Блог викладача Новокрещенного Геннадія Анатолійовича: Конспекти уроків до розділу 7 "Прикладна фізична підготовка"

УРОК № _32___.Практичний.

НПЗ.ПФП Тема.1-2. Воєнізований крос 3 км з метанням гранати на Ф 1 на двох рубежах.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета Визначити рівень фізичної підготовки юнаків.

Обладнання: Методичні матеріали, спортивні снаряди.

План уроку

1. Вивчення нормативів ПФП.

2 Визначення реальної фізичної підготовленості юнаків. Прийом нормативів.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, вихід на стадіон , шикування.

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Вивчення нормативів.

IV..Практичне визначення підготовленості юнаків, виконання нормативів.

Розповідь вчителя.

Проведення марш-кидку та кросу

Тренування з марш-кидка та кросу проходить на заняттях з прикладної фізичної підготовки. Починаючи з вересня кожного навчального року слід планово проводити тренування з кросової підготовки. Набування спортивної форми проходить рівномірно, два-три рази на тиждень. На початковому етапі визначається загальна бігова підготовленість. Наприклад: біг за тес том Купера за 12 хв. Дані початкового рівня кросової підготовки за носяться до свого робочого журналу. Кожне наступне заняття має за мету пробігання більшого відрізку дистанції порівняно з попереднім. Піс ля п'яти-шести таких занять можна переходити до конкретної підго товки до кросу та марш-кидка. Така підготовка проводиться на біговій доріж ці довжиною 400 м.

Завдання 1. Пробігти п'ять разів по 400 м з 50-відсотковим фізичним на вантаженням. Після кожного пробігання 400 м відрізка - 2 хв відпо чинку.

Завдання 2. Пробігти три рази по 400 м з 80-відсотковим фізичним наван таженням за 1 хв 40 с. Після кожного пробігання - 2 хв відпочинку.

Завдання 3. Пробігти дистанцію 1 км за 5 хв, при цьому на останніх 180-200 м збільшити швидкість бігу.

Для успішного виконання нормативу з кросу необхідно:

- виконати пробігання усієї дистанції кросу п'ять-шість разів, у повільному темпі;

- перед виконанням контрольного нормативу за 2-3 год необхідно обов'язково поїсти;

- за 30 хв до старту провести І0-хвилинну бігову розминку з вико нанням загальнорозвивальних і спеціальних бігових вправ; закінчити розминку пробіганням двох 100-метрових відрізків з 80-відсотковим фізичним навантаженням;

- останні 8-10 хв до старту бути одягненим у спортивний костюм і знаходитися у затінку.

З самого початку дистанції потрібно зайняти своє місце у групі бігунів. Напрямним повинен бути найбільш підготовлений учень, який вміє рівномірно розподілити сили під час подолання дистанції. Не слід почина ти біг у повільному темпі або „тягтися” за добре підготовленим бігуном. Необхідно набрати свій темп, який відповідає рівню вашої фізичної підготовленості.

Під час бігу потрібно дихати ритмічно, робити глибокий вдих і повний видих. При появі втоми дихання стає частішим. На другій по ловині дистанції у кожного бігуна настає так звана "мертва точка" - стан, при якому дихати стає дуже важко.

З цього моменту необхідно примусити себе дихати глибоко і намагатися уникати надмірного напруження м'язів рук і ніг. Темп бігу можна зменшити, але зупинятися та переходити на крок не слід. Самопочуття згодом поліпшується, відкривається "друге дихан ня". За 200-100 м до фінішу слід збільшити частоту кроків і частіше рухати руками.

Після фінішування ні в якому разі не слід сідати або лягати. Необхідно випити 1-2 ковтки теплого чаю і 3-4 хв походити.

Воєнізований крос 3 км. Воєнізований крос включає:

легкоатлетичний біг 3 км;метання гранати 600 г на дальність (35 м );метання гранати 600 г на влучність (35 м ).

Умови виконання: Старт одиночний з інтервалом 1-2 хвилини:біг 1 км;рубіж метання гранати 600 г на дальність 35 м з трьох спроб. За недокидання гранати до контрольної відмітки 35 м учень карається:

від 0 до 5 м – одним штрафним колом; від 5 до 10 м – двома штрафними колами;
від 10 до 15 м – трьома штрафними колами; за три невдалі спроби – п’ятьма штрафними колами.

Штрафне коло довжиною 50 метрів;

біг 1 км; рубіж метання гранати 600 г на влучність 35 м по трьом концентричним колам діаметром 0,5 м; 1,5м; 2,5 м з трьох спроб.

За кожне попадання гранати по колам від кінцевого результату бігу відраховується час:

у коло Ø 0,5 м – 30 с у коло Ø 1,5 м – 20 с у коло Ø 2,5м – 10 с

За кожне невлучення гранати по колам учень карається одним штрафним

колом довжиною 50 м; біг 1 км – «фініш»

Час кожного учасника фіксується по ковзаю чому секундоміру з точністю до 1 с.

Нормативи з прикладної фізичної підготовки

+1 бал за чіткість виконання.

2. Визначення реальної фізичної підготовленості юнаків. Прийом нормативів.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Запитання до учнів. Розказати окремі види нормативів?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

2. Самостійно тренуватися в виконанні окремих вправ та нормативів.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № __33___. Практичний.

ПФП Тема.1-3,4.Ознайомлення з військово-прикладною смугою перешкод. Тренування в подоланні окремих перешкод.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Навчитися подолати смугу перешкод, та окремі види перешкод..

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, макети гранат, смуга перешкод.

План уроку

1. Вивчення вправ та нормативів щодо подолання смуги перешкод.

2. Ознайомлення з військово-прикладною смугою перешкод..

3 .Тренування в подоланні окремих перешкод.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення. Знайомство з учнями.

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Вивчення вправ та нормативів.

IV..Практичне відпрацювання вправ.

Розповідь вчителя.

1. Прикладна фізична підготовка

Прикладна фізична підготовка є важливою частиною предмета «Допризовна підготовка» і особливим елемен том навчання та виховання юнаків — майбутніх воїнів Збройних Сил України.

Мета прикладної фізичної підготовки полягає в то му, щоб учні-допризовники набули фізичної загартова ності, необхідної для оволодіння зброєю та бойовою тех нікою і перенесення фізичних навантажень, нервово-психічних напружень, несприятливих чинників бойової діяльності.

Загальними завданнями прикладної фізичної підго товки є:

— зміцнення здоров'я, загартування організму і під вищення його стійкості до впливу несприятливих чин ників бойової діяльності, удосконалення особистої фізич ної підготовки, набутої на заняттях з фізичної культури;

— оволодіння навичками прискореного руху, подо лання перешкод, рукопашного бою, плавання, надання допомоги товаришеві;

— розвиток і постійне вдосконалення фізичних якостей — витривалості, сили, швидкості, спритності;

— виховання психічної стійкості, впевненості у своїх силах, цілеспрямованості, сміливості, рішучості, ініціати ви, винахідливості, наполегливості, витривалості, само владання тощо.

Прикладна фізична підготовка має сприяти вихованню дисциплінованості, колективізму, товариської взаємодопо моги і формуванню стройової виправки та підтягнутості.Чимало з цих завдань і цілей повинно вирішуватись безпосередньо на уроках фізичної культури з першого класу, а для юнаків 10-11-х класів починають діяти ще й вимоги Програми допризовної підготовки, у якій пе редбачено окремий розділ — «Прикладна фізична підготовка». Це ускладнює, але й доповнює шкільний курс загальної фізичної культури. У цих класах більше уваги приділятиметься загальнофізичній підготовці юнаків (допризовників) — одному із важливих чинників при кладної фізичної підготовки, програмою якої передбача ється: 1) подолання перешкод, 2) метання гранати в ціль, 3) рукопашний бій, 4) гімнастика, 5) ігри.Вправи цих розділів (тем) розвивають витриманість і самовладання, швидкість у діях і швидкість рухових реакцій, силу і силову витривалість.

Важливим моментом у системі фізичної підготовки є нормативні вимоги, які зазначені у програмі з фізичної культури і якими слід керуватися на всіх заняттях з прикладної фізичної підготовки (табл. 15).

Крім того, за завданням уряду України (від 24.01.95 р. № 759/1, 758/3) розроблено тести відповідно до поло ження «Про державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення». Це ті вимоги, до яких треба готувати себе фізично та психологічно (табл. 16).

НОРМАТИВИ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТЕСТИ З ПРИКЛАДНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ.

Нормативи з прикладної фізичної підготовки

+1 бал за чіткість виконання

Подолання перешкод

Подолання перешкод є одним з прикладних елемен тів (розділів) загальної фізичної підготовки. У цьому розділі поєднано вправи на подолання різноманітних перешкод і метання гранат у ціль, що сприяють вихо ванню впевненості у своїх силах, сміливості, рішучості, а також розвитку загальної та швидкісної витривалості, швидкості в діях і спритності. Кожний юнак повинен знати, що для підготовки фун кціональних систем організму й опорно-рухового апарату до навантаження треба виконувати такі вправи: ходьба пригнувшись, підкрадання, біг боком, біг спиною впе ред, біг з прискоренням, вправи для різних груп м'язів У русі, а також спеціальні вправи — подолання несклад них перешкод-природного типу в поєднанні з бігом на 150-200 м, дії за раптовими командами керівника, за няття зі зміною напрямку руху і його характеру. Вивчаються і тренуються:

стрибки — безопорні й опорні, в глибину, в довжину, У висоту;

перелізання — самостійно і з допомогою, з опорою на груди, «зачепом», «силою», пролізанням;

рух по вузькій опорі на висоті — кроком, бігом, си дячи верхом, за допомогою страхувальних засобів;

вискік — із заглиблень і траншей;

метання гранати — в русі, з місця, стоячи, з коліна і лежачи з укриття;

спеціальні прийоми і дії — на спеціальних комплек сах, спорудах, макетах бойової техніки, з вантажем.

Контрольні вправи

Перед виконанням вправи (прийому, дії) визнача ються вихідне положення, зміст і послідовність дій, засіб виконання й кінцеве положення, після чого подається виконавча команда. Наприклад: «Вихідне положення — біля лабіринту, перелізти через штахетник «силою» і бі гом повернутися в стрій. Юнак Клименко, вперед».

Для метання гранати вказуються ціль, засоби, поря док метання, потім подається виконавча команда. На приклад: «Відділення, по траншеї, з коліна, справа по од ному, гранатою — вогонь». За цією командою треба взяти зброю в ліву руку (або покласти на бруствер) і, відводячи праву руку з гранатою вниз або вверх назад, зробити за мах, повертаючи тулуб праворуч. Повертаючись грудьми до цілі, кинути гранату з коліна (мал. 213).

Збирання гранат проводиться за командою: «Зібрати гранати — .

.ЗАСОБИ ПОДОЛАННЯ ПЕРЕШКОД

1. Пересування по горизонтальному канату (мал. 214) Виконується у висі знизу, головою вперед. Рух здій снюється або за рахунок поперемінного перехвату рука ми, коли ноги вільно сковзають по канату, або за раху нок згинання у поперековому і тазостегновому суглобі і підтягування ніг до рук, а потім поперемінного пере хвату руками.

2. Стрибки

2.1. Подолання перешкоди стрибком наступаючи. Виконується після короткого енергійного розбігу. Від штовхуючись ногою і посуваючи тулуб вперед, заскочи ти на перепону, зігнувши махову ногу, не випрямляю чись, пронести над перепоною штовхальну ногу, стати на неї і продовжити рух.

2.2. Подолання перешкоди стрибком з опорою на руку і ногу. Виконується при подоланні перешкод зав вишки до пояса. З розбігу відштовхнутися лівою ногою і винести руку зі зброєю вперед, вискочити на перепону, спираючись на неї лівою рукою і відведеною вбік ледь зігнутою правою ногою. Не затримуючись на перепоні, перенести через неї ліву ногу і застрибнути на неї, по давши плечі і зброю вперед; приземлившись, продовжи ти рух.

2.3. Стрибок в глибину з положення сидячи (мал. 215).

2.4. Стрибок в глибину з положення вису (мал. 216), Навчитися цих стрибків можна дотримуючись такої схе ми: безопорні стрибки в глибину із положення стоячи з опорою на руки; стрибки заступаючи з опорою на руку і ногу; стрибки у глибину з положення сидячи і з поло ження вис на руках. Висота перепони і глибина стрибків збільшуються поступово.

3. Перелізання

3.1. Перелізання з опорою на руки застосовується при подоланні перешкод висотою 1,3 м. Для виконання цієї вправи необхідно підбігти до перепони і, схопившись ру ками за її верхній край, відштовхуючись обома ногами, вийти в упор на руки; опертися ногою у верхній край пе репони, подати вперед тулуб і перенести другу ногу між опертою ногою і руками; зіскочити і, приземлившись, продовжити рух уперед.

3.2.Перелізання з опорою на стегно застосовується при подоланні перешкод висотою до 1,5 м (стіна, шта хетник). Підбігти до перепони і, схопившись руками за її верхній край, енергійним поштовхом обох ніг вийти в упор на руки; перенести над перепоною одну ногу, сісти

на стегно, потім перенести другу ногу, не затримуючись,; зіскочити з перепони і продовжити рух уперед.

3.3. Перелізання з опорою на груди. Застосовується при подоланні перепон висотою в зріст юнака. Для цього потрібно: ухопитися руками за верхній край перепони, відштовхнутися ногами від землі, навалитися на пере пону грудьми, нахилити тулуб уперед, упершись доло нями однієї руки у перепону з протилежного боку та тримаючись другою рукою за верхній край перепони, пе ренести ноги і зіскочити на землю.

3.4. Перелізання «зачепом». Застосовується при по доланні дощатих штахетників і стін висотою 2-2,2 м. Треба з розбігу відпітовхнутися однією ногою за крок до перепони і, спираючись носком зігнутої другої ноги об перепону, ухопитися руками за її верхній край; підтяг нутися, повиснути на штахетнику лівим боком до пере пони так, щоб його верхній край був під пахвою лівої зігнутої руки, а передпліччя і долоня притиснуті до штахетника з протилежного боку; зігнуту в коліні ліву ногу притиснути до перепони, махом правої ноги догори зачепитися п'ятою за верх штахетника; підтягуючись правою рукою, перевалитися через перепону, зіскочити і продовжити рух.

3.5.Перелізання «силою». Застосовується при подо ланні перепони висотою 2-2,2 м, як правило, без зброї (зброя — «за спину»). Для виконання цієї вправи треба з розбігу відштовхнутися від землі однією ногою і заско чити на перепону другою ногою, ухопитися руками за її верхній край; ривком підтягнутися на руках і, допома гаючи ногами, вийти в упор; нахилитись уперед так, щоб права рука спиралась на перепону з протилежного боку, а ліва залишилась на верхньому краї штахетника, водночас перенести ноги через перепону, зіскочити і про довжити рух.

3.6. Перелізання з опорою на стегно або на плечі товариша. Ці вправи виконують удвох: перший — той, хто влізає; другий — той, хто допомагає. При опорі на стегно, коли перший ухопився за верхній край перепони, другий піднімає його за коліно і гомілку зігнутої ноги до виходу в упор на перепону. При опорі на плечі другий стає спиною до перепони, зігнувши і розставивши ноги, з'єднавши кисті рук у «замок». Перший, послідовно спираючись ногами на руки і плечі партнера, хапається

руками за край перепони. Другий випрямляється і підні має першого до виходу в упор на перепону.

3.7. Перелізання з використанням жердин. Двоє юнаків стають обличчям один до одного і боком до пере пони, одну жердину тримають на опущених руках, а дру гу — на плечах, віддалених від перепони.

Всі методи перелізання вивчаються послідовно: спо чатку окремо частинами або за допомогою підготовлених вправ, а потім у цілому, прискорюючи темп виконання прийому. При вивченні окремих частин прийому спочат ку відпрацьовуються поштовх і наскок на перепону з ви ходом в упор або вис, потім саме перелізання і на завер шення — зіскок і початок руху від перепони.

Прийоми пролізання, як і вискоку, не складні щодо координації рухів, тому для їх засвоєння не потрібні спеціальні вправи. Пролізання може здійснюватися: го ловою вперед, головою і ногою вперед і боком. Пролізан ня головою і ногою вперед потребує поєднання нахилу тулубу вперед з одночасним посилом махової ноги в от вір перепони. При виході з отвору не слід швидко ви прямлятися, щоб не вдаритися спиною.

Метання гранати в ціль

Виконується: з місця із замахом угору назад; з місця із замахом вниз назад.

Метання гранати у ціль — це складна щодо коорди нації рухів, цілісна вправа, яка потребує достатнього розвитку швидкісно-силових здібностей юнака.

Перш ніж починати навчатися метання гранат, слід провести декілька тренувань для розвитку сили м'язів плечового пояса, щоб забезпечити необхідний рівень го товності до виконання метальних рухів.

Протипіхотні гранати метають з місця стоячи, з колі на, з положення лежачи, із траншеї, з люка танка і в русі.

Протитанкові гранати метають із-за укриття (стоя чи, з коліна, з положення лежачи) або з траншеї.

Спочатку розучується техніка кидка із замахом угору-назад (окремо частинами). Юнаки стають в одну шеренгу з інтервалами в 2-3 кроки. За командою «Замах роби — раз» права рука має бути відведена угору назад ліктем уперед, тіло трохи прогнуте в попереку. За командою «Ви значити кидок, роби — два» юнаки, відштовхнувшись

правою ногою і нахиливши тулуб уперед, позначають ки док гранати. Після двох-трьох повторень частин прийому слід перейти до цілісного виконання рухів, поступово збільшуючи їх швидкість. Потім приступити до метання по рубежах і цілях, збільшуючи відстань кидка.

Після цього слід перейти до вивчення метання гра нати із замахом по дузі вниз назад, керуючись запропо нованою методикою.

Вивчивши прийоми метання, юнаки тренуються в метанні гранат у ціль з різних положень.

Нижче приводиться зразкове учбово-тренувальне містечко, обладнаний більшою кількістю перешкод

1. Траншея з ходами повідомлення й осередками.
     2. Лійки різної величини на ділянці длиною 10 м.
     3. Дротовий забір (посилений).
     4. Ділянка глибокого піску й болота з купинами або пнями. Довжина ділянки - 20 м.
     5. Протитанковий рів глибиною 2,5 м із земляним валом за ним висотою 1,5 м (переборюється зстрибуванням у рів і вилізанням з нього за допомогою товариша або самостійно по канаті, кінець якого перебуває на висоті 2,0-2,25 м від дна рову).
     6.3авал з дерев, обплетених гладким дротом. Довжина ділянки - 10 м.
     7. Канава з водою шириною 4 м і глибиною до 1 м (переборюється стрибком за допомогою каната або тичини, підвішеного над канавою на колоді).
     8. Огорожа трикутної форми довжиною 3 м і висотою 1,5 м з отворами для пролезания на різній висоті.
     9. Навчальний рів глибиною від 2 до 6 м (переборюється пересуванням по колоді або різних способах зстрибування й вилізання з нього).
     10. Ділянка дроту (для переповзання під нею) довжиною 20 м, натягнутої на висоті 0,4 м.
     11. Навчальне мінне поле на ділянці длиною 10 м.
     12. Дротове загородження в три кола.
     13. Малопомітні перешкоди (сільця й спотикачі) на ділянці длиною 10 м.
     14. Дзоти з амбразурами різних розмірів (переборюються обеганием з попереднім закиданням їхніми гранатами).
     15. Траншея з ходами повідомлення й опудалами.
     16. Надовби й к о л ь я, розставлені на ділянці довжиною 10 м.
     17. Гірка із цегельних руїн висотою до 2 м.
     18. Дерев'яна стінка висотою до 5 м з пазами, залізними скобами або гачками й приставленої до неї похилою дошкою (переборюється перелезанием з використанням наявних пристосувань).
     19. Барикади з підручних матеріалів, їжаків і рогаток.
     20. Похилі дерев'яні сходи висотою до 2,5 м зі сходами різної ширини (переборюються взбеганием на сходи й збіганням з її).
     21. Забір висотою 2,5 м.
     22. Колода висотою 3 м із площадками для зстрибування (переборюється взлезанием по сходам на нього з наступним пробеганием і зстрибуванням з колоди на площадки, а з них на землю).
     23. Горизонтальний канат довжиною 6 м, натягнутий на деревах на висоті 3,5 м (переборюється влізанням на дерево з наступним перелезанием по канаті за допомогою рук і ніг).
     24.Труба-Тунель довжиною 10 м, висотою 0,8 м (переборюється пролезанием).
     25. Горизонтальні сходи довжиною 6 м, укріплена на деревах на висоті 3 м (переборюється влізанням на дерево й перелезанием по сходам на руках).
     26. Кам'яна стіна з отворами для пролезания на різній висоті (переборюється перелезанием через стіну або пролезанием в отвори).
     27. Горизонтальні й похилі хитні колоди й дошки висотою від 1 до 2,5 м (переборюються пересуванням по них з перепрыгиванием з одного на інше).
     28. Похила платформа висотою від 2,5 до 3,5 м з отворами для зстрибування (переборюється влізанням по приставленим штурмовим сходам і зстрибуванням у канаву з підмножиною й піском).
     29. Спирали дроту (переборюються по штурмовим сходам і дошкам, що накидається на спіралі).
     30. Навчальна будова (береться штурмом з попереднім закиданням гранатами й з поразкою опудал, що перебувають у будові, і мішеней).

     Рельєф місцевості містечка, по можливості, повинен бути пересіченим.
     Опудала для поразки багнетом і прикладом і мети для метання гранат і стрілянини навчальним патроном розміщаються в різних перешкод. Так, у наведеному зразковому містечку опудала можуть бути встановлені в перешкод (або в перешкодах) 6, 14, 15, 19, 30, мети для метання гранат і стрілянини - у перешкод 14, 15, 19, 26, 30.
     Напрямок руху може бути по-різному й значною мірою визначається розташуванням перешкод. Більше прості городки з невеликою кількістю перешкод переборюються в одним-двох напрямках, на городках же з більшою кількістю перешкод можна застосовувати найрізноманітніші варіанти. Так, у наведеному прикладі рух відбувається зигзагообразно з поверненням до вихідного положення.
     Виходячи з місцевих умов, можливо обладнати різні інші перешкоди.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Запитання до учнів.

Розказати окремі види нормативів?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

2. Самостійно тренуватися в виконанні окремих вправ.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

Схема розміщення військово – прикладної смуги перешкод. Довжина траси 380 м.

1 - місце старту та фінішу; 2 - гімнастичні козли; 3 - одинарні планки; 4 - переносні паркани; 5 - хитні балки; 6 – вікна для пролізання; 7 – потрійна планка; 8 – ділянка для переповзання; 9 – місце для стрільби з пневматичної гвинтівки і штрафне коло; 10 – місце для кидання гранат по вікну, колу і штрафне коло; 11 – патронні ящики; 12 – квадрати габаритами 1х1 м для складання ящиків після переносу; 13 - яма для стрибків у довжину шириною 2,5 м і 2 м; 14 – переносний бум

УРОК № _34__.

ПФП Тема.1-5,6.Ознайомлення з єдиною смугою перешкод. Тренування в подоланні окремих перешкод.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Навчитися подолати смугу перешкод, та окремі види перешкод..

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, макети гранат, смуга перешкод.

План уроку

1. Вивчення вправ та нормативів щодо подолання смуги перешкод.

2. Ознайомлення з єдиною смугою перешкод.

3 .Тренування в подоланні окремих перешкод.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення. Знайомство з учнями.

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Вивчення вправ та нормативів.

IV..Практичне відпрацювання вправ.

Розповідь вчителя.

1.Нормативи з фізичної культури тести з прикладної фізичної підготовки

Нормативи з прикладної фізичної підготовки

+1 бал за чіткість виконання.

2. Єдина смуга перешкод

     - траншея на вихідному рубежі; глибина рову траншеї 1,3 м;      - обмежник для переповзання - гладкий дріт, натягнутий на висоті 0,4 м від землі; проміжки між нитками дроту не більше 0,5 м;      - колода довжиною 6 м, установлене на висоті 1,3 м. від землі;
     - палісад висотою 0,8 м;
     - забір висотою 2 м;
     - три поперечні нитки дроту (або жердини), натягнуті на висоті 0,5; 0,6 і 0,5 м від землі й на відстані 2,5 м одна від іншої;
     -траншея; глибина рову 1,3 м, ширина поверху 1 м;
     - стінка висотою 1,1 м із двома отворами розміром 0,5Х0,4 м кожне;
     -фасад будинку з вікнами; розмір вікон 1х1,5 м; ширина підвіконь 10-15 див; на висоті підвіконня нижнього вікна укріплений карниз, що виступає на 3-5 див; у правій половині фасаду на висоті 0,5 м від землі - дві опори для знімної поперечини;
     -канава шириною 2 м, глибиною 0,5 м, за нею площадка з пересувними опудалами;
     -канава (позначена) шириною 2 м;
     -ціль для метання гранат - три концентричних кола радіусами 1, 2 і 3 ж;
     -ціль для метання гранат-"вікно" розміром 1х1,5 м установлене на висоті 1,5 м від землі;
     -ціль для метання гранат-"траншея" площею 3х1 м (додаткова для тренування);
     -мети для метання протитанкових гранат (болванок) - прямокутники 2х1 м, установлені на висоті 1 м від землі;
     -ціль для метання гранат- "вікно" (додаткова для тренування);
     -траншея на кінцевому рубежі; глибина рову траншеї в середній частині 1,5 м, по краях-2 м; ширина рову поверху 1 м.
          Для більше успішного проведення навчання й тренування, крім стаціонарних перешкод, що входять в 200-метрову смугу, бажано мати переносні перешкоди - забір, колода, палісад, частокіл, огорожа, тин з отворами для пролезания й обмежники траншеї (мал. 130), а також доповнювати смугу пересувними опудалами й вікнами-мішенями для метання гранат.
     Розставляючи в різному порядку ці переносні перешкоди, опудала й вікна-мішені між стаціонарними вкопаними перешкодами смуги, можна легко різноманітити обстановку й цим створювати різну послідовність у подоланні перешкод, підвищувати щільність занять і в більшій мері наближати умови тренування до умов бойової дійсності.
     Поряд із цим, навчання подоланню перешкод, гранатометанню й рукопашному бою необхідно періодично проводити й у польових умовах, з наявністю великої кількості природних перешкод і інженерних загороджень.
     Крім смуги перешкод і спеціально обладнаних навчальних площадок, заняття по подоланню перешкод, метанню гранат і рукопашному бою можуть проводитися також і на будь-якій площадці, що обладнається переносними перешкодами, опудалами й мішенями, необхідними для даного заняття. Це можливо в тому випадку, коли але змісту заняття не потрібно нерухливих перешкод, що входять в 200-метрову смугу, або частина таких перешкод є на площадці.
     Залежно від місцевих умов, при наявності відповідної можливості, доцільно обладнати на місцевості ряд додаткових перешкод, крім вхідних в 200-метрову смугу, що дозволяють відпрацьовувати навички в подоланні різних перешкод як польового типу, так і характерних для населеного пункту. Доцільно використовувати при цьому наявні на місцевості перешкоди - яри, канави, ями, дерева, зруйновані будови й т.п. Можуть обладнатися як окремо розташовані перешкоди, так і групи перешкод, об'єднаних в учбово-тренувальні городки. Види перешкод, їхня кількість, взаємне розташування й видалення цілком залежать від місцевих умов. Група перешкод може бути розташована на одній лінії, на всій площі містечка у вигляді вісімки, стислого кола або підкови, паралельних смуг зі сполучними переходами й т.д.

Переносні перешкоди.

Л) двометровий паркан; Б) колода; В) палісад: Г) частокіл; Д) огорожа; Е) тин із пролазами; Ж) обмежники траншеї (бортики)

3.Подолання перешкод.

Кожний юнак повинен знати, що для підготовки фун кціональних систем організму й опорно-рухового апарату до навантаження треба виконувати такі вправи: ходьба пригнувшись, підкрадання, біг боком, біг спиною впе ред, біг з прискоренням, вправи для різних груп м'язів У русі, а також спеціальні вправи — подолання несклад них перешкод-природного типу в поєднанні з бігом на 150-200 м, дії за раптовими командами керівника, за няття зі зміною напрямку руху і його характеру. Вивчаються і тренуються:

стрибки — безопорні й опорні, в глибину, в довжину, У висоту;

перелізання — самостійно і з допомогою, з опорою на груди, «зачепом», «силою», пролізанням;

рух по вузькій опорі на висоті — кроком, бігом, си дячи верхом, за допомогою страхувальних засобів;

вискік — із заглиблень і траншей;

метання гранати — в русі, з місця, стоячи, з коліна і лежачи з укриття;

спеціальні прийоми і дії — на спеціальних комплек сах, спорудах, макетах бойової техніки, з вантажем.

Контрольні вправи

Збирання гранат проводиться за командою: «Зібрати гранати —.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Запитання до учнів.

Розказати окремі види нормативів?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

2. Самостійно тренуватися в виконанні окремих вправ.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № _35______. Практичний.

ПФП Тема.1-7,8.Виконання вправ з метання гранати Ф 1 на дальність та влучність.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Визначити рівень фізичної підготовки юнаків..

Обладнання: Методичні матеріали, спортивні снаряди.

План уроку

1. Вивчення нормативів ПФП.

2 Визначення реальної фізичної підготовленості юнаків.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, вихід на стадіон , шикування.

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Вивчення нормативів.

IV..Практичне визначення підготовленості юнаків, виконання нормативів.

Розповідь вчителя.

1.Техніка метання гранат

Метання гранати виконують з місця і в русі, при цьому харак терною є так звана вибухова робота м'язів. Сутність її полягає в миттєвому скороченні м'язів з упереджено-розтягнутого стану в мо мент, коли тіло людини, яка метає гранату, займає положення немов би натягнутого для стрільби лука (мал.128 ).

мал. 128 Положення „натягнутого лука” при метанні гранати.

Під час метання з місця це відбувається в момент замаху (повороту тулуба з одночасним відведенням руки з гранатою назад), під час метання в русі - в кінці розбігу. При цьому м'язи розтягуються не внас лідок замаху, а завдяки прискоренню руху тулуба і ніг, тимчасом як плечі й рука з гранатою не змінюють своєї швидкості, отриманої внаслідок попередньої частини розбігу.

Швидкість вильоту залежить від техніки метання. Дальність польоту гранати залежить від кута вильоту при однаковій початковій швидкості метання. Най оптимальнішим є кут 42-45°. При такому куті вильоту дальність польо ту є максимальною.

Знання цих особливостей дає змогу підвищити точність враження цілей. Наприклад, при ураженні невеликих за розміром цілей (вікно, амбразура) треба метати гранату з малим кутом вильоту - ураження здійснюється на активній ділянці траєкторії. І навпаки, для уражен ня схованих горизонтальних цілей (окопи, траншеї, ями) кут вильоту повинен бути оптимальним (45° і більше), а траєкторія вильоту кру тою.

Наступальну й оборонну гранати необхідно тримати в руці запа лом догори, щоб великий, перший, другий і третій пальці міцно охоп лювали її корпус, а мізинець упирався в дно гранати. Спусковий ва жіль повинен бути притиснутий до долоні в ділянці великого пальця. При цьому треба пам'ятати, що не слід закріпощати м'язи передпліччя і кисті. Це негативно впливає на плавне відведення руки з гранатою під час замаху.

Правильне тримання автомата в руці значною мірою впливає на ре зультат кидка гранати на дальність і в ціль. Зброя в руці не повин на заважати розбігу, відведенню руки з гранатою, виконанню кидка й зупинці (після кидка).

Пальці лівої руки міцно тримають автомат трохи вище прицільної планки. Ремінь заздалегідь підтягується і намотується на магазин. Рука з автоматом вільно опускається донизу, зброя стволом нахилена вперед (мал. 129).

мал. 129 Способи тримання гранати і автомата.

У техніці метання гранати стоячи з місця існує два спосо би замаху: вгору-назад і вниз-назад.

мал. 130. Метання гранати стоячи з місця

При метанні гранати стоячи з місця способом "вниз-назад" не обхідно стати обличчям до цілі (мал. 130). Права рука напівзігнута в лікті перед грудьми, зброя - в лівій ру ці стволом вперед-догори вільно опущена вниз. Відставляючи праву ногу назад носком вправо і, згинаючи її в коліні, розвернути корпус праворуч і перенести вагу тіла на зігнуту в коліні праву ногу. Одно часно з цим вільним і поступовим рухом зробити замах, відводячи для цього праву руку з гранатою дугою вниз-назад. У кінцевому положенні замаху рука має бути випрямлена, розслаблена і повернута пальцями догори. Автомат у лівій руці рухається у напрямку поясу, допомагаючи повороту тулуба праворуч. У момент виконання замаху потрібно дивити ся в бік цілі. Переносячи вагу тіла на ліву ногу, вивести лікоть ру ки вперед-догори і з одночасним розгином її у ліктьовому суглобі швидким хльостовим рухом кисті метнути гранату. Ліва рука з автома том рухається вниз-назад і притискується до боку, ніби фіксуючи кор пус у площині метання, не дозволяючи йому повертатися вліво. Після кидка гранати тулуб продовжує рухатися вперед. Для утримання його від падіння вагу тіла необхідно перенести на виставлену вперед ліву ногу.

Метання гранати на дальність (мал.131) проводиться з розбігу від прямої планки шириною 7 см і довжиною 4 м в коридор шириною 10 м. Планка знаходиться на одному рівні з доріжкою для розбігу і фарбується в білий колір. На кінцях планки виставляють прапорці. Доріжка для розбігу має бути щільною, довжиною 20-25 м і шириною 1,25 м. На останніх шести — восьми метрах доріжка має ширину 4 м.

мал. 131 Метання гранати на дальність у русі.

Основу техніки метання гранати на дальність становить: розбіг, кидок, зупинка після кидка.

Розбіг за структурою поділяється на попередню частину - 10-12 м і завершальну - 8-10 м. Швидкість розбігу повинна бути оптимальною. Це дозволяє учням правильно виконати техніку кидка.

Після попереднього розбігу, наступивши лівою ногою на контрольну мітку, метальник з першим кроком правої ноги починає відведення /за мах/ руки з гранатою назад. З другим кроком лівої ноги рука з грана тою повністю відводиться назад, а тулуб повертається вправо. Ліва рука з автоматом - перед грудьми. Кроком лівої ноги та активним ма хом правої починається третій (схресний) крок. Його виконують з най більшою швидкістю; від його довжини та швидкості виконання залежить якість кидка. При виконанні схресного кроку ліва рука з автоматом допомагає скручуванню тулуба вправо. При цьому той, хто метає, пови нен не знижуючи швидкості, зайняти найбільш вигідне (розтягнуте) положення перед кидком.

Останній, четвертий, кидковий крок не є біговим, однак від вір ної постановки ноги (довжини кроку, швидкості виконання) залежить результат кидка. Поставивши ліву ногу далеко поперед себе і випрям ляючи праву, той, хто метає, виходить грудьми вперед, ледве згинає праву руку у лікті і виводить лікоть вперед-вгору, а кисть - за го лову. Кидок гранати проходить із-за спини через плече і закінчується сильним хльостовим рухом кисті.

Зробивши кидок, той, хто метає, по інерції рухається вперед, і, щоб утриматися від переходу через планку після кидка, перескакує з лівої ноги на праву, різко гальмуючи рух вперед, та зберігаючи рів новагу.

У завершальній частині розбігу необхідно координувати відведен ня руки з гранатою і роботу ніг. М'язи руки повинні бути максимально розслаблені. Четвертий кидковий крок має бути за довжиною оптимально доцільним для кидка. Надто довгий крок спричиняє до основної по милки при метанні - "провалювання".

Не рекомендовано на кожному тренувальному занятті виконувати сильні кидки на результат. Метання на результат треба проводити не так часто. Більше необхідно працювати над удосконаленням техніки ме тання і розвитком фізичних якостей.

Характерні помилки при метанні гранати на дальність з розбігу:

Той, хто метає, робить занадто довгий розбіг і при цьому закріпощає м'язи плечового поясу і руки, що не дозволяє максимально використати їх силу під час кидка.
Метаючий не використовує розбіг і кидає гранату практично з
місця.
Велика початкова швидкість у попередній частині роз бігу. Це призводить до того, що учень не встигає відвести гранату, порушує ритм кидкових кроків і послідовність у роботі м'язів ніг, тулуба і руки.
Той, хто метає, не приділяє належної уваги другому кидково му кроку, від якого залежить швидкість виконання найважливішого, схресного кроку, середнього між розбігом і кидком.
При виконанні схресного кроку метаючий занадто згинає руку з гранатою у лікті, що зменшує амплітуду руху і силу кидка.
У момент кидка той, хто метає, передчасно відриває праву ногу від землі, що призводить до зменшення сили кидка.

2. Нормативи з метання гранати Ф 1.

ВПРАВА №2: Метання гранати в русі на дальність. Умови виконання: з розбігу метнути по черзі три гранати в ко ридор шириною 10 м і довжиною 60 м; у руці тримати макет ав томата .

Вага гранати - 600 г.

Зараховується краща з трьох спроб.

ВПРАВА №3: Метання гранати на влучність. Ціль: три концентричних кола (Р₁ - 0,5 м, Р₂ - 1,5 м, Р₃ - 2,5 м).

Умови виконання: виконується з місця чи з розбігу з макетом ав томата в руці. В центрі першого кола встановлюється жовтий прапорець розміром 15x20 см, висотою 30 см. Відстань до прапорця - 35 м. Всі кола розмічаються білими лініями шириною 5 см.

Вага гранати - 600 г.

Кожному учневі надається 1 (одна) пробна і 10 (десять) заліко вих спроб.

При виконанні залікових кидків влучення в перше коло оцінюєть ся - 9 очками, у друге коло - 6 очками, третє коло - 4 очками.

2. Визначення реальної фізичної підготовленості юнаків. Прийом нормативів.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Запитання до учнів.

Розказати окремі види нормативів?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

2. Самостійно тренуватися в виконанні окремих вправ та нормативів.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № __36_____. Практичний.

НПЗ.ПФП Тема.1-9.Марш-кидок на 5 (3) км у складі взводу.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета Визначити рівень фізичної підготовки юнаків.

Обладнання: Методичні матеріали, спортивні снаряди.

План уроку

1. Вивчення нормативів ПФП.

2 Визначення реальної фізичної підготовленості юнаків. Прийом нормативів.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, вихід на стадіон , шикування.

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Вивчення нормативів.

IV..Практичне визначення підготовленості юнаків, виконання нормативів.

Розповідь вчителя.

1.Прискорений рух

Для пересування по різній місцевості залежно від її особливостей зас тосовують такі різновиди руху:

рух похідним кроком;
прискорений рух угору і вниз по схилу, перебіжки;
біг у повільному, середньому і швидкому темпі

Рух похідним кроком. Темп руху 110-120 кроків за хвилину. За лежно від зросту учнів, рельєфу місцевості - довжина кроку 70-80 см.

Прискорений рух. Застосовується під час марш-кидків та перехо дів від ходьби до бігу, при русі на гору і з гори. Темп прискорено го руху - 130-140 кроків за хвилину, довжина кроку - 80-90 см.

Перебіжки. Застосовуються для швидкого подолання ділянок місце вості, які знаходяться під вогнем противника.

Повільний біг. Застосовується у випадках руху на довгі дистанції.

Темп бігу - 140-165 кроків за хвилину при довжині кроку 80-90 см. Дихання ритмічне й глибоке; особливу увагу слід звертати на повний видих.

Якщо біг проводиться зі зброєю, то вона знаходиться в положенні „за спиною”, „на грудях” чи тримається у руках.

Біг у середньому темпі. Застосовується при кросах і проводить ся вільним маховим кроком.

Темп бігу - близько 180 кроків за хвилину, довжина кроку - майже 120 см. Дихання - ритмічне й глибо ке. На 4-5 кроків проводиться вдих через ніс чи напіввідкритий рот, на 3-4 кроки - повний видих.

Швидкісний біг. Застосовується для бігу на І00 м, човникового бігу, для розбігу перед подоланням перешкод.

Темп бігу - 180-200 кроків за хви лину, довжина кроку - 120-150 см. Дихання здійснюється короткими видихами та вдохами. Зброя при швидкісному бігу знаходиться у поло женні „за спиною”, „на грудях” чи в руці.

2.Проведення марш-кидку та кросу

Завдання 3. Пробігти дистанцію 1 км за 5 хв, при цьому на останніх 180-200 м збільшити швидкість бігу.

Для успішного виконання нормативу з кросу необхідно:

- виконати пробігання усієї дистанції кросу п'ять-шість разів, у повільному темпі;

- перед виконанням контрольного нормативу за 2-3 год необхідно обов'язково поїсти;

- останні 8-10 хв до старту бути одягненим у спортивний костюм і знаходитися у затінку.

Воєнізований крос 3 км

Воєнізований крос включає:

легкоатлетичний біг 3 км;
метання гранати 600 г на дальність (35 м );
метання гранати 600 г на влучність (35 м ).

Умови виконання:

Старт одиночний з інтервалом 1-2 хвилини:

біг 1 км;
рубіж метання гранати 600 г на дальність 35 м з трьох спроб.

За недокидання гранати до контрольної відмітки 35 м учень карається:

від 0 до 5 м – одним штрафним колом;
від 5 до 10 м – двома штрафними колами;
від 10 до 15 м – трьома штрафними колами;
за три невдалі спроби – п’ятьма штрафними колами.

Штрафне коло довжиною 50 метрів;

біг 1 км;
рубіж метання гранати 600 г на влучність 35 м по трьом концентричним колам діаметром 0,5 м; 1,5м; 2,5 м з трьох спроб.

За кожне попадання гранати по колам від кінцевого результату бігу відраховується час:

у коло Ø 0,5 м – 30 с
у коло Ø 1,5 м – 20 с
у коло Ø 2,5м – 10 с

За кожне невлучення гранати по колам учень карається одним штрафним

колом довжиною 50 м;

біг 1 км – «фініш»

Час кожного учасника фіксується по ковзаю чому секундоміру з точністю до 1 с.

Марш-кидок 5 км.

Нормативи з прикладної фізичної підготовки

+1 бал за чіткість виконання.

2. Визначення реальної фізичної підготовленості юнаків. Прийом нормативів.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Запитання до учнів.

Розказати окремі види нормативів?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

2. Самостійно тренуватися в виконанні окремих вправ та нормативів.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № _37___. Практичний.

НПЗ. ПФП Тема.1-10.Подолання єдиної смуги перешкод.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Навчитися подолати смугу перешкод, та окремі види перешкод..

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, макети гранат, смуга перешкод.

План уроку

1. Вивчення вправ та нормативів щодо подолання смуги перешкод.

2. Ознайомлення з військово-прикладною смугою перешкод..

3 Визначення реальної фізичної підготовленості учнів. Прийом нормативів.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, вихід до смуги перешкод.

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Вивчення вправ та нормативів.

IV..Практичне відпрацювання вправ.

Розповідь вчителя.

1. Вивчення вправ та нормативів щодо подолання смуги перешкод.

Військово-прикладна смуга перешкод

Військово-прикладна смуга перешкод включає біг на 380 м з подоланням 12 перешкод для чоловіків і юнаків і 8 перешкод для дівчат зі стрільбою з пневматичної зброї метанням гранати Ф-1 (600 гр) по двом цілям.

У залежності від цілей і задач, масштабу змагань в складі естафети можуть включатися як окремі категорії учасників (чоловіки, жінки, юнаки), так і змішані естафетні команди з різних категорій спортсменів.

Військово-прикладна смуга перешкод випрацьовує комплекс складних швидкісних якостей і навичок, необхідних в сучасних умовах для підготовки юнаків до служби в Збройних силах України. (Додаток № 10)

Вправа № 4. Подолання військово – прикладної смуги перешкод. Виконується без зброї. Довжина траси 380 метрів.

Умови виконання вправи

Старт стоячи. За командою «На старт!», «Увага!», «Руш!:

1 –	біг 30 метрів;
2 –	стрибок через гімнастичного козла висотою 1,2 м з обов’язковим торканням руками приладу, біг 20 м;
3 –	стрибок через планку висотою 90 см без опори, біг 30 м (дівчата - з опорою);
4 –	подолання паркану висотою 2 м, біг 30 м;
5 –	біг по хитній балці, біг 30 м;
6 –	пролізання у вікно 50х40 см (висота над землею 30-50 см), біг 20 м;
7 –	подолання потрійної планки (1-а та 3-я висотою 60 см) стрибком через перешкоду; (2-гу планку висотою 90 см – пролізанням під нею); біг 20 м;
8 –	переповзання під мережею гладкого дроту або мотузки, довжиною 20 м, шириною 1,3м, висотою 0,5 біг 20 м;
9 –	стрільба з пневматичної зброї з відстані 10 м по падаючій мішені (діаметром 40 мм.) стоячи з руки. На ураження мішені – 3 постріли. При неуражені мішені – штрафне коло 15м, біг 20 м;
10 –	метання гранати Ф-1 (600 гр) по двом цілям на відстані 20 м. (для дівчат – 15 м.), коло діаметром 2 м; вікно 1х1 висотою над землею 1 м; по 3 гранати на ціль. При неуражені однієї цілі 1-е штрафне коло, при неуражені двох цілей – 2 штрафних кола, біг – 20 м.
11 - 12–	перенос ящика з «боєприпасами» масою 22,5 кг на 20 м – покласти у квадрат 1х1 м ( при киданні – повертається на 3 метри назад і знову кладе ящик), біг 30 м;
13 –	стрибок через яму з ходу шириною 2,5 м (для дівча 2 м.), при наступі чи заступі лінії спроба не зараховується, біг 30 м.
14 –	біг по буму довжиною 4м, висотою 1,2м; біг 30 м – ФІНІШ

^*Примітка: Перешкоди №№ 2;4;8;11-12 – дівчата не долають.

2. Ознайомлення з військово-прикладною смугою перешкод..

Для перевірки підготовленості юнаків з теми "Подолання переш код" пропонують такі вправи: ВПРАВА №1: Подолання єдиної смуги перешкод (Додаток № 9). Виконується без зброї.

Дистанція 200 м.

Вихідне положення: лежачи перед лінією початку смуги перешкод.

За командою „Руш!” необхідно:

встати, пробігти 20 м та перестрибнути рів шириною - 2,5 м;
пробігти по проходах лабіринту;
перелізти через паркан висотою 2 м будь-яким способом;
влізти по вертикальній драбині на другий відрізок зруйнованого мосту, пробігти по балках, перестрибнувши через розриви та зіскочи ти на землю з положення стоячи на кінці останнього відрізка балки;
подолати три сходинки зруйнованої драбини з обов'язковим тор канням ногами /ногою/ землі між сходинками, пробігти під четвертою сходинкою;
пролізти у один із проломів цегляної стінки; ( 50х60см) або (100х0,4м)
добігти до траншеї, зіскочити в неї та пройти ходом сполучення до колодязя;
взяти з землі гранату та кинути в один із проломів у цегляній стінці або в зазначену ділянку (2,6x1 м) за стінкою (зараховується пряме влучення). При невлученні у ціль першої гранати продовжувати метан ня, але не більше ніж три гранати до враження цілі;
вискочити з колодязя та стрибком подолати цегляну стінку;
вибігти по нахиленій драбині на четверту сходинку та збігти по сходинках зруйнованої драбини;
влізти по вертикальній драбині на балку зруйнованого мосту, пробігти по балках, перестрибуючи через розриви, та збігти по нахи леній дошці;
перескочити рів шириною 2 м, пробігти 20 м та перетнути лінію початку смуги перешкод.

Форма одягу - встановлена для польових занять або спортивна. Вага гранати - 600 г.

Вправа вважається невиконаною, якщо учень не подолав будь-яку перешкоду з трьох спроб або минув одну з перешкод.

Помилки, що знижують оцінку: невлучення гранатою у пролом стінки або в зазначену ділянку за нею.

3. Визначення реальної фізичної підготовленості учнів. Прийом нормативів.

Нормативи з прикладної фізичної підготовки

+1 бал за чіткість виконання.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Запитання до учнів.

Розказати окремі види нормативів?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

2. Самостійно тренуватися в виконанні окремих вправ.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

Схема розміщення військово – прикладної смуги перешкод. Довжина траси 380 м.

УРОК № ____38___. Практичний.

НПЗ.ПФП Тема.1-11.Виконання залікових вправ з метання гранати Ф 1на дальність та влучність.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета Визначити рівень фізичної підготовки юнаків..

Обладнання: Методичні матеріали, спортивні снаряди.

План уроку

1. Вивчення нормативів ПФП.

2 Визначення реальної фізичної підготовленості юнаків. Прийом нормативів.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, вихід на стадіон , шикування.

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Вивчення нормативів.

IV..Практичне визначення підготовленості юнаків, виконання нормативів.

Розповідь вчителя.

1.Техніка метання гранат

мал. 128 Положення „натягнутого лука” при метанні гранати.

мал. 129 Способи тримання гранати і автомата.

У техніці метання гранати стоячи з місця існує два спосо би замаху: вгору-назад і вниз-назад.

мал. 130. Метання гранати стоячи з місця

мал. 131 Метання гранати на дальність у русі.

Основу техніки метання гранати на дальність становить: розбіг, кидок, зупинка після кидка.

Характерні помилки при метанні гранати на дальність з розбігу:

Той, хто метає, робить занадто довгий розбіг і при цьому закріпощає м'язи плечового поясу і руки, що не дозволяє максимально використати їх силу під час кидка.
Метаючий не використовує розбіг і кидає гранату практично з
місця.
Велика початкова швидкість у попередній частині роз бігу. Це призводить до того, що учень не встигає відвести гранату, порушує ритм кидкових кроків і послідовність у роботі м'язів ніг, тулуба і руки.
Той, хто метає, не приділяє належної уваги другому кидково му кроку, від якого залежить швидкість виконання найважливішого, схресного кроку, середнього між розбігом і кидком.
При виконанні схресного кроку метаючий занадто згинає руку з гранатою у лікті, що зменшує амплітуду руху і силу кидка.
У момент кидка той, хто метає, передчасно відриває праву ногу від землі, що призводить до зменшення сили кидка.

2. Нормативи з метання гранати Ф 1.

Вага гранати - 600 г.

Зараховується краща з трьох спроб.

ВПРАВА №3: Метання гранати на влучність. Ціль: три концентричних кола (Р₁ - 0,5 м, Р₂ - 1,5 м, Р₃ - 2,5 м).

Вага гранати - 600 г.

Кожному учневі надається 1 (одна) пробна і 10 (десять) заліко вих спроб.

2. Визначення реальної фізичної підготовленості юнаків. Прийом нормативів.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Запитання до учнів.

Розказати окремі види нормативів?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

2. Самостійно тренуватися в виконанні окремих вправ та нормативів.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № ___39____. Практичний.

ПФП Тема.2-1.Розучування та тренування прийомам бою без зброї: стійки, рухи вперед та назад, удари рукою на місці та в русі вперед на один крок.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Розучування та тренування прийомам самозахисту та бою без зброї.

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, макети ножів та автомату, обладнання спортзалу.

План уроку

1.Розучування і тренування стійок, без рухів,ударів руками та ногами

2.Розучування і тренування рухів вперед та назад

3.Розучування та тренування ударів

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у спортзал.

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Вивчення вправ та прийомів.

IV..Практичне відпрацювання вправ та прийомів.

Розповідь вчителя.

1.Розучування і тренування стійок, без рухів,ударів руками та ногами

Стійки: фронтальна, передня лівостороння (правостороння):

Вивчення техніки ведення бою з озброєним і неозброєним супротивником практично неможливо без знання і бездоганного виконання основних положень - стійок і позицій, пересувань, що дозволяють максимально зберегти життєво важливі ділянки тіла і бути завжди готовим до атаки і захисним діям. Фронтальна стійка (мал. 133).

П'яти міцно впираються в підлогу та рівномірно напруженні, ноги розведені і зігнуті в колінах. Маса тіла розподілена на обидві ноги. М'язи ніг злегка напружені. Спина пряма, грудна клітка висунута вперед. Руки зігнуті в ліктях та стиснуті в кулаки. Передня стійка (мал.132).Вона найбільш ефективна для ведення бою. Ліва (права) нога виставлена вперед так, щоб коліно було зігнуто, права (ліва) нога відставлена назад та теж злегка зігнута. Маса тіла розподілена таким чином, що на передню ногу припадає 70% маси тіла. Ліва (права) рука зігнута в лікті і винесена вперед, кулак - перед собою. Кулак правої руки знаходиться біля черевного сплетіння. Плечі і стегна розгорнуті під кутом приблизно 45°, корпус прямий. Стопа попереду стоячої ноги направлена прямо, а стопа задньої ноги розгорнута назовні на 30 ° щодо уявлюваної прямої, яку можна провести від носка передньої ноги до п'яти задньої ноги.

2.Розучування і тренування рухів вперед та назад

Випади застосовуються для прийняття бойової стійки із стійки очікування. Виконуються кроком вперед, або кроком назад. Для пересування в передній стійці застосовуються декілька основних моментів. Переміщення на півкроку:

а) півкроку ногою, що стоїть попереду та другий рух – півкроку ногою, що стоїть позаду для збереження прийнятого раніше положення

б) перший крок – півкроку ногою, що стоїть позаду, другий рух – півкроку ногою, що стоїть спереду.

Переміщення на крок зі зміною стійки: виконується висуванням переміщенням ноги, що стоїть позаду, вперед .

Після вивчення основних стійок і придбання природних навичок у переміщеннях в стійках варто звернути увагу на переходи з однієї стійки в іншу.

Самостійно можна виконувати більшість пропонуємих вправ в домашніх умовах.

3.Розучування та тренування ударів

Удар основою стислих у кулак пальців прямо:

Стиснути пальці правої (лівої) руки у кулак так, щоб великий палець „тягнувся” до середнього інші пальці щільно прижаті до долоні та один до одного. Ми розглянемо три рівня нанесення ударів: у голову, груди (середню частину тулуба), живіт ( нижню частину тулуба) ( мал.135 ).

Ударна частина – дві кісточки перших фаланг вказівного та середнього пальців кисті

Удар наноситься на прямій лінії. Кулак під час руху розвертається: на підготовчому етапі - пальці кисті спрямовані вгору; на етапі закінчення – вниз. Під час руху руки, кулак робить розвертання на 180°.

мал. 135 Рівні нанесення ударів

Удар кулаком зверху:

Ударна частина – м’язова частина кулака зі сторони мізинця (мал.136 ). Рівень нанесення удару – голова, плечі.

Удар кулаком збоку:

Ударна частина аналогічна прямому удару. Удар наноситься по колу (мал. 137).

Удар навідліг:

Ударна частина аналогічна до опису ударів зверху або збоку. Удар наноситься в любий рівень. Початок удару від протилежного плеча (мал.138).

мал. 138 Удар кулаком навідліг

Розучування ударів ногами починається з вивчення удару коліном, що дасть змогу звертати увагу на подальшому відпрацюванні. Удар коліном застосовується коли супротивник знаходиться впритул. Коліно згинається і гомілка підтягується до задньої поверхні стегна (мал.139).

Прямий проникаючий удар ногою у живіт:

Удар наноситься за рахунок руху тазової частини тулубу та різким розпрямленням гомілки. Ударна поверхня: носок чобота, або п’ята (мал.140)

Вихідне положення – фронтальна або лівостороння (правостороння) стійки.

мал. 141 Боковий удар ногою

Боковий удар ногою в живіт:

Початковий рух ногою такий, як і в попередньому ударі. Потім розвертаючись на опорній стопі та розвертаючи стегно та гомілку паралельно до підлоги наноситься удар по колу з назовні всередину. Ударна поверхня: носок чобота або гомілка (мал.141 ).

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Запитання до учнів.

Розказати окремі види вправ, ударів та прийомів рукопашного бою.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

2. Самостійно тренуватися в виконанні окремих вправ.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № __40_____. Практичний.

ПФП Тема.2-2.Розучування та тренування прийомам бою без зброї: розучування і тренування захисту від ударів руками та ногами підставлянням рук на місці та у русі на один крок уперед (назад) з наступною контратакою.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Розучування та тренування прийомам самозахисту та бою без зброї.

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, макети ножів та автомату, обладнання спортзалу.

План уроку

1.Розучування і тренування захисту від ударів руками та ногами

2.Комплексне тренування на один крок.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у спортзал.

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Вивчення вправ та прийомів.

IV..Практичне відпрацювання вправ та прийомів.

Розповідь вчителя.

1.Розучування і тренування захисту від ударів руками та ногами

Важливе місце у вивченні елементів самозахисту займають захисні дії, застосування яких дозволяє не тільки захищатися від ударів, але й одночасно з цим поставити супротивника в невигідні для нього положення, звернувши силу його ударів проти нього самого. Правильне сполучення блоків і переміщень дозволяє захищатися неозброєному від одного чи декількох збройних противників. Розглянемо основні блоки руками.

Верхній блок: Застосовується для захисту від ударів в голову або використання як удар передпліччям знизу-вгору (мал.142). Вихідне положення: фронтальна стійка. Ліва рука зігнута у лікті та розташована вгорі над головою. Права біля поясу з однойменного боку. З рухом правої руки вгору ліва рука відводиться назад. Виконання блоку завершене, коли праве передпліччя займе горизонтальне положення на рівні чола, кулак стиснутий і розгорнутий пальцями від себе. Блок лівою рукою виконується в тій же послідовності.

Після відпрацювання у фронтальній стійці відпрацьовується з кроком назад та вперед у передню стійку з поверненням у попереднє положення.

Блок з назовні всередину: застосовується від ударів у тулуб. Блок виконується внутрішньою поверхнею передпліччя. Вихідне положення: фронтальна стійка. Ліва рука попереду, права – на підготовчому етапі - відведена в сторону, пальці кулака спрямовані від себе (мал. 143). На рахунок „Роби – РАЗ!” – рука розгинається під кутом 90° по відношенню до плеча. „ДВА!” – рука з назовні під дією грудних м’язів коловим рухом плеча приводиться у положення захисту тулуба. Права рука рух починає одночасно з лівою і відводиться для удару до поясу. Для блокування лівою рукою положення змінюється. Права – вперед, ліва – підготовчий етап.

мал. 143 Блок з назовні всередину

Нижній блок: застосовується від ударів у нижню частину тулуба (живіт, пах). Вихідне положення: фронтальна стійка. Ліва рука направлена вниз та вперед. Права попереду лівої, кулак біля протилежного плеча пальцями всередину. Рухом вперед – вниз рука виконує блок, одночасно ліва рука відводиться до однойменного боку (при цьому, на етапі закінчення: пальці кулака направленні до землі) (мал. 144 )

При відпрацюванні самостійно можна проводити тренування біля дзеркала, що дає можливість коректувати свої рухи, запам’ятовуючи правильність положення рук, ніг, тулуба та погляду.

2.Комплексне тренування на один крок.

Дії атакуючого	Дії того, хто захищається
Вправа 1
1. Із лівосторонньої стійки з кроком вперед – однойменний прямий удар в голову	1. Із фронтальної стійки, з кроком назад у лівосторонню стійку – однойменний верхній блок та без зміни передньої стійки контратака прямим різнойменним ударом в груди (мал.145 )
Вправа 2
2. Із лівосторонньої стійки з кроком вперед – однойменний прямий удар в груди	2. Із фронтальної стійки з кроком назад у лівосторонню стійку - блок з назовні всередину з наступною контратакою прямим ударом в тулуб (мал. 146)
Вправа 3
3. Із лівосторонньої стійки з кроком вперед – однойменний прямий удар в живіт	3. Із фронтальної стійки з кроком назад у лівосторонню стійку - нижній блок та контратака боковим ударом ногою в живіт задньою ногою після кроку атакуючого назад (мал. 147).

мал. 145 Вправа 1


мал. 146 Вправа 2

мал. 147 Вправа 3

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Запитання до учнів.

Розказати окремі види вправ, ударів та прийомів рукопашного бою.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

2. Самостійно тренуватися в виконанні окремих вправ.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № __41_____. Практичний.

ПФП Тема.2-3.Розучування та тренування прийомам бою без зброї: прийоми самострахування, захвати та звільнення від них, больові прийоми.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Розучування та тренування прийомам самозахисту та бою без зброї.

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, макети ножів та автомату, обладнання спортзалу.

План уроку

1.Розучування і тренування прийомів самострахування

2.Комплексне тренування звільнення за допомогою раніш вивчених блоків від захвату за кисть руки

3.Розучування і тренування кидків

4.Розучування та тренування больових прийомів

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у спортзал.

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Вивчення вправ та прийомів.

IV..Практичне відпрацювання вправ та прийомів.

Розповідь вчителя.

1.Розучування і тренування прийомів самострахування

Прийоми самострахування при падінні вперед, назад, на правий, лівий бік.

Вправи, які забезпечують безболісне падіння при кидках, зіткненні із противником тощо, називаються вправами самострахування. Головне в техніці самострахування – перетворити поступальний рух тіла, що падає, в обертальний за рахунок послідовного торкання частинами тіла землі, а також випереджальних рухів руками та ногами, зменшити силу удару в момент падіння. Здебільшого падіння буває на бік і на спину. Опанування прийомів самострахування при падінні починають після вивчення положення, в якому опинився боєць після кидка.

Самострахування при падінні на бік.

Кінцеве положення при падінні на бік. Його слід прийняти додержуючись таких вимог: голова підведена, права рука вгорі, ліва на килимі долонею вниз під кутом 45°-50° по відношенню до тулуба; права нога попереду лівої на стопі, ліва лежить зовнішньою частиною стегна на килимі. При перекаті на інший бік положення рук та ніг змінюються.

Після цього переходять до розучування і відпрацювання падіння з вихідного положення повного присіду. Прижавши підборіддя до грудей і витягнувши руки вперед. Із цього положення плавно сісти на килим лівою сідницею як можна ближче до п’яти і , не перериваючи руху зробити падіння на лівий бік .

Падіння на лівий бік із положення стійки: стати прямо, руки витягнути вперед і підборіддя прижати до грудей. Із цього положення присісти і провести падіння на лівий бік. Аналогічні правила падіння на правий бік.

Ускладнюючи самострахування виконують падіння через спину партнера, тренувальну жердину тощо.

Опанувавши прийоми самострахування під час падіння на бік, можна приступати до ознайомлення й вивчення складніших вправ.

.Самострахування під час падіння на спину.

Кінцеве положення під час падіння на спину: лягти на спину, ноги зігнуті в колінах, голову підвести, руки лежать вздовж тулуба долонями до килиму. Це положення характеризується „круглою” спиною з напруженими м’язами тулуба. Руки тримаються під кутом 45-50 ° відносно тулубу.

Самострахування під час падіння на спину із положення присіду – перекат: Відхилившись назад, виконати перекат і набути кінцевого положення.

Самострахування під час падіння на спину з положення напівприсіду: відштовхнувшись ногами, виконати падіння на спину. Руки торкаються килима долонями трохи раніше спини, пом’якшуючи падіння.

Самострахування при падінні вперед.

При падінні вперед необхідно підстрибнути вгору вперед і опуститися вперед на злегка зігнуті руки з розведеними в сторони ліктями (мал. 150 ). Потім перекотитися з грудей до стегон через живіт .

Падіння вперед розучується в такій послідовності: падіння на руки стоячи на колінах; падіння вперед з високої стійки на зігнуті руки; падіння вперед стрибком у цілому.

мал. 150 Самострахування при падінні вперед

Захвати. Їх види та звільнення від них ( за допомогою раніше вивчених блоків, важелю на великий палець руки супротивника, кидків).

Техніка безпеки: не повинні бути ґудзики або інші предмети які можуть призвести до поранень або пошкоджень), відсутність годинників, ланцюжків, каблучок тощо. Звернути увагу на нігті (вони повинні бути коротко підстрижені), ранки на шкірі повинні заклеєні лейкопластиром.

Захвати, які застосовуються (за одяг, голову, тулуб, руки і ноги), можна поділити на двосторонні і односторонні. В першому випадку – одяг, чи окремі частини тіла суперника захоплюють двома руками з обох сторін. Вони найбільш практичні. З їхньою допомогою можна вдаватися до найрізноманітніших прийомів і комбінацій. Інші виконують двома руками з одного боку одягу і більш обмеженні в застосуванні. Всі захвати мають бути міцними, швидкими й точними в застосуванні. Захвати однією рукою більш застосовують з метою підтягнути, відштовхнути або привести до сковуючих дій, або як попередні дії до удару.

2.Комплексне тренування звільнення за допомогою раніш вивчених блоків від захвату за кисть руки:

Дії атакуючого	Дії того, хто захищається
1. Із фронтальної стійки крок вперед у правосторонню стійку та захват за кисть різнойменної руки.	1. Із фронтальної стійки крок назад, вихід у правосторонню стійку та звільнення за допомогою нижнього блоку (мал. 151)
2. Із фронтальної стійки крок вперед у лівосторонню стійку та захват за однойменну кисть.	2. Із фронтальної стійки крок назад, вихід у лівосторонню стійку та звільнення від захвату верхнім блоком (мал. 152 ).
3. Із фронтальної стійки крок вперед у правосторонню стійку та захват за однойменну кисть.	3. Із фронтальної стійки крок назад, вихід у лівосторонню стійку та звільнення від захвату застосуванням блоку з назовні всередину (мал. 153 ).

мал. 151 Звільнення за допомогою нижнього блоку

мал. 152 Звільнення за допомогою верхнього блоку

мал. 153 Звільнення за допомогою блоку з назовні всередину

Звільнення за допомогою важелів на великі пальці руки.

Дії атакуючого	Дії того, хто захищається
1. Із бойової стійки захват за кисть різнойменної руки.	1. Із бойової стійки вивертаючи кисть у бік великого пальця звільнитися від захвату (мал. 154 )
2. Із бойової стійки захват за кисть противника двома руками.	2. Із бойової стійки за допомогою коліна з однойменної сторони захопленої руки звільнитись від однієї руки, а потім іншу – вивертаючи її в сторону великого пальця (мал. 155 ).

мал. 154 Звільнення від захвату в сторону великого пальця

мал. 155 Звільнення від захвату за допомогою коліна

3.Розучування і тренування кидків

Часто буває, що охопившого Вас нападаючого легше спочатку скинути на землю, а потім вже виконати інші прийоми.

Кидки є складної по технічному виконанню групою прийомів і застосовуються в ближній дистанції, переважно при відсутності чисельної переваги супротивника. Кидками не досягається кінцева мета єдиноборств, а лише створюються найбільш сприятливі передумови для її рішення шляхом нанесення ударів і проведення больових прийомів. На відміну від спортивного двобою перемога в рукопашній сутичці швидше й ефективніше досягається в тому випадку, якщо супротивник виявиться поваленим на землю обличчям вниз, що ще в більшій мірі ускладнить можливість його активної оборони.

При відпрацюванні даних питань асистент не проявляє супротив, надаючи можливість спаринг партнеру навчитись правильно виконувати прийоми.

При відпрацюванні, звертати увагу на своєчасне припинення больового прийому при подачі супротивником сигналу голосом „Є!”.

Передня підніжка : необхідно здійснити захват лівою рукою під правим ліктем, правою – за вилогу на грудях. Техніка виконання: поштовх назад – праворуч – вгору. Допомагаючи суперникові здійснити дію у відповідь, виконати сильний ривок на себе ліворуч – вгору з поворотом голови в сторону кидка. Ривок лівою має трохи випереджати рух правої руки. В момент втрати рівноваги суперником, крок лівою ногою до його однойменної ноги розвертаючи носок назовні. Внаслідок цього суперник втрачає рівновагу ще більше і, намагаючись встояти, прагне зробити крок правою вперед. Щоб перешкодити йому відновити рівновагу, підставити праву ногу до ніг суперника (опорна нога при цьому зігнута). Кидок завершується рухом руками вниз і підбивом ніг суперника стегном вгору. Цим досягається чіткість падіння противника (мал. 156).

мал. 156 Передня підніжка

Можливі помилки: Рух правою ногою виконаний до виведення суперника з рівноваги. Це не тільки ускладнює проведення кидка але часто є причиною пошкоджень у колінних суглобах. Поштовх виконано назад замість праворуч – назад.

Задня підніжка : необхідно здійснити захват лівою рукою під правим ліктем; правою – за вилогу на грудях. Техніка виконання – ривок на себе, ліворуч – вгору. В момент протидії суперника виконати сильний поштовх назад – ліворуч – вниз, приблизно під кутом 45º до поверхні землі. До переміщення ваги його тіла на п’яти. Продовжуючи поштовх руками, поставити праву ногу до суперника так, щоб втрачаючи рівновагу, він не зміг зробити крок назад. Для посилення кидка перенести вагу тіла на ліву ногу.

4.Розучування та тренування больових прийомів

Больовими прийомами називаються дії, які викликають больові почуття. Вони використовуються при затриманні правопорушника, а також як відповідні прийоми проти нападу.

Важіль руки назовні: один із варіантів застосування при звільненні від захвату різнойменної вилоги на грудях. Попередній боковий удар рукою в щелепу. Для звільнення захопити кисть супротивника лівою рукою згори таким чином щоб 4 пальці обхопили кисть з бокової сторони великого пальця а права кисть – зі сторони мізинця. Проводячи звільнення від захвату ривком, одночасно вивернути руку до больового ефекту і не спиняючись провести важіль руки назовні до падіння суперника. Звернути увагу на розвертання тулубу та коловий крок ногою назад (мал. 158).

мал. 158 Важіль руки назовні

Загин руки за спину: захопити лівою рукою згори кисть правої руки супротивника, а правою – одежу у ліктя ззовні і нанести (позначити) удар ногою в гомілку або у пах. Різко потягнути правою рукою на себе, а лівою від себе, зігнути руку супротивника у ліктьовому суглобі. Закласти передпліччя захваченої руки у ліктьовий суглоб своєї лівої руки, одночасно поставити ліву ногу ззовні правої ноги супротивника зробивши розвертання на 180º. Захопити правою рукою за підборіддя тощо (мал. 159).

Прийом проводити в повільному темпі.

мал. 159 Загин руки за спину

Важіль руки всередину: звільнення від захвату за горло (одежі на грудях) стоячи.

Вихідне положення – захват супротивником правою рукою одежі.

Правою рукою захопити праву кисть нападаючого так щоб захопити долоню із сторони м’язової частини. Лівою рукою захопити праве передпліччя нападаючого ззовні .

З розворотом на лівій нозі праворуч – назад своєї правої ноги та одночасно с цією дією двома руками розвернути руку нападаючого в середину і захопити під свою ліву піхву (мал.160).

Тримати лівою піхвою плечову частину правої руки нападаючого і додатково фіксуючи цю руку лівою кистю, правою рукою відвести його праву кисть від себе і вгору – провести одночасно натиск кисті, пригинання ліктя і вивертання в плечовому суглобі.

мал. 160 Важіль руки всередину

Больові прийоми застосовуються при конвоюванні полонених. Конвоювання здійснюється зі зброєю чи за допомогою захвату на больовий прийом у складі групи чи попарно та одному. Основна вимога для конвоювання - виключити опір з боку полонених і забезпечити повну безпеку особам, що здійснюють конвоювання.

При конвоюванні застосовуються різні больові впливи. На мал. 161 показані:

відхилення кисті вправо, вліво в горизонтальній площині (мал.161, а);

згинання і розгинання кисті вниз у вертикальній площині (мал. 161, б, в);

скручування кисті разом з передпліччям по ходу годинникової стрілки (мал.161,г);

скручування кисті разом з передпліччям проти ходу годинникової стрілки (мал.161, д).

мал.161 Варіанти больових впливів на кисть супротивника

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Запитання до учнів.

Розказати окремі види вправ, ударів та прийомів рукопашного бою.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

2. Самостійно тренуватися в виконанні окремих вправ.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № ___42____. Практичний.

ПФП Тема.2-4.Розучування та тренування прийомам бою зі зброєю: підготовка до бою, укол багнетом (ножем) та захват від нападу. Удар ножем знизу та захист від удару, захист від погрози пістолетом.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Розучування та тренування прийомам самозахисту та бою зі зброєю.

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, макети ножів та автомату, обладнання спортзалу.

План уроку

1.Укол стволом (палкою, ножем) та захист від нападу з рухом на 1 крок

2.Удар навідліт палкою (ножем) та захист від нападу з рухом на 1 крок

3.Удар ножем знизу та захист від нападу

4.Захист від погрози пістолетом в упор: спереду, ззаду

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у спортзал.

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Вивчення вправ та прийомів.

IV..Практичне відпрацювання вправ та прийомів.

Розповідь вчителя.

1.Розучування і тренування прийомів самозахисту зі зброєю

Підготовка до бою зі зброєю (тренувальна палка, автомат, ніж, пістолет)

Стійки аналогічні до опису заняття № 1, за тією різницею, що в руках знаходиться зброя.

1.Укол стволом (палкою, ножем) та захист від нападу з рухом на 1 крок.

Дії атакуючого

Дії того, хто захищається

1. Із лівосторонньої стійки з кроком вперед – нанесення тичка в груди стволом автомату.

1. Із лівосторонньої стійки півкроку лівою ногою в однойменну сторону з одночасним розвертанням тулубу та блоком з назовні всередину відводиться удар. Проводиться контрудар лівою рукою навідліг в голову нападаючого, та захват лівою рукою за приклад, а правою за ствольну накладку. Ривок лівою рукою вгору на себе - дія на великі пальці руки противника, з кроком назад вириває зброю (мал. 162).

мал. 162 Захист від тичка стволу автомата

2.Удар навідліт палкою (ножем) та захист від нападу з рухом на 1 крок

Дії атакуючого

Дії того, хто захищається

1. Із лівосторонньої стійки з кроком вперед – удар навідліг палкою (ножем).

1. З лівосторонньої стійки подвійний блок з назовні всередину обома руками на плече атакуючої руки з переходом на захват рукава, тягне його на себе праворуч та позначає боковий удар вперед правим коліном по тулубу (мал. 163).

мал. 163 Захист від удару ножем навідліг

3.Удар ножем знизу та захист від нападу

Дії атакуючого

Дії того, хто захищається

1. Із лівосторонньої стійки з кроком вперед – колючий однойменний удар знизу в живіт .

1. З фронтальної стійки з кроком назад правою ногою – нижній блок лівою рукою, правою позначає боковий удар в голову. Не перериваючи дію правою рукою захоплює однойменну руку противника зі сторони мізинця, та проводить важіль руки всередину при цьому розвертаючись праворуч на лівій нозі. Відбирає зброю (мал. 164).

мал. 164 Захист від удару ножем знизу

4.Захист від погрози пістолетом в упор: спереду, ззаду

Дії атакуючого	Дії того, хто захищається
1. У правосторонній стійці прижимає ствол пістолета до грудей того, хто захищається.	1. Із фронтальної стійки робить розвертання на місці на 90˚, одночасно відводячи руку з пістолетом з назовні в середину. Перехоплює правою рукою його праву руку. Робить розвертання на правій нозі, проводить важіль руки назовні (мал. 165).
2. У правосторонній стійці прижимає ствол до спини захищаючого.	2. Із фронтальної стійки робить розвертання на місці на 90˚, блокує лівою рукою різнойменне передпліччя партнера та відводить його в сторону та позначає удар лівим ліктем в потилицю атакуючого (мал. 166).

мал. 165 Захист від погрози пістолетом спереду

мал. 166 Захист від погрози пістолетом ззаду

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Запитання до учнів.

Розказати окремі види вправ, ударів та прийомів рукопашного бою.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

2. Самостійно тренуватися в виконанні окремих вправ.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № __43____. Практичний.

ПФП Тема.2-5,6.Розучування та тренування прийомам самозахисту. Виконання прийомів і дій, які вивчалися раніше (парні вправи).

Тематичне оцінювання.

Навчальна група: _____________

Час: 2 години.

Місце:________________________

Мета: Розучування та тренування прийомам самозахисту та бою без зброї та зі зброєю.

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, макети ножів та автомату, обладнання спортзалу.

План уроку

1. Розучування і тренування спеціальних прийомів самозахисту

2. Комбінації прийомів і дій, які вивчені раніше.

3. Тематичне оцінювання.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у спортзал.

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Вивчення вправ та прийомів.

IV..Практичне відпрацювання вправ та прийомів.

V. Тематичне оцінювання.

Розповідь вчителя.

1.Розучування і тренування спеціальних прийомів самозахисту

Спеціальні прийоми: зв’язування ременем, мотузкою. Зв'язування застосовується для обмеження опору полоненого супротивника, для його конвоювання і транспортування. Зв'язування проводиться, як правило, після проведення больових прийомів, кидків. Найбільш простий засіб: зв'язати супротивника після проведення загину руки за спину.

Для цього необхідно, виконавши загин і утримуючи супротивника в такому положенні, больовим впливом на захоплену руку і широким кроком правої ноги вперед („сідаючи”) перевести його на землю вниз обличчям. Продовжуючи утримувати руку в загині, встати на коліна і, щільно блокуючи правим стегном захоплену руку сісти верхи на супротивника. Заподіюючи біль тиском на передпліччя захопленої руки, змусити супротивника завести іншу руку за спину. Блокуючи її стегном лівої ноги зв'язати руки одним зі способів, передбачуваних далі.

Для зв'язування супротивника брючним ременем застосовується петля, яка не розтягується. Для її виготовлення необхідно скласти ремінь навпіл (мал.167,а) і просунути його перегнутий кінець у пряжку (із зовнішньої сторони) так, щоб утворилася петля (мал.167,б). Потім просмикнути в цю петлю руки супротивника і затягти її ривком за кінець ременя.

Існують наступні варіанти зв'язування:

- руки за спиною, кисті притиснуті одна до одної (мал. 168, а);

- руки за спиною, передпліччя одне на іншому (мал.168, б);

- руки за головою, кисті схрещені, вільний кінець петлі прив'язаний до поясного ременя (мал.168, в)

мал. 168 Варіанти зв’язування

- руки за спиною, кисті схрещені, мотузка проходить навколо шиї (мал. 169, а);

- руки за спиною, одна зверху, інша знизу (мал. 169, б);

- руки схрещені на грудях, кисті рук за спиною (мал. 169 , в).

мал. 169 Варіанти зв’язування

Для зв'язування мотузкою застосовуються петлі, що затягуються. Для їхнього виготовлення необхідно мотузку довжиною не менш метра покласти на зап'ястя (мал. 170, а).

Потім коловим рухом рук вгору назовні обмотати кінця мотузки навколо кистей (мал.170,б). Далі взятися за мотузку так, щоб її кінці залишалися вільними (мал.170, в), і рухом кистей на себе пропустити ці кінці всередину петлею на зап'ястях, після чого зняти з зап'ясть петлі, що утворилися, (мал.170,г). При необхідності просмикнути в них руки супротивника і затягти ривком за кінці мотузки.

мал. 170 Утворювання петель з мотузки

2.Комбінації прийомів і дій, які вивчені раніше:

Парна вправа № 1

Дії атакуючого

Дії того, хто захищається

1. З лівосторонньої стійки крок вперед та прямий однойменний удар рукою (укол ножем, палкою) в груди.

1. Із фронтальної стійки крок назад правою ногою і одночасним блоком з назовні всередину відбиває атакуючу руку, контратакує. Лівою рукою захоплює одежу на плечі правої руки суперника, а правою – вилогу на грудях. Проводить задню підніжку. Після падіння супротивника не відпускаючи захвату проводить загин правої руки суперника за спину, роблячи крок лівою ногою через голову лежачого і перевертає його на живіт. Сідає на спину, проводить зв’язування ременем або мотузкою (мал. 171).

мал. 171 Захист проти удару кулаком в груди

Парна вправа № 2:

Дії атакуючого	Дії того, хто захищається
1. З лівосторонньої стійки крок вперед та прямий однойменний удар рукою в живіт;	1. Із фронтальної стійки – крок назад з нижнім блоком та наступним загином руки за спину „ривком”.

Парна вправа № 3 – серія з двох ударів:

Дії атакуючого	Дії того, хто захищається
1 З лівосторонньої стійки крок вперед та прямий однойменний удар рукою в голову. Другий крок з прямим ударом задньою ногою в живіт.	1. Із фронтальної стійки крок назад правою ногою – верхній блок . Півкроку вперед – підхват ноги з зовнішньої сторони стегна та проведення після цього задньої підніжки (мал. 172 ).

мал. 172 Захист проти комбінації ударів

Парна вправа № 4 – серія з трьох ударів:

Дії атакуючого	Дії того, хто захищається
1 З лівосторонньої стійки крок вперед та прямий однойменний удар рукою в голову. Другий крок з однойменним прямим ударом рукою в груди. Третій крок – прямий удар задньою ногою в живіт	1. Із фронтальної стійки крок назад правою ногою – верхній блок. Другий крок назад з однойменним блоком з назовні всередину. На третій крок у русі назад – однойменний нижній блок та контрудар в груди.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Запитання до учнів.

Розказати окремі види вправ, ударів та прийомів рукопашного бою.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

2. Самостійно тренуватися в виконанні окремих вправ.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № ___44____. Практичний.

НПЗ. ПФП Тема.3-1. Підготування до переправи через водну перешкоду. Форма одягу та використання підручних засобів для виконання переправи через водну перешкоду.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета Визначити рівень фізичної підготовки юнаків. Розповісти про підготування до переправи через водну перешкоду. Форма одягу та використання підручних засобів для виконання переправи через водну перешкоду.

Обладнання: Методичні матеріали, спортивні снаряди.

План уроку

1.Подолання водних перешкод в одязі

2.Подолання водних перешкод за допомогою підручних засобів

3. Подолання водних перешкод за допомогою канату, жердин та в брід

4. Визначення реальної фізичної підготовленості юнаків. Прийом нормативів.

( за можливістю)

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у спортзал, шикування.

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Вивчення нормативів.

IV..Практичне визначення підготовленості юнаків, виконання нормативів.

Розповідь вчителя.

1.Подолання водних перешкод в одязі

Якщо треба подолати вплав невелику відстань при недосить високій температурі води, плавець може плисти в одязі. Але перед тим слід зняти чоботи, покласти їх за спину халявами вперед і прив’язати до тулуба поясом, затягнувши його, але не настільки, щоб це заважало вільному диханню й плаванню. Якщо плавець взутий у черевики, їх також треба зняти й, поклавши за спину підошвами назовні, прив’язати поясом.

Крім того, треба порозстібати ґудзики на рукавах і комірі сорочки та витягти її з – під штанів, усі кишені повивертати.

Найзручнішими є способи: брас на грудях (мал.173) та на боці.

Мал.173. Переправа вплав способом брас на грудях

Кроль можуть застосовувати лише ті плавці, які добре ним володіють.

Для плавання в одязі характерний ще один спосіб: кроль на грудях без виносу рук. Структура рухів залишається в основному такою ж самою, як і при спортивному способі, але всі рухи руками виконують у воді, руки весь час розміщені долонями вниз і по черзі просуваються вперед на рівні однойменного плеча. Наприкінці гребка рука не піднімається на поверхню води, а згинається в ліктьовому суглобі та ковзає вздовж тулуба. Голова піднята досить високо над поверхнею води.

Переправлятись вплав можна в одязі і без нього. В останньому випадку плавець перед тим, як увійти у воду знімає з себе одяг, згортає його пакунком і кладе на плавучий предмет.

2.Подолання водних перешкод за допомогою підручних засобів

Як підтримуючі засоби при переправах можуть бути використані різні підручні предмети, що мають достатню вантажопідйомність і в той же час більш-менш зручну форму: дошки, колоди, автомобільні камери, в’язанки хмизу, порожні речові мішки з брезенту. Використовуючи колоди або дошки, плавець може триматися за них руками, а якщо дошка або колода має достатню вантажопідйомність – лягти на неї грудьми й животом і гребти руками. Можна також зв’язати дві колоди або дошки вірьовками, щоб відстань між ними становила 50 – 60 см, після чого лягти на них грудьми і виконувати правильні рухи руками й ногами. Автомобільну камеру використовують так само, як і рятувальний круг.

Також використовують для переправи соснові шишки, тирсу, стружки, сіно, солому тощо. Ними треба наповнити мішок або зв’язати вузол з щільної матерії і зробити щось на зразок плотика. В усіх випадках, переправляючись за допомогою підручних засобів, слід спиратися на них руками або грудьми й просуватись вперед переважно за рахунок роботи ніг способом брас або на боці.

Переправа вплав за допомогою підручних засобів

Для переправи вплав за допомогою плащ – палатки необхідно зняти обмундирування і спорядження, виготовити вузол – поплавок і прикріпити до нього зброю. Для виготовлення вузла – поплавка плащ – палатка розстеляється на землі, на середину її кладеться взуття головками в різні сторони, на взуття – речовий мішок, поясний ремінь з піхотною лопаткою, підсумком, протигазом і обмундирування, після чого краї плащ – палатки збираються і міцно зв’язуються разом з вузлом, що утворився. Зверху до поплавка кріпиться автомат, ремінь якого без послаблення пропускається під вузлом. (мал. 174, 175) На такому поплавку при відповідному кріпленні можна переправити кулемет або гранатомет.

Мал. 175 Переправа вплав за допомогою вузла – поплавка

Мал. 174 Вузол – поплавок із плащ - палатки

Під час плавання учень, тримаючись за вузол пересувається вперед, працюючи ногами та вільною рукою.

Учні, які погано плавають або зовсім не вміють плавати, можуть переправлятися, тримаючись за один або два вузли – поплавки, які буксируватимуть вмілі плавці.

Під час подолання широких річок вплав можуть бути використані різноманітні підручні матеріали. Найбільш розповсюдженим підручним матеріалом є колоди, дошки, жердини, поліна, комиш, солома та ін.

Під час плавання за допомогою крупних колод довжиною 40-60см, діаметром 15-20см, поліно закладають за поясний ремінь або прив’язують мотузкою до живота чи до попереку. Пересування вперед здійснюється за допомогою гребків рук і ніг.

Мал. 177 Переправа вплав на підручних засобах

З дошкою довжиною 1-1,5м, шириною 15-20см, товщиною 4-6см учень пливе за допомогою одних тільки ніг. Для цього він лягає животом на кінець дошки і обхоплює її витягнутими вперед руками. (мал. 177)

З колодами довжиною 1-1,5м, діаметром 15-20см учень переправляється, розмістившись вздовж колоди і збоку, обхопивши колоду одною рукою зверху за середину, пересуваючись вперед, працюючи вільною рукою і ногами.

Вантажопідйомність колод визначають по таблиці:

Корисна вантажопідйомність колод (кг)

Діаметр у верхньому зрубі, см	Довжина колод, м
Діаметр у верхньому зрубі, см	3	4	5	6	7	8	9	10
12	7,5 15	10,5 21	14,5 29	19,5 39	22 44	23 46	34 68	40 80
14	11 22	16 32	20 40	26 52	30 60	38 76	44 88	50 100
16	14 28	20 40	24 48	32 64	38 76	46 92	54 108	62 124
18	18 36	24 48	32 64	38 76	46 92	56 112	66 132	76 152
20	22 44	30 60	38 76	48 96	56 112	68 136	78 156	92 184
22	26 52	36 72	46 92	56 112	68 136	80 160	94 188	108 216
24	32 64	42 84	54 108	66 132	80 160	94 188	110 220	126 252
26	38 76	50 100	64 128	78 156	94 188	110 220	126 252	144 288
28	44 88	58 116	74 148	90 180	108 216	126 252	146 292	166 332
30	50 100	68 136	85 170	104 208	124 248	144 288	156 312	190 380

Примітка:

В чисельнику приведена вантажопідйомність щойно зрубленого дерева, а в знаменнику – сухого дерева.
Дані таблиці приведені для сосни, осини та верби;
Для ялини, піхти і тополя їх необхідно помножити на 1,2;
Для берези, каштана і в’яза – на 0,7.

3. Подолання водних перешкод за допомогою канату, жердин та в брід

Форсування водної перешкоди за допомогою канату, мотузки (телефонного кабелю) здійснюється наступним чином: один або двоє учнів, які добре плавають перетягують через водну перешкоду канат або мотузку (кабель) і закріплюють його на протилежному березі; учні, витримуючи дистанцію 5-7м, заходять у воду, беруться за канат або мотузку і перехоплюючи її руками способом ближня рука зверху, дальня – знизу, переправляються через водну перешкоду (мал. 178). Перехоплюючи так канат плавець лежить на грудях і злегка повертається на бік. А щоб тіло не занурювалось у воду, робить легкі рухи ногами зверху – вниз і знизу – вверх .

Якщо водойма широка і канат провисає та занурюється у воду, необхідно через кожні 5-7 м. прив’язувати до нього плавучі предмети (куски дерева, дошки, тощо). Дошки або колоди прив’язують до канату так, щоб їх повздовжні осі по можливості збігалися.

Мал. 178. Подолання водної перешкоди за допомогою канату

Переправа за допомогою жердин.

Якщо немає каната, троса, телефонного кабелю, їх можна замінити жердинами (мал..179). Для цього жердини кладуть кінцями впритул або в накладку та міцно зв’язують мотузками чи дротом. Їх кладуть впоперек водойми, закріплюючи або міцно тримаючи вільні кінці на протилежних берегах. Техніка переправи така сама, як і по канату.

Мал.179 Зв’язування жердин

Подолання водних перешкод в брід

Водні перешкоди можна долати в брід, якщо глибина річки не перевищує 1-1,5 м. Брід перш за все буває на розширеннях прямих ділянок русла річки з пологими спусками до води. Найвірнішою ознакою броду є стежка або дорога, яка обривається біля одного берега і продовжується на іншому.

При швидкості течії річки більш ніж 2 м/с натягується канат або мотузка.

Під час подолання річки вбрід необхідно рухатися в колонах прямо по трасі, приставними кроками, підтримуючись за поясний ремінь того, хто рухається попереду. Дивитися слід прямо перед собою (на протилежний берег), а не на воду інакше закрутиться голова.

Подолання річок вбрід здійснюється наступним основними способами:

Подолання річки одиночними учнями з самостраховкою за допомогою жердини застосовується під час розвідки броду і переносу мотузки на інший берег для організації переправи і страховки. (мал. 180)

Мал. 180. Подолання річки

одиночним учнем.

2.Подолання річки шеренгами по 3-4 чоловіка застосовується для швидкого переходу через гірську річку, або річку зі швидкою течією, якщо вода не піднімається вище колін. Рухатися необхідно навскоси вверх за течією, при цьому учень повинен триматися за поясний ремінь товариша. (мал. 181)

Мал. 181. Подолання річки шеренгами по 3 – 4 учня

3. Подолання річки в колону по-одному застосовується з метою швидкого подолання річки, де глибина води до коліна, а течія не дуже швидка. Учні повинні рухатися не в ногу, навскоси проти течії вверх, підтримуючи товариша за ремінь, при цьому напрямного доцільно призначити найбільш досвідченого та фізично сильного. (мал. 182)

Мал. 182. Подолання річки в колоні по одному

По невідомому місцю необхідно йти обережно, промацуючи дно жердиною або дрючком. Якщо на дні є гостре каміння або черепашки, взуття скидати не рекомендується

4. Визначення реальної фізичної підготовленості юнаків. Прийом нормативів.

( за можливістю)

Нормативи з прикладної фізичної підготовки

+1 бал за чіткість виконання.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Запитання до учнів.

Розказати окремі види нормативів?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

2. Самостійно тренуватися в виконанні окремих вправ та нормативів.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.