Блог викладача Новокрещенного Геннадія Анатолійовича: Конспекти уроків до розділу 4 "Стройова підготовка"

УРОК № _81__.(практичний)

ЗВП. Тема.3-1. Строї та їх елементи. Обов'язки військовослужбовців перед шикуванням і в строю. Стройові команди.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Дати учням уявлення про строї та їх елементи. Розповісти про обов’язки солдата в строю. Практично відпрацювати попередні та виконавчі команди.

Обладнання: підручник, методичні матеріали, схеми.

План уроку

1. Строї та їх елементи

2. Обов'язки військовослужбовців перед шикуванням ів строю.

3. Стройові команди.

4. Практичне відпрацювання команд.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду.

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

III.Розповідь, та практичне відпрацювання елементів стройової підготовки.

Розповідь вчителя.

Стройова підготовка є одним з найважливіших роз ділів навчання допризовника. Навички, набуті на занят тях із стройової підготовки, вдосконалюються на заняттях з вогневої, фізичної підготовки й у повсякденній службі.

Солдат строкової служби, як правило, діє в складі свого відділення, тому він повинен добре знати своє місце в строю, різні стройові прийоми без зброї і зі зброєю. Ос новні обов'язки військовослужбовців перед шикуванням і в строю, порядок виконання стройових прийомів визна чені Стройовим статутом Збройних Сил України.

1. СТРОЇ ТА ЇХ ЕЛЕМЕНТИ

Щоб уміти швидко і правильно діяти в строю, рядо вий повинен знати, що таке строї та які їх елементи.

Стрій — визначене Стройовим статутом розміщення військовослужбовців, підрозділів і частин для спільних дій у пішому порядку та на машинах.

Шеренга — стрій, у якому військовослужбовці роз міщені один біля одного на одній лінії згідно з визначе ними інтервалами.

Фронт строю — бік строю, в який військовослужбовці розміщені обличчям, а машини — лобовою частиною.

Фланг строю — край строю, правий або лівий. Під час поворотів строю назви флангів не змінюються.

Тил строю — сторона, протилежна фронту.

Інтервал — відстань по фронту між військовослуж бовцями, машинами, підрозділами, частинами.

Дистанція — відстань у глибину між військово службовцями, машинами, підрозділами, частинами.

Ширина строю — відстань між флангами.

Глибина строю — відстань від першої шеренги (від військовослужбовця, який стоїть попереду) до останньої шеренги (до військовослужбовця, який стоїть позаду), а під час дій на машинах — відстань від першої лінії машин (від машини, що стоїть попереду) до останньої лінії машин (до машини, що стоїть позаду).

Лінія машин — стрій, у якому машини перебувають на одній лінії одна біля одної.

Ряд — два військовослужбовці, які стоять у двоше-ренговому строю один за одним. Якщо за військовослуж бовцем першої шеренги не стоїть військовослужбовець другої шеренги, то такий ряд називається неповним; останній ряд завжди має бути повним.

Двошеренговий стрій — розміщення військовослуж бовців однієї шеренги за військовослужбовцями іншої шеренги на відстані одного кроку (випростаної руки, покладеної долонею на плече військовослужбовця, який стоїть попереду). Шеренги називаються першою та другою. Під час повороту строю назви шеренг не зміню ються. Одношеренговий (шеренга) і двошеренговий строї можуть бути зімкнутими або розімкнутими.

Колона — стрій, у якому військовослужбовці розта шовані один за одним, а підрозділи (машини) один (одна) за одним (за одною) — на відстанях, визначених Стройо вим статутом або командиром. Колони застосовують для шикування підрозділів і частин у похідний або розгорну тий стрій.

Розгорнутий стрій — шикування підрозділів в одну лінію по фронту в одношеренговому чи двошеренговому строю (або в лінію машин, або в лінію колон) з інтервала ми, визначеними Стройовим статутом або командиром.

Похідний стрій — шикування підрозділів у колонах один за одним на дистанціях, визначених Стройовим статутом або командиром.

Напрямний — військовослужбовець (підрозділ, маши на), що рухається на чолі строю у визначеному напрямі.

Замикаючий — військовослужбовець (підрозділ, ма шина), що рухається останнім (останньою) у колоні.

2. ОБОВ'ЯЗКИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ПЕРЕД ШИКУВАННЯМ ІВ СТРОЮ. ВИКОНАННЯ КОМАНД

Для успішного виконання прийомів і дій військово службовець повинен знати свої обов'язки перед шику ванням і в строю.

Військовослужбовець зобов'язаний:

перевіряти справність своєї зброї, закріплених за ним озброєння, боєприпасів, особистих засобів захисту, шанцевого інструменту, обмундирування і спорядження;

мати акуратну зачіску, охайно заправляти обмундиру вання, правильно надівати і припасовувати споряджен ня, допомогати товаришеві усунути помічені недоліки;

знати своє місце в строю, вміти шикуватися швидко, без метушні;

під час руху зберігати рівняння, інтервали і дистан цію, не виходити зі строю (з машини) без дозволу;

в строю без дозволу не розмовляти, дотримуватися цілковитої тиші, пильнувати за наказами (розпоряджен нями) і командами (сигналами) свого командира, вико нувати їх швидко і точно;

передавати накази, команди (сигнали) без перекру чень, гучно й чітко.

3. Стройові команди.

Команди поділяються на підготовчі та виконавчі. Підготовчу команду подають чітко, виразно, гучно, протяж но, щоб військовослужбовці у строю зрозуміли, яких дій вимагає від них командир* Виконавча команда (або команда до виконання) подається після паузи, гучно, уривчасто, чітко. Наприклад: «Право-РУЧ», «Ліво-РУЧ». Перша частина слова — це попередня команда, друга частина, написана великими літерами, — виконавча команда.

За попередньою командою військовослужбовці, якщо вони перебувають у строю, стають струнко, якщо рухають ся, то переходять на стройовий крок, а поза строєм поверта ються в бік начальника і теж стають струнко. Щоб привер нути увагу окремого військовослужбовця або підрозділу, подаючи попередню команду, називають військове звання і прізвище військовослужбовця або підрозділ. Наприклад: «Рядовий Коваленко, кру-ГОМ», «Третій взвод, СТІЙ». Щоб відмінити або зупинити виконання прийому, подається команда «ВІДСТАВИТИ». За цією командою стають у положення, яке було до виконання прийому.

За командою «СТАВАЙ» здійснюється шикування під розділів. За цією командою треба швидко стати в стрій, визначити інтервал і дистанцію, п'яти поставити разом, а носки розгорнути по лінії фронту на ширину стопи, дивитися прямо перед собою.

За командою «РІВНЯЙСЬ» усі, крім правофлангово го, повертають голову вправо, праве вухо вище лівого, підборіддя підняте, і вирівнюються так, щоб кожний бачив груди четвертого солдата. За командою «Ліворуч — РІВНЯЙСЬ» усі, крім лівофлангового, повертають голову вліво. Коли рівняння закінчено, подається команда «СТРУНКО» і всі військовослужбовці стають у вихідне

положення (голову прямо).

У стройове положення стають за командою «СТРУНКО» (мал. 10). При цьому треба триматися прямо, без напруження; ноги в колінах ви прямити, але не напружувати їх; груди підняти, а все тіло трохи подати вперед, живіт втягти, плечі розгорнути; руки опустити так, щоб кисті, повернуті долонями всереди ну, були збоку стегон, а напівзігнуті пальці торкалися стегна; голову тримати високо й прямо, не випинаючи підборіддя; дивитися перед со бою; бути готовим до негайних дій.

За командою «ВІЛЬНО» послабити в коліні праву або ліву ногу, але не рушати з місця, бути уважним і не розмовляти.

4. Практичне відпрацювання команд.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Запитання до учнів.

1) Що таке стрій?

2) Які є види строїв?

3) В чому складаються обов’язки солдата перед шикуванням і в строю?

4) Які є стройові команди?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № _82__.(практичний)

ЗВП. Тема.3-2. Стройове положення. Повороти на місці. Виконання команди «Головні убори зняти! (Надіти!)»

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета Дати учням уявлення про стройове положення.. Практично відпрацювати попередні та виконавчі команди, повороти на місці ,виконання команди «Головні убори зняти! (Надіти!)»

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, плакати, стенд, розмітка на плацу.

План уроку

1. Стройове положення та повороти на місці.

2 Виконання команди: „Головні убори –зняти (надіти)”.

3. Виконання поворотів на місці.

4. Практичне відпрацювання команд.

5. Контрольне опитування за четверть.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду.

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

III.Розповідь, та практичне відпрацювання елементів стройової підготовки.

Розповідь вчителя.

1.Стройове положення та повороти на місці

Стройове положення приймається за командою „СТРУНКО” або „СТАВАЙ” і без команди під час віддання й отримання наказу, доповіді, виконання Державного гімну України, а також під час військового вітання, подання команд.

Для виконання стройового положення необхідно: триматися прямо, без напруження, підбори поставити разом, а носки розвести по лінії фронту на ширину стопи; ноги в колінах випрямити, але не напружувати їх, груди підняти, а все тіло трохи подати вперед; живіт втягти; плечі розвернути; руки опустити так, щоб кісті, повернені долонями всередину, були збоку стегон, а напівзігнуті пальці торкалися стегна; голову тримати високо і прямо, не виставляючи підборіддя; дивитися перед собою; бути готовим до негайної дії.

Для зняття головних уборів подається команда „Головні убори – ЗНЯТИ”, а для надівання – „Головні убори – НАДІТИ”. Знятий головний убір слід тримати у лівій вільно опущеній руці кокардою вперед. Без зброї або зі зброєю в положенні „за спину” головний убір знімається і надівається правою рукою, а зі зброєю в положенні „на ремінь”, „на груди” і „до ноги” – лівою рукою (мал. 19).


мал. 19 Положення знятого головного убору.

Повороти на місці виконуються за командами: „Право-РУЧ” „Півоберта право -РУЧ”, „Ліво-РУЧ”, „Півоберта-РУЧ”, „Кру-ГОМ”.

Повороти виконуються за командами: „Кру-ГОМ”, „Ліво-РУЧ”, проводяться в бік лівої руки на лівому підборі й на правому носку: „Право-РУЧ” – у бік правової руки на правому підборі й на лівому носку.

Повороти виконуються на 2 рахунки: на „раз” військовослужбовці повертаються у визначений бік, зберігаючи правильне положення корпусу та не згинаючи ніг у колінах, переносять вагу тіла на ногу, що попереду, на „два” – найкоротшим шляхом приставляють другу ногу (мал. 20).

мал. 20 Положення ніг:

а – при повороті праворуч; б – після повороту;

в – при повороті ліворуч; г – при повороті кругом.

2. Практичне відпрацювання команд.

3. Контрольне опитування за четверть.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Як перевірити себе у правильному положенні рук при стройовому положенні?
Як перевірити себе у правильному положенні тулуба при стройовому положенні?
Виконайте прийоми поворотів на місці
В яких випадках приймається стройове положення?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Самостійно тренуватися в виконанні стройових прийомів.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № _83__.(практичний)

ЗВП. Тема.3-3. Рух стройовим і похідним кроком

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Дати учням уявлення про рух стройовим і похідним кроком. Практично відпрацювати рух стройовим і похідним кроком

Обладнання: підручник, методичні матеріали, схеми.

План уроку

1.Стройовий крок .

3. Стройові команди під час руху.

3. Практичне відпрацювання команд під час руху.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду.

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

III.Розповідь, та практичне відпрацювання елементів стройової підготовки.

Розповідь вчителя.

1.Стройовий крок застосовується під час проходження підрозділів урочистим маршем при виконанні ними військового вітання під час руху; при підході військовослужбовця до начальника та відході від нього; при виході із строю та поверненні на місце, а також під час занять із стройової підготовки (мал. 21). Похідний крок застосовується в усіх інших випадках.

Нормальна швидкість стройового руху – 110-120 кроків за хвилину. Довжина кроку – 70-80 см.

Нормальна швидкість руху бігом – 160-180 кроків за хвилину. Довжина кроку -80-90 см.

Рух стройовим кроком починається за командою „Стройовим кроком –РУШ”, а рух похідним кроком за командою „Кроком-РУШ”.

За підготовчою командою слід подати корпус трохи вперед, перенести вагу тіла більше на праву ногу зі збереженням стійкості ;

За виконавчою командою почати рух з лівої ноги повним кроком.

Під час руху стройовим кроком ногу з витягнутим уперед носком винести на висоту 15-20 см від землі і поставити її твердо на всю стопу, піднімаючи водночас другу ногу.

Руками, починаючи від плеча, здійснювати рух біля тулуба: вперед – руки згинаються в ліктях так, щоб кісті піднімалися вище пряжки поясу на ширину долоні й на відстані долоні від тулуба до рівня ліктя.

Назад – до упору в плечовому суглобі.

Пальці рук напівзігнуті.

Під час руху стройовим кроком голову та корпус тримати прямо, дивитися вперед.

Під час руху похідним кроком ногу виносити вільно, не відтягуючи носка і ставити її на землю, як під час звичайної ходьби, руками здійснювати вільні руки біля тулуба.

Під час руху похідним кроком за командою „СТРУНКО” слід перейти на стройовий крок, а за командою „ВІЛЬНО” – на похідний крок.

3. Практичне відпрацювання команд.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Питання для закріплення знань

В яких випадках застосовується стройовий крок?
Чим відрізняється стройовий крок від похідного?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Самостійно тренуватися та відпрацювати і закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК №_84__.(практичний)

ЗВП. Тема.3-5. Військове вітання на місці та під час руху

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Дати учням уявлення про військове вітання на місці та під час руху. Практично відпрацювати військове вітання на місці та під час руху

Обладнання: підручник, методичні матеріали, схеми, плац.

План уроку

1. Військове вітання на місці

2.Військове вітання під час руху

3. Практичне відпрацювання команд на місці та під час руху.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду.

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

III.Розповідь, та практичне відпрацювання елементів стройової підготовки.

Розповідь вчителя.

1.Військове вітання на місці.

Усі військовослужбовці зобов’язані під час зустрічі (обгону) вітати один одного, суворо додержуючись правил, викладених в стройовому статуті.

Підлеглі та молодші за військовими званнями вітають першими, а за умовами рівного становища перший вітається той, хто вважає себе більш вихованим і ввічливим.

Крім того, військовослужбовці зобов’язані вшановувати через виконання прийомів військового вітання: могилу невідомого солдата; братерські могили воїнів, які загинули в боях за волю і незалежність України; бойові прапори військових частин, а також Військово-Морський прапор з прибуттям на військовий корабель і під час відбуття з нього; похоронні процесії, які супроводжується військами.

Військове вітання виконується чітко і бадьоро, з точним додержуванням правил стройового положення та руху.

Для військового вітання на місці поза строєм без головного убору за п’ять-шість кроків до начальника або старшого за військовим званням, повернутися в його бік, прийняти стройове положення й дивитися йому в обличчя, повертаючи голову вслід за ним.

Якщо головний убір надітий, то крім того, прикласти праву руку до головного убору так, щоб пальці були разом, долоня пряма, середній палець торкався нижнього краю головного убору, а лікоть був на лінії й висоті плеча (мал. 24). Під час повороту голови в бік начальника або старшого за військовим званням, положення руки залишається без зміни.

мал. 24 Військове вітання на місці.

Після того, як начальник або старший за військовим званням, мине того, хто вітав, слід голову повернути прямо і опустити руку.

2.Військове вітання під час руху

Для військового вітання під час руху поза строєм без головного убору за п’ять – шість кроків до начальника або старшого за військовим званням, одночасно з поставленням лівої ноги припинити рух руками, повернути голову в його бік і, рухаючись далі, дивитися йому в обличчя. Пройшовши повз начальника або старшого за військовим званням, голову повернути прямо й продовжувати рух руками

При надітому головному уборі разом з поставленням лівої ноги на землю повернути голову й прикласти праву руку до головного убору. Ліву руку тримати нерухомо біля стегна; пройшовши повз начальника або старшого за військовим званням, одночасно з постановкою лівої ноги на землю, голову повернути прямо, а праву руку опустити (мал. 25).

мал. 25 Військове вітання під час руху.

Випереджаючи начальника або старшого за військовим званням, вітати його одночасно з першим кроком обгону, за другим кроком голову повернути прямо і праву руку опустити.

Якщо у військовослужбовця в руках ноша, то військове вітання слід виконувати поворотом голови в бік начальника або старшого за військовим званням.

3. Практичне відпрацювання команд.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Питання для закріплення знань:

В яких випадках виконується військове вітання?
Ви випереджаєте начальника, Ваші дії?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Самостійно тренуватися та відпрацювати і закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № __85_.(практичний)

ЗВП. Тема.3-6 Вихід зі строю та повернення в стрій. Підхід до начальника. Тематичне оцінювання.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Практично відпрацювати вихід зі строю та повернення в стрій, підхід до начальника та відхід від нього. Виставити тематичне оцінювання за розділ ЗВП- стройова підготовка.

Обладнання: підручник, методичні матеріали, схеми, плац.

План уроку

1. Вихід зі строю.

2.Повернення в стрій.

3. Підхід до начальника та відхід від нього.

4. Практичне відпрацювання команд.

5. Тематичне оцінювання.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду.

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

III.Розповідь, та практичне відпрацювання елементів стройової підготовки.

Розповідь вчителя.

1.Вихід зі строю

Для виходу військовослужбовця із строю подається команда, наприклад, „Рядовий Іванченко, вийти із строю на стільки кроків”.

Військовослужбовець, почувши своє прізвище відповідає: „Я”, а за командою на вихід із строю, відповідає: „ Слухаюсь” та стройовим кроком виходить із строю на вказану кількість кроків, рахуючи від першої шеренги, зупиняється і повертається обличчям до строю.

Під час виходу військовослужбовця з другої шеренги він злегка торкається долонею лівої руки плеча військовослужбовця, який стоїть попереду, та робить крок уперед і не приставляючи правої ноги – крок праворуч, пропускає військовослужбовця, який виходить із строю, а потім стає на своє місце.

Під час виходу військовослужбовця попередньої шеренги його місце займає військовослужбовець, який стояв за ним.

Під час виходу із строю з колони по два, по три, по чотири він виходить із строю в бік найближчого флангу, попередньо зробивши поворот праворуч (ліворуч). Якщо поруч стоїть військовослужбовець, то він робить крок правою (лівою) ногою вбік і, не приставляючи лівої (правої) ноги, - крок назад, пропускає військовослужбовця, який виходить із строю, а потім повертається назад на своє місце.

2.Повернення в стрій

Для повернення військовослужбовця в стрій подається команда, наприклад, „Рядовий Іванченко, Стати до строю” або тільки „Стати до строю”. За командою „Рядовий Іванченко” військовослужбовець, який стоїть обличчям до строю, почувши своє прізвище, повертається обличчям до начальника і відповідає: „Я”, а за командою „Стати до строю”, якщо він без зброї або зі зброєю в положенні „За спину”, прикладає руку до головного убору і відповідає: „Слухаюсь”, повертається у напрямку руху, з першим кроком опускає руку, рухаючись стройовим кроком, найкоротшим шляхом стає на своє місце в строю.

3.Підхід до начальника та відхід від нього

Під час підходу до начальника поза строєм військовослужбовець за п’ять-шість кроків до нього переходить на стройовий крок, за два-три кроки зупиняється й одночасно з приставлянням ноги прикладає праву руку до головного убору, а тоді доповідає, наприклад: „Товаришу (пане) лейтенанту, Рядовий Сидоренко за вашим наказом прибув”. Після доповіді руку опускає (мал. 26).

мал. 26 Підхід до начальника:

а – зупинка; б – рапорт.

Отримавши дозвіл іти, військовослужбовець прикладає руку до головного убору і відповідає: „Слухаюсь”, повертається в напрямку руху. З першим кроком ( з постановкою лівої ноги на землю), опускає руку і, зробивши три-чотири кроки стройовим, далі рухається похідним кроком (мал. 27).

мал. 27 Відхід від начальника:

а – прикладання руки до головного убору; б – поворот кругом;

в – приставляння ноги; г – крок уперед; д – опускання руки;

е – приставляння ноги.

Під час підходу до начальника зі зброю рука до головного убору не прикладається за винятком випадку, коли зброя перебуває у положенні „за спину”.

4. Практичне відпрацювання команд.

5. Тематичне оцінювання.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Питання для закріплення знань

Подивіться на мал. 27 Найдіть особливість прийому підходу до начальника
На скільки кроків виконується вихід зі строю за командою „Рядовий Іванченко, вийти зі строю”.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Самостійно тренуватися та відпрацювати і закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № _86__.(практичний)

ЗВП. Тема. 3-7 Тренування у використанні стройових прийомів і руху без зброї.

Навчальна група: _____________

Час: _________________________

Місце:________________________

Мета: Практично відпрацювати вихід зі строю та повернення в стрій, підхід до начальника та відхід від нього.

Обладнання: підручник, методичні матеріали, схеми, плац.

План уроку

1. Вихід зі строю.

2.Повернення в стрій.

3. Підхід до начальника та відхід від нього.

4. Практичне відпрацювання команд.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду.

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

III.Розповідь, та практичне відпрацювання елементів стройової підготовки.

Розповідь вчителя.

1.Вихід зі строю

2.Повернення в стрій

3.Підхід до начальника та відхід від нього

мал. 26 Підхід до начальника:

а – зупинка; б – рапорт.

мал. 27 Відхід від начальника:

а – прикладання руки до головного убору; б – поворот кругом;

в – приставляння ноги; г – крок уперед; д – опускання руки;

е – приставляння ноги.

4. Практичне відпрацювання команд.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Питання для закріплення знань

Подивіться на мал. 27 Найдіть особливість прийому підходу до начальника
На скільки кроків виконується вихід зі строю за командою „Рядовий Іванченко, вийти зі строю”.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Самостійно тренуватися та відпрацювати і закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № _87__.(практичний)

ЗВП. Тема. 3-8 Стройове положення з автоматом. Виконання стройових прийомів з автоматом.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета. Практично відпрацювати виконання стройових прийомів з автоматом.

Обладнання: підручник, методичні матеріали, схеми, плац.

План уроку

1. Стройове положення з автоматом.

2. Виконання прийому „ремінь-послабити (підтягти)”.

3. Виконання прийому „Автомат на ГРУДИ”.

4. Виконання прийому „Зброю за СПИНУ”.

5. Виконання команд: „Покласти зброю”,„До зброї”,„За зброю”.

6. Практичне відпрацювання команд.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду.

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

III.Розповідь, та практичне відпрацювання елементів стройової підготовки.

Розповідь вчителя.

Стройове положення з автоматом.

Стройове положення зі зброєю те саме, що й без зброї, при цьому автомат слід тримати у положенні „на ремінь” дульною частиною догори, кистю правої руки торкатися верхнього зрізу ременя, а автомат із складаним прикладом – дульною частиною вниз (мал. 28).

мал. 28 Стройове положення з автоматом:

а – з автоматом з дерев’яним прикладом; б – з автоматом зі складаним прикладом

2.Виконання прийому „ремінь-послабити (підтягти)”

До того, як приступити до відпрацювання прийомів зі зброєю необхідно перевірити довжину ременя (збільшувати або зменшувати). Для послаблення і підтягнення ременя подається команда „ремінь ПОСЛАБИТИ (підтягти)”. За підготовчою командою автомати беруться в праву руку. За виконавчою командою зробити півоберта праворуч, одночасно відставити ліву ногу на крок ліворуч і, нахилившись уперед, уперти зброю прикладом у стопу лівої ноги, а стволом покласти на згин правого ліктя, - ноги в колінах не згинати; тримаючи правою рукою пряжку ременя, лівою рукою підтягти (послабити) ремінь і без команди прийняти стройове положення (мал. 29).

мал. 29 Послаблення ременя:

а – крок ліворуч; б – нахилитися і послабити ремінь.

3. Виконання прийому „Автомат на ГРУДИ”

Автомат із положення „на ремінь” береться „на груди” за командою „Автомат на ГРУДИ” у три прийоми (мал. 30):

мал. 30 Прийоми з автоматом в положення „на груди” з положення „на ремінь.”

перший прийом – подати праву руку за ременем трохи вгору, зняти автомат із плеча й, підхопивши його лівою рукою за ложе і ствольну накладку, тримати перед собою вертикально магазином ліворуч, дульним зрізом на висоті підборіддя.

другий прийом - правою рукою відвести ремінь праворуч і перехопити його долонею знизу так, щоб пальці були напівзігнуті й повернути на себе; одночасно засунути під ремінь лікоть правої руки

третій прийом – закинути ремінь за голову; взяти автомат правою рукою за шийку приклада, а ліву руку швидко опустити.

Прийом з автоматом „На ремінь” з положення „На груди”

Автомат з положення „на груди” береться „На ремінь” за командою:
„ На ре - МІНЬ” у три прийоми (мал. 31):

мал. 31 Прийоми з автоматом в положення „на ремінь” з положення „на груди”.

перший прийом – лівою рукою взяти автомат за ложе та ствольну накладку знизу й подавати його одночасно трохи вперед угору, вивільнити праву руку з-під ременя, взятися нею за шийку приклада і тримати автомат, як зображено на малюнку;

другий прийом – піднімаючи автомат вгору, перекинути ремінь через голову й тримати зброю перед собою вертикально, магазином ліворуч, дульним зрізом на висоті підборіддя;

третій прийом – правою рукою взяти ремінь за його верхню частину і закинути автомат за праве плече в положення „на ремінь”, а ліву руку швидко опустити.

4.Виконання прийому „Зброю за СПИНУ”

Зброя з положення „на ремінь” береться в положення „за спину” за командою „Зброя – за СПИНУ” в два прийоми (мал. 32):

мал. 32 Положення зброї „за спину”:

а – автомата з дерев’яним прикладом; б – автомата зі складаним прикладом

перший прийом - лівою рукою взяти ремінь трохи нижче правого

плеча, а правою рукою одночасно взятися за приклад;

другий прийом - правою рукою трохи підняти зброю вгору, а лівою рукою перекинути ремінь через голову на праве плече, ремінь узяти правою рукою ліву руку швидко відпустити.

5.Виконання команд: „Покласти зброю”,„До зброї”,„За зброю”

Зброя кладеться на землю за командою „Покласти– ЗБРОЮ” (мал. 33). За підготовчою командою, автомати беруться у праву руку. За виконавчою командою перша шеренга робить два кроки вперед, потім обидві шеренги одночасно роблять лівою ногою крок уперед і кладуть зброю на землю ручкою затворної рами вниз, затильником приклада біля носка правої ноги (права нога в коліні не згинається), після чого ліву ногу приставляють до правої.

мал. 33 Виконання прийому „покласти зброю”

Для підняття зброї із землі подається команда „До зброї”, а потім – „За зброю”.

За першою командою відділення шикується біля зброї.

За другою – військовослужбовці роблять лівою ногою крок уперед, беруть зброю у праву руку й, випрямившись, приставляють ліву ногу до правої. Друга шеренга робить два кроки вперед, після чого обидві шеренги одночасно беруть зброю в положення „На ремінь”.

6. Практичне відпрацювання команд.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Питання для закріплення знань

В чому особливості прийняття стройового положення зі зброєю?
Для чого проводиться послаблення або підтягування ременя автомата?
При якому положенні автомата солдата, вітаючи старшого, прикладає руку до головного убору?
Виконайте прийом „Автомат на – ГРУДИ”

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Самостійно тренуватися та відпрацювати і закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № __88_.(практичний)

ЗВП. Тема.4-1. Шикування відділення в розгорнутий і похідний строї.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Обладнання: підручник, методичні матеріали, схеми.

План уроку

1.Шикування відділення в розгорнутий і похідний строї.

2.Перешикування відділення.

3.Розмикання і змикання відділення.

4.Рух відділення.

5.Виконання військового вітання в строю і відповідь на вітання.

6. Практичне відпрацювання команд.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду.

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

III.Розповідь, та практичне відпрацювання елементів стройової підготовки.

Розповідь вчителя.

1.ШИКУВАННЯ ВІДДІЛЕННЯ В РОЗГОРНУТИЙ І ПОХІДНИЙ СТРОЇ.

Розгорнутий стрій відділення може бути одношеренговий (шеренга) або двошеренговий (мал. 34). Шикування відділення в одношеренговий (двошеренговий стрій) проводиться за командою “Відділення, в одну шеренгу (в дві шеренги) –СТАВАЙ”.

Прийнявши стройове положення і подавши команду командир відділення стає обличчям у бік фронту шикування; відділення шикується згідно із штатом ліворуч від командира.

Відділення (екіпаж, обслуга) у кількості чотирьох осіб і менше завжди шикується в одну шеренгу.

К – командир відділення; СС- старший стрілець; Н – навідник БТР; Кул – кулеметник; Г-гранатометник; ПГ-помічник гранатометника; С-стрілець; В-водій БТР

мал. 34 Розгорнутий стрій відділення:

а) одно шеренговий; б) двошеренговий.

Похідний стрій відділення може бути в колону по одному або в колону по два, шикування відділення в колону по одному (по два) на місці проводиться за командою: “Відділення, в колону по одному (по два) – СТАВАЙ”.

Прийнявши стройове положення і подавши команду, командир відділення стає обличчям у бік руху, а відділення згідно із штатом шикується, як зображено на малюнку .

Відділення (екіпаж, обслуга) у складі чотирьох осіб і менше завжди шикується в колону по одному.

2.ПЕРЕШИКУВАННЯ ВІДДІЛЕННЯ.

Перешикування відділення з розгорнутого строю в ко лону здійснюють поворотом вправо за командою: «Відділення, право-РУЧ». Перешикування відділення з колони в розгорнутий стрій здійснюють поворотом відділення вліво за командою: «Відділення, ліво-РУЧ».

Перешикування відділення з колони по одному в колону по два здійснюється за командою:

«Відділення, в колону по два, кроком — РУШ» (під час руху: «...по два_РУШ»).

За командою до виконання командир відділення ступає півкроком, парні номери, вийшовши вправо, у такт кроку стають на свої місця в колоні, відділення рухається півкроком, поки не буде подано команду

«ПРЯМО» або «Відділення, СТІЙ».

Перешикування відділення з колони по два в колону по одному здійснюють за командою:

«Відділення, в колону по одному, кроком — РУШ» (під час руху: «„.по одному — РУШ»),

За командою до виконання командир відділення ступає повним кроком, решта — півкроком; із звільненням місця парні номери в такт кроку заходять за непарні й рухаються далі повним кроком.

3.РОЗМИКАННЯ І ЗМИКАННЯ ВІДДІЛЕННЯ.

Якщо відділенню потрібно розтягнути стрій, подають команду:

«Відділення, праворуч (ліворуч, від середини) розім-КНИСЬ»,

або «Відділення, праворуч (ліворуч, від середини) на шість кроків розім-КНИСЬ»,

або «... бігом розім-КНИСЬ».

Військовослужбовці, за винятком того, від якого здійснюється розімкнення, повертаються у зазначений бік, одночасно з приставленням ноги повер тають голову в бік фронту строю і рухаються прискореним півкроком (бігом), дивлячись через плече на того, хто йде позаду, і не відриваючись від нього; після зупинки того, хто йде позаду, кожний ступає ще стіль ки кроків, скільки їх визначено командою, і повертається ліворуч (праворуч). Якщо інтервал не було вказано, розмикання проводять на один крок.

Розмикання від середини здійснюють від того, хто середній. Вій ськовослужбовець, якого названо середнім, почувши своє прізвище, відповідає «Я», простягає вперед ліву руку й опускає її.

Для змикання відділення подають команду: «Відді лення, праворуч (ліворуч, до середини) зім-КНИСЬ» або «...бігом зім-КНИСЬ».

Військовослужбовці, за винятком того, до кого призначено змикання, повертаються в бік змикання, після чого прискореним півкроком (чи бігом) підходять на визначений для зімкнутого строю інтервал; підійшовши, самостійно зупиняються і повертаються ліворуч (праворуч).

4.РУХ ВІДДІЛЕННЯ.

Для руху відділення стройовим кроком подають ко манду:

«Відділення, на ре-МІНЬ, стройовим кроком — РУШ». У разі потреби визначаються напрям руху та бік рівняння, наприклад: «Відділення, на ре-МІНЬ, на та-кий-то предмет рівняння праворуч (ліворуч), стройовим кроком — РУШ». За виконавчою командою «РУШ» усі військовослужбовці одночасно починають рух з лівої ноги, дотримуючись рівняння й зберігаючи інтервал. Якщо бік рівняння не визначено, то його здійснюють у бік правого флангу поглядом, не повертаючи голови. Щоб зупинити відділення, подають команду: «Відділення, СТІЙ».

Рух похідним кроком здійснюють за командою: «Від ділення, в колону по одному (по два) — РУШ». Якщо під час руху відділення похідним кроком потрібно змінити напрям, подають команду: «Відділення, правим (лівим) плечем вперед — РУШ».

5.ВИКОНАННЯ ВІЙСЬКОВОГО ВІТАННЯ В СТРОЮ І ВІДПОВІДЬ НА ВІТАННЯ.

Для військового вітання начальника в строю на місці командир відділення подає команду: «Відділення, СТРУНКО, рівняння — ПРАВОРУЧ (ЛІВОРУЧ, ДО СЕРЕДИНИ)» — і доповідає:

«Товаришу капітан. Перше відділення готується до розводу на варту. Командир відділення сержант Коваленко».

Коли начальник пройшов або подав команду «Вільно!», командир відділення віддає розпорядження «Вільно» й опускає руку.

На вітання начальника: «Здрастуйте, товариші !» — всі військовослужбовці відповідають дружно, гучно, чітко: «Бажаємо здоров'я, товаришу капітан!».

6. Практичне відпрацювання команд.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Запитання до учнів.

1) Що таке стрій?

2) Які є види строїв?

3) В чому складаються обов’язки солдата перед шикуванням і в строю?

4) Які є стройові команди?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № _89__.(практичний)

ЗВП. Тема.4-2. Сигнали управління строєм.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Дати учням уявлення про строї та сигнали управління ними. Практично відпрацювати команди управління строєм.

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, плакати, стенд, розмітка на плацу..

План уроку

1. Сигнали управління строєм

2.Таблиця сигналів управління строєм.

3. Практичне відпрацювання команд.

4. Контрольне опитування за четверть.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду.

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

III.Розповідь, та практичне відпрацювання елементів стройової підготовки.

Розповідь вчителя.

1. Сигнали управління строєм

Сигнали для управління строєм та управління машиною зазначені в схемі.

У разі потреби командир підрозділу призначає додаткові сигнали для управління строєм.

Команди (сигнали), які стосуються усіх підрозділів, приймаються негайно і виконуються всіма командирами і старшими машин.

Під час подання команди сигналом попередньо подається сигнал “УВАГА”, а якщо команда стосується тільки одного з підрозділів, то подається сигнал, який стосується цього підрозділу. Відповідні сигнали, що позначають підрозділи, встановлюються командиром частин (підрозділу).

Готовність до прийняття команди сигналом також позначається сигналом “УВАГА”.

Прийняття сигналу підтверджується його повторенням або поданням відповідного сигналу своєму підрозділові.

2.ТАБЛИЦЯ СИГНАЛІВ УПРАВЛІННЯ СТРОЄМ

СИГНАЛ	УМОВНІ ЗНАКИ
СИГНАЛ	рукою	прапорцями	Ліхтарем
Увага (увага, роби те саме, що я; відклик)	Підняти праву руку вгору і тримати до відклику (до повторення сигналу „Увага”)	Підняти правою рукою вгору жовтий прапорець і тримати до відклику (до повторення сигналу „Увага”)	Ліхтарем із білим світлом – серія точок
Збір командирів (начальників)	Підняти праву руку вгору й крутити нею над головою, після чого руку різко опустити	Те ж із червоним і жовтим прапорцями в правій руці	Ліхтарем із білим світлом розмахувати над головою вправо і вліво, описуючи півколо
На місця	Підняти обидві руки вгору й різко опустити через сторони вниз	Те ж, тримаючи в правій руці жовтий, а в лівій червоний прапорець	Ліхтарем із білим світлом розмахувати вертикально вгору і вниз
Руш (уперед, рухатися далі в попередньому або новому напрямку, шлях вільний)	Підняти праву руку вгору, повернутися в бік руху та опустити руку в напрямку руху на рівень плеча	Те ж із жовтим прапорцем в правій руці	Ліхтарем із зеленим світлом розмахувати вертикально вгору і вниз
Стій (стоп)	Підняти ліву руку вгору і швидко опустити вниз перед собою, повторюючи це до виконання	Те ж із червоним прапорцем в лівій руці	Ліхтарем із червоним світлом розмахувати вертикально вгору і вниз
У колону	Підняти праву руку вгору та опустити її, тримаючи передпліччя вертикально (повторювати до відклику)	Те ж із жовтим прапорцем в правій руці	Ліхтарем із зеленим світлом спочатку тримати нерухомо, а потім сигнал „Руш” повторювати до відклику
Всі кругом	Витягнути ліву руку горизонтально вбік, а праву підняти вгору й крутити над головою	Те ж, тримаючи в правій руці жовтий, а в лівій червоний прапорець	Ліхтарем із зеленим світлом робити оберти (крутити) перед собою
Усі праворуч (ліворуч)	Витягнути ліву руку горизонтально вбік, а праву підняти вгору, повернутися в бік повороту і розмахувати правою рукою вгору і вниз до рівня плеча (повторювати до відклику)	Те ж, тримаючи в правій руці жовтий, а в лівій червоний прапорець	Ліхтарем із зеленим світлом розмахувати вертикально згори вниз і в бік повороту

Примітки: 1. У таблиці сигналів позначені:
прапорець жовтого (білого) кольору -
прапорець червоного кольору -
ліхтар із білим світлом -
ліхтар із червоним світлом -
ліхтар із зеленим світлом -

2. Сигнальний прапорець складається з прямокутного полотнища розміром 32х22 см, прикріпленого до древка завдовжки 40 см. Замість прапорця жовтого кольору можна використовувати прапорець білого кольору.

3. Практичне відпрацювання команд.

4. Контрольне опитування за четверть.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Запитання до учнів:

Ви пересуваєтесь попереду колони. Командир підняв ліву руку вгору і швидко опустив донизу перед собою. Які Ваші дії?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Самостійно тренуватися в виконанні стройових прийомів.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № 90__.

ЗВП. Тема.5-1. Поняття про військову службу та військову діяльність, її види та особливості . Вимоги до юнака. Психологічна структура військового колективу. Службове та неслужбове спілкування в колективі. Проблеми конфліктів та стосунків у військовому колективі., причини їх виникнення , способи подолання.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Пояснити що таке :військова служба та військова діяльність, її види та особливості . Вимоги до юнака. Психологічна структура військового колективу. Службове та неслужбове спілкування в колективі. Проблеми конфліктів та стосунків у військовому колективі., причини їх виникнення , способи подолання..

Обладнання: підручник, Статути ЗС, методичні матеріали, схеми.

План уроку

1. Поняття про військову службу та військову діяльність

2. Характеристика військового колективу

3. Особливості поводження у військовому колективі

4. Неслужбові стосунки

5. Конфліктна ситуація у військовому колективі

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV. Контрольне опитування.

V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

Лекція вчителя.

1. Поняття про військову службу та військову діяльність

Споконвічною потребою людини та суспільства була потреба жити у мирі, спокої. Вона вимагала пошуку шляхів і засобів, у тому числі й військових, що гарантували б безпеку.

Військова служба у Збройних Силах – це дуже важливий вид діяльності, покликаний гарантувати національну безпеку України.

Зупинимось на аналізі походження слова „служба”, „військова служба”.

У тлумачному словнику В.Даля „служба” - це діяльність, життя для інших, корисна справа, послуга. У словнику М.Фасмера „слуга”, „служити” означає підтримувати, допомагати, замінювати кого-небудь на роботі. У словнику української мови поняття „службу служити” означає:

робити що-небудь корисне, потрібне, необхідне комусь, чомусь;
виконувати свою роль, своє призначення.

„Військова служба” – це перебування в армії, виконання військового обов’язку або ж певна галузь військових звань, обов’язків, а також система обслуговуючих установ у структурі армії.

Інший зміст вкладається в поняття „діяльність”, „військова діяльність”. „Діяльність – це активна взаємодія з оточуючою дійсністю, під час якої жива істота виступає як суб’єкт, що цілеспрямовано впливає на об’єкт і задовольняє таким чином свої потреби”.

Військова діяльність є складовою військової служби. За своїм змістом військова діяльність поділяється на два різновиди: навчально-бойову та бойову. Бойова діяльність проходить в умовах військової сутички, бою, і її кінцевою метою є перемога над ворогом. Навчально-бойова діяльність готує військовослужбовців до можливих бойових дій і відбувається безпосередньо у військових частинах, навчальних військових підрозділах Збройних Сил України. Мета навчально-бойової діяльності – підготовка військових фахівців для різних видів і родів військ.

Навчально-бойова діяльність в свою чергу поділяється на такі види: навчальна діяльність (заняття з військової, гуманітарної, соціальної підготовки), бойова діяльність (бойове чергування, бойові стрільби, несення вартової служби тощо), повсякденна служба (внутрішній наряд, чергування в підрозділі та ін.; військові навчання, маневри, обслуговування бойової техніки, військового обладнання, зброї; різні види самодіяльності (спортивна, технічна, художня) та ін.

Військова діяльність, порівняно з іншими видами соціально значущої діяльності характеризується високою динамічністю: великими фізичними і психічними навантаженнями, раптовими переходами з одного виду діяльності на інший, а також суворою регламентацією, чіткою організацією, суворою дисципліною, що обумовлено необхідністю підтримання високої боєготовності військ.

Діяльність військових проходить в різних умовах: просторових ( у полі, за пультом управління бойової машини чи установки, в бліндажі), часових (вдень, вночі, в будь-який час), географічних (у горах, в морі, на півдні, на півночі), кліматичних та ін.

Військова діяльність є більш напруженою, екстремальною порівняно з іншими видами діяльності. Їй притаманні: несподіваність, раптовість, здатність руйнувати сформовані до призову стереотипи поведінки, створювати негативні психічні стани (тривожність, страх, афект, стрес, депресія). Усе це викликає у юнака суттєві зміни в організмі, а саме: зміни фізіологічні ( у вегетативній нервовій системі – в диханні, кровообігу, частоті серцевих скорочень, тиску та ін.); зміни психічних процесів (уваги, сприймання, мислення, пам’яті, уяви, порушення в емоційно-вольовій сфері особистості); зміни функціонального рівня практичної діяльності (результативності, успішності військової служби). Ці зміни певним чином взаємопов’язані і взаємо обумовлюють одна одну.

Отже, поняття військової служби є значно загальнішим і ширшим ніж поняття військової діяльності.

Військова служба - це життєдіяльність людини в особливих, більш екстремальних, порівняно із звичайним життям, умовах існування. Це цілодобово нормована та контрольована діяльність юнака в Збройних Силах України та інших військових формуваннях. Перш за все військова служба проходить із значними соціальними, матеріальними, правовими, моральними, часовими, просторовими, фізіологічними та іншими обмеженнями.

Військовослужбовці обмежені в певній мірі і в правовому відношенні. В армії більш жорстоко і нормативно регулюються діяльність і взаємостосунки між військовослужбовцями. Юнаки не мають права бути членами будь-яких партій, не можуть брати активної участі в роботі різних громадських організацій, товариствах тощо. Специфіка військової служби по-іншому обумовлює розвиток моральних якостей особистості, призводить через певні суб’єктивні причини до зміни моральних взаємостосунків, інколи до приниження гідності людини.

Військова служба особливим чином регламентує всю діяльність військовослужбовців у часі, в діях. В армії існує чіткий розпорядок дня, порушити який ніхто не має права. Це в певній мірі обмежує свободу юнаків у прийнятті власних рішень, у розподілі свого часу, виключає інколи можливість займатись цікавою справою тощо.

Просторові обмеження у військовій службі полягають в тому, що кожний вид діяльності передбачає точне знаходження воїна у конкретному визначеному службовому місці, яке детермінується Статутами Збройних Силах України, інструкціями, прописами, іншими чинниками. Юнак не має права самовільно залишити військову частину, змінити своє місце служби, пост, пульт управління та ін.

Фізіологічні обмеження проявляються в тому, що в армії суттєво змінюються якість, калорійність, асортимент харчування, (воно стає котловим, менш різноманітним), фізичні навантаження збільшуються, стають динамічнішими, відпочинок проходить в умовах казарми, поля, у присутності великої кількості людей тощо.

Такі обмеження створюють для молодої людини більш екстремальний (в порівнянні з минулим), напружений життєвий, психологічний простір, більш складну морально-психологічну атмосферу, на фоні якої розгортаються різні види військової діяльності. До цього ще додаються соціально-психологічні проблеми, які можуть бути пов’язані з низькою готовністю юнаків до встановлення міжособистісних стосунків, до службового та неформального спілкування, до виконання військових обов’язків у перші місяці служби.

Саме неготовність частини юнаків до військової служби, а не до власне військової діяльності, як системи дій, рухів, призводить до появи у них цілої низки психологічних зривів, конфліктів, складностей у період адаптації до військової служби.

Колектив є вищим рівнем розвитку групи, який характеризується різними етапами. Нульовою точкою відліку у розвитку реальних контактних груп є група - конгломерат (група раніше безпосередньо незнайомих, людей, які виявились зібраними в одному просторі в один і той же час).

У колективі, в якості визначальних, виступають взаємодії і взаємовідношення людей, що пов'язані з метою, задачами і цінностями спільної діяльності, тобто з її реальним, суспільно значимим змістом.

2. Характеристика військовогоколективу

Обов'язковими характеристиками військового колективу є:

1) об'єднання людей для досягнення певної, проте суспільно схвалюваної мети;

2) добровільність об'єднання людей;

3) згуртованість і цілісність;

4) наявність колективістських. взаємостосунків, що забезпечують ефек тивність його суспільно корисної діяльності;

5) створення умов для різнобічного, гармонійного розвитку особистості.

Військовому колективу, Збройним Силам України притаманні всі риси цивільного колективу. Разом з тим військовий колектив як суб'єкт виховання має свої специфічні особливості, які справляють різноманітний вплив на воїнів. Самою суттєвою особливістю військового колективу, яка відрізняє його від багатьох інших колективів нашого суспільства, є особлива суспільна значимість мети і завдань його практичної діяльності. Перед військовим колективом стоїть тільки йому властива задача: збройний захист суверенітету і національної незалежності України.

Військовий колектив об'єднує людей не тільки метою, але й родом діяльності, яка носить яскраво виражений колективний характер (її завдання виконуються у складі екіпажу, відділення і т.д.)і зв’язаної з постійним подоланням труднощів і небезпек, з обслуговуванням складної сучасної бойової техніки і зброї.

Всі ці фактори викликають необхідність високої відповідальності, моральної залежності кожного воїна від колективу, від товаришів. Взаємозалежність воїна і колективу безперервно зростає по мірі розвитку і вдосконалення бойової техніки та зброї, об'єктивно породжує у військовослужбовців почуття відповідальності за загальний успіх.

Важливою особливістю військового колективу є виключно чітка і ста тутна, (правова) зумовленість його організації. Йому властива сувора, проду мана до деталей організаційна структура, погодженість і обов'язковість виконання статутних норм і правил поведінки на службі, в бою. Військовими статутами, настановами, наказами і розпорядженнями начальників регламентується не тільки службова діяльність і поведінка, але й взаємостосунки між військовослужбовцями.

До особливостей військового колективу можна віднести також відносну стабільність, тривалість і неперервність перебування особистості в одному і тому ж колективі. В колі одних і тих же товаришів протікає і праця, і побут, і вільний час воїна. Все це разом взяте, з врахуванням відірваності юнака від сім'ї і близьких, створює передумови для постійного впливу колективу на особистість, умови для більшої взаємної прив'язаності воїнів один до одного.

Як і всі інші колективи, військовий колектив різнорідний за своїм скла дом. Він об'єднує людей самих різних професій і національностей, різного віку, соціального положення, життєвого досвіду, різних за освітою, індивідуальними особливостями тощо.

Форму цілісності в психології колективу складають його структура, єдність і певна упорядкованість у взаємозв'язках окремих компонентів: різних соціально-психологічних явищ, взаємодій, взаємовідношень, колективних поглядів, установок, переконань, настроїв, звичок, традицій і т.д.

У сумісній діяльності люди безперечно вступають в ділові і емоційні (психологічні) контакти, взаємодіють, спілкуються. В структурі взаємо відносин військовослужбовців можна виділити такі сфери: як службову, суспільну, неслужбову (побутову), а також міжособистісну.

Службові, суспільні взаємостосунки життєво важлива основа взаємодії особово го складу в службі, бою, повсякденному житті. Вони офіційно закріплені в організаційній структурі військового колективу, задаються у певних доку ментах, наказах, настановах, правилах, інструкціях, статутах тощо. На їх дотримання спрямовані всі зусилля командирів, вихователів

. Разом з тим і на службі і поза службою встановлюються позаслужбові, між особистісні взаємостосунки, на основі емоцій, почуттів симпатії-антипатії тощо. Вони, певним чином, негативно чи позитивно позначаються на службових взаємостосунках. Система службових взаємостосунків найбільш видима і найкраще керована. Міжособистісні взаємостосунки в силу своєї внутрішньої психологічної обумовленості складаються частіше всього стихійно

Паралельно у військовому колективі існують офіційні взаємостосунки, взаємовідносини підлеглості. Офіційні таі неофіційні взаємостосунки воїнів не існують відокремлено, а певним чином взаємо впливають одні на одних.

3. Особливості поводження у військовому колективі

Шановний старшокласник у спілкуванні слід ураховувати наступне:

- вплив першого враження про людину (її зовнішність, вираз обличчя, манера поведінки, перша тема бе сіди тощо);

- недоцільно виявляти інтерес до особистих справ малознайомого співрозмовника, бо ви втручаєтесь, "заходите" в зону його психологічного простору, в яку доступ відкритий тільки близьким, давно знайомим людям;

- не варто в бесіді відвертатись, ховати очі, оскільки це справ ляє враження, що ви говорите не про те, що думаєте;

- у спілкуванні недопустимо плутати ім’я, по-батькові, прізвище людини, до якої ви звертаєтесь;

- енергійне рукостискання справляє позитивне враження на більшість співрозмовників;

- поводьтеся з іншими так, як ви хотіли б, щоб інші поводилися з вами;

- треба знати, що без самоповаги не може бути повноцінного спілкування; воно повинно базуватись на праві кожного відстоювати свої погляди та думки.

- відстоювати свою позицію в будь-яких ситуаціях спілкуван ня слід силою аргументів, логічних доказів, а не демонстрацією агресивних намірів;

- у будь-яких взаємостосунках, ситуаціях виграє той, хто може краще зрозуміти інтереси, бажання, почуття іншої людини;

- слід враховувати співвідношення мов лення та мовчання (якщо людина перебуває у збудженому стані, то щоб зняти це напруження їй потрібна мовна активність; необхідно за допо могою вольових зусиль змусити себе промовчати, навіть тоді, коли сказане співрозмовником нісенітниця чи грубість; у збудженому стані людина не чує жодних заперечень, а при відсутності заперечень з вашого боку людина почне сама собі заперечувати, заспокоївшись, прийде до іншого висновку, та після того як вона заспокоїться її можна аргументовано переконувати в чомусь);

- критикувати інших слід обережно і тактовно;

- необхідно спокійно розв’язувати конфлікти, які виникли ( слід пам’ятати, що сторонні спостерігачі більшу перевагу віддають тим, хто в конфлікті зберігає витримку).

4. Неслужбові стосунки

Неслужбові стосунки – це взаємовідносини між воїнами строкової служби, що утворюються на ґрунті спільних інтересів, емоційної привабливості, симпатії, взаєморозуміння, поваги та проявляються поза службовою військово-професійною діяльністю. “Дідівщина” – це негативні, нестатутні стосунки між воїнами різних строків служби що негативно впливають на

морально-психологічний клімат військового колективу.

На встановлення неформальних взаємостосунків, контактів між військовослужбовцями впливають:

1) спільна діяльність, спільне заняття в позаслужбовий час;

2) професійні, освітні інтереси воїнів;

3) ціннісні орієнтири та спільність позицій;

4) характер, інтелект, інші психічні властивості особистості;

5) психофізіологічні особливості (темперамент, емоційність, реак тивність організму, та ін.).

За кожним періодом служби неформально закріплюється коло неофіційних “обов’язків”, соціальні ролі, які як певний припис, мають виконуватись. Найбільше навантаження лягає на моло дих воїнів. Окремі воїни старших періодів прагнуть продемонструвати свою перевагу над молодими воїнами шляхом приниження їх гідності, знущання. Своїми нестатутними стосунками вони ніби компенсують ті моральні фізичні збитки, яких зазнали в свій час будучи в такій же ролі молодих воїнів. Найчастіше такі вчинки здійснюються юнаками, у яких низькі моральні якості були сформовані ще до призову в армію. Проходить процес переносу негативних звичок, навичок на умови військової діяльності. Найбільших утисків зазнають молоді воїни, які фізично, психологічно слабо готові до служби в Збройних Силах України.

Причиною розповсюдження нестатутних стосунків є випадки їх приховування окремими командирами, активом, відсутність належної боротьби з ними, низька правова культура воїнів, низький рівень організації виховних заходів і відпочинку військовослужбовців. Часто на такі вчинки провокують воїнів окремі новобранці, які мають завищену самооцінку своєї готовності до служби в армії, ігнорують досвідом старших воїнів, відмовляються виконувати нелегкі обов’язки військової служби. Боротьба з нестатутними стосунками – одна з актуальних проблем виховання у військових колективах.

5. Конфліктна ситуація у військовому колективі

Конфлікти – це зіткнення різних позицій, поглядів, думок людей. Вони бувають руйнівними, які шкодять справі і здоров’ю людей та конструктивними, які дають змогу відшукати в суперечці альтернативу. За певних умов конструктивний конфлікт здатний активізувати потенційні можливості особистості, відкрити перспективу її самовдосконалення. Важливо навчитися переводити руйнівний конфлікт у конструктивний.

Для цього слід пам’ятати таке:

У конфлікті, як правило, неправі обидві сторони, але той, хто перший іде на примирення, виявляє не слабкість, а свою силу.
У будь-якому супернику слід відшукати щось позитивне (а воно завжди є) і усвідомити свої слабкі сторони.
У будь-якому конфлікті, який бажано зняти, ліквідувати, варто враховувати дві фази в спілкуванні. Перша – це фаза “Так”. Певною мірою слід погодитись з частиною фактів, які наводить супротивник (бо вони мають місце), поспівчувати йому, показати, що вам його проблеми відомі не гірше, ніж йому самому. Коли інша сторона конфлікту дещо заспокоїться, можна включатися у фазу “Але”. На цій фазі починається переконування протилежної сторони. Необхідно спокійно, аргументовано, ніби з боку сторонньої людини, викласти свою думку, пропонуючи деякі варіанти: розв’язання проблеми, компромісні рішення конфлікту, не нав’язуючи своїх поглядів.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Питання для закріплення знань:

Які особливості відрізняють військову діяльність від інших видів діяльності?
Розкрийте основні функції взаємостосунків. Наскільки ви особисто у поведінці враховуєте можливу оцінку вас з боку товаришів?
Перелікуйте умови попередження конфліктів у військових колективах.
Проаналізуйте 2-3 конфлікти, в яких ви особисто приймали участь і дайте оцінку своїй поведінці у процесі виникнення, розвитку і усунення конфлікту. Які помилки ви допустили?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № __92_.

НПЗ. Тематичне оцінювання. Контроль навчальних досягнень учнів з загальновійськової підготовки Т3 (стройова підготовка).

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: проконтролювати рівень знань та умінь учнів.

Обладнання: конспекти,.методична розробка, плац.

План уроку

Контрольне опитування.
Перевірка вмінь учнів виконувати стройові прийоми:

- виконання команд «Ставай!», «Рівняйсь!», «Струнко!», «Вільно!»;

- повороти на місці;

- вихід зі строю, постановка в стрій, підхід-відхид до начальника;

- повороти під час руху;

- віддання військового вітання на місці і під час руху;

- стройові прийоми зі зброєю.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання.

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

III.Перевірка викладачем, як учні вміють виконувати стройові прийоми.

IV. Контрольне опитування. Оцінювання учнів.

V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № _93__.

НПЗ. Тематичне оцінювання . Контроль навчальних досягнень учнів з загальновійськової підготовки Т3 (стройова підготовка).

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: проконтролювати рівень знань та умінь учнів.

Обладнання: конспекти, методична розробка, плац.

План уроку.

Контрольне опитування.
Перевірка вмінь учнів виконувати стройові прийоми:

- виконання команд «Ставай!», «Рівняйсь!», «Струнко!», «Вільно!»;

- повороти на місці;

- вихід зі строю, постановка в стрій, підхід-відхид до начальника;

- повороти під час руху;

- віддання військового вітання на місці і під час руху.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання.

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

III.Перевірка викладачем, як учні вміють виконувати стройові прийоми.

IV. Контрольне опитування. Оцінювання учнів.

V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.