний об'єктові, що охороняється, і по черзі доповідають: «Товаришу сержант, солдат Коваленко пост номер 5 здав»; «Товаришу сержант, солдат Гриценко пост номер 5 прийняв». За командою розвідного попередньої варти: «солдат Коваленко, з поста кроком руш!» — вартовий, якого змінили, залишає пості 3 цього моменту вартовий Гриценко стає чатовим і виконує свої обов'язки на посту.

3.Практично відпрацювати порядок заряджання і розряджання зброї.

4.Практично відпрацювати порядок зміни поста.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Питання для закріплення знань:

1. Який порядок заряджання і розряджання зброї.

2..Який порядок зміни поста.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № _79__.

Тема.2-5.ЗВП. Призначення та завдання варти. Визначення варти, чатового.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Вивчити поняття щодо вартової служби. Призначення вартової служби. .Пост, його обладнання та оснащення. Пояснити :Обов’язки чатового; .Положення зброї у чатового на посту.

Обладнання: підручник, Статути ЗС, методичні матеріали, схеми.

План уроку

1.Вартова служба

2.Пост, його обладнання та оснащення

3.Положення зброї у чатового на посту

4.Обов’язки чатового

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV. Контрольне опитування.

V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

Лекція вчителя.

1.Вартова служба

У повсякденному житті військових частин і підрозділів, вартова служба відіграє дуже важливу роль.

Несення вартової служби є виконанням бойового завдання. Вартою називають озброєний підрозділ, віднаряджений для виконання бойового завдання з метою охорони та оборони військових об’єктів та бойових прапорів. За час служби в армії і на флоті кожному військовослужбовцю доводиться багато разів стояти на посту.

Вартова служба призначається для надійної охорони й оборони важливих військових об'єктів та бойових прапорів.

Варти бувають: гарнізонні — для охорони й оборони об'єктів гарнізонного призначення; внутрішні — для охорони й оборони об'єктів військової частини; тимчасові — для охорони та оборони військового майна під час завантаження (розвантаження), перевезень, тимчасового складування, а також для охорони заарештованих.

До складу варти призначаються: начальник варти, розвідні і вартові, а у разі потреби — також помічник начальника варти, один помічник начальника варти — по службі вартових собак, оператор технічних засобів охорони, водії транспортних засобів, а у варті при гауптвахті – вивідні й конвойні. Вартові призначаються за кількістю постів і змін.

Для безпосередньої охорони й оборони об'єктів із складу варти виставляють чатових.

Чатовим називається озброєний вартовий , який виконує бойове завдання щодо охорони та оборони дорученого йому поста.

Чатовий підпорядковується начальнику варти, помічнику начальника варти, своєму розвідному. Він є особою недоторканою. Недоторканість чатового полягає:

• в особливій охороні законом його прав і особистої гідності;
• у підпорядкуванні його лише певним особам – начальникові варти, помічникові начальника варти та своєму розвідному;
• в обов’язку всіх осіб неухильно виконувати вимоги чатового, які визначені його службою;
• у наданні йому права застосовувати зброю у випадках, визначених Статутом.

Військовослужбовець, призначений до варти, повинен твердо вивчити обов'язки згідно статуту, підготувати зброю і спорядження. Призначення до варти проводиться за 2-3 дні до заступання в наряд. Як правило, військовослужбовці призначаються від однієї роти. Список особового складу варти, складений відповідно до табеля постів, оголошується старшиною на вечірній перевірці.

У ніч напередодні заступання в наряд військовослужбовці, призначені до варти, не повинні нести ніякої іншої служби і не залучаються до роботи чи занять. У день заступання в наряд особовому складу варти надається не менш ніж чотири години для підготовки до несення служби та перевірки знання обов’язків, з них одна година на відпочинок (сон).

2.Пост, його обладнання та оснащення

Постом називається все доручене для охорони та оборони чатовому, а також місце, або ділянка місцевості, на якій він виконує свої обов’язки.

Пости встановлюються біля Бойового прапора частини, біля складів з боєприпасами, зброєю, спорядженням, біля техніки.

Залежно від тривалості несення служби пости підрозділяються на постійні (добові) і тимчасові (частина доби). Перші — тризмінні, другі — двозмінні.

На території поста з урахуванням місцевих умов потрібно забезпечити достатній огляд і зону обстрілу (не менше 50 м), тому територію навколо поста звільняють від кущів, дерева проріджують, нижні гілки обрубують, траву скошують, зайві предмети прибирають. Для оборони найважливіших об'єктів і приміщення варти поблизу зовнішніх постів викопують та обладнують окопи. В нічний час підходи до поста й об'єкта, що охороняються, освітлюються, при цьому освітлення має бути таким, щоб чатовий весь час перебував у тіні.

Пост обладнується сигналізацією, що забезпечує чатовому можливість не менш ніж з двох пунктів негайно викликати начальника варти, його помічника або розвідного.

3.Положення зброї у чатового на посту

На кожному посту е постовий одяг, а також спеціально обладнаний для його збереження постовий гриб або постова будка з вішалкою; на внутрішньому посту є шафа або вішалка для куртки. Постовий гриб (постова будка) фарбується під колір об'єкта, що охороняється, або навколишньої місцевості На зовнішньому (а в деяких випадках і на внутрішньому) посту безпосередньо біля об'єкта, що охороняється, повинні бути засоби пожежегасіння: вогнегасники, ящики з піском, бочки з водою, відра та інвентар (лопати, сокири, ломи, гаки).

Чатовий на посту має тримати зброю із примкнутим багнетом (автомат із складаним прикладом - без багнета, багнет - у піхвах на поясному ремені); уночі - у положенні приготування до стрільби стоячи, вдень - у положенні «на ремінь» або в положенні приготування до стрільби стоячи; на внутрішніх постах і на посту біля Бойового прапора військової частини (корабля) автомати з дерев'яним прикладом - у положенні «на ремінь», із складаним прикладом - «на груди», клапан сумки із спорядженим магазином необхідно тримати постійно застебнутим.

Якщо на посту виникає пожежа, чатовий негайно передає повідомлення про це до вартового приміщення і, не припиняючи спостереження за об'єктом, який охороняється, намагається погасити вогонь. Якщо пожежа виникає на технічній території об'єкта, - який охороняється, або на об’єкті, що має зовнішню та внутрішню огорожі, а також поблизу поста, то чатовий передає повідомлення про це до вартового приміщення і далі несе службу на посту. Під час гасіння пожежі чатовому дозволено тримати зброю в положенні «за спину» .

Якщо посту біля Бойового Прапору загрожує небезпека (пожежа, стихійне лихо), чатовий виносить Бойовий Прапор у безпечне місце і викликає начальника варти.

Здійснюючи охорону об'єкта, чатовий патрулює всередині огорожі або обходить його по периметру між зовнішньою і внутрішньою огорожами, а також спостерігає з вишки та використовує технічні засоби охорони Чатовий ходить за визначеним маршрутом із швидкістю, що забезпечує надійну охорону об'єкта, роблячи короткі зупинки для огляду місцевості й огорожі, а також для доповіді по засобах зв'язку начальникові варти про несення служби або подання визначеного сигналу під час проходження пунктів сигналізації.

4.Обов’язки чатового

Чатовий зобов’язаний:

• пильно охороняти та стійко обороняти свій пост, нічим не відволікатися, не випускати з рук зброї й нікому не віддавати її, включаючи осіб, яким він підпорядкований;
• під час виконання завдання на посту тримати зброю зарядженою, завжди готовою до застосування (при цьому патрон у патронник не досилати);
• рухаючись визначеним маршрутом, уважно оглядати підступи до поста й огорожу та доповідати через засоби зв’язку про хід несення служби у визначені табелем постів строки;
• не залишати поста, доки не буде змінено або знято;
• не допускати до поста ближче, ніж на відстань, визначену в табелі постів, та позначки на місцевості нікого, крім начальника варти, помічника начальника варти й свого розвідного та осіб, яких вони супроводжують;
• знати маршрут руху транспортних засобів варти, а також їх розпізнавальні знаки й сигнали;
• уміти застосовувати засоби пожежегасіння, які є на посту;
• викликати начальника варти у разі виявлення будь-яких неполадок в огорожі об’єкта (на посту) та за будь-якого порушення поблизу свого чи сусіднього поста;
• почувши сигнал технічних засобів охорони або гавкання вартового собаки, негайно доповісти до вартового приміщення;
• віддавати військове вітання начальникам, яким він підпорядкований, а також іншим начальникам, які прибули на пост в їх супроводі.

Чатового мають право змінити або зняти з поста лише начальник варти, помічник начальника варти й розвідний, якому підпорядкований чатовий.

У виняткових випадках зняти або змінити чатового може черговий варт в присутності командира роти звідки він призначений.

Чатовому заборонено сидіти, притулятися до чого-небудь, спати, курити, розмовляти, їсти, пити, читати, писати, справляти природні потреби, передавати й приймати будь-які предмети, досилати без потреби патрон у патронник, заходити у зону роботи технічних засобів охорони.

Чатовий повинен відповідати на запитання лише начальника варти, його помічника, свого розвідного й осіб, які прибули з ними для перевірки.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Питання для закріплення знань:

1. Які бувають варти?
2. Що називається постом ?
3. Порядок дії чатового коли загрожує небезпека Бойовому Прапору?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № _80__.

Тема.2-7.ЗВП. Дії чатового під час пожежі, або порушення порядку поблизу свого чи сусіднього постів. Дії чатового під час нападу на пост. Порядок застосовування зброї чатовим на посту.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Вивчити дії чатового під час пожежі, або порушення порядку поблизу свого чи сусіднього постів. Дії чатового під час нападу на пост... Пояснити порядок застосовування зброї чатовим на посту.

Обладнання: підручник, Статути ЗС, методичні матеріали, схеми.

План уроку

1.Особливі обов’язки чатового.

2.Застосовування зброї чатовим на посту

3.Практично відпрацювати порядок застосування зброї.

4.Практично відпрацювати порядок дії чатового під час пожежі, або порушення порядку поблизу свого чи сусіднього постів.

5.Практично відпрацювати ії чатового під час нападу на пост.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV. Контрольне опитування.

V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

Лекція вчителя.

1.Особливі обов’язки чатового.

Чатовий підпорядковується начальникові варти, помічникові начальника варти, своєму розвідному. Він є особою недоторканною. Недоторканність чатового полягає:

в особливій охороні законом його прав і особистої гідності;

у підпорядкуванні його лише певним особам - начальникові варти, помічникові начальника варти та своєму розвідному;

в обов’язку всіх осіб неухильно виконувати вимоги чатового, які визначені його службою;

у наданні йому права застосовувати зброю у випадках, визначених цим Статутом.

Чатового мають право змінити або зняти з поста лише начальник варти, помічник начальника варти й розвідний, якому підпорядкований чатовий.

У виняткових випадках зняти або змінити чатового може черговий варт (військової частини) в присутності командира роти (батареї) або батальйону (дивізіону), звідки призначений чатовий.

Заступаючи на пост, вартовий повинен в присутності розвідного (начальника варти або його помічника), чатового, якого змінює, особисто оглянути й перевірити наявність і цілість усього, що належить взяти під охорону згідно з табелем постів.

Чатовий зобов’язаний:

пильно охороняти та стійко обороняти свій пост, нічим не відволікатися, не випускати з рук зброї й нікому не віддавати її, включаючи осіб, яким він підпорядкований;

під час виконання завдання на посту тримати зброю зарядженою, завжди готовою до застосування (при цьому патрон у патронник не досилати);

рухаючись визначеним маршрутом, уважно оглядати підступи до поста й огорожу та доповідати через засоби зв’язку про хід несення служби у визначені табелем постів строки;

не залишати поста, доки його не буде змінено або знято;

не допускати до поста ближче, ніж на відстань, визначену в табелі постів, та покажчиками на місцевості нікого, крім начальника варти, помічника начальника

варти й свого розвідного та осіб, яких вони супроводжують, а також чергового варт (військової частини) у випадку, визначеному в статті 231 цього Статуту;

знати маршрут руху транспортних засобів варти, а також їх розпізнавальні знаки й сигнали;

уміти застосовувати засоби пожежегасіння, які є на посту;

викликати начальника варти у разі виявлення будь-яких неполадок в огорожі об’єкта (на посту) та за будь-якого порушення поблизу свого чи сусіднього поста;

почувши сигнал технічних засобів охорони або гавкання вартового собаки, негайно доповісти про це до вартового приміщення;

віддавати військове вітання начальникам, яким він підпорядкований, а також іншим начальникам, які прибули на пост в їх супроводі, згідно з правилами, визначеними Стройовим статутом Збройних Сил України.

Чатовий на посту, за винятком тих, хто несе службу з багнетом, повинен тримати зброю із примкнутим багнетом (автомат зі складаним прикладом - без багнета, багнет - у піхвах на поясному ремені); уночі - у положенні приготування до стрільби стоячи, вдень-у положенні “на ремінь” або в положенні приготування до стрільби стоячи (додаток 13 до цього Статуту); па внутрішніх постах і на посту біля Бойового Прапора автомати з дерев’яним прикладом - у положенні “на ремінь”, із складаним прикладом - “на груди”, карабін - “до ноги”; клапан сумки із спорядженим магазином (обоймами) тримати постійно застебнутим.

Під час гасіння пожежі або боротьби із стихійним лихом чатовому дозволено тримати зброю в положенні “за спину”.

Чатовому заборонено сидіти, притулятися до чого-небудь, спати, курити, розмовляти, їсти, пити, читати, писати, справляти природні потреби, передавати й приймати будь-які предмети, досилати без потреби патрон у патронник, заходити у зону роботи технічних засобів охорони.

Чатовий повинен відповідати на запитання лише начальника варти, його помічника, свого розвідного й осіб, які прибули з ними для перевірки.

У разі виникнення пожежі на посту чатовий негайно доповідає до вартового приміщення й, не припиняючи спостереження за об’єктом, який охороняють, вживає заходів щодо гасіння пожежі.

У разі пожежі на технічній території об’єкту, який охороняють, або на об’єкті, що має зовнішню та внутрішню огорожі, а також поблизу поста він передає повідомлення про це до вартового приміщення й далі несе службу на посту.

У разі раптового захворювання (поранення) чатовий повідомляє про це до вартового приміщення й далі несе службу на посту.

Чатовий на посту біля Бойового Прапора виконує свої обов’язки, стоячи в положенні “вільно”.

Під час віддання військовослужбовцями військового вітання Бойовому Прапорові чатовий стає в положення “струнко”.

Приймаючи Бойовий Прапор під охорону, чатовий зобов’язаний перевірити цілісність чохла (шафи) та печатки на ньому. Видачу Бойового Прапора проводять згідно з наказом начальника варти та в його присутності.

Якщо посту біля Бойового Прапора загрожує небезпека (пожежа, стихійне лихо), чатовий виносить Бойовий Прапор у безпечне місце й викликає начальника варти.

Чатовий біля розпечатаного сховища (складу, парку) чи під час проведення робіт на місці стоянки машин (літаків, гармат або іншої бойової техніки) виконує обов’язки, зазначені в табелі постів.

Чатовий біля вогненебезпечного сховища, крім того, зобов’язаний:

не допускати куріння, розведення вогню, стрільби, а також користування біля об’єкту охорони освітлювальними приладами, не передбаченими табелем постів, ближче від зазначеної в ньому відстані;

не допускати до сховища (складу) осіб у взутті та з ліхтарями, не передбаченими табелем постів, а також із холодною та вогнепальною зброєю.

Чатовий біля входу до вартового приміщення зобов’язаний охороняти вартове приміщення й не допускати до нього нікого без дозволу начальника варти. У разі наближення осіб, яким варта підпорядкована, та осіб, яких вони супроводжують, чатовий сповіщає начальника варти певним сигналом та безперешкодно пропускає їх у вартове приміщення. Інших осіб, які наближаються до вартового приміщення, чатовий зупиняє біля входу на його територію й викликає начальника варти або його помічника. Про всі надзвичайні події поблизу вартового приміщення та про все помічене, що може заважати виконанню вартою свого завдання, а також про почуті сигнали з інших постів чатовий негайно доповідає начальникові варти або його помічникові.

Чатовий, який охороняє заарештованих на гауптвахті, зобов’язаний:

знати кількість заарештованих осіб, які перебувають під його охороною;

перебувати ззовні біля дверей камер і стежити через оглядові вікна, щоб заарештовані не порушували визначених для них правил, стежити за діями й поведінкою заарештованих, не допускати псування заарештованими обладнання камер;

стежити за тим, щоб у нічний час у камерах із заарештованими було ввімкнено освітлення;

не випускати заарештованих із камер і не допускати до них нікого без особистого розпорядження начальника варти, помічника начальника варти або свого розвідного;

не розмовляти із заарештованими, нічого не передавати їм і нічого не брати від них;

не допускати розмов заарештованих із сторонніми, особами; негайно викликати начальника варти, його помічника або розвідного у разі невиконання заарештованими його вимог;

прийнявши прохання заарештованого про виклик вивідного, доповісти про це своєму розвідному (начальникові варти або його помічникові);

попереджувати заарештованого при його спробі втекти вигуком “Стій, стрілятиму”, а у разі невиконання цієї вимоги застосовувати зброю для його затримання.

Під час перевезення заарештованих з одного пункту в інший, а також лід час пересування їх поза гауптвахтою обов’язки чатового з охорони заарештованих виконує конвойний.

2.Застосовування зброї чатовим на посту

Чатовим застосовується зброя без попередження у разі явного нападу на нього або на об’єкт, який він охороняє. Усіх осіб, які наближаються до поста або до забороненої зони, позначеної покажчиками, крім начальника варти, помічника начальника варти, свого розвідного та осіб, яких вони супроводжують, чатовий зупиняє вигуком „Стій, назад” або „Стій, обійти справа (зліва)”.

За невиконання особою, яка наближається до поста або до забороненої зони, цієї вимоги чатовий попереджає порушника вигуком „Стій, стрілятиму” й негайно викликає начальника варти або розвідного. Якщо порушник не виконує цієї вимоги, чатовий досилає патрон у патронник і робить попереджувальний постріл угору.

Якщо порушник не виконує й цієї вимоги та намагається проникнути на пост чи до об’єкта, який охороняють (перетнути заборонену зону) або якщо він після такої спроби вдається до втечі, то чатовий застосовує зброю.

3.Практично відпрацювати порядок застосування зброї.

4.Практично відпрацювати порядок дії чатового під час пожежі, або порушення порядку поблизу свого чи сусіднього постів.

5.Практично відпрацювати ії чатового під час нападу на пост.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Питання для закріплення знань:

1. Який порядок заряджання і розряджання зброї.

2..Який порядок застосовування зброї чатовим на посту.

3. Особливі обов’язки чатового.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № 91___.

Тема. Тематичне оцінювання. Контроль навчальних досягнень учнів за темою №1, 2. «Загальновійськова підготовка» (Військові Статути).

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: проконтролювати рівень знань учнів.

Обладнання: конспекти,.методична розробка.

План уроку

1. Контрольна робота по варіантам.
2. Перевірка конспектів.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення.

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

III.Написання контрольної роботи.

IV. Перевірка викладачем конспектів.

Варіанти контрольної роботи.

1. Варіант.

1) Військова дисципліна, її суть і значення.

2) Дотримування військовослужбовцями статутних взаємовідносин..

3). Військові звання і знаки розпізнавання?

4) Порядок заряджання зброї. Дії чатового під час прийому та передачі поста.

5) Призначення, склад та озброєння добового наряду роти.

2. Варіант.

1) Обов’язки військовослужбовців з дотримання військової дисципліни.

2) Правила військової ввічливості та поведінки військовослужбовців.?

3) Начальники та підлеглі, старші та молодші, їх права та обов’язки.?

4) Призначення та завдання варти. Визначення варти, чатового.

5). Обов’язки днювального роти та його підлеглість.

3. Варіант.

1) Заохочення що накладають на солдат (матросів), сержантів (старшин).?

2) Порядок звернення до начальників, віддання і виконання наказів.?

3) Дії чатового при виникненні на посту пожежі або порушенні порядку поблизу свого чи сусіднього постів.

4 Пост, його обладнання та оснащення. Положення зброї у чатового на посту.

5) Обладнання та оснащення місця, де черговий днювальний виконує свої обов’язки.

4. Варіант.

1) Стягнення, що накладають на солдат (матросів), сержантів (старшин).?

2) Що таке тероризм,як йому протидіяти?

3). Дії чатового при нападу на пост. Порядок застосування зброї.?

4) Способи охорони поста. Обов’язки чатового.

5) Розпорядок дня та його значення для виконання основних заходів повсякденної діяльності, навчання й побуту особового складу підрозділів.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.