Конспекти уроків до розділу 5 "Вогнева підготовка"

Лекція 6. Вогнева підготовка. Основи стрільби зі стрілецької зброї.

Вогонь різних видів зброї, основний засіб знищення та ураження противника в бою. Вогонь ведуть з артилерійських гармат, танків, стрілецької зброї та інших видів зброї. Різновидами вогню є: одиночний вогонь, вогонь чергами, залповий вогонь, безперервний вогонь; за напрямком — вогонь по фронту, флангу і перехресний вогонь.

Засоби вогню — вогнепальна та інші види стрілецької зброї. Засоби вогню — зброя, у якій для викидання снаряда (міни, кулі) зі ствола використовується енергія вибухової речовини (наприклад, артилерійського пороху). Зброя розподіляється на: артилерійську (гаубиці гармати міномети і стрілецьку (пістолети автомати , гвинтівки а також гранатомети.

Вогнева підготовка спрямована на вивчення будови та порядку бойового застосування озброєння бойових машин та стрілецької зброї, що перебувають на озброєнні механізованих підрозділів Збройних сил України, основ та правил стрільби, управління вогнем, експлуатації озброєння, методики вогневої підготовки.

Вогнева підготовка — предмет, складова частина бойової підготовки. Як один із основних розділів програми вогнева підготовка передбачає вивчення теоретичних положень основ стрільби, оволодіння прийомами та правилами стрільби зі стрілецької зброї і метання ручних гранат.

Внутрішня балістика стрільби. Поняття про стрільбу і балістику стрільби.

Балістика (нім. Ballistik, від грец. ballo — кидаю) — наука про рух артилерійських набоїв, некерованих ракет, мін, бомб, куль під час стрільби. Внутрішня балістика вивчає рух кулі в каналі ствола під дією порохових газів. Зовнішня — після вильоту її з каналу ствола.

Явище пострілу. Постріл — це викидання кулі з каналу ствола енергією газів, які утворюються при згоранні порохового заряду. При пострілі зі стрілецької зброї від удару бойка по капсулю бойового патрона вибухає детонуюча речовина капсуля. Полум’я через отвори в дні гільзи проникає до порохового заряду і запалює його, унаслідок чого велика кількість сильно нагрітих газів утворюють у каналі ствола високий тиск на дно кулі, а також на дно та стінки гільзи і на стінки ствола та затвора.

Періоди пострілу. Постріл відбувається в надзвичайно короткий проміжок часу (0,001-0,06 с). Під час пострілу виділяються 4 послідовних періоди: попередній, перший, або основний, другий, третій, або період післядії газів.

Гази та частки незгорілого пороху, вилітаючи з каналу ствола вслід за кулею, при зустрічі з атмосферним повітрям утворюють полум’я та ударну хвилю, які спричиняють звук при стрільбі.

Під час пострілу з автоматичної зброї, який використовує енергію віддачі, тиск газів через дно гільзи передається на деталі затвора і викликає його рух зі стріляною гільзою назад. Тиск газів на дно гільзи пересилює інерцію затвора та пружність зворотно-бойової пружини. Куля вже до цього часу вилітає з каналу ствола. Відходячи назад, затвор стискає зворотно-бойову пружину. Потім під дією енергії пружини затвор рухається вперед і досилає наступний набій магазину в набійник.

Початкова швидкість кулі, її вплив на бойові властивості зброї. Початковою швидкістю кулі називають швидкість, із якою куля залишає канал ствола, тобто швидкість руху кулі поблизу точки вильоту.

Початкова швидкість — це умовна величина, яка дещо перевищує дульну, але є меншою, ніж максимальна. Цю швидкість визначають дослідним шляхом і математичними розрахунками, її величину зазначають у таблицях стрільби і в бойових характеристиках зброї.

Початкова швидкість — одна з основних балістичних характеристик зброї. За збільшення її величини збільшуються й такі параметри стрільби: дальність польоту кулі, дійсність вогню, пробивна і вбивча сила, прямий постріл, а от вплив зовнішніх факторів на політ кулі та на характеристики траєкторії її польоту зменшується.

Для стрілецької зброї що більша початкова швидкість, то більш настільною (пологою) стає траєкторія польоту кулі при однакових кутах піднесення. Величина початкової швидкості залежить від багатьох факторів. Основними з них є такі:

1. Маса кулі. Із збільшенням маси кулі при одному і тому ж заряді величина початкової швидкості кулі зменшується, а із зменшенням маси — збільшується.

2. Маса заряду. Із збільшенням маси заряду при одній і тій же масі кулі початкова швидкість збільшується.

3. Довжина каналу ствола. Із збільшенням довжини каналу ствола початкова швидкість кулі збільшується, оскільки куля протягом тривалішого часу піддається дії тиску газів. Але збільшення початкової швидкості кулі із збільшенням довжини каналу ствола відбувається до певної межі. При дуже великій довжині ствола може виявитися, що сила дії порохового заряду стане меншою від сили опору руху кулі в каналі ствола, у цьому випадку швидкість кулі почне зменшуватися.

4. Температура й вологість порохового заряду. З підвищенням температури порохового заряду збільшується швидкість горіння пороху, а тому збільшується і максимальний тиск, і початкова швидкість. З підвищенням вологості порохового заряду зменшуються швидкість горіння і початкова швидкість кулі.

5. Форма і розміри пороху. Ці фактори істотно впливають на швидкість горіння порохового заряду, а отже, і на початкову швидкість кулі. Вони добираються експериментальним шляхом при конструюванні зброї.

Віддача зброї та її вплив на результати стрільби

Віддача — це рух зброї назад під час пострілу. Віддача відчувається у вигляді поштовху в плече стрільця, його руку або у ґрунт. Дія віддачі зброї характеризується величиною швидкості та енергією, яку вона розвинула під час руху назад. Швидкість віддачі зброї приблизно в стільки разів менша від початкової швидкості кулі, у скільки разів куля легша від зброї. Сила тиску порохових газів (сила віддачі) і сила опору віддачі (упор приклада, рукоятки, центр тяжіння зброї тощо), які розташовані не на одній прямій і спрямовані в протилежні боки, створюють пару сил, під дією яких дульна частина ствола відхиляється догори.

При пострілі ствол зброї здійснює коливальні рухи. У результаті коливальних рухів дульна частина ствола в момент вильоту кулі може також відхилятись від початкового положення в будь-який бік. Величина цього відхилення збільшується в результаті неправильного використання упору для стрільби, забруднення зброї тощо. Поєднання впливу коливальних рухів ствола, віддачі зброї та інших причин призводить до утворення кута між напрямком осі каналу ствола до пострілу та її напрямком у момент вильоту кулі з каналу ствола: цей кут називають кутом вильоту.

Величину кута вильоту подають у таблицях стрільби. Якість бою зброї знижується при порушенні правил прицілювання та неправильному використанні упору.

Зовнішня балістика стрільби

Політ кулі в повітрі, сили що діють на неї. Форма траєкторії польоту кулі та її елементи. Вилетівши з каналу ствола під дією порохових газів, куля рухається за інерцією.

Траєкторія — це крива лінія, яку описує центр тяжіння кулі в польоті. Роз-різняють такі елементи траєкторії:

1. Точка вильоту — центр дульного зрізу каналу ствола, початок траєкторії. Лінія кидання — умовна лінія, що є продовженням осі каналу ствола у момент вильоту кулі.

2. Горизонт зброї — умовна горизонтальна площина, що проходить через точку вильоту.

3. Кут піднімання — кут між лінією піднесення і горизонтом зброї.

Куля при польоті в повітрі піддається дії двох сил: сили тяжіння та сили опору повітря. У результаті дії цих сил швидкість польоту кулі постійно зменшується, а її траєкторія нагадує за формою умовну нерівномірно зігнуту криву лінію.

Прямий постріл. Постріл, під час якого траєкторія польоту кулі на всій відстані не перевищує траєкторії лінії прицілювання, називають прямим пострілом.

У межах дальності прямого пострілу в напружені моменти бою стрільба може вестись без зміни прицілу. При цьому точку прицілювання по висоті, як правило, вибирають на нижньому краю цілі.

Дальність прямого пострілу залежить від висоти цілі та настильності (пологості) траєкторії. Що вища ціль і що пологіша траєкторія, то більша дальність прямого пострілу; тоді на більшій відстані на місцевості може бути вражена ціль з однієї й тієї ж установки прицілу.

Під час стрільби по цілях, які розташовані на відстані, що перевищує дальність прямого пострілу, траєкторія поблизу вершини піднімається вище цілі, й тоді ціль, на певному відрізку траєкторії, не буде вражатись при тій самій установці прицілу. Відстань на місцевості, на якій низхідна крива траєкторії не перевищує висоти цілі, називають вражаючим простором. Уражаючий простір, таким чином, залежить від: а) висоти цілі (він буде більшим, ніж настильніша траєкторія), б) настильності траєкторії, в) кута нахилу місцевості.

Прикритий простір. Простір за перешкодою, яка не пробивається кулею, від її вершини до точки зустрічі, називають прикритим простором. Прикритий простір буде тим більшим, що більша висота перешкоди і що пологішою є траєкторія стрільби.

Мертвий простір. Частина прикритого простору, на якому ціль не може бути вражена при даній траєкторії, називають мертвим простором. Практичне значення величини прикритого, мертвого простору дозволяє правильно використовувати перешкоди для захисту від вогню противника, а також уживати заходів для зменшення мертвих просторів шляхом правильного вибору вогневих позицій та обстрілу цілей зі зброї з найбільшою навісною траєкторією.

Пробивна і вбивча дія кулі

Відомо, що постріл відбувається за дуже короткий проміжок часу (0,001-0,06 с). Від удару бойка по капсулю набою виникає полум’я, від якого спалахує пороховий заряд, і утворюється велика кількість сильно нагрітих газів, які збільшуються в об’ємі і створюють високий тиск, що діє в усі боки з однаковою силою.

Під тиском газів 250-500 кг/см2 куля зсувається з місця, врізається в нарізи каналу ствола і набуває обертального руху. Порох продовжує горіти, відповідно кількість газів (об’єм і тиск) в каналі ствола збільшується. Найбільшої величини (2880 кг/см2) тиск газів досягає, коли куля пройде 4-6 см від початку свого руху.

Відтак унаслідок збільшення швидкості руху кулі об’єм закульового простору збільшується швидше, ніж надходять свіжі гази, і тиск починає падати. До моменту вильоту кулі з каналу ствола тиск становить 300-900 кг/см2. Однак швидкість руху кулі в каналі ствола зростає, оскільки гази, хоч і менше, продовжують на неї тиснути.

Куля рухається вздовж каналу ствола з безперервно зростаючою швидкістю і викидається назовні у напрямку осі каналу ствола. Розігріті гази, що виходять з каналу ствола услід за кулею, зустрічаючись з повітрям, утворюють полум’я й ударну хвилю, яка є джерелом звуку при пострілі. Порохові гази при вильоті кулі з каналу ствола продовжують свою дію на кулю до відстані 10-15 см за дульним зрізом. Таким чином, куля починає летіти до цілі за законами зовнішньої балістики і вражає ціль силою свого удару. Під час стрільби по живих цілях основне значення має вбивча дія кулі, тобто дія кулі на живий організм.

Визначення дальності до цілі, урахування впливу зовнішніх умов на стрільбу. Прицілювання зброї та влучність стрільби

Визначення відстані окомірно за відрізками місцевості — це найпростіший і найшвидший спосіб. Головне в ньому — тренованість зорової пам’яті та вміння подумки відкладати на місцевості уявну постійну міру відрізків місцевості (50 м, 100 м, 200 м, 500 м). Закріпивши в пам’яті ці еталони, неважко порівнювати з ними й оцінювати відстані на місцевості.

При вимірюванні відстані за методом послідовного уявного відкладення добре вивченої постійної міри потрібно пам’ятати, що місцевість і місцеві предмети видаються меншими відповідно до їх віддалення, тобто за віддалення у два рази предмет буде видаватись удвічі меншим. Тому при визначенні відстані уявно відкладені відрізки зменшуватимуться відповідно віддаленню.

При цьому слід враховувати таке:

♦ що ближча відстань, то яснішим і чіткішим нам видається видимий предмет;

♦ що ближче предмет, то він видається більшим;

♦ більші предмети видаються ближчими, ніж дрібні, які розташовані на тій же відстані;

♦ предмет яскравішого кольору видається ближчим, ніж предмет темного кольору;

♦ яскраво освітлені предмети видаються ближчими, ніж слабко освітленні, які розташовані на тій же відстані;

♦ під час туману, дощу, у сутінках, у похмурі дні, при насиченні повітря порохом спостережувані предмети видаються дальшими, ніж у ясні та сонячні дні;

♦ що більша різка різниця в кольорах предмета і тла, на якому його видно, то меншою видається відстань (наприклад, узимку покрите снігом поле ніби наближує темні предмети, які розташовані на ньому);

♦ предмети на рівній місцевості видаються ближчими, ніж на пагорбах, особливо скороченою видається відстань, що визначають через широкий водяний простір;

♦ складки місцевості (долини рік, западини, яри), які невидимі (або не цілком видимі) спостережникові, зменшують відстань;

♦ при спостереженні лежачи предмети видаються ближчими, ніж при спостереженні стоячи; ♦ при спостереженні знизу догори — від підошви гори до вершини предмети видаються ближчими, а при спостереженні згори донизу — дальшими;

♦ коли сонце розташоване позаду спостережника, відстань видається меншою; якщо сонце світить в очі — відстань видається більшою, ніж у дійсності;

♦ що менше предметів на ділянці, за якою ведеться спостереження (при спостереженні через водяний простір, рівний луг, степ, ріллю), то відстань видається меншою.

Точність визначення відстані окомірно залежить від натренованості спостерігача. Для відстані 1000 м звичайною є помилка в межах 10-20%.

Визначення дальності за кутовими розмірами цілі. Для застосування цього способу потрібно знати лінійну величину предмета, за яким ведеться спостереження (його висоту, довжину або ширину), і той кут (у тисячних), під яким видно даний предмет. У тисячних долях проградуйована шкала поля бінокля.

Визначення дальності до цілі за елементами зброї. Визначати дальність до цілей можна за допомогою прицільного пристрою автомата. Мушка автомата на певній відстані перекриває певний відрізок; це — криюча величина мушки.

Мушка автомата на відстані 100 м перекриває 25 см, на 200 м — 50 см, на 300 м — 75 см тощо. Використовуючи значення криючої величини мушки, можна визначити відстань до цілей противника, наприклад: мушка автомата удвічі більша за ширину фігури людини (0,5 м), отже, мушка перекриває 1 м. Відстань у цьому випадку до людини становить 400 м.

Контрольні запитання

1.Що таке внутрішня балістика?

2. Що таке зовнішня балістика?

3. Що таке явище пострілу?

4. На які періоди поділяється траєкторія пострілу?

5. Що таке дульна швидкість кулі?

6. Що таке початкова швидкість кулі?

Лекція 7. Стрілецька зброя, поводження з нею, догляд та зберігання. Автомат Калашникова. Пневматична гвинтівка. Малокаліберна гвинтівка.

Рішення про необхідність переозброєння основної стрілецької зброї на проміжний патрон було прийнято ще в ході Великої Вітчизняної війни (1941-1945). Такий патрон було створено до 1943 р., і для нього була почата розробка цілого сімейства стрілецької зброї, що включає самозарядний карабін (СКС), автомат і ручний кулемет (РКД).

Розробкою автоматів на конкурсній основі було залучено відразу кількох конструкторів і колективів, і серед них — молодого сержанта Михайла Калашнікова, який працював на Іжевському машинобудівному заводі (ІЖМАШ). У 1946 р. Калашніков разом з іншими учасниками запропонував на конкурс зразок автомата, де він виявив непогані результати. Для другого етапу конкурсу, що проводився в 1947 р., Калашніков трохи переробив свій автомат, і в модифікованому вигляді той був рекомендований до прийняття на озброєння.

Після перших військових випробувань у 1949 р. автомат Калашнікова офіційно взяли на озброєння як «7,62 мм автомат Калашникова зразка 1947 р.», або просто АК (іноді ще позначають АК-47).

Спершу АК-47 мав дульну коробку комбінованої конструкції, зібрану склепкою зі штампованих і фрезерованих елементів, однак така конструкція виявилася недостатньо надійною, і в масове виробництво АК-47 пішов з цільнофрезерованою дульною коробкою.

До 1959 р. АК був модифікований, і в 1959 р. на озброєння беруть автомат АКМ — автомат Калашнікова модернізований, що відрізнявся найперше цільноштампованою дульною коробкою меншої маси, піднятим угору прикладом і зміненим ударно-спусковим механізмом, у конструкцію якого був уведений сповільнювач спрацьовування курка (іноді його помилково називали сповільнювачем темпу стрільби). Разом з АКМ на озброєння взяли й новий багнет-ніж, який мав отвір у клинку, що дозволяло використовувати його разом з піхвами як гострозубці для різання дроту.У 1974 р. на озброєння армії беруть 5,45 мм стрілецький комплекс, що складається з автомата АК-74 і ручного кулемета РПК-74. Автомат АК-74 призначений для стрільби набоями 5,45x39 мм зі звичайними і трасуючими кулями. Його конструкція практично ідентична АКМ, але є й відмінності; найперше — двокамерний дульний пристрій, що виконує функції полум’ягасника, компенсатора і дульного гальма. Магазин, як правило, з пластмасовим корпусом. Є спеціальне пристосування для спорядження магазина патронами з обойми.

За влучністю стрільби АК-74 в 1,2-1,6 раза перевершує АКМ. Окрім стандартного малокаліберного автомата Калашнікова, випускаються також і його варіанти: АКС-74 зі складним металевим прикладом, укорочений АКС-74 В та АК-74 М з пластмасовими прикладом, цівкою і ствольною накладкою.

Призначення, бойові властивості автомата. Автомат Калашнікова (АК-74) — індивідуальна стрілецька зброя, призначена для знищення живої сили противника та ураження його вогневих засобів. Для ураження противника в рукопашному бою до автомата додається багнет.

Поняття про будову автомата та його автоматичну дію. Автоматична дія при перезарядженні автомата полягає у використанні енергії порохових газів, які відводяться із каналу ствола в газову камеру. Під час пострілу частина порохових газів, які виходять за кулею, спрямовуються через отвір у стінці ствола в газову камеру. Розширюючись у камері, вони тиснуть на передню стінку газового поршня й відкидають поршень, а разом з ним і затворну раму із затвором у заднє положення.

При відході затворної рами назад відбувається відмикання затвора, який витягає з патронника гільзу й за допомогою викидача видаляє її назовні; затворна рама стискає зворотну пружину й зводить курок (ставить його на взвод автоспуску). У переднє положення затворна рама із затвором повертається під дією зворотного механізму, затвор при цьому досилає черговий набій з магазина в набійник і закриває канал ствола, а затворна рама виводить шептало автоспуску з-під взводу автоспуску курка. Курок стає на бойовий звід. Запирання затвора здійснюється його поворотом навколо поздовжньої осі праворуч, у результаті чого бойові виступи затвора заходять за бойові упори ствольної коробки. Якщо перевідник установлений на автоматичну стрільбу, то стрільба триватиме доки натиснуто спусковий гачок й у магазині є набої. Якщо перевідник установлений на одиночну стрільбу, то при натисканні на спусковий гачок відбудеться тільки один постріл, для здійснення наступного пострілу необхідно відпустити спусковий гачок і натиснути на нього знову.

Розбирання й складання автомата. Розбирання автомата може бути неповним і повним: неповне використовують для чищення, змащення й огляду автомата; повне — для чищення у разі сильного забруднення автомата, після застосування його під дощем (снігом) і під час ремонту. Занадто часте розбирання автомата шкідливе, тому що прискорює зношування частин і механізмів.

Розбирання і складання автомата слід проводити на столі або чистій підкладці; частини й механізм слід розміщувати в порядку розбирання, поводитися з ними обережно, не класти одну частину на іншу й не застосовувати зайвих зусиль і різких ударів. При складанні автомата необхідно перевірити відповідність номерів ствольної коробки, затворної рами, затвора й інших відокремлюваних деталей, що мають номер.

Навчання розбиранню й складанню на бойових автоматах допускається лише у виняткових випадках з дотриманням як техніки безпеки, так і особливої обережності в поводженні з частинами й механізмами.

Послідовність неповного розбирання автомата

1. Відокремити магазин. Утримуючи автомат лівою рукою за шийку приклада або цівку, правою рукою обхопити магазин. Натискаючи великим пальцем на засувку, подати нижню частину магазина вперед і відокремити його. Після цього перевірити, чи немає набою в набійнику, для чого відпустити перевідник вогню вниз, поставивши його в положення (АВ — автоматична стрільба) або (ОД — одиночна стрільба), відвести за рукоятку затворну раму назад, оглянути патронник, відпустити рукоятку затворної рами й спустити курок з бойового взводу.

Під час розбирання автомата з нічним прицілом після відокремлення магазина відокремити нічний приціл, для чого відвести ручку затискного пристрою ліворуч-назад, зрушуючи приціл назад, відокремити його від автомата.

2. Вийняти пенал з приладдям із гнізда приклада. «Утопити» пальцем правої руки кришку гнізда так, щоб пенал під дією пружини вийшов із гнізда, розкрити пенал і вийняти з нього приладдя — викрутку й вибивач.

3. Відокремити шомпол. Відтягнути кінець шомпола від ствола так, щоб його головка вийшла з-під упору на основі мушки, і витягнути шомпол. При ускладненому відокремленні шомпола дозволяється користуватися вибивачем, який слід вставити в отвір головки шомпола, відвести від ствола кінець шомпола й витягнути його.

4. Відокремити кришку ствольної коробки. Лівою рукою обхопити шийку (передню частину) приклада, великим пальцем руки натиснути на виступ спрямовуючого паза зворотного механізму, правою рукою підняти догори задню частину кришки ствольної коробки і відокремити кришку.

5. Відокремити зворотний механізм. Утримуючи автомат лівою рукою за шийку приклада, правою рукою подати вперед спрямовуючий стержень зворотного механізму до виходу його п’яти з поздовжнього стержня ствольної коробки; підняти задній кінець спрямовуючого стержня й витягнути зворотний механізм із каналу затворної рами.

6. Відокремити затворну раму із затвором. Продовжуючи втримувати автомат лівою рукою, правою відвести затворну раму назад до упоре, підняти її разом із затвором і відокремити від ствольної коробки.

7. Відокремити затворну раму із затвором. Продовжуючи втримувати автомат лівою рукою, правою відвести затворну раму назад до упоре, підняти її разом із затвором і відокремити від ствольної коробки.

8. Відокремити затвор від затворної рами. Узяти затворну раму в ліву руку затвором догори, правою рукою відвести затвор назад, повернути його так, щоб спрямовуючий виступ затвора вийшов з фігурного вирізу затворної рами, і вивести затвор уперед

9. Відокремити газову трубку зі ствольною накладкою. Утримуючи автомат лівою рукою, правою прямокутним отвором у корпусі пенала для приладдя зачепити за виступ замикача газової трубки і повернути його від себе до вертикального положення, зняти газову трубку з патрубка газової камери.

10. Відокремити цівку.

Послідовність складання автомата після неповного розбирання

1. Приєднати газову трубку зі ствольною накладкою. Утримуючи автомат лівою рукою, правою одягнути газову трубку переднім кінцем на патрубок газової камери й щільно підігнати задній кінець ствольної накладки до ствола, аж до упору. Повернути за допомогою пенала з приладдям замикач ствольної накладки на себе до входу його фіксатора у виїмку.

2. Приєднати затвор до затворної рами. Узяти затворну раму в ліву руку, а затвор - у праву й вставити його циліндричну частину в канал затворної рами, повернути затвор так, щоб його виступ увійшов у фігурний виріз затворної рами, і просунути затвор уперед.

3. Приєднати затворну раму із затвором до ствольної коробки. Узяти затворну раму в праву руку так, щоб затвор утримувався великим пальцем у передньому положенні. Лівою рукою обхопити шийку приклада, правою ввести газовий поршень у порожнину колодки прицілу й подати затворну раму вперед настільки, щоб відгини ствольної коробки ввійшли в пази затворної рами, невеликим зусиллям притиснути її до ствольної коробки і подати вперед до упору.

4. Приєднати зворотний механізм. Утримуючи автомат лівою рукою, правою рукою ввести зворотний механізм у канал затворної рами, стискаючи зворотну пружину, подати спрямовуючий стержень уперед і, опустивши трохи вниз, завести його п’яту в поздовжній паз ствольної коробки.

5. Приєднати кришку ствольної коробки. Вставити кришку ствольної коробки переднім кінцем у напівкруглий виріз на колодці прицілу; натиснути на задній кінець кришки.

долонею правої руки вперед-вниз, щоб виступ напрямного стержня зворотного механізму ввійшов в отвір кришки ствольної коробки.

6. Спустити курок з бойового взводу й поставити на запобіжник. Натиснути на спусковий гачок і підняти перевідник режимів стрільби до упору.

7. Приєднати дульне гальмо-компенсатор. Закрутити дульне гальмо-компенсатор на різьбовий виступ колодки мушки до упору. Якщо паз дульного гальма-компенсатора не збігся з фіксатором, необхідно відкрутити корпус дульного гальма-компенсатора до надійного сполучення паза з фіксатором.

8. Приєднати шомпол. Вставити різьбовий кінець шомпола в отвір у кільці цівки й закріпити його. «Утопити» шомпол. Головку шомпола вставити в паз на колодці мушки.

9. Укласти пенал у гніздо приклада. Укласти викрутку й вибивач у пенал і закрити його кришкою, укласти пенал дном у гніздо приклада й «утопити» його так, щоб гніздо надійно закрилося кришкою.

10. Приєднати магазин до автомата.

Призначення, будова частин і механізмів автомата, приладдя і патронів.

Ствол призначений для спрямування польоту кулі в напрямку цілі. Усередині ствол має канал із чотирма гвинтовими нарізами, спрямованими ліворуч-угору-проворуч. Нарізи призначені для надання кулі обертального руху. Виступи між нарізами називають полями. Відстань між двома протилежними полями за діаметром називають калібром ствола. У казенній частині канал гладкий і виконаний за формою гільзи; ця частина каналу слугує для установки набою, її називають набійником. Перехід від набійника до нарізної частини каналу ствола — це кульовий вхід.

Зовні ствол має колодку мушки з виступом для установки дульного гальма-компенсатора, кільце цівки, колодку прицілу, і на казенному зрізі виріз для зачеплення викидача. Колодка мушки й колодка прицілу закріплені на стволі за допомогою штифтів або видавок. Ствол за допомогою штифта з’єднаний зі ствольною коробкою й від неї не відокремлюється.

Дульне гальмо-компенсатор призначене для збільшення купчастості стрільби та зменшення енергії віддачі. Воно має дві комірки (передню і задню) з круглими отворами для вильоту кулі.

Ствольна коробка призначена для з’єднання частин і механізмів автомата, для забезпечення закривання каналу ствола затвором і запирання затвора. У ствольній коробці міститься ударно-спусковий механізм.

Зверху коробка закривається кришкою.

Прицільний пристрій слугує для наведення автомата при стрільбі по цілях на різні відстані. Він складається із прицілу й мушки.

Приціл складається з колодки прицілу, пластинчастої пружини, прицільної планки й хомутика.

Колодка прицілу має: два сектори для надання прицільній планці певної висоти, вушка для кріплення прицільної планки, отвори для чеки і замикача газової трубки; усередині — гніздо для пластинчатої пружини й порожнину для затворної рами; на задній стінці — напівкруглий виріз для кришки ствольної коробки. Колодка прицілу кріпиться до ствола штифтом. Пластинчата пружина вмонтована в гнізді колодки прицілу й утримує прицільну планку в завданому положенні.

Прицільна планка має гребінь з прорізом для прицілювання та вирізи для тримання хомутика в заданому стані за допомогою спеціальної засувки з пружиною. На прицільній планці згори нанесена шкала з поділками від 1 до 10. Цифри шкали позначають дальність стрільби в сотнях метрів. На прицільній планці нанесена буква «П» — постійна установка прицілу, що відповідає приблизній дальності прямого пострілу, тобто відстані до цілі 440 м.

Хомутик кріпиться до прицільної планки й утримується в заданому стані засувкою. Засувка має зуб, що під дією пружини заскакує у виріз прицільної планки. Мушка вкручена у полозок, який кріпиться у корпусі мушки. На корпусі й колодці нанесені риски, що визначають положення мушки.

Кришка ствольної коробки оберігає від забруднення механізми, які кріпляться в ствольній коробці.

Приклад і пістолетна ручка забезпечують зручність стрільби з автомата. Приклад автомата виготовлений з деревини і має скобу для кріплення паска, гніздо для зберігання пенала з приладдям.

Затворна рама зі штоком пускає в хід затвор й ударно-спусковий механізм. Вона має всередині канал для зворотного механізму й канал для затвора; позаду — запобіжний виступ; з боків — пази для спрямування руху затворної рами відгинами ствольної коробки; із правого боку — виступ для опускання (повороту) важеля автоспуску й рукоятку для перезарядження автомата; знизу — фігурний виріз для кріплення в ньому спрямовуючого виступу затвора й канавку для проходу відбивача ствольної коробки. У передній частині затворної рами укріплений шток з газовим поршнем.

Корпус затвора на передньому зрізі має циліндричну чашечку під дно гільзи й паз для викидача; з боків — два бойових виступи, які при запиранні затвора заходять у вирізи ствольної коробки; зверху — спрямовуючий виступ для повороту затвора при запиранні й відмиканні; на лівому боці — поздовжній паз для проходу виступу відбивача ствольної коробки (паз наприкінці розширений для забезпечення повороту затвора при запиранні); у потовщеній частині затвора є отвори для осі викидача і штифта ударника. Усередині затвор має канавку для кріплення ударника.Ударник має бойок і уступ для шпильки.

Викидач з пружиною і віссю призначений для видалення гільзи з набійника й утримання її аж до викидання зі ствольної коробки. Викидач має зачіп для захоплення гільзи, гніздо для пружини й виріз для осі.

Зворотний механізм призначений для повернення затворної рами із затвором у попереднє положення. Він складається зі зворотної пружини, спрямовуючого стержня, рухомого стержня й муфти.

Газова трубка зі ствольною накладкою складається з газової трубки, переднього й заднього кільця, ствольної накладки, металевого півкільця (якщо дерев’яна накладка) і пластинчатої пружини. Газова трубка спрямовує рух штока газового поршня. Вона має ребра жорсткості. Переднім кінцем газова трубка одягається на патрубок газової камери.

Ствольна накладка захищає руку автоматника від опіків при стрільбі.

Ударно-спусковий механізм призначений для спуску курка з бойового зводу або зі зводу автоспуску, нанесення удару по ударнику, забезпечення автоматичної або одиночної стрільби, припинення стрільби, а також для запобігання пострілів при не повністю замкненому (незамкненому) затворі й для постановки автомата назапобіжник.

Ударно-спусковий механізм конструкційно вмонтований у ствольній коробці, де кріпиться трьома осями. Ударно-спусковий механізм складається з: курка з бойовою пружиною, сповільнювача курка з пружиною, спускового гачка, шептала одиночної стрільби з пружиною, автоспуску з пружиною, перевідника й трубчастої осі.

Курок з бойовою пружиною слугує для нанесення удару по ударнику.

Цівка призначена для зручності володіння автоматом і оберігає руки стрільця від опіків. Цівка кріпиться до ствола знизу за допомогою кільця цівки і до ствольної коробки за допомогою виступу, що входить у гніздо ствольної коробки.

Магазин призначений для розташування набоїв і подачі їх у ствольну коробку. Пасок для носіння призначений для перенесення автомата в бойовому й похідному положенні. У сумці для магазинів зберігаються й переносяться магазини й приладдя.

Приладдя до автомата. Приладдя слугує для розбирання, складання, чищення й змащення автомата. До приладдя належать: шомпол, протирка, кругла (циліндричної форми) щітка, викрутка, вибивач, пенал, маслянка.

Взаємне положення частин і механізмів автомата до заряджання. Затворна рама з газовим поршнем і затвором під дією зворотного механізму перебуває в крайньому передньому положенні: газовий поршень — у каналі труби газової комори. Затвор повернутий навколо поздовжньої осі праворуч, його бойові виступи розташовані у вирізах ствольної коробки — затвор запертий. Зворотно-бойова пружина стиснена мінімально. Важіль автоспуску під дією виступу затворної рами повернутий уперед і вниз.

Курок спущений і впирається в затвор. Ударник під дією курка перебуває в передньому положенні. Бойова пружина стиснена мінімально; своєю петлею вона притискає курок до затвора, а вигнутими кінцями притискає прямокутні виступи спускового гачка до дна ствольної коробки, у цьому положенні хвіст спускового гачка перебуває в передньому положенні. Сповільнювач курка під дією своєї пружини переднім виступом притиснутий до дна ствольної коробки. Перевідник перебуває в крайньому верхньому положенні й закриває східчастий фасонний виріз у кришці ствольної коробки (перевідник стоїть на запобіжнику); сектор перевідника введений у виріз шептала одиночного вогню і розташований над правим прямокутним виступом спускового гачка (стопорить спусковий гачок).

Робота частин і механізмів під час заряджання та стрільби. Для заряджання автомата необхідно приєднати до нього споряджений магазин, поставити перевідник на автоматичну (АВ) або одиночну (ОД) стрільбу, відвести затворну раму назад до упору й різко відпустити її. Автомат заряджений. Якщо не передбачається негайне відкриття стрільби, то необхідно поставити перевідник на запобіжник. При приєднанні магазина його зачеплення заходить за виступ ствольної коробки, а опорний виступ фіксується засувкою й магазин утримується у вікні ствольної коробки. Верхній набій, упираючись знизу в затворну раму, стискає пружину магазина.

При постановці перевідника на автоматичну стрільбу східчастий виріз у кришці ствольної коробки для рукоятки затворної рами звільняється, сектор перевідника перекриває східчастий виступ шептала одиночної стрільби, але не перешкоджає повороту спускового гачка. При відведенні затворної рами назад (на довжину вільного ходу) затворна рама, діючи переднім скосом фігурного вирізу на ведучий виступ затвора, повертає затвор ліворуч, бойові виступи затвора виходять із вирізів ствольної коробки — відбувається відкриття затвора, виступ затворної рами звільняє важіль автоспуску, а шептало автоспуску під дією пружини притискається до передньої площини курка.

При подальшому відведенні затворної рами разом з нею відходить назад затвор, відкриваючи канал ствола, зворотна пружина стискується, курок під дією затворної рами повертається на осі, бойова пружина закручується, бойовий взвод курка послідовно заскакує за фігурний виступ спускового гачка й під засувку сповільнювача курка, а потім курок стає на нижній виступ шептала автоспуску, важіль автоспуску при цьому піднімається догори і стає проти руху виступу затворної рами.

Щойно нижня площина затворної рами пройде вікно для магазина, набої під дією пружини магазина підіймуться до упору верхнім набоєм у загин стінки магазина. Під час руху затворної рами вперед затвор виштовхує з магазина верхній набій, досилає його в набійник і закриває канал ствола.

При підході затвора до казенного зрізу ствола зачіп викидача заскакує в кільцеву проточку гільзи, затвор під дією скосу лівого вирізу ствольної коробки на скіс лівого бойового упору затвора, а потім, під дією фігурного вирізу затворної рами на ведучий виступ затвора, повертається навколо поздовжньої осі праворуч, бойові виступи затвора заходять за бойові упори ствольної коробки — затвор зачиняється. Затворна рама, продовжуючи рух уперед, виступом повертає важіль автоспуску вперед і вниз, виводячи шептало автоспуску з-під взводу автоспуску курка; курок під дією бойової пружини повертається, виходить з-під засувки сповільнювача й стає на бойовий звід.

Набої в магазині під дією пружини піднімаються догори до упору верхнім набоєм у затворну раму.

Поставлений на запобіжник перевідник закриває східчастий виріз кришки ствольної коробки й стає на шляху руху рукоятки затворної рами назад; сектор перевідника повертається вперед і стає над правим прямокутним виступом спускового гачка (замикається спусковий гачок).

Робота частин і механізмів при стрільбі. Робота частин і механізмів при автоматичній стрільбі. Для здійснення автоматичної стрільби необхідно поставити перевідник на автоматичну стрільбу (АВ), якщо він не був поставлений при заряджанні, і натиснути на спусковий гачок.

При поставленні перевідника на автоматичну стрільбу сектор перевідника звільняє прямокутний виступ спускового гачка (відмикає спусковий гачок), але перекриває фігурний виступ шептала одиночної стрільби.

Спусковий гачок отримує можливість повертатися навколо своєї осі, шептало одиночної стрільби від повороту разом зі спусковим гачком утримується сектором перевідника.

При натисканні на спусковий гачок його фігурний виступ виходить із зачеплення з бойовим взводом курка. Курок під дією бойової пружини повертається на своїй осі та енергійно вдаряє по ударнику. Ударник бойком розбиває капсуль набою. Пороховий заряд капсуля набою загорається, полум’я через спеціальні отвори в дні гільзи передається до порохового заряду й запалює його. Автомат стріляє.

Куля під дією порохових газів рухається вздовж каналу ствола; як тільки вона мине газовідвідний отвір, частина газів спрямовується через цей отвір у газову камеру, тисне на газовий поршень штока й відкидає затворну раму назад. Відходячи назад, затворна рама (як і при відведенні її назад за ручку) переднім скосом фігурного вирізу повертає затвор навколо поздовжньої осі й виводить його бойові виступи через бойові упори ствольної коробки — відбувається відмикання затвора й відкривання каналу ствола, виступ затворної рами звільняє важіль автоспуску, він під дією пружини трохи піднімається доверху, і шептало автоспуску притискається до передньої площини курка. До цього моменту куля залишає канал ствола.

Після вильоту кулі з каналу ствола порохові гази потрапляють у задню камеру дульного гальма-компенсатора, розширюються й через компенсаційні отвори утворюють реактивну силу, яка відкидає дульну частину автомата у бік, протилежний розташуванню отворів (ліворуч вниз), таким чином забезпечується зменшення дії факела полум’я і сили звуку при пострілі на автоматника. Затворна рама із затвором за інерцією продовжує рух назад: гільза, яка утримується зачепом викидача, надходить на корпус відбивача ствольної коробки й викидається назовні.

Надалі робота частин і механізмів, за винятком роботи курка й сповільнювача, відбувається так само, як і при заряджанні. Курок стає на верхній виступ шептала автоспуску й утримується на ньому при поверненні затворної рами із затвором у переднє положення. Після того як затвор доправить верхній набій з магазина в набійник, відбувається закривання каналу ствола й запирання затвора, затворна рама, продовжуючи рух уперед, виводить шептало автоспуску з-під взводу автоспуску курка.

Курок під дією бойової пружини повертається й ударяє по засувці сповільнювача курка; сповільнювач повертається назад, підставляючи під удар курка передній виступ; унаслідок цих ударів по сповільнювачу рух курка вперед трохи сповільнюється, що дозволяє стволу після удару по ньому затворної рами із затвором прийняти положення, близьке до початкового, і цим покращити купчастість стрільби. Після удару по передньому виступу сповільнювача курок б’є

по ударнику. Автомат стріляє.

Робота частин і механізмів автомата повторюється. Автоматична стрільба триватиме, доки буде натиснутим спусковий гачок, а в магазині будуть наявні набої.

Для припинення стрільби необхідно відпустити спусковий гачок. При цьому спусковий гачок під дією бойової пружини повернеться, і його фігурний виступ встане на шляху руху бойового взводу курка, тоді курок стає на бойовий взвод. Стрільба припиняється, але автомат залишається зарядженим, готовим до проведення подальшої стрільби в автоматичному режимі.

Робота частин і механізмів автомата під час стрільби одиночними пострілами.

Для стрільби автомата одиночними пострілами перевідник режиму вогню необхідно поставити на позначку «ОД» і натиснути на спусковий гачок. Під час установки режиму стрільби з положення «На запобіжник» у положення «ОД» його сектор вивільняє прямокутний виступ спускового гачка, останній повністю виходить з вирізу шептала одиночного вогню і під час стрільби в роботі ударно-спускового механізму участі не бере. При натисканні на спусковий гачок його фігурний виступ виходить із зачеплення з бойовим взводом курка. Курок під дією пружини повертається навколо своєї осі й енергійно ударяє по ударнику. Автомат стріляє. Після першого пострілу частини і механізми виконують ту саму роботу, що і під час автоматичної стрільби, але наступний вистріл не відбувається, тому що разом зі спусковим гачком повертається вперед шептало одиночного вогню, і його зачеплення зупиняється навпроти бойового взводу курка. Бойовий взвод курка застопорить шептало одиночного вогню, а курок зупиниться в задньому по-ложенні.

Положення частин ударно-спускового механізму після пострілу. Для виконання наступного пострілу необхідно відпустити спусковий гачок і повторно натиснути його. Коли спусковий гачок буде відпущений, він під дією сили бойової пружини обернеться разом із шепталом одиночного вогню. Шептало одиночного вогню вийде із зачеплення з бойовим взводом і звільнить курок. Курок стає на бойовий взвод. Під час натискання на спусковий гачок його фігурний виступ виходить із зачеплення з бойовим взводом курка, і робота частин і механізмів повторюється.

Затримки під час стрільби. Затримку, що виникла під час стрільби, варто спробувати усунути перезарядженням, для чого швидко відвести затворну раму за ручку назад до упору, відпустити її й продовжувати стрільбу. Якщо затримка не усунулася, то необхідно з’ясувати причину її виникнення й усунути затримку.

Догляд і зберігання, поводження з автоматом

Заходи безпеки при поводженні з автоматом і патронами. Навчання розбиранню й збиранню автомата здійснюється тільки на навчальних автоматах. Навчання на бойових автоматах дозволяється у виняткових випадках із дотриманням особливої обережності в поводженні з частинами й механізмами.

Перед підготовкою автомата до стрільби, а також перед чищенням і змащенням слід переконатися в тому, що він не заряджений. Під час усіх навчальних дій із зарядженим автоматом категорично заборонено спрямовувати його на людей або в бік, де можуть перебувати люди.

Стрільбу в закритому тирі потрібно здійснювати лише за наявності витяжної вентиляції, тому що порохові гази, які виділяються під час стрільби, є токсичними. Після закінчення стрільби автомат обов’язково розряджають і ставлять на запобіжник. Після інтенсивної автоматичної стрільби забороняється доторкатися до ствола.

Підготовка автомата до стрільби

Підготовка автомата до стрільби проводиться з метою забезпечення безвідмовної роботи його під час ведення вогню. Для підготовки автомата до стрільби необхідно перевірити чищення, оглянути автомат у розібраному виді й змастити, оглянути автомат у зібраному виді, оглянути магазин. Безпосередньо перед стрільбою прочистити насухо канал ствола, оглянути набої й спорядити ними магазини.

Якщо автомат тривалий час перебував на морозі, перед його заряджанням слід кілька разів уручну енергійно відтягнути назад і просунути вперед затворну раму.

Малокаліберна гвинтівка. Пневматична гвинтівка

Малокаліберна гвинтівка Тульського збройового заводу ТОЗ-8М, калібру 5,6 мм, з відкритим секторним прицілом є безвідмовною й надійною в експлуатації, має високу купчастість бою.

Гвинтівка ТОЗ-12 з діоптрійним прицілом призначена для початкового навчання із стрільби та тренування стрільців.

Загальна будова гвинтівки і призначення основних механізмів і деталей. Ствол призначений для спрямування польоту кулі. Ствольна коробка призначена для розміщення затвора і спускового механізму. Затвор використовують для того, щоб надсилати набій у набійник, закривати канал ствола, здійснювати постріл, викидати стріляну гільзу. Спусковим механізмом здійснюють спуск курка з бойового зводу. Прицільний пристрій служить для спрямування гвинтівки в ціль і надання їй потрібного кута прицілювання. Тильна кришка захищає очі стрільця від опіку в разі прориву газу під час стрільби. Ложе з’єднує усі частини гвинтівки, слугує для зручності при стрільбі; має приклад, шийку, цівку. Будова набоїв. Для стрільби з малокаліберної гвинтівки використовуються унітарні набої. Унітарний набій складається з кулі для ураження цілі; порохового заряду, що є джерелом енергії, необхідної для випускання кулі зі ствола із визначеною швидкістю; капсуля-запальника для запалення пороху; гільзи, яка є корпусом і об’єднує всі елементи набою.

Набої мають задовольняти таким вимогам: забезпечувати надійну стрільбу зброї в різних кліматичних умовах; не втрачати властивостей під час зберігання; бути безпечними для людини, яка ними стріляє, а також при зберіганні й транспортуванні.

Заряджання малокаліберної гвинтівки виконують так: відкривши і відвівши затвор, узяти набій великим і вказівним пальцями правої руки і підштовхнути його вперед, доки закраїна гільзи не наштовхнеться на торець ствола; закрити затвор.

Необхідно пам’ятати, що зброю можна заряджати тільки на лінії вогню після команди керівника «Заряджай!». Набої видаються за розпорядженням керівника стрільби лише на лінії вогню. Якщо результати влучання перевіряються після кожного пострілу, то видають лише по одному набою.

Пневматична гвинтівка — це зброя, призначена для ураження цілі на віддалі кулею, що приводиться в рух енергією стиснутих газів або повітрям. Пневматична гвинтівка пружинно-компресійного типу, належить до наймасовіших моделей: до сьогодні випущено близько 2,2 млн одиниць. Відрізняється простотою й високою надійністю.

Однозарядна пружинно-поршнева гвинтівка моделі ІЖ-38 обладнана нарізним сталевим стволом. Для стрільби з неї використовуються лише свинцеві кулі.

Зведення здійснюється «переломом» ствола, рухом донизу-назад-уперед-догори. При зведенні відкривається казенний зріз ствола для ручного заряджання кулі. Має блокування від випадкового пострілу в момент зведення при не повністю замкненому каналі ствола. Відкритий приціл — з мікрометричним регулюванням за горизонталлю й вертикаллю і змінюваною довжиною прицільної лінії. Є автоматичний запобіжник, блокувальний спусковий гачок. Мушка закрита (нерухома), положення цілика регулюється за вертикаллю й горизонталлю мікрометричними гвинтами. Регулюється довжина прицільної лінії.

Прийоми і правила стрільби з малокаліберної та пневматичної гвинтівок. Безпека під час проведення стрільби з малокаліберної та пневматичної гвинтівок вимагає її чіткої організації, знання і точного дотримання порядку і правил, встановлених на стрільбищі або в тирі, високої дисциплінованості всіх учасників стрільби.

Щоб не допустити нещасних випадків і гарантувати безпеку тих, хто стріляє, а також тих, хто перебуває на стрільбищі або в тирі, забороняється:

♦ вести стрільбу з несправної зброї;

♦ брати на вогневому рубежі зброю, торкатися її, підходити до неї без дозволу керівника стрільби;

♦ заряджати і передавати зброю без команди керівника;

♦ прицілюватися в мішені навіть незарядженою зброєю, якщо біля мішеней перебувають люди;

♦ спрямовувати зброю вбік або назад, а також у людей, у якому б стані зброя не була (незаряджена, несправна, навчальна, розібрана);

♦ виносити заряджену зброю з лінії вогню;

♦ перебувати на лінії вогню тим, хто не входить до зміни, що стріляє;

♦ залишати на лінії вогню заряджену або з відкритим затвором зброю;

♦ використовувати гвинтівки і патрони до них з метою, не пов’язаною з виконанням «Програми допризовної підготовки юнаків»;

♦ розбирати патрони, запресовані та завальцьовані деталі. При розбиранні та складанні зброї необхідно користуватися тільки штатним справним приладдям і спеціальним інструментом, не прикладати надмірної сили, не вдаряти частини зброї одна об одну.

Не можна зберігати гвинтівку з пластмасовими деталями в приміщеннях разом з фенолами, концентрованими кислотами, лугами, органічними розчинниками й іншими речовинами, що руйнують пластичні маси.

Під час перевезення (перенесення) навчальної зброї (малокаліберних та пневматичних гвинтівок) вона має бути розряджена. Переносити зброю в навчальних приміщеннях і на заняттях у полі, у вогневому класі (містечку), тирі можна тільки в положенні «на ремінь» чи «на плече».

Контрольні запитання.

1. Для чого призначений автомат Калашнікова АК-74?

2. Які бойові властивості має автомат Калашнікова АК-74?

3. Охарактеризуйте загальну будову автомата Калашнікова АК-74.

4. Назвіть порядок і послідовність прицілювання.

5. Дайте розгорнуту відповідь, у чому полягає порядок обслуговування автомата після стрільби.

УРОК № 94___.

ВП Тема.1-1. Мета та завдання вогневої підготовки в школі. Класифікація сучасної стрілецької зброї , та порівняльна характеристика за бойовими властивостями.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Дати основні поняття про бій, його основні характеристики.

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, макети гранат, смуга перешкод.

План уроку

1. Мета та завдання вогневої підготовки.

2. Історія розвитку стрілецької зброї.

3 Перспективи розвитку стрілецької зброї в Україні.

4. Класифікація стрілецької зброї.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV. Контрольне опитування.

V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

Розповідь вчителя.

1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ВОГНЕВОЇ ПІДГОТОВКИ

Влучний і дієвий вогонь під час бою в поєднанні з майстерним маневром є однією з основних умов успішного виконання підрозділами бойових завдань. Дієвість вогню залежить від уміння воїнів зразково володіти зброєю і застосовувати її під час бою. Для цього необхідно знати матеріальну частину зброї, тримати ї"ї в постійній бойовій готовності і вести в неї влучну стрільбу. Відомості про будову стрілецької зброї і володіння нею, догляд і її зберігання, а також прийоми і правила стрільби є в спеціальних настановах із стрілецької справи, окремо з кожного виду стрілецької зброї. Основні дані з балістики і теорії стрільби викладено у посібнику «Основи і пра вила стрільби зі стрілецької зброї».

Вогнева підготовка проводиться в нерозривному зв'язку з тактичною підготовкою і вдосконалюється на тактич них заняттях і навчаннях з бойової стрільби.

Юнаки повинні знати: призначення, бойові якості та загальну будову автомата Калашникова і ручних осколко вих гранат; правила ведення вогню по цілях нерухомих і цілях, що з'являються.

Юнаки повинні вміти: чистити і змащувати автомат, готувати його до стрільби; виконувати прийоми і прави ла стрільби з автомата; вимірювати відстань до цілей за Допомогою кутових величин і елементів зброї.

Юнаки повинні виконувати: вправи стрільб з малока ліберної гвинтівки, метання ручних осколкових гранат, початкову впрзву стрільби з автомата та встановлені про грамою нормативи.

За час навчання юнаки мають виховати в собі почуття гордості за вітчизняну зброю, впевненість у її надійності,, усвідомити необхідність майстерного володіння зброєю.

Влучний і дієвий вогонь під час бою в поєднанні з майстерним маневром є однією з основних умов успішно го виконання підрозділами бойових завдань. Дієвість вогню залежить від уміння воїнів зразково володіти зброєю і застосовувати її під час бою. Для цього необхід но знати матеріальну частину зброї, тримати її в пос тійній бойовій готовності і вести з неї влучну стрільбу. Відомості про будову стрілецької зброї і володіння нею, догляд і її зберігання, а також прийоми і правила стріль би є в спеціальних настановах із стрілецької справи, окремо з кожного виду стрілецької зброї. Основні дані з балістики і теорії стрільби викладено у посібнику «Ос нови і правила стрільби зі стрілецької зброї».

Вогнева підготовка проводиться в нерозривному зв'язку з тактичною підготовкою і вдосконалюється на тактичних заняттях і навчаннях з бойової стрільби.

2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ.

Важливим етапом, революційною подією в розвитку зброї та збройної боротьби стало застосування пороху як метального засобу і винайдення вогнепальної зброї.

Офіційною датою появи вогнепальної зброї, принай мні серед європейських народів, вважається XIV століття. На Русі вперше про неї згадує «Софійський временник» у 1382 р. під час оборони Москви від татар та «Галиць кий часопис» у 1389 р.

У XIV столітті стрілецькою зброєю були гармати, зменшені настільки, що можна було стріляти з руки.. їх називали ручницями або гаківницями: знизу виступав гак (мало 34).

Тоді ж з'явилися рушниці з ґнотовим замком: на За ході — аркебузи, на Русі — ручні пищалі (мал. 35).

На початку XVI ст. в арміях європейських держав стали використовувати досконаліші ґнотові рушниці-мушкети (мал. 36). В Росії мушкети були на озброєнні у стрільців (мал. 37).

Велике значення для розвитку стрілецької зброї мав перехід від ґнотових та кременевих до колісцевих замків. 

Ця гладкоствольна дульнозарядна зброя проіснувала до XIX ст. Перші зразки нарізної зброї були створені ще у XVI ст., але через складність виготовлення на озброєння вони потрапили тільки у 60-х роках XIX ст. Винахід у першій половині XIX ст. ударного замка і капсуля як засобу запалення метального заряду, паперового (у 60-х ро ках — металевого) унітарного па трона, удосконалення замків і створення затворів дали змогу під час Мілютінської військової ре форми переозброїти армію на різними казеннозарядними ка рабінами і гвинтівками (гвин тівка Мосіна, мал. 38). 

Важливим етапом у розвитку стрілецької зброї було створення автоматичної зброї (мал. 39).

Вона з'явилась наприкінці XIX ст. Першість у серійному виготовленні і прак тичному застосуванні належить Росії. У 1913 р. В. Г. Фе-доров запропонував свій автомат, яким була озброєна рота 189-го Ізмаїльського полку під час Першої світової війни.

Бурхливий розвиток автоматичної зброї відбувся в роки Другої світової війни. Було створено велику кількість пістолетів-кулеметів, автоматів. Найбільше розповсюд ження мав пістолет-кулемет Шпагіна (мал. 40).

У післявоєнний період на озброєння армії надійшли високонадійні, невеликих габаритів зразки легкої авто матичної зброї: самозарядний карабін Симонова (СКС), ручний кулемет Дегтярьова, снайперська гвинтівка Дра-гунова (мал. 41), автомат Калашникова АК-47.

На початку 50-х років розпочалась ера автомата Калашникова — найкращого зразка стрілецької зброї XX ст., модифікації якого є на озброєнні багатьох армій світу, в тому числі й Збройних Сил України.

3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ В УКРАЇНІ

Україна володіє значним інтелектуальним і виробни чим потенціалом. Продукція українського ВПК (військово-промислового комплексу) від ракетоносіїв (балістична ракета «Дніпро») і танків Т-84 до пістолетів визнається іно земними фахівцями однією з кращих у світі.

За останні роки було створено автомат «Сорока», який не має віддачі, пістолет-кулемет «Гоблін-1», який на відста ні 50 м пробиває 4,5 мм броні. Відомий «Узі» просто не в змозі конкурувати з нашим «Гобліном».

Шсля «Гобліна» з'явився «Трансформер», який поєднав досягнення в характеристиках попередників і мав уже зов сім інший дизайн. Зразок у складеному вигляді являє собою «цеглину» розмірами приблизно 35 на 10 см і приводиться в бойову готовність рівно за 1 секунду.

В останніх зразках пістолетів-кулеметів втілено в життя ще одне досягнення: з одного ствола зброї можна зробити 10 000 пострілів. Це набагато переважає зарубіжні зразки.

В Україні створено декілька нових зразків пісто летів: КБ-С-1 (його називають ще «Вієм»), «Гном» — службовий револьвер та ін. Усі вони мають стволи, для яких 10 000 пострілів — не межа, і ємність магазинів 16—20 набоїв.

Багато зроблено для розвитку протитанкової зброї. У но вому гранатометі використано новий підхід, і хоча тепер калібр гранатомета всього 24 мм (проти 40 мм гранатометів старого покоління), він успішно пробиває броню будь-якого танка. Початкова швидкість гранати удвічі більша, ніж у кумулятивної гранати для РПГ-7. При цьому вага грана ти — 100 г (ПГ-7В важить, як відомо, 2,2 кг).

Новий автомат, який прийде на зміну автоматам Калаш-никова, матиме тільки рухомі системи, все штамповане, його абсолютно не треба буде чистити — пісок українській зброї не завада. Його ствол абсолютно не нагріватиметься. Віддача від сутня, адже імпульс сили віддачі спрямований від стрільця.

Снайперська гвинтівка буде довжиною лише 80 см; це вдвічі менше за наявну СГД-1. На відстані 1200 м можна буде без зусиль влучити в голову противника, її вбивча сила у 7 разів більша, ніж у СГД-1; вона може на відстані 50 м пробити 4,5 мм броні.

Наприкінці 1997 р. Державний науково-дослідний центр артилерійсько-стрілецького озброєння завершив розробку та випробування чоти рьох револьверів — «Сотник» (калібр 9 мм), «Осаул» (5,45 мм), «Пані» (5,6 мм) та мисливського гладкоствольного револьвера 16-го калібру. Усі револь вери мають компактні лазерні приціли.

Вже створено новий пістолет українського зразка — «Форт». Порівняно з розмірами ПМ його ствол буде на 4 см довший.

Українські технології у галузі розробки і виробництва стрілецької зброї привертають увагу як на Заході, так і на Сході

4 КЛАСИФІКАЦІЯ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ

У наш час армії мають на озброєнні багато різно манітної стрілецької зброї. Для вивчення і оцінки мож ливостей її бойового використання потрібна класифіка ція зброї.

Види стрілецької зброї можна виділити за такими ознаками:

• призначення;
• ступінь автоматизації;
• калібр;
• бойові можливості.

Крім цього, іноді виділяють види стрілецької зброї ще за такими ознаками:

• кількість обслуги;
• спосіб тримання під час стрільби;
• конструкція ствола;
• характер джерела енергії для метання куль;
• кількість стволів.

Порівняти види стрілецької зброї за бойовими мож ливостями можна за допомогою таблиці 5, в якій вказа но середні дані її головних характеристик.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

1. Коли виникла стрілецька зброя?
2. Розкажіть про впровадження нарізної зброї.
3. Коли вперше було здійснено практичне застосування автомата?
4. За якими ознаками класифікується зброя?
5. Назвіть види зброї за бойовими можливостями.
6. Які зразки стрілецької зброї за останні роки розроблено в Україні?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № 95___. Практичний.

ВП Тема.1-2. Призначення та загальна будова, бойові властивості автомата.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Розказати про основні призначення та бойові властивості автомата. Навчити порядку розбирання та складання автомату.

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, макет АК 74.

План уроку

1.Призначення та бойові властивості автомата.

2.Тактико-технічні характеристики АК-74

3.Загальна будова автомата

4.Порядок розбирання та складання автомату

Хід уроку.

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV. Контрольне опитування.

V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

Розповідь вчителя.

1.Призначення та бойові властивості автомата.

Автомат Калашникова АК-74

5,45-мм автомат Калашникова (мал. 35) є індивідуальною зброєю. Він призначений для знищення живої сили противника. Для ураження противника у рукопашному бою до автомата приєднується багнет-ніж. Для стрільби та спостереження в умовах природної нічної освітленості до автоматів АКС-74Н приєднується нічний стрілецький приціл універсальний (НСПУ) (мал. 36).

Для стрільби з автомата застосовуються набої зі звичайними (з сталевим осердям) і трасуючими кулями.

З автомата ведеться автоматичний або одиночний вогонь. Автоматичний вогонь є основним видом вогню: він ведеться короткими (до 5 пострілів) та довгими (з автомата – до 10 пострілів. Патрони при стрільбі подаються з коробчатого магазину ємкістю на 30 патронів.

мал. 35 Загальний вигляд 5,45 мм автомату Калашникова АК-74
з приєднаним штик-ножем

мал. 36 Загальний вигляд 5,45 мм автомату Калашникова АК-74
з нічним прицілом

2.Тактико-технічні характеристики АК-74

Калібр ствола, мм	5,45
Прицільна дальність стрільби, м	1000
Найдієвіший вогонь, м	500
Дальність прямого пострілу, м:
- по грудній цілі	440
- по ростовій цілі	625
Темп стрільби, пострілів/хв	до 600
Бойова швидкострільність, пострілів/хв:
- одиночними	40
- чергами	100
Вага із зарядженим магазином, кг	3,6
Вага штик-ножа, г	490
Місткість магазина, патронів	30
Гранична дальність польоту кулі, м	3150
Убивча дальність кулі, м	1350
Початкова швидкість кулі, м/с	900
Вага патрона, г	10,2

3.Загальна будова автомата

Автомат Калашникова складається з наступних частин та механізмів (мал. 37):

мал. 37 Складові частини 5,45 мм АК-74

1 – ствола зі ствольною коробкою, прицільним пристроєм, прикладом та пістолетною рукояткою; 2 – кришки ствольної коробки; 3 – затворної рами з газовим поршнем; 4 – затвору; 5 – зворотного механізму; 6 – газової трубки зі ствольною накладкою; 7 – ударно-спускового механізму; 8 – цівки; 9 – магазину; 10 – дуловий гальмо-компенсатор, 11 – штик-ніж.

До комплекту автомату входить:- приладдя;- ремінь;- сумка для магазинів.

Автоматична дія автомата Калашникова базується на використанні порохових газів, що відводяться від каналу ствола до газового поршня затворної рами.

4.Порядок розбирання та складання автомату

Розбирання автомату може бути повним і неповним.

Неповне розбирання автомату – для чищення, змащування та огляду автомату (мал. 38).

Повне – для чищення при значному забрудненні автомату, після перебування його під дощем або в снігу, при переході на інше мастило і для ремонту. Занадто часте розбирання автомату шкідливе, тому що прискорює зношення частин та механізмів.

Розбирається і складається автомат на столі або на чистій підстілці. Частини і механізми складати в порядку розбирання, поводитися з ними обережно, не класти одну частину на іншу, не прикладати зайвих зусиль, не робити різних ударів. При складанні автомата звірити номери на його частинах: в кожного автомату номери на ствольній коробці повинні співпадати з номерами на газовій трубці, затворній рамі, затворі, кришці ствольної коробки.

А)Порядок неповного розбирання автомату (мал. 38)

	1. Відокремити магазин 2. Перевірити, чи немає патрону у патроннику. 3. Вийняти пенал з приладдям.
	4. Відокремити шомпол 5. Відокремити дульний гальмо-компенсатор.
	6. Відокремити кришку ствольної коробки
	7. Відокремити зворотний механізм
	8. Відокремити затворну раму із затвором
	9. Відокремити затвор від затворної рами
	10. Відокремити газову трубку зі ствольною накладкою

Б)Складання автомата після неповного розбирання робиться у зворотному порядку

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Питання для закріплення знань:

1. Призначення та бойові властивості автомату.
2. Послідовність неповного розбирання та збирання автомату.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № _96__ Практичний.

ВП Тема.1-3. Призначення і будова основних частин і механізмів автомату.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Розказати про призначення і будову основних частин і механізмів автомату .

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, макет АК 74.

План уроку

1 Призначення і будова основних частин і механізмів автомату .

2. Практичне тренування та опитування про порядок розбору автомату та призначення основних частин автомату.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV. Контрольне опитування.

V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

Розповідь вчителя.

1.Призначення і будова основних частин і механізмів автомату .

Ствол – призначений для спрямування польоту кулі. Всередині має канал з чотирма нарізами, які йдуть зліва вгору праворуч. Проміжки між нарізами називаються полями, відстань між двома протилежними полями (по діаметру) називається калібром каналу ствола. Калібр автомата АК-74 – 5,45 мм.

У казенній частині канал гладкий, зроблений за формою гільзи. Він називається патронником.

Дульний гальмо-компенсатор призначений для підвищення кучності бою (здатність зброї групувати пробоїни на обмеженій площі під час стрільби в однакових умовах) при стрільбі чергами та зменшення енергії віддачі.

Ствольна коробка призначена:

- для з’єднання частин та механізмів автомату;

- для забезпечення закривання каналу ствола затвором та запирання затвору. У ствольній коробці розміщується ударно-спусковий механізм. Зверху коробка закривається кришкою.

До ствольної коробки приєднані: приклад, пістолетна рукоятка та спускова скоба із засувкою для магазина.

Прицільний пристрій призначений для наведення автомату при стрільбі по цілях на різні відстані, він складається з прицілу та мушки.

Кришка ствольної коробки запобігає від забруднення частин та механізмів, розміщених в ствольній коробці:

Затворна рама з газовим поршнем призначена для приведення в дію затвора та ударно-спускового механізму.

Затвор призначений для:

• досилання патрону в патронник;
• закривання каналу ствола;
• розбивання капсуля;
• викидання гільзи з патронника.

Зворотний механізм (мал.39) призначений для повернення затворної рами з затвором в переднє положення.

Він складається із зворотної пружини (1), напрямного стержня (2), рухомого стержня (3) та муфти (4).

Газова трубка зі ствольною накладкою складається:

• з газової трубки;
• передньої та задньої з’єднувальних муфт;
• ствольної накладки.
• Ударно-спусковий механізм (мал. 40) призначений для:

• спуску курка з бойового взводу або із взводу автоспуску;
• нанесення удару по ударнику;
• забезпечення ведення автоматичного або по одиночного вогню;
• припинення стрільби;
• для запобігання пострілів при не закритому затворі;
• для постановки автомата на запобіжник.

мал. 40 Частини ударно-спускового механізму: а – курок; б – бойова пружина; в – спусковий гачок; г – шептало одиночного вогню; д – автоспуск; е – пружина автоспуску; ж – перевідник; з – вісі; и – пружина шептала одиночного вогню; к – сповільнювач курка; л –пружина сповільнювача курка; м – трубчата вісь; 1 – бойовий звід; 2 – звід автоспуску; 3 – загнуті кінці; 4 – петля; 5 – фігурний виступ; 6 – прямокутні виступи; 7 – хвіст; 8 – виріз; 9 – шептало; 10 – важіль; 11 – защіпка; 12 – передній виступ; 13 – сектор; 14 – цапфа.

Курок з бойовою пружною призначений для нанесення удару по ударнику.

Сповільнювач курка призначений для сповільнення руху курка вперед з метою підвищення кучності бою при веденні автоматичного вогню.

Спусковий гачок призначений для утримання курка на бойовому взводі та для спуску курка.

Шептало одиночного вогню призначено для утримання курка після пострілу в крайньому задньому положенні, якщо при веденні одиночного вогню спусковий гачок не був відпущений.

Автоспуск із пружиною призначений для автоматичного звільнення курка із взводу автоспуску при стрільбі чергами, а також для запобігання спуску курка при незакритому каналі ствола та не запертому затворі.

Перевідник призначений для установки автомата на автоматичний або одиночний вогонь чи на запобіжник.

Цівка призначений для зручності дії та захисту рук автоматника від опіків.

Магазин призначений для розміщення патронів та подачі їх у ствольну коробку.

Штик-ніж приєднаний до автомату використовується як штик. У відімкнутому положенні може використовуватись як армійський ніж, як ножиці для різання колючого дроту у загородженнях, як пилка для розпилювання металевих деталей; та як ножиці для різання дроту, що знаходиться під електричним струмом до 220 В.

2. Практичне тренування та опитування про порядок розбору автомату та призначення основних частин автомату.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Питання для закріплення знань:

1. Призначення та бойові властивості автомату.
2. Послідовність неповного розбирання та збирання автомату.
3. Призначення стволу, ударно-спускового механізму.
4. Призначення затворної рами та затвору.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № _97__ . Практичний.

ВП Тема.1-4. Тренування у неповному розбиранні та складанні автомату. Приладдя до автомата. Порядок чищення ,змащення та зберігання зброї - автомату АК-74.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Розказати про порядок чищення, змащення та зберігання зброї, потренуватися у неповному розбиранні та складанні автомату.

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, макет АК 74.

План уроку

1. Приладдя до автомату.

2.Порядок чищення, змащення та зберігання зброї.

3. Тренування у неповному розбиранні та складанні автомату.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV. Контрольне опитування.

V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

Розповідь вчителя.

1. Приладдя до автомату.

Автомат слід завжди тримати у чистоті, в повній справності. Це досягається своєчасним умілим чищенням та змащенням.

Приладдя до автомату (мал. 41) призначений для розбирання, складання, чищення та змащення автомату.

До приладдя відноситься: шомпол (1), протирка (2), йоржик (3), викрутка (4), вибивач (5), пенал (6), кришка пеналу (7), маслянка (8), шпилька (9), обійма (10), перехідник (11).

мал. 41 Приладдя до автомату

Шомпол застосовується для чищення і змащення каналу ствола, каналів і порожнин інших частин автомата. Він має головку з отвором для вибивала, нарізку для на гвинчування протирки або йоржика.

Протирка застосовується для чищення і змащення каналу ствола, а також каналів і порожнин інших час тин автомата.

Йоржик використовується для чищення каналу ство ла розчином для чищення ствола (РЧС).

Викрутка, вибивач і шпилька застосовуються при складанні і розбиранні автомата. Виріз на кінці викрут ки призначений для вгвинчування мушки та її вигвин чування, а бічний розріз — для закріплення протирки на шомполі. Для зручності користування викруткою її встав ляють у бічні отвори пенала. При чищенні каналу вик рутка вкладається у пенал поверх головки шомпола. Шпилька застосовується при збиранні ударно-спускового механізму. Вона притримує шептало одиничного вогню й уповільнювач курка з пружиною на спусковому курку.

Пенал із кришкою служить для зберігання протирки, йоржика, викрутки, вибивача і шпильки. Пенал застосо вується як шомпольна муфта при чищенні і змащенні ка налу ствола, як рукоятка для викрутки при вгвинчуванні і вигвинчуванні мушки, для повороту замикача газової трубки. Пенал має наскрізні отвори для шомпола, овальні отвори для викрутки і прямокутні отвори для обертання замикача газової трубки. Кришка використовується як ду лова накладка при чищенні каналу ствола. Бічні отвори на кришці пенала призначені для вибивача, яким кришку знімають зі ствола.

Масльонка служить для зберігання мастила; її носять у кишені сумки для магазинів.

Чищення і змащення автомата проводиться під без посереднім керівництвом командира відділення, а в на вчальному закладі — викладача допризовної підготовки.

Чищення автомата проводиться щодня: при підготовці до стрільби; після стрільби; після занять у полі; в бойовій обстановці; на тривалих навчаннях; під час перерв у бою і в навчанні.

Якщо автомат не застосовується, то чищення його проводиться не менше одного разу на тиждень.

Для чищення і змащення автомата застосовується рідке рушничне мастило, РЧС ^{(розчин для чищення ствола)}, рушничне мастило, ган чірки або папір КВ-22 і клоччя — тільки для чищення каналу ствола.

Чищення автомата проводять у спеціально відведе них місцях на обладнаних для цієї мети столах, а в по льових умовах — на чистих підстилках, дошках, фанері тощо у такій послідовності: підбираються приладдя, ма теріали для чищення і змащення; розбирається автомат; чиститься канал ствола; вичищаються інші частини автомата.

2.Порядок чищення, змащення та зберігання зброї

Для чищення каналу ствола треба покласти автомат у вирізи стола або на звичайний стіл. Зібрати приладдя (мал. 42), скласти клоччя у вигляді цифри 8, накласти «вісімку» її перехрестям на кінець протирки і розкласти волокна клоччя уздовж протирки так, щоб їх кінці були коротшими за стержень протирки (мал.43). Просочити клоччя рідким рушничним мастилом, увести шомпол з протиркою і клоччям у канал ствола і застопорити криш ку пенала на дуловому зрізі ствола.

мал. 42 Приладдя автомата, підготовлене для чищення:

1 – пенал, 2- викрутка, 3 – головка шомпола,

4 – шомпол, 5 – кришка пенала, 6 – протирка.

мал. 43 Накладання ганчір’я на протирку

Утримуючи автомат лівою рукою, плавно просунути правою рукою шомпол по всій довжині каналу ствола кілька разів. Витягнути шомпол, змінити ганчір’я, просо чити його рідким рушничним мастилом і знову прочисти ти канал ствола. Так проробити кілька разів. Після цього ретельно витерти шомпол і протерти канал ствола чистою сухою ганчіркою. Оглянути ганчірку. Якщо на ній помітні сліди нагару або забруднен ня, продовжувати чищення каналу ствола до тих пір, по ки після перевірки ганчірка не буде чистою. Ретельно ог лянути канал ствола на світло з дулової частини і з боку патронника, повільно обертаючи ствол у руках. При цьому особливу увагу звертати на кути нарізів, перевіряти, чи не залишилось у них нагару. У такій самий спосіб вичистити патронник з боку ствольної коробки.

Газову камеру, газову трубку і компенсатор полити рідким рушничним мастилом або РЧС, прочистити ганчіркою за допомогою шомпола або дерев'яної палички (мал. 44), потім насухо витерти. Дерев'яні частини обтер ти сухою ганчіркою.

Після закінчення чищення автомата доповісти ко мандирові відділення або викладачу і з його дозволу провести змащення і збирання ав томата.

Після чищення автомат змащують, щоб не допустити впливу вологи на метал. Змащування автомата проводять у такій послідовності: канал ствола, патронник і компен сатор змащують протиркою з покладеним на неї ганчір’ям, просоченим мастилом; на решту частин (металевих) ганчіркою наносять тонкий шар мастила. При цьому слід мати на увазі, що надлишок мастила призводить до за бруднення частин автомата і може спричинити затримку при стрільбі. Дерев'яні частини не змащують.

З автоматом необхідно поводитися обережно: запобігати ударам, стежити, щоб у ствол не потрапили сторонні предмети (клоччя, пісок, бруд), бо при стрільбі це може призвести до роздуття або розриву ствола. Не спускати без потреби курок, бо це призводить до передчасного спрацю вання частин і механізмів автомата.

Автомат зберігається у піраміді (металева шафа для зберігання зброї). Він має бути розря джений, магазин відокремлений, багнет-ніж, ку рок спущений, важіль перевідника - у верхньому положенні, хомутик прицілу — на поділці П.

В окремому відділенні піраміди зберігаються магазини, сумки для магазинів, багнет-ножі в піхвах і маслянки. Сумки для магазинів і ремені повинні зберігатися чистими і сухими.

При пересуванні на заняттях і в поході автомат переноситься з приєднаним магазином (решта магазинів у сумці). Ремінь підганяється так, щоб автомат не бився об елементи спорядження. У перерві між заняттями, з також на привалах автомат тримають у ру ках або на ремені.

3. Тренування у неповному розбиранні та складанні автомату.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Питання для закріплення знань:

1. Яке призначення приладдя автомата? З чого воно складається?
2. Коли проводиться чищення і змащення автомата і в якій послідов ності?
3. Розкажіть про те, як потрібно зберігати автомат.
4. Підготуйте приладдя до чищення автомата і покажіть послідовність чищення і змащення ствола, газової камери, затворної рами з газовим поршнем та ударно-спускового механізму.
5. Для чого застосовуються дерев'яні палички під час чищення автомата?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № _98__. Практичний

ВП Тема.1-5. Підготовка автомата до стрільби. Можливі затримки під час стрільби та способи їх усунення. Спорядження магазина патронами, і порядок зарядження автомата.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Підготовку автомата до стрільби, можливі затримки під час стрільби та способи їх усунення. Провести тренування у спорядження магазина патронами, і порядку зарядження автомата..

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, макет АК 74.

План уроку

1. Огляд автомата.

2.Підготовка автомата і патронів до стрільби.

3. Затримки при стрільбі та способи їх усунення.

4. Тренування у спорядженні магазина патронами, і порядку зарядження автомата.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV. Контрольне опитування.

V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

Розповідь вчителя.

1. Огляд автомата

Огляд автомата проводиться для перевірки його справ ності і чистоти, якості змащення і підготовки до стрільби.

Огляд автомата здійснюється щодня: перед виходом на заняття; перед заступанням у наряд; у бойовій обста новці — періодично протягом дня і перед виконанням бойового завдання.

Під час щоденного огляду перевіряється: чи є всі час тини автомата; чи немає на зовнішніх частинах іржі, бру ду, вм'ятин, подряпин, забоїн, інших ушкоджень, що мо жуть призвести до порушення нормальної роботи механіз мів автомата; чи немає на дерев'яних частинах тріщин, відколів і побитостей; чи надійно закріплено шомпол. Крім того, перевіряється: стан змащення частин автомата, які видно без розбирання; наявність ременя, магазинів, сумки для них; наявність і справність штик-ножа.

Перед виходом на заняття, заступанням у наряд і при чищенні перевіряється те саме, що й при щоденному ог ляді, і крім того: справність прицілу і мушки; канал ство ла (щоб переконатися, що в нього ніщо не потрапило); робота частин і механізмів.

2.Підготовка автомата і патронів до стрільби

Підготовка автомата до стрільби проводиться для за безпечення його безвідмовної роботи. Для підготовки авто мата необхідно: провести чищення, оглянути автомат у ро зібраному вигляді і змастити його; оглянути автомат у зіб раному вигляді; оглянути магазин; безпосередньо перед стрільбою протерти насухо канал ствола, нарізну частину і патронник. Якщо автомат тривалий час був на морозі, то перед його заряджанням необхідно кілька разів вручну енергійно відтягнути назад і просунути вперед затворну раму при від'єднаному магазині.

Підготовка бойових патронів проводиться перед стріль бою. При цьому перевіряється, чи немає в гільзах іржі і погнутостей, чи не хитається в дульці гільза, чи немає на капсулі зеленого нашарування і чи не виступає капсуль вище поверхні гільзи, чи немає серед бойових патронів навчальних. Якщо патрони забруднилися, вкрилися невеликим зеленим нальотом чи іржею, їх треба витерти чис тою ганчіркою. Патрони на стрільбищі і в тирі потрібно збе рігати в сухому місці, прикривши від сонячних променів.

Простота будови автомата забезпечує високу надій ність і безвідмовність його роботи. Однак внаслідок за бруднення механізмів, спрацювання частин, недбалого поводження з автоматом, а також через несправність пат ронів можуть виникнути затримки при стрільбі.

3. Затримки при стрільбі та способи їх усунення

Затримку, що виникла під час стрільби, треба усу нути перед наступним заряджанням. Для цього необ хідно швидко відвести затворну раму за рукоятку назад до упора, відпустити її і продовжувати стрільбу. Якщо затримка повторилася, слід з'ясувати її причину й усу нути одним із способів, наведених у таблиці 3

Таблиця 3

Затримки при стрільбі з автомата, способи їх усунення

Характеристика затримки	Причина затримки	Спосіб усунення затримки
Неподача патрона. Затвор у передньому положенні, але по стрілу не було: у пат роннику немає пат рона.	Забруднення або несправність ма газина. Несправність заскочки магазина.	Перезарядити автомат і продовжувати стрільбу. Замінити магазин. Відправити автомат до ремонтної майстерні.
Утикання патрона. Патрон кулею ут кнувся у казенний зріз ствола, рухомі частини залишилися у середньому поло женні.	Загин бокових стінок магазина.	Утримуючи рукоятку затворної рами, видалити патрон, що уткнувся, і продовжувати стрільбу. При повторенні затримки замінити магазин.
Осічка. Затвор у пе редньому положенні, патронів у патроннику, гачок спущений, але пострілу не було.	Несправність патрона Несправність ударника або ударно-спусково го механізму. Забруднення або застигання мас тила.	Перезарядити автомат і продовжувати стрільбу. При повторенні затримки оглянути і прочистити ударник і ударно-спуско вий механізм; якщо вони поламані або спрацьовані, відправити до ремонтної майстерні.
Невиймання гільзи. Гільза у патроннику, черговий патрон уткнувся в неї кулею. Рухомі частини зупинилися у середньому положенні.	Брудний патрон або забруднення патронника. Забруднення або несправність викидача, послаблення пружини.	Відвести рукоятку затворної рами назад і, утримуючи її в задньому положенні, відокремити магазин і вийняти уткнутий патрон. Вийняти затвором або шомполом гільзу з патронника, продовжувати стрільбу. При повторенні затримки прочистити патронник і патрони. Оглянути і прочистити від бруду викидач і продовжувати стрільбу. В разі несправності викидача автомат відправити до ремонтної майстерні.
Прихват або невідбивання гільзи. Гільза не викинута зі ствольної коробки, а залишилася в ній попереду затвора або дослана затвором назад у патронник.	Забруднення частин, що труться, газових шляхів або патронника. Забруднення або несправність викидача.	Відвести рукоятку затворної рами назад, викинути гільзу і продовжити стрільбу. При повторенні затримки прочистити газові шляхи, частини, що труться, і патронник; частини, що труться, змастити. При несправності викидача автомат відправити до ремонтної майстерні.

Застосування обойми прискорює спорядження магазина патронами
(мал. 45, 46).

мал. 45 Спорядження магазина патронами вручну	мал. 46 Спорядження магазина патронами із обойми: 1 – магазин, 2 – переходник, 3 – обойма, 4 – патрони.

4. Тренування у спорядженні магазина патронами, і порядку зарядження автомата.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Питання для закріплення знань:

1. Як проводиться огляд автомата?

2. Як готується автомат та патрони до стрільби?

3. Які можливі затримки під час стрільби та способи їх усунення?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № __99_. Практичний

ВП Тема.1-6. Малокаліберна гвинтівка ТОЗ- 8М.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Розказати про основні характеристики малокаліберної гвинтівки та її будову, правили стрільби та техніку безпеки в тирі. Навчити основини прийомам та правилам стрільби.

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, малокаліберні гвинтівки.

План уроку

1.Загальна будова та бойові властивостіТОЗ-8М.

2.Будова малокаліберного патрону.

3.Особливості приготування до стрільби та прицілювання.

4. Заходи безпеки під час стрільби.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV. Контрольне опитування.

V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

Розповідь вчителя.

1.Загальна будова та бойові властивостіТОЗ-8М

Малокаліберна гвинтівка Тульського збройового заводу ТОЗ-8М, калібру 5,6 мм, з відкритим секторним прицілом, є безвідмовною і надійною в експлуатації, має високу купчастість бою
(мал. 47 і таблиця 4).

мал. 47 Малокаліберна гвинтівка ТОЗ-8. 1- ствол; 2-ствольна коробка; 3 – затвор; 4- спусковий гачок; 5 – прицільний пристрій; 6- тильна кришка; 7- приклад

Ствол служить для спрямування польоту кулі.

Ствольна коробка призначена для розміщення затвора і спускового механізму.

Затвор використовують для того, щоб надсилати патрон у патронник, закривати канал ствола, здійснювати постріл, викидати стріляну гільзу.

Спусковим механізмом здійсню ється спуск курка з бойового зводу.

Прицільний пристрій служить для спрямування гвинтівки в ціль і надання їй потрібного кута прицілювання .

Тильна кришка захищає очі стрільця від опіку в разі прориву газу під час стрільби.

Приклад з'єднує усі частини гвинтівки, служить для зручності при стрільбі; має приклад, шийку, цівку.

Зарядження гвинтівки:

• правою рукою відкрити затвор і відвести його назад;
• взяти патрон за головку великим і вказівним пальцями правої руки і проштовхнути його вперед, щоб закраїна гільзи наштовхнулась на торець ствола;
• закрити затвор.

Таблиця 4

Тактико-технічна характеристика ТОЗ-8М

Калібр ствола, мм	5,6
Довжина гвинтівки, мм	1113
Довжина ствола, мм	640
Довжина прицільної лінії, мм	587
Прицільна дальність, м	250
Найбільша дальність польоту кулі, м	1200
Убивча сила, м	800
Початкова швидкість польоту кулі, м/c	280
Швидкострільність, пострілів в хвилину	10
Число нарізів	4
Вага, кг	3,12
Тип прицілу	Відкритий секторний

2.Будова малокаліберного патрону

Для стрільби з малокаліберної гвинтівки використо вуються так звані унітарні патрони. В них усі необхідні для стрільби елементи об'єднані в єдине ціле. Унітарний патрон укладається з кулі для безпосереднього ураження цілі, по рохового заряду, що є джерелом енергії, необхідної для випускання кулі зі ствола із визначеною швидкістю; капсуля-запальника для запалення пороху; гільзи, що є корпусом і об'єднує всі елементи патрона (мал. 48).

мал. 48 Патрон 5,6 мм: 1- ударна суміш; 2 - гільза; 3 – куля.

3.Особливості приготування до стрільби та прицілювання

Щоб навчитися влучно стріляти з малокаліберної гвинтівки, необхідно виробити стійкі навички виконан ня прийомів стрільби. До цих прийомів належать: приготування, прицілювання, спуск курка.

Приготування до стрільби передбачає стале положення і того, хто стрі ляє, і гвинтівки. Це має вирішальне значення для влуч ності стрільби. Найзручнішим положенням для стрільби є положення лежачи (мал. 49), бо воно забезпечує най кращу сталість для стрільця і гвинтівки.

мал. 49 Правильне положення лежачи:

а - вид попереду; б - вид збоку.

Приготувавшись до стрільби, потрібно перевірити правильність прийнятого положення. Закін чивши прикладку, прицілитись, потім заплющити на декілька секунд очі, після чого, розплющивши праве око (або ліве, якщо стрілець лівша), подивитися, як спрямо вана гвинтівка відносно мішені. Якщо мушка відхилила ся вліво від точки прицілювання, то весь корпус слід подати вліво, не пересуваючи лівого ліктя. Якщо гвин тівка спрямована вправо, то потрібно зробити те саме, але тепер у правий бік (мал.49а). Якщо гвинтівка спрямована нижче точки прицілювання, то слід увесь корпус подати назад, не пересуваючи ліктів з місця, і, навпаки, якщо гвинтівка спрямована вище, то корпус подати вперед(мал. 49,б).

Правильним вважається положення, якщо під час перевір ки мушка залишається точно під точкою прицілювання.

При стрільбі лежачи можна користуватися упором — мішечками з піском чи тирсою. При стрільбі з упора кисть лівої руки кладеться на упор, а на неї кладеть ся цівка гвинтівки. Корпус зміщується вперед або назад доти, поки не займе зручне для себе правильне положення.

У стрілецькій практиці відомий ще один прийом стрільби з упора. Він відрізняється від попереднього тим, що гвинтівка кладеться на упор, а ліва рука під тримує приклад знизу.

Прицілювання — це надання каналу ствола, напряму, необхідного для того, щоб уразити ціль. Вико нується прицілювання за допомогою прицілу та мушки. При стрільбі з відкритим прицілом для прицілювання необхідно зажмурити ліве око, а правим дивитися крізь проріз прицілу на мушку і вста новлювати її таким чином, щоб її верхівку було видно в центрі прорізу прицілу на одному рівні з краями. Таке по ложення мушки називається рівною мушкою. При стрільбі у ціль із чорним колом («яблучком») рекомендується прицілювання здійснювати з невеликим просвітом, щоб під час прицілювання можна було чітко бачити обріз «яблучка» (мішені) і верхівку мушки. Величина просвіту залежить від особливостей зо ру стрільця і має бути однаковою при кожному пострілі. Коли гвинтівка завалюється в той чи інший бік, то відповідно у той бік і вниз буде відхилення куль (мал.50).

На влучність стрільби суттєво впливає дихання стрільця. Якщо не затримати дихання під час спускання курка, зброя матиме значне коливання по вертикалі і го ризонталі, бо приклад при видиху опускається, а ствол піднімається, а при вдиху — навпаки. Щоб цього не від бувалося, необхідно в момент прицілювання і спуску кур ка затримати дихання. Перед спуском курка треба зро бити вдих, а потім неповний видих і затримати дихання на 7—10 секунд. Цього часу цілком достатньо, щоб пра вильно прицілитися і зробити плавний спуск курка.

Спуск курка. Основою влучного пострілу є поєднан ня сталого положення зброї, правильного прицілювання і спуску курка. Можна добре і правильно прицілитися й затримати вчасно дихання, але якщо різко натиснути на спусковий гачок, то куля полетить із великими відхиленнями, бо різкий рух пальця зіб'є наводку. Тому потрібно після затримки дихання плавно і рівномірно натискати на спусковий гачок, одночасно стежачи за правильним положенням мушки в прорізу і точкою прицілювання. Вказівний палець слід накладати на гачок першим суглобом, а сила тиску пальця повинна бути рівномірно спрямована вздовж осі каналу ствола.

Таблиця 5

Затримки, що виникають при стрільбі

Вид затримки	Встановлення причини	Причина	Спосіб усунення
Осічка	Відкрити затвор, вийняти патрон й оглянути його:	Нерівномірний розподіл ударної суміші всередині за країни гільзи:	Провернути патрон і ним же перезарядити гвинтівку
	1. На закраїні гільзи є чіткий слід від удару бойка	1. Велика кіль кість мастила, забруднення затвора	Перезарядити гвинтівку, зроби ти постріл; при повторенні осічки розібрати гвин тівку і прочисти ти затвор
	2. На закраїні гіль зи слабкий слід від удару бойка	2. Ослаблення або поломка бойової пружини	Замінити пружину
	3. Чіткіший слід від удару бойка ближче до цен тра або відсут ність сліду	Несправність ударника	Замінити пружи ну, замінити ударник
Не викидання гільзи	При відведенні затвора назад гільза залишилась у стволі	1. Накопичення бруду в пазах ствольної коробки і затвора 2. Спрацювання або поломка гачка викидача і його пружини	Почистити пази. Замінити викидач і його пружину, гільзу виштовхнути шомполом
Розривання гільзи і прорив газів	Вкласти гільзу в патронник, закрити затвор і похитати у горизонтальному напрямі. При нещільному закриванні затвор буде переміщатися вперед-назад	Нещільне закривання каналу ствола внаслідок спрацювання задньої частини основи рукоятки затвора або стінки колінчатого вирізу частого вирізу ствольної коробки	Здати гвинтівку до збройової майстерні
Самовільний постріл		Ослаблення натягу гвинта спускової пружини, внаслідок чого спуск зривається з шептала	Гвинт спускової пружини закрутити до упору; якщо ж гвинт не закручується і спуск лишається слабким, то гвинтівку здати до збройової майстерні

4.Заходи безпеки під час стрільби

Щоб не допустити нещасних випадків і гарантувати безпеку тих, хто стріляє, і тих, хто перебуває на стріль бищі або в тирі.

Категорично забороняється:

1. Знаходячись поза лінією вогню готуватися до стрільби і прицілюватися у людей, мішені або інші предмети, незалежно від того, заряджена зброя чи ні.
2. Стріляти з несправної чи не приведеної до нормального бою зброї.
3. Залишати зброю на лінії вогню заряджену або з закритим затвором.
4. Передавати зброю будь-кому. Виносити заряджену зброю з лінії вогню.
5. Стріляти чи заряджати зброю на лінії вогню без команди керівника стрільби.
6. Стріляти не в свою мішень.
7. Стріляти по предметам, які не мають відношення до виконання вправи (лампочкам, рамам, тросам).
8. Спрямовувати зброю на лінії вогню в сторони або назад від напряму стрільби.

Стрілець повинен:

9. Негайно припинити стрільбу, якщо в зоні стрільби з’явилися люди, тварини, техніка або інші предмети.

10. Якщо в ході стрільби виникли затримки (осічка, не викидання гільзи та ін.) – звертатися до керівника стрільби голосом: «Перший затримка!».

11. Оглядати зброю до і після стрільби, до і після занять.

12. Після закінчення стрільби обов’язково збирати гільзи і невикористані патрони та здати їх керівнику стрільби.

Необхідно пам'ятати, що зброю можна заряджати тільки на лінії вогню після команди керівники «Заряд жай!».

Патрони видаються за розпорядженням керівни ка стрільби лише на лінії вогню. Якщо попадання пере віряються після кожного пострілу, то видають лише по одному патрону.

Під час перевезення (перенесення) навчальної зброї (мало каліберних та пневматичних гвинтівок) вона повинна бути розряджена й обов'язково зачохлена. Переносити зброю у навчальних приміщеннях і на заняттях у полі, у вогневому класі (містечку), тирі можна тільки в поло женні «на ремінь» чи «на плече».

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Питання для закріплення знань:

1. Які заходи безпеки вживають при проведенні стрільби з мало каліберної гвинтівки?
2. Розкажіть про прийоми і правила стрільби з малокаліберної гвинтівки.
3. Який порядок приготування до стрільби з малокаліберної гвинтівки у положенні лежачи?
4. Що таке рівна мушка і яке її значення при прицілюванні?
5. Наведіть характерні помилки при прицілюванні і спуску курка.
6. До яких наслідків вони призводять?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № _100__. Практичний

ВП Тема.1-7. Загальна будова пневматичної гвинтівки та її характеристика. Основи стрільби з пневматичної гвинтівки. Помилки під час стрільби та їх усунення. Заходи безпеки. Тренування у стрільбі з пневматичної гвинтівки.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Розказати про основні характеристики пневматичної гвинтівки та її будову, правили стрільби та техніку безпеки в тирі. Навчити основини прийомам та правилам стрільби.

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, пневматичні гвинтівки.

План уроку

1. Пневматична гвинтівка Іж-38.

2. Заряджання пневматичної гвинтівки.

3 Особливості приготування до стрільби та прицілювання

4. Заходи безпеки під час стрільби.

5. Тренування у стрільбі з пневматичної гвинтівки .

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV. Контрольне опитування.

V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

Розповідь вчителя.

1.Пневматична гвинтівка Іж-38

Пневматична гвинтівка ІЖ-38 призначена для початкової підготовки стрільців.

Постріл відбувається у наслідку тиску повітря, стиснутого поршнем, який швидко рухається та переміщується під впливом попереднього напруження пружини.

На відстані до 60 метрів кулька може нанести серйозне поранення. При попаданні в перешкоду – фанеру, дошку – кулька спроможна рикошетити.

Тактико – технічні характеристики

пневматичної гвинтівки ІЖ-38

Тип зброї	Насосно-компресійна. Однозарядна
Калібр, мм	4,5
Вага, кг.	2,8
Загальна довжина гвинтівки, мм.	1040
Довжина стволу, мм.	450
Кількість нарізів	12
Початкова швидкість кульки, м/с.	160-170
Дальність польоту кульки, м.	До 150
Посилення спуску, кгс	2 - 3
Середній тиск у повітряній камері, атм.	до 5
Тип прицілу	Відкритий, секторний

2. Заряджання пневматичної гвинтівки

Тримаючи гвинтівку в правій руці за шийку ложі, великим пальцем лівої руки натиснути на важіль, а правою рукою натиснути на передню частину ствола, переломлюючи його на осі ствольній коробки. При цьому важіль зведення, подолавши опір пружини поршня, виводить, поршень в заднє положення і ставить його на бойовий взвод.

Потім вставити кульку в канал ствола таким чином, щоб вона повністю ввійшла в нього, і повернути ствол в початкове положення. Гвинтівка заряджена. При натисненні на спусковий гачок відбудеться постріл. Проводити постріл „в холосту” без кульки не рекомендується. Неможливо також застосовувати для стрільби замість кульок інші предмети. Все це приводить до швидкого пошкодження зброї.

3. Особливості приготування до стрільби та прицілювання

Щоб навчитися влучно стріляти з пневматичної гвинтівки, необхідно виробити стійкі навички виконан ня прийомів стрільби. До цих прийомів належать: приготування, прицілювання, спуск курка.

Приготування до стрільби передбачає стале положення і того, хто стрі ляє, і гвинтівки. Це має вирішальне значення для влуч ності стрільби. Найзручнішим положенням для стрільби є положення лежачи (мал. 49), бо воно забезпечує най кращу сталість для стрільця і гвинтівки.

мал. 49 Правильне положення лежачи: а - вид попереду; б - вид збоку.

Приготувавшись до стрільби, потрібно перевірити правильність прийнятого положення. Закін чивши прикладку, прицілитись, потім заплющити на декілька секунд очі, після чого, розплющивши праве око (або ліве, якщо стрілець лівша), подивитися, як спрямо вана гвинтівка відносно мішені. Якщо мушка відхилила ся вліво від точки прицілювання, то весь корпус слід подати вліво, не пересуваючи лівого ліктя. Якщо гвин тівка спрямована вправо, то потрібно зробити те саме, але тепер у правий бік (мал.49а). Якщо гвинтівка спрямована нижче точки прицілювання, то слід увесь корпус подати назад, не пересуваючи ліктів з місця, і, навпаки, якщо гвинтівка спрямована вище, то корпус подати вперед(мал. 49,б).

Правильним вважається положення, якщо під час перевір ки мушка залишається точно під точкою прицілювання.При стрільбі лежачи можна користуватися упором — мішечками з піском чи тирсою. При стрільбі з упора кисть лівої руки кладеться на упор, а на неї кладеть ся цівка гвинтівки. Корпус зміщується вперед або назад доти, поки не займе зручне для себе правильне положення.

У стрілецькій практиці відомий ще один прийом стрільби з упора. Він відрізняється від попереднього тим, що гвинтівка кладеться на упор, а ліва рука під тримує приклад знизу.

Прицілювання — це надання каналу ствола, напряму, необхідного для того, щоб уразити ціль. Вико нується прицілювання за допомогою прицілу та мушки. При стрільбі з відкритим прицілом для прицілювання необхідно зажмурити ліве око, а правим дивитися крізь проріз прицілу на мушку і вста новлювати її таким чином, щоб її верхівку було видно в центрі прорізу прицілу на одному рівні з краями. Таке по ложення мушки називається рівною мушкою. При стрільбі у ціль із чорним колом («яблучком») рекомендується прицілювання здійснювати з невеликим просвітом, щоб під час прицілювання можна було чітко бачити обріз «яблучка» (мішені) і верхівку мушки. Величина просвіту залежить від особливостей зо ру стрільця і має бути однаковою при кожному пострілі. Коли гвинтівка завалюється в той чи інший бік, то відповідно у той бік і вниз буде відхилення куль (мал.50).

На влучність стрільби суттєво впливає дихання стрільця. Якщо не затримати дихання під час спускання курка, зброя матиме значне коливання по вертикалі і го ризонталі, бо приклад при видиху опускається, а ствол піднімається, а при вдиху — навпаки. Щоб цього не від бувалося, необхідно в момент прицілювання і спуску кур ка затримати дихання. Перед спуском курка треба зро бити вдих, а потім неповний видих і затримати дихання на 7—10 секунд. Цього часу цілком достатньо, щоб пра вильно прицілитися і зробити плавний спуск курка.

Спуск курка. Основою влучного пострілу є поєднан ня сталого положення зброї, правильного прицілювання і спуску курка. Можна добре і правильно прицілитися й затримати вчасно дихання, але якщо різко натиснути на спусковий гачок, то куля полетить із великими відхиленнями, бо різкий рух пальця зіб'є наводку. Тому потрібно після затримки дихання плавно і рівномірно натискати на спусковий гачок, одночасно стежачи за правильним положенням мушки в прорізу і точкою прицілювання. Вказівний палець слід накладати на гачок першим суглобом, а сила тиску пальця повинна бути рівномірно спрямована вздовж осі каналу ствола.

4.Заходи безпеки під час стрільби

Щоб не допустити нещасних випадків і гарантувати безпеку тих, хто стріляє, і тих, хто перебуває на стріль бищі або в тирі.

Категорично забороняється:

1. Знаходячись поза лінією вогню готуватися до стрільби і прицілюватися у людей, мішені або інші предмети, незалежно від того, заряджена зброя чи ні.
2. Стріляти з несправної чи не приведеної до нормального бою зброї.
3. Залишати зброю на лінії вогню заряджену або з закритим затвором.
4. Передавати зброю будь-кому. Виносити заряджену зброю з лінії вогню.
5. Стріляти чи заряджати зброю на лінії вогню без команди керівника стрільби.
6. Стріляти не в свою мішень.
7. Стріляти по предметам, які не мають відношення до виконання вправи (лампочкам, рамам, тросам).
8. Спрямовувати зброю на лінії вогню в сторони або назад від напряму стрільби.

Стрілець повинен:

1. Негайно припинити стрільбу, якщо в зоні стрільби з’явилися люди, тварини, техніка або інші предмети.
2. Якщо в ході стрільби виникли затримки (осічка, не викидання гільзи та ін.) – звертатися до керівника стрільби голосом: «Перший затримка!».
3. Оглядати зброю до і після стрільби, до і після занять.
4. Після закінчення стрільби обов’язково збирати гільзи і невикористані патрони та здати їх керівнику стрільби.

Необхідно пам'ятати, що зброю можна заряджати тільки на лінії вогню після команди керівники «Заряд жай!».

Патрони видаються за розпорядженням керівни ка стрільби лише на лінії вогню. Якщо попадання пере віряються після кожного пострілу, то видають лише по одному патрону.

Під час перевезення (перенесення) навчальної зброї (мало каліберних та пневматичних гвинтівок) вона повинна бути розряджена й обов'язково зачохлена. Переносити зброю у навчальних приміщеннях і на заняттях у полі, у вогневому класі (містечку), тирі можна тільки в поло женні «на ремінь» чи «на плече».

5. Тренування у стрільбі з пневматичної гвинтівки .

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Питання для закріплення знань:

1. Для чого призначені пневматичні гвинтівки?
2. Назвіть основні характеристики пневматичної гвинтівки.
3. Порядок зарядження пневматичної гвинтівки.
4. Які заходи безпеки вживають при проведенні стрільби з пневматичної гвинтівки?
5. Розкажіть про прийоми і правила стрільби з пневматичної гвинтівки.
6. Який порядок приготування до стрільби з пневматичної гвинтівки у положенні лежачи?
7. Що таке рівна мушка і яке її значення при прицілюванні?
8. Наведіть характерні помилки при прицілюванні і спуску курка. До яких наслідків вони призводять?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № 101___.

ВП Тема.2-1. Постріл і його періоди. Початкова швидкість кулі, її вплив на стрільбу. Віддача зброї і кут вильоту.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Розказати про постріл і його періоди, початкову швидкість кулі, її вплив на стрільбу. Пояснити, що таке віддача зброї і кут вильоту.

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, макети, стенди.

План уроку

1. Явище пострілута його періоди

2. Початкова швидкість кулі

3. Віддача зброї та кут вильоту кулі

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV. Контрольне опитування.

V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

Розповідь вчителя.

1. Явище пострілута його періоди.

Балістика - наука про рух снаряду (кулі). На тепер балістика поділяється на дві самостійні науки: внутрішню балістику та зовнішню.

Внутрішня балістика - це наука, яка займається вивченням процесів, які відбуваються під час пострілу, особливо під час руху кулі (гранати) по каналу ствола.

Зовнішня балістика - це наука, що вивчає рух кулі (гранати) піс ля закінчення впливу на неї порохових газів.

Пострілом називається викидання кулі (гранати) з каналу ствола зброї енергією газів, що виникають під час згорання порохового заряду.

Явище пострілу характеризується такими особливостями:

- великою величиною тиску газів (2-3 тис. і більше атмосфер);

- високою температурою порохових газів (2500-3500⁰);

- малим терміном дії (0,001-0,06 сек.);

- горінням порохового заряду в об’ємі який швидко змінюється.

Під час пострілу зі стрілкової зброї від удару бійка по капсулю бойового патрона, досланого в патронник, вибухає ударний склад капсуля і виникає полум’я, яке крізь затравочні от вори у дні гільзи попадає до порохового заряду та підпалює його. Під час згорання порохового заряду виникає велика кіль кість сильно нагрітих газів, які створюють в каналі ствола високий тиск на дно кулі, дно та стінки гільзи, а також на стінки ствола і затвор. В результаті тиску газів на дно кулі вона зсовується з місця й врізається в нарізи, обертаючись по них, просувається по каналу ствола з постійно зрос таючою швидкістю й викидається назовні в напрямку осі каналу ствола. Тиск газів на дно гільзи викликає рух зброї (ствола) назад. Від тиску газів на стінки гільзи й ствола виникає їх розтягнення (деформація), й гільза, плотно притискуючись до патронника, перешкоджує прориву порохових газів у бік затвору. Одночасно під час пострілу виникають коливальні рухи ствола й відбувається його нагрівання. Нагріті гази й частинки від пороха, що згорів, витікаючи з канала ствола услід за кулею, під час зустрічі з повітрям спричиняють виникнення полум’я та ударної хвилі: останнє є джерелом звуку під час пострілу.

Постріл відбувається в дуже короткий проміжок часу (0,001-0,06 сек.). Під час пострілу виділяють чотири послідовних пе ріода (мал.51).

- попередній;

- перший або основний;

- другий;

- третій або період наслідків газів.

мал. 51 Чотири послідовних періоди пострілу.

Попередній період продовжується від початку горіння порохо вого заряду до повного врізання оболочки кулі в нарізи ствола.

Перший або основний період продовжується від початку руху кулі до момента повного згорання порохового заряду відбуваєть ся в об’ємі, який швидко змінюється.

Третій період, або період наслідків газів триває від момента вильота кулі з каналу ствола й до момента припинення впливу по рохових газів на кулю. Най більшої (максимальної) швидкості куля досягає в кінці третього періоду на віддалені кількох десятків сантиметрів від дулового зрізу ствола. Цей період закінчується в той момент, коли тиск порохових газів на дно кулі буде урівноваженим опіром повітря.

Таблиця 6

№ п/п	Назва перешкоди	Тип кулі	Дальність стрільби	Відсоток скрізних пробоїн або глибина пробою
1.	Броня товщиною 5 мм при куті зустрічі	Куля зі сталевим осердям	350	50%
2.	Каска (сталевий шолом)	Куля зі сталевим осердям	800	80 – 90 %
3.	Бронежилет	Куля зі сталевим осердям	550	75 – 100 %
4.	Бруствер з щільно втрамбованого снігу	Куля зі сталевим осердям	400	50 – 60 см
5.	Земляна перешкода з вільно насипано го грунту	Куля зі сталевим осердям	400	20 – 25 см
6.	Сухі соснові коло ди 20х2 см, зкріплені в штабелях	Куля зі сталевим осердям	650	50%
7.	Цегляна кладка	Куля зі сталевим осердям	100	10 – 12 см

2. Початкова швидкість кулі.

Початковою швидкістю кулі називається швидкість, з якою куля залишає канал ствола, тобто швидкість руху кулі біля точки вильоту (біля дулового зрізу). Початкова швидкість кулі вимірюється в метрах на секунду (м/с).

Початкова швидкість кулі - одна з найважливіших характеристик бойових властивостей зброї. Збільшення початкової швидкості збільшує дальність польоту кулі, дальність прямого пострілу, убивчу й пробивну дію, зменьшує вплив зовнішніх умов на її політ.

Величина початкової швидкості кулі залежить від:

- довжини ствола;

- маси кулі;

- маси, температури, вологості порохового заряду;

- форми й розмірів зерен пороху;

- щільності заряджання.

Пробивча дія кулі характеризується глибиною іі проникання в перешкоду певної плотності (табл.6)

3. Віддача зброї та кут вильоту кулі

Віддачею називається рух зброї (ствола) назад під час пострілу. Віддача відчувається як поштовх у плече, руку, грунт. Дія віддачі характеризується величинами швидкості та енергії.

Швидкість віддачі зброї приблизно в стільки разів менше початкової швидкості кулі, в скільки разів куля легше від зброї.

Кут вильоту

мал. 52 Віддача зброї.

В автоматичній зброї, яка має газовідвідний отвір в стволі, внаслідок тиску газів на передню стінку газової камери дулова частина зброї під час пострілу трохи відхиляється в бік, протилеж ній розташуванню газовідвідного отвору.

Сполучення впливу вібрування ствола, віддачі зброї та інших причин призводить до утворення кута між напрямком осі канала ствола перед пострілом і її напрямком в момент вильоту з каналу ствола. Цей кут називається кутом вильоту (мал.52).

Кут вильоту вважається позитивним, коли ось каналу ствола в момент вильоту кулі вище її положення перед пострілом і негативним, коли вона нижче.

Вплив кута вильоту на стрільбу у кожного зразка зброї усувається при приведенні його до нормального бою. З метою зменшення шкідливого впливу віддачі на результати стрільби в деяких зразках стрілкової зброї використовуються спеціальні пристрої-компенсатори. Гази, що витікають з каналу ствола, вдаряючись об стінки компенсатора, трохи опускають дулову частину ствола ліворуч й униз.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Питання для закріплення знань:

1. Що називається пострілом?
2. Що називається початковою швидкістю кулі і від чого вона залежить?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № _102__.

ВП Тема.2-2. Утворення траєкторії . Прямий постріл, прикритий, уражувальний та мертвий простір, їх практичне значення.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Розказати про утворення траєкторії, прямий постріл, прикритий, уражувальний та мертвий простір.

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, макети, стенди.

План уроку

1.Утворення траєкторії

2. Прямий постріл, прикритий, уражувальний та мертвий простір, їх практичне значення

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV. Контрольне опитування.

V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

Розповідь вчителя.

1.Утворення траєкторії

При вильоті кулі у повітря на неї діють дві сили: сила тя жіння й сила опору повітря. Сила тяжіння відхиляє кулю вниз, а сила опору повітря уповільнює рух кулі в повітрі, намагаючись перекинути її головною частиною назад. В результаті дії цих сил швидкість польота кулі поступово зменшується, а її траєкторія являє собою по формі нерівномірно вигнуту криву лінію.

Траєкторією називається крива лінія, яку описує центр ваги кулі при польоті у повітрі.

Сила опору повітря викликається трьома основними причинами: тертям повітря, виникненням завіхрення й виникненням балістич ної хвилі (мал. 53).

мал. 53 Утворення сили опору повітря.

Частинки повітря, що торкаються кулі, яка рухається, створюють тертя й зменшують швидкість польоту кулі.

Куля при польоті зіткається з частинками повітря і приму шує їх коливатись. Внаслідок цього перед кулею підвищується плотність повітря і створюються звукові хвилі. Ось чому політ кулі супроводжується характерним звуком.

Величина сили опору повітря залежать від швидкості польо ту, форми й калібру кулі.

Під дією початкових поштовхів в момент вильота кулі з каналу ствола між віссю кулі й дотичною до траєкторії створюється кут і сила опору повітря діє не вздовж осі кулі, а під кутом до неї, намагаючись не тільки уповільніть рух кулі, але й пе рекинути (мал. 54).

мал. 54 Дія сили опору повітря на кулю, що летить. ЦТ – центр тяжіння, ЦС – центр опору повітря.

Для того, щоб куля не перекидалась, їй надають, за допомогою нарізів в каналі ствола обертальний рух. Наприклад, у АКМ швидкість обертання кулі в момент вильоту з канала ствола близько 3000 обертів за секунду.

Вісь повільного конічного руху трохи відстає від дотичної до трєкторії (розміщується вище останньої). Тому, куля з потоком повітря зіткається більше нижчою частиною і віссю по вільного кінцевого руху відхиляється у бік обертання (вправо при правій нарізці ствола) (мал. 55).

мал.55 Деривація (вид траєкторії зверху).

Відхилення кулі від площини стрільби у бік її обертання на зивається деривацією. Причинами деривації є: обертальний рух кулі, опір повітря і зниження під дією сили тяжіння дотичної до траєкторії. При відсутності хоча б однієї з цих причин деривації не буде.

Форма траєкторії (мал 56) залежить від кута піднесення. Із збільшен ням кута піднесення висота траєкторії й повна горизонтальна даль ність польота кулі збільшується, але це трапляється до звісної межі. За цією межею висота траєкторії продовжує збільшуватись, а повна горизонтальна дальність починає зменшуватись.

мал.56 Форми траєкторі.

Кут піднесення, при якому повна горизонтальна дальність польога кулі стає найбільшою - називається кутом найбільшої дальності. Величина його для куль різних видів зброї складає близько 35°.

Траєкторії, які отримуються при кутах піднесенню менших чим кут найбільшої дальності називаються настильними. Траєкторії, які отримуються при кутах піднесення більших чим кут найбільшої дальності, називаються навісними.

При стрільбі з однієї і тієї ж зброї можна отримати дві траєкторії з однаковою горизонтальною дальністю: настильну і навісну.

При стрільбі зі стрілкової зброї і гранатометів використо вуються тільки настильні траєкторії.

2. Прямий постріл, прикритий, уражувальний та мертвий простір, їх практичне значення

Прямий постріл - це постріл, при якому траєкторія польоту кулі не піднімається над лінією прицілювання вище цілі на всьо му своєму шляху (мал. 57).

В межах дальності прямого пострілу в напружені моменти бою стрільба може вестись без перестановки прицілу; у цьому випадку точка прицілювання вибирається за нижнім обрізом цілі.

Дальність прямого пострілу залежить від висоти цілі й настильної траєкторії.

мал. 57 Прямий постріл.

Відстань на місцевості протягом якої додільна галузь трає кторії не перевищує висоти цілі називається уражуваним простором (глибиною уражуваного простору).

Глибина уражуваного простору залежить:

- від висоти цілі - вона буде тим більш, чим вище ціль;

- від наземності траєкторії - вона буде тим більш, чим наземніша траєкторія;

- від кута нахилу місцевості - на передньому схилі вона зменщується, на зворотньому - збільшується;

Простір за укриттям, що не пробивається кулею від його гребня до точки зустрічі, називається прикритим простором (Пп). Він буде тим більше, чим більша висота прикриття й чим наземніша траєкторія. Частина прикритого простору, на якому ціль не може бути уражена при даній траєкторії, називається мертвим (неуражуваним) простором (Мнп). Мертвий простір буде тим більшим, чим більше висота укриття, менше висота цілі й наземніше траєкторія.

Частина прикритого простору, на якому ціль може бути ура жена, становить уражуваний простір (мал.58).

мал. 58 Прикритий, мертвий та вражаючий простори.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Питання для закріплення знань:

1. Дайте визначення траєкторії.
2. Що таке прикритий, мертвий, уражувальний простір

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № 103___. Практичний

ВП Тема.2-3. Способи визначення відстаней до цілей. Визначення відстаней за допомогою кутових величин та елементів зброї.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Розказати про способи визначення відстаней до цілей. Навчити основини прийомам визначення відстаней за допомогою кутових величин та елементів зброї.

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, макети, стенди.

План уроку

1. Поняття про тисячну.

2. Формули тисячної та їх практичне застосування

3. Способи визначення відстаней до цілей

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV. Контрольне опитування.

V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

Розповідь вчителя.

1. Поняття про тисячну

У стрілецькій практиці для вимірювання кутів користуються не градусами, а поділками кутоміра (тисячної).

Для визначення поділки кутоміра коло довільного радіуса ділять на 6000 рівних частин. З’єднавши кінці дуг з центром кола за допомогою радіусів, одержимо 6000 рівних центральних кутів (мал. 59).

мал. 59 Утворення поділок кутоміра (тисячної).                            мал. 60 Тисячна

З геометрії відомо, що довжина кола дорівнює 2 R або 6,28R (R – радіус кола). Оскільки ми коло поділили на 6000 рівних частин, тоді дугу АС (мал. 60) можна виразити так:

АВ або 0-01 – (одна тисячна) = . Спростимо цю формулу, поділивши на 6,28. Дістанемо для зручності розрахунків, оскільки дальність стрільби у стрілецької зброї невелика, заокруглюємо до , де R приймається як відстань до предмета, за яким спостерігають.

Отже, поділкою кутоміра (АВ) або тисячною називається центральний кут, дуга якого дорівнює кола, або радіуса (дальності).

Поділка кутоміра (тисячна) дозволяє легко переходити від кутових величин до лінійних розмірів і навпаки, бо довжина дуги відповідає поділці кутоміра на всіх дальностях і складає - (дальності).

Отож куту в 0-01 (одна тисячна) на дальності 1000 м відповідає дуга – 1 м (1000 : 1000), на дальності 500 м – 0,5 м (500 : 1000), на дальності 2000 м – 2 м (2000 : 1000) (мал. 61 ).

мал.61 Частина кола

При читанні величин кутів у поділках кутоміра сотні ділень промовляють окремо від десятків та одиниць. Також і записують, відокремлюючи сотні від десятків з одиницями (табл. 7)

Таблиця 7

Кут в поділці кутоміра	Як записується	Як промовляється
1220	12-20	Дванадцять двадцять
3000	30-00	Тридцять нуль
500	5-00	П’ять нуль
207	2-07	Два нуль сім
185	1-85	Один вісімдесят п’ять
82	0-82	Нуль вісімдесят два
4	0-04	Нуль-нуль чотири

2. Формули тисячної та їх практичне застосування

Виходячи з залежності кута, дуга, якого дорівнює кола, й радіуса (відстані), одній тисячній кута в декілька тисячних відповідає довжина дуги В, що дорівнює одній тисячній дальності (), помноженій на кут, що містить У тисячних, можна визначити лінійну величину будь-якого центрального кута, якщо відома його кутова величина і відстань В=, звідси Д= та У=.

Отримані формули звуться формулами тисячної й знаходять широке застосування в стрілецькій практиці. У цих формулах Д – (R – радіус кола) – відстань до предмета в метрах; У – кут, під яким видно предмет в тисячних, чи кутова величина між точками в поділках кутоміра. Наприклад, 0-17, у формулу підставляється 17; 1-25 – в формулу записується 125; В – висота (ширина, довжина) предмета, тобто довжина хорди (дуги) АС.

Для запам’ятовування формул можна користуватися таким способом записаним у дві строчки: (образно дуй в 1000).

3. Способи визначення відстаней до цілей

Враховуючи, що влучність стрільби (правильний вибір прицілу, точки прицілювання) значним чином залежить від точності визначення відстані до цілей. Існує декілька способів визначення відстаней до цілі:

1. Окомірний:

• за відрізками місцевості;
• за ступенем видимості предмету;

2. За лінійними розмірами предметів;
3. За кутовими розмірами предметів;
4. За допомогою прицільного пристрою зброї;
5. Безпосереднім промірюванням;
6. За співвідношенням швидкостей звуку й світла;
7. На слух.

Визначення відстані окомірним способом

Основний спосіб – без будь-яких допоміжних приладів і спеціальних пристосувань. Він доступний, застосовується в будь-якій обстановці й забезпечує достатню точність визначення відстаней. Робиться це в тих випадках, коли неприпустиме ніяке зволікання вогню, а умови не дозволять використовувати карту або прилади, для більш точного визначення відстані, або коли ці засоби відсутні.

Для швидкого визначення відстані з якомога меншою помилкою необхідне систематичне тренування в найрізноманітніших умовах.

а) За відрізками місцевості:

Найпоширеніший прийом, який полягає в здібності кожного уявляти на місцевості звичні відстані, наприклад: 50, 100, 150, 200, 300 м.

Зорове вираження від обраного масштабу в пам’яті вимірюючого є індивідуальним масштабом окоміру. Необхідно запам’ятати на місцевості відрізки 50, 100 м і відкладенням цих відрізків визначити відстань до різноманітних предметів.

При цьому необхідно пам’ятати, що із збільшенням відстаней уявна величина відрізка в перспективі постійно скорочується, а впадини приховують відстані.

б) За ступенем видимості предмету або за зовнішнім виглядом предмету. Прийом полягає на ступені сприйняття кольору, обрису та деталей предмету, до якого визначається відстань, а також зрозумілої видимості предмету та його висоти, що здається, якщо вона відома.

Відомо, що з віддаленням видимість предмету зменшується, але ступінь цього зменшення дуже важко помітний тому, що залежить від багатьох причин: обрисів предмету, його забарвлення в порівнянні з оточуючим середовищем, його освітленості, прозорості повітря, гостроти зору тощо( табл.8).

Таблиця 8

Приблизна видимість предметів, об’єктів на місцевості:

Назва об’єктів (предметів), їх частин (деталей)	Відстань зрозумілої видимості
Ґудзики й обличчя людей	150
Черепиця та дошки на покрівлях	200
Деталі спорядження стрілецької зброї	200
Кольори та частини одягу	250
Рух рук, віконні переплетіння	400
Рух ніг, кілки загороджень	500
Загальний контур людини	900
Війська у вигляді темної смуги	1000
Окремі дерева й люди як крапки	1500

Але цією таблицею як шаблоном користуватися не можна. Вона складена для нормального зору, рівної місцевості й прозорого повітря, за інших обставин видимість буде іншою.

Визначення відстаней по лінійним розмірам предметів

Спосіб дає точні результати, ніж окомір, але для цього треба знати дійсні розміри предмета, за яким спостерігають і мати лінійку з міліметровими поділками.

Для цього необхідно:

1. Утримувати лінійку на відстані випростаної руки у 50 см від ока (мал. 62).
2. Виміряти в міліметрах висоту (ширину) предмета, за яким спостерігають, тобто визначити скільки міліметрів на лінійці вкладається по висоті (ширині) предмета.
3. Потім дійсну висоту (ширину) предмета у сантиметрах поділити на виміряну по лінійці висоту (ширину) предмета в міліметрах.
4. Одержаний результат помножити на стале число «5». Це і буде шуканим результатом в метрах.

Наприклад: телеграфний стовп висотою 6 м покривається 10 мм на лінійці. Отже відстань до нього Д= (мал. 63).

мал. 62                                 мал. 63

Визначення відстаней по кутовим розмірам предметів

Для визначення відстані до предмета, лінійний розмір якого відомий (висота, ширина або довжина), треба взнати, скільки тисячних частин дуги кола займає предмет за яким спостерігають (по висоті, ширині або по довжині).

Наприклад: танк противника розташований на рубежі стовпів, відстань між стовпами лінії зв’язку 50 м, а по шкалі бінокля вона складає 25 тисячних
(0-25, нуль двадцять п’ять). Розділивши лінійну величину (50 м) на число тисячних (25), взнаємо, скільком метрам відповідає одна тисячна: 50 : 25 = 2 м. помноживши 2 м на 1000, одержимо відстань до стовпів – 2000 м (мал. 64).

Д =

Вимірювання кутів в поділках (тисячних) може проводитися: кутомірним колом бусолі, сіткою бінокля й перископа, артилерійським колом (на карті), ціликом прицілу, механізмом бокових поправок снайперського прицілу й підручними предметами (мал. 65).

мал. 64

мал. 65 Кутомірна сітка Б-8

Точність кутового вимірювання за допомогою того чи іншого приладу залежить від точності шкали на ньому.

Під час використання для вимірювання кутів підручних предметів необхідно заздалегідь визначити їх кутову величину. Для цього необхідно витягнути руку з підручним предметом на рівень ока й помітити на місцевості на кінцях предмета будь які точки, а потім за допомогою кутомірного приладу (бінокля, бусолі і т. і.) точно виміряти кутові величини між цими точками.

Кутову величину підручного предмета можна також визначити за допомогою міліметрової лінійки. Для цього ширину (товщину) предмета в міліметрах необхідно помножити на 2 тисячних, так як одному міліметру лінійки при віддаленні її на 50 см від ока відповідає по формулі тисячної кутова величина в 2 тисячних (0-02). Доведення: виходячи з формули тисячної, визначаємо кутову величину (У), яка відповідає поділці 1 мм лінійки: У= або 0-02, де В – 1 мм лінійки або 0,001 метра; Д – віддалення лінійки від ока на 0,5 метра.

Наприклад: якщо товщина сірникового коробка складає 1,5 см або 15 мм, то його кутова величина (У) при віддаленні 50 см від ока буде складати: 15 х 2 = 30 або у тисячних 0-30 і т. д.( табл. 9) (мал. 66)

Таблиця 9

№ з/п	Назва предметів	Ціна в мм	Ціна в тисячних
1	Пальці рук: – великий – вказівний, середній	20 : 25 мм 15 : 25 мм	0-40 – 0-50 0-30 – 0-50
2	Олівець гранований (0,7 см)	7 мм	0-14
3	Сірникова коробка: довжина (5 см) ширина (3,5 см) висота (товщина) (1,5 см)	50 мм 35 мм 15 мм	1-00 0-70 0-30
4	1 мм лінійного розміру	1 мм	0-02

мал. 66 Ціна в тисячних кулака та пальців руки

Наприклад: Ціль – БТР (мал. 67) за яким спостерігають в бінокль, ширина якого дорівнює 2,5 м, покривається поділкою сітки бінокля, яка дорівнює 0-05. Визначити відстань до цілі, приціл і точку наводки.

Д =

(Приціл – 5 в центр).

мал. 67

Можна також, знаючи дальність і кутове значення об’єкта, за яким спостерігають в прилад, визначити лінійні розміри (ширину, висоту, довжину) об’єкта.

Приклад. Міст через річку (мал. 68), який знаходиться на відстані 3000 м, по довжині займає 4 малих поділки сітки бінокля 0-20. Визначити довжину моста (В).

В=

мал.68

Визначення відстаней за допомогою мушки автомата.

По практичному сприйняттю – мушка автомата на 100 метрів перекриває приблизно 25 см.

Знаючи криючу величину мушки автомата, що вона на 100 м перекриває ділянку в  25 см; на 200 м мушка буде перекривати ділянку місцевості або частину предмета в  50 см; на 300 м  75 см; на 400 м  1 м і т. д. можна легко визначити дальність до цілі противника, знаючи їх лінійні розміри. Їх небагато і вони легко запам’ятовуються. Ширина танка  3 м; ширина БТР  2,5 м; людина по ширині  0,5 м; кулеметна обслуга (2 чоловіки)  1 м.

Приклад. Атакуючий стрілець, за яким спостерігають через приціл автомата, по ширині займає 1/2 товщини мушки. Визначити дальність до стрільця (мал. 69) У відповідності з даною умовою визначаємо на дальності 100 м – криюча величина мушки автомата – 25 см на Х м мушка автомата в 2 рази більша, ніж ширина (0,5 м) стрілка, тобто перекриває 1 м, математично визначаємо:

Визначення дальності безпосереднім проміром

Спосіб визначення дальності безпосереднім проміром, як правило, використовується при завчасному переході підрозділів до оборони й призначений для більш точного визначення відстаней до орієнтирів, які в бою будуть застосовуватись для керування вогнем.

Тут застосовується безпосередній промір в парах кроків, які переводяться в метри за формулою:

Д=ПК 

Наприклад: відстань, яка виміряна до окремого дерева – орієнтир №3 – складає 400 пар кроків. Визначити дальність в метрах.

Д=400 п. к. = 600 м

Визначення дальності за співвідношенням звуку й світла

При визначенні відстані до цілі за співвідношенням швидкості звуку й світла, необхідно засікти час між спалахом і звуком, який дійшов, в секундах. Помножуючи швидкість звуку 330 м/с на час, можна визначити відстань до місця, з якого був зроблений постріл, або врахувати, що за 3 секунди звук проходить приблизно 1 кілометр.

Наприклад: ви побачили спалах при пострілі артилерійської гармати через 9 секунд до вас дійшов звук даного пострілу. Визначити дальність до

гармати.

Виходячи з даних умов визначаємо: 9 : 3 = 3 км

Визначити відстань до різноманітних об’єктів можна також на слух

Знаючи орієнтовні відстані, з яких чуються різні шуми: рубання лісу – 300 м, вбивання кілків в землю ручним способом – до 300 м, падання дерева – 800 м, удар лопати по каменю й залізу – 0,5 – 1 км, голосний крик – 1 – 1,5 км, одиночний постріл – 3 км.

Два вищевказаних способи застосовуються, як правило, в нічних умовах.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Питання для закріплення знань:

1. Що визначає поняття “тисячна”?
2. Які існують формули тисячної?
3. Які існують способи визначення відстані до цілі?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № 104___.

ВП Тема.3-1. Основні заходи безпеки при проведенні стрільб та на військовому стрільбищі. Організація і порядок проведення стрільби із стрілецької зброї.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Розказати про основні заходи безпеки при проведенні стрільб та на військовому стрільбищі.

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, пневматичні гвинтівки.

План уроку

1 Заходи безпеки під час проведення стрільби

2.Правила поведінки під час стрільби в тирі та на стрільбищі.

3.Організація і порядок проведення стрільби із стрілецької зброї.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV. Контрольне опитування.

V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

Розповідь вчителя.

1.Заходи безпеки під час проведення стрільби

Категорично забороняється:

• Заряджати
• зброю бойовими та холостими патронами до сигналу „ВОГОНЬ” (команди керівника);
• направляти зброю на людей, в бік або у тил стрільбища незалежно від того, заряджена вона чи ні;
• відкривати та вести вогонь з несправної зброї, несправними боєприпасами, за межі небезпечних напрямків стрільби, при піднятому білому прапорі на командному пункті та укриттях (бліндажах), по бліндажах, незалежно від того, знаходяться у них люди чи ні, а також по інших спорудах ( вишках, тригонометричних пунктах та декоративному обладнанню);
• залишати де б то не було заряджену зброю або передавати її іншим особам, залишати на вогневій позиції (місці для стрільби) індивідуальну зброю без команди керівника (командира);
• малокаліберна зброя переноситься до міста проведення стрільб в футлярах, чохлах або спеціальних ящиках під наглядом військових керівників. Бойова зброя і патрони доставляються на стрільбище де видаються керівнику, який після закінчення стрільб зобов’язаний здати зброю, невикористані патрони та гільзи на пункт боєпостачання. Малокаліберні патрони видаються військовим керівником, бойові патрони – спеціальними роздавальниками боєприпасів. Для проведення стрільби керівник викликає на вихідне положення тільки чергову зміну, решта навчаємих знаходяться на своїх учбових місцях, де з ними відпрацьовуються інші питання, з черговою зміною керівник відпрацьовує всі елементи ізготовки та здійснення пострілу, спостерігає за дотриманням заходів безпеки.

2.Правила поведінки під час стрільби в тирі та на стрільбищі.

Щоб не допустити нещасних випадків і гарантувати безпеку тих, хто стріляє, і тих, хто перебуває на стріль бищі або в тирі.

Категорично забороняється:

1.Знаходячись поза лінією вогню готуватися до стрільби і прицілюватися у людей, мішені або інші предмети, незалежно від того, заряджена зброя чи ні.

2.Стріляти з несправної чи не приведеної до нормального бою зброї.

3.Залишати зброю на лінії вогню заряджену або з закритим затвором.

4.Передавати зброю будь-кому. Виносити заряджену зброю з лінії вогню.

5.Стріляти чи заряджати зброю на лінії вогню без команди керівника стрільби.

6.Стріляти не в свою мішень.

7.Стріляти по предметам, які не мають відношення до виконання вправи (лампочкам, рамам, тросам).

8.Спрямовувати зброю на лінії вогню в сторони або назад від напряму стрільби.

Стрілець повинен:

9. Негайно припинити стрільбу, якщо в зоні стрільби з’явилися люди, тварини, техніка або інші предмети.

10. Якщо в ході стрільби виникли затримки (осічка, не викидання гільзи та ін.) – звертатися до керівника стрільби голосом: «Перший затримка!».

11. Оглядати зброю до і після стрільби, до і після занять.

12. Після закінчення стрільби обов’язково збирати гільзи і невикористані патрони та здати їх керівнику стрільби.

Необхідно пам'ятати, що зброю можна заряджати тільки на лінії вогню після команди керівники «Заряд жай!».

Патрони видаються за розпорядженням керівни ка стрільби лише на лінії вогню. Якщо попадання пере віряються після кожного пострілу, то видають лише по одному патрону.

Під час перевезення (перенесення) навчальної зброї (мало каліберних та пневматичних гвинтівок) вона повинна бути розряджена й обов'язково зачохлена. Переносити зброю у навчальних приміщеннях і на заняттях у полі, у вогневому класі (містечку), тирі можна тільки в поло женні «на ремінь» чи «на плече».

3.Організація і порядок проведення стрільби із стрілецької зброї.

Стрільба здійснюється у стрілецькому тирі. Стрілецький тир призначений для проведення практичних занять з вогневої підготовки. Перед стрільбою учні розподіляються на зміни. У кожній зміні призначається старший, з числа тих, хто веде стрільбу. Перша зміна шикується на вихідному рубежі, наступна – готується зайняти їх місце під керівництвом командирів відділень вивчають окремі питання програми.

Прибувши на вихідний рубіж, старший зміни доповідає викладачу про готовність до стрільби, наприклад,: „Товариш капітан, перша зміна стріляючих у кількості шести осіб для виконання вправ вишикувана. Старший зміни учень Іванов.”

Після сигналу „Слухайте всі!” або команди, яка заміняє цей сигнал, керівник стрільб на вихідному рубежі видає кожному стріляючому зброю.

Стріляючі, отримав зброю, самостійно оглядають її. За сигналом „Вогонь” або за командою, яка замінює його, керівник стрільб віддає наказ: „Зміна, на вогневий рубіж (рубіж відкриття вогню) кроком руш!”. Отримав наказ, зміна виходить на вогневий рубіж і самостійно зупиняється.

Отримав патрони, стріляючий оглядає їх і доповідає керівнику стрільб, наприклад: „ Товариш капітан, учень Морозов стільки-то патронів отримав”. Для приготування до стрільби керівник віддає наказ: „ Зміна, лежачі – заряджай”. Приготувавшись до стрільби, стріляючий доповідає: „ Учень Павлов до стрільби готовий”. За командою „Вогонь!” стріляючі ведуть вогонь і після закінчення стрільби кожен з них доповідає: „ Учень Іванов стрільбу закінчив!”.

Після доповіді стріляючих про закінчення стрільб віддається наказ: „Стій!”, „Розряджай!”. Стріляючі розряджають зброю і доповідають: „Зброя розряджена!”. Керівник стрільб віддає наказ: „Зброю до огляду!”, оглядає зброю. Віддає наказ: „Зміна, встати!”, наказує стріляючим зібрати та здати гільзи.

Керівник стрільб підводить стріляючих зі зброєю до цілей для їх огляду. Стріляючі зупиняються в одному кроці від цілей, оглядають їх та доповідають керівнику про наслідки стрільби: „Товаришу капітан, учень Іванов виконав вправу стрільби з малокаліберної гвинтівки, уразив ціль трьома кулями, вибив 20 очок”.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Питання для закріплення знань:

1. Основні заходи безпеки при проведенні стрільби.
2. Хто має право буди допущеним до стрільби?
3. За якою командою зміна відбуває на вогневий рубіж?
4. Форма доповіді керівнику про результати стрільби.
5. Які бувають положення для стрільби?
6. Порядок приготування до стрільби.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № _105__. Практичний.

ВП Тема.3-2. Влучність стрільби. Вибір цілі, прицілу та точки прицілювання.

Вивчення умов виконання вправ зх пневматичної гвинтівки. Практичні тренування.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Розказати про основні влучність стрільби, вибір цілі, прицілу та точки прицілювання., правили стрільби та техніку безпеки в тирі. Практичні тренування. З прийомів та правилам стрільби.

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, макети, стенди.

План уроку

1. Вибір цілі, прицілу та точки прицілювання.

2.Особливості приготування до стрільби та прицілювання.

3.Виконання контрольних вправ с пневматичної гвинтівки.

4. Нормативи з вогневої підготовки:

5.Заходи безпеки під час стрільби

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV. Контрольне опитування.

V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

Розповідь вчителя.

1. Вибір цілі, прицілу та точки прицілювання.

Щоб зробити влучний постріл, стрілець повинен: підготуватися до стрільби, прицілитися, затримати дихання й спустити курок.

Автоматник в бою веде вогонь, як правило, у складі відділення або взводу, знищуючи цілі, визначені йому командиром. Він повинен уважно слухати та точно виконувати всі накази командира. Коли автоматнику в бою ціль для враження не вказана, він вибирає її самостійно. В першу чергу необхідно вразити найбільш небезпечні та важливі цілі, наприклад – розрахунки кулеметів та гармат, командирів та спостерігачів противника. Для визначення прицілу, точки прицілювання та цілі необхідно визначити дальність до цілі та врахувати зовнішні умови, які можуть вплинути на дальність та напрямок польоту кулі. Приціл та точка прицілювання, обираються з таким розрахунком, щоб при стрільбі середня траєкторія проходила посередині цілі.

Під час стрільбі на дальність до 400 м вогонь треба вести, як правило, із прицілом 4 або „П”, прицілюючись в нижній край цілі або в середину, якщо ціль висока (рухомі фігури тощо). Під час стрільби на дальність більш 400 м. приціл встановлюється згідно дальності до цілі, округлений до цілих сотень метрів. За точку прицілювання, як правило, приймається середина цілі. Автоматник виготовляється до стрільби по команді або самостійно. На навчальних заняттях команда для приготування до стрільби може подаватися роздільно, наприклад: «На рубіж відкриття вогню, кроком - руш» і потім «Заряджай». Якщо потрібно, перед командою «Заряджай» указується положення для стрільби.

Приготування до стрільби включає прийняття положення для стрільби і заряджання автомата.

2.Особливості приготування до стрільби та прицілювання.

Щоб навчитися влучно стріляти з малокаліберної гвинтівки, необхідно виробити стійкі навички виконан ня прийомів стрільби. До цих прийомів належать: приготування, прицілювання, спуск курка.

Приготування до стрільби передбачає стале положення і того, хто стрі ляє, і гвинтівки. Це має вирішальне значення для влуч ності стрільби. Найзручнішим положенням для стрільби є положення лежачи (мал. 49), бо воно забезпечує най кращу сталість для стрільця і гвинтівки.

мал. 49 Правильне положення лежачи: а - вид попереду; б - вид збоку.

Приготувавшись до стрільби, потрібно перевірити правильність прийнятого положення. Закін чивши прикладку, прицілитись, потім заплющити на декілька секунд очі, після чого, розплющивши праве око (або ліве, якщо стрілець лівша), подивитися, як спрямо вана гвинтівка відносно мішені. Якщо мушка відхилила ся вліво від точки прицілювання, то весь корпус слід подати вліво, не пересуваючи лівого ліктя. Якщо гвин тівка спрямована вправо, то потрібно зробити те саме, але тепер у правий бік (мал.49а). Якщо гвинтівка спрямована нижче точки прицілювання, то слід увесь корпус подати назад, не пересуваючи ліктів з місця, і, навпаки, якщо гвинтівка спрямована вище, то корпус подати вперед(мал. 49,б).

Правильним вважається положення, якщо під час перевір ки мушка залишається точно під точкою прицілювання.

При стрільбі лежачи можна користуватися упором — мішечками з піском чи тирсою. При стрільбі з упора кисть лівої руки кладеться на упор, а на неї кладеть ся цівка гвинтівки. Корпус зміщується вперед або назад доти, поки не займе зручне для себе правильне положення.

У стрілецькій практиці відомий ще один прийом стрільби з упора. Він відрізняється від попереднього тим, що гвинтівка кладеться на упор, а ліва рука під тримує приклад знизу.

Прицілювання — це надання каналу ствола, напряму, необхідного для того, щоб уразити ціль. Вико нується прицілювання за допомогою прицілу та мушки. При стрільбі з відкритим прицілом для прицілювання необхідно зажмурити ліве око, а правим дивитися крізь проріз прицілу на мушку і вста новлювати її таким чином, щоб її верхівку було видно в центрі прорізу прицілу на одному рівні з краями. Таке по ложення мушки називається рівною мушкою. При стрільбі у ціль із чорним колом («яблучком») рекомендується прицілювання здійснювати з невеликим просвітом, щоб під час прицілювання можна було чітко бачити обріз «яблучка» (мішені) і верхівку мушки. Величина просвіту залежить від особливостей зо ру стрільця і має бути однаковою при кожному пострілі. Коли гвинтівка завалюється в той чи інший бік, то відповідно у той бік і вниз буде відхилення куль (мал.50).

На влучність стрільби суттєво впливає дихання стрільця. Якщо не затримати дихання під час спускання курка, зброя матиме значне коливання по вертикалі і го ризонталі, бо приклад при видиху опускається, а ствол піднімається, а при вдиху — навпаки. Щоб цього не від бувалося, необхідно в момент прицілювання і спуску кур ка затримати дихання. Перед спуском курка треба зро бити вдих, а потім неповний видих і затримати дихання на 7—10 секунд. Цього часу цілком достатньо, щоб пра вильно прицілитися і зробити плавний спуск курка.

Спуск курка. Основою влучного пострілу є поєднан ня сталого положення зброї, правильного прицілювання і спуску курка. Можна добре і правильно прицілитися й затримати вчасно дихання, але якщо різко натиснути на спусковий гачок, то куля полетить із великими відхиленнями, бо різкий рух пальця зіб'є наводку. Тому потрібно після затримки дихання плавно і рівномірно натискати на спусковий гачок, одночасно стежачи за правильним положенням мушки в прорізу і точкою прицілювання. Вказівний палець слід накладати на гачок першим суглобом, а сила тиску пальця повинна бути рівномірно спрямована вздовж осі каналу ствола.

3.Виконання контрольних вправ с пневматичної гвинтівки.

Заряджання пневматичної гвинтівки

Тримаючи гвинтівку в правій руці за шийку ложі, великим пальцем лівої руки натиснути на важіль, а правою рукою натиснути на передню частину ствола, переломлюючи його на осі ствольній коробки. При цьому важіль зведення, подолавши опір пружини поршня, виводить, поршень в заднє положення і ставить його на бойовий взвод.Потім вставити кульку в канал ствола таким чином, щоб вона повністю ввійшла в нього, і повернути ствол в початкове положення. Гвинтівка заряджена. При натисненні на спусковий гачок відбудеться постріл. Проводити постріл „в холосту” без кульки не рекомендується. Неможливо також застосовувати для стрільби замість кульок інші предмети. Все це приводить до швидкого пошкодження зброї.

4. Нормативи з вогневої підготовки:

Вправи зі стрільби з пневматичної гвинтівки

Вправа 1

Ціль – грудна фігура з колами (мішень № 4). Відстань до цілі 7 м. Кількість набоїв – 3 шт. Час на стрільбу не обмежено. Положення для стрільби – лежачи з упору. Оцінювання

Бали	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Вправа 1 (очки)	5	7	8	10	15	17	18	20	22	23	25	27

Вправа 2

Ціль – фігура, що біжить (мішень № 8). Відстань до цілі 7 м. Кількість набоїв – 3 шт. Час на стрільбу не обмежено. Положення для стрільби – лежачи з упору. Оцінювання

Бали	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Вправа 2 (постріли)					1			2			3

Вправа 3

Ціль –мішень № 4, мішень № 8. Відстань до цілі 7 м. Кількість набоїв – 6 (3+3) шт. Час на стрільбу не обмежено. Оцінювання

Бали	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Вправа 3 (очки)	5	7	8	10	15	17	18	20	22	23	25	27

5.Заходи безпеки під час стрільби

Щоб не допустити нещасних випадків і гарантувати безпеку тих, хто стріляє, і тих, хто перебуває на стріль бищі або в тирі.

Категорично забороняється:

1. Знаходячись поза лінією вогню готуватися до стрільби і прицілюватися у людей, мішені або інші предмети, незалежно від того, заряджена зброя чи ні.
2. Стріляти з несправної чи не приведеної до нормального бою зброї.
3. Залишати зброю на лінії вогню заряджену або з закритим затвором.
4. Передавати зброю будь-кому. Виносити заряджену зброю з лінії вогню.
5. Стріляти чи заряджати зброю на лінії вогню без команди керівника стрільби.
6. Стріляти не в свою мішень.
7. Стріляти по предметам, які не мають відношення до виконання вправи (лампочкам, рамам, тросам).
8. Спрямовувати зброю на лінії вогню в сторони або назад від напряму стрільби.

Стрілець повинен:

9. Негайно припинити стрільбу, якщо в зоні стрільби з’явилися люди, тварини, техніка або інші предмети.

10. Якщо в ході стрільби виникли затримки (осічка, не викидання гільзи та ін.) – звертатися до керівника стрільби голосом: «Перший затримка!».

11. Оглядати зброю до і після стрільби, до і після занять.

12. Після закінчення стрільби обов’язково збирати гільзи і невикористані патрони та здати їх керівнику стрільби.

Переносити зброю у навчальних приміщеннях і на заняттях у полі, у вогневому класі (містечку), тирі можна тільки в поло женні «на ремінь» чи «на плече».

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Питання для закріплення знань:

1. Які бувають положення для стрільби?
2. Порядок зарядження гвинтівки.
3. Порядок прицілювання та ведення вогню.
4. Від чого залежить влучність стрільби?
5. Порядок приготування до стрільби.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № _106___. Практичний.

ВП Тема.3-3,4,5. Підготовка упору. Приготування до стрільби лежачи з упору. Тренування в одноманітності прицілювання. Виконання контрольних вправ с пневматичної гвинтівки.

Виконання нормативів №№1-3. Тематичне оцінювання

Навчальна група: _____________

Час: 3 години

Місце:________________________

Мета: Прийняти у учнів контрольні нормативи..

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, пневматичні гвинтівки, обладнання тиру.

План уроку

1..Вирішення вогневих завдань.

2. Тренування в одноманітності прицілювання.

3.Виконання контрольних вправ с пневматичної гвинтівки.

4.Виконання нормативів №№1-3.

5. Тематичне оцінювання

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV.Практична здача нормативів,

V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

Розповідь вчителя.

1.Вирішення вогневих завдань.

А) Вибір цілі, прицілу та точки прицілювання

Щоб зробити влучний постріл, стрілець повинен: підготуватися до стрільби, прицілитися, затримати дихання й спустити курок.

Автоматник в бою веде вогонь, як правило, у складі відділення або взводу, знищуючи цілі, визначені йому командиром. Він повинен уважно слухати та точно виконувати всі накази командира. Коли автоматнику в бою ціль для враження не вказана, він вибирає її самостійно. В першу чергу необхідно вразити найбільш небезпечні та важливі цілі, наприклад – розрахунки кулеметів та гармат, командирів та спостерігачів противника. Для визначення прицілу, точки прицілювання та цілі необхідно визначити дальність до цілі та врахувати зовнішні умови, які можуть вплинути на дальність та напрямок польоту кулі. Приціл та точка прицілювання, обираються з таким розрахунком, щоб при стрільбі середня траєкторія проходила посередині цілі.

Під час стрільбі на дальність до 400 м вогонь треба вести, як правило, із прицілом 4 або „П”, прицілюючись в нижній край цілі або в середину, якщо ціль висока (рухомі фігури тощо). Під час стрільби на дальність більш 400 м. приціл встановлюється згідно дальності до цілі, округлений до цілих сотень метрів. За точку прицілювання, як правило, приймається середина цілі. Автоматник виготовляється до стрільби по команді або самостійно. На навчальних заняттях команда для приготування до стрільби може подаватися роздільно, наприклад: «На рубіж відкриття вогню, кроком - руш» і потім «Заряджай». Якщо потрібно, перед командою «Заряджай» указується положення для стрільби.

Приготування до стрільби включає прийняття положення для стрільби і заряджання автомата.

Б) Приготування до стрільби лежачи

Для прийняття положення для стрільби з упору із-за укриття треба:

• В залежності від висоти упору або укриття автоматник приймає положення для стрільби: лежачи, з коліна або стоячи.

Для стрільби з автомату з упору необхідно:

• Покласти автомат цівкою на упор та утримувати його лівою рукою за магазин або цівку, а правою за пістолетну рукоятку (мал. 70 а, б).
  

мал. 70 Положення для стрільби з упору із-за укриття: а – утримання автомату за магазин; б – утримання автомату за цівку.

В) Прийняття положення для стрільби лежачи (мал. 71).

мал. 71 Порядок прийняття положення для стрільби лежачи з автомата:

а – автоматник опирається на ліве коліно та ліву руку;

б – автомат утримується лівою рукою за цівку.

Г) Прийняття положення для стрільби з коліна (мал. 72).

мал. 72 Положення для стрільби з коліна

Д) Прийняття положення для стрільби стоячи (мал. 73).

мал. 73 Положення для стрільби стоячи

При прийнятті положення для стрільби з автоматом у положенні «на груди» дозволяється ремінь із шиї не знімати, а використовувати його для більш міцного утримання автомата при стрільбі (мал. 74).

мал. 74 Положення для стрільби з автомату з використанням ременя: а – з коліна; б – стоячи.

Е) Заряджання автомату

Для заряджання автомата треба:

• приєднати до автомата споряджений магазин, якщо він не був до нього раніше приєднаний;
• зняти автомат із запобіжника;
• поставити перевідник на необхідний вид вогню;
• енергійно відвести затворну раму назад до упору і відпустити її;

поставити автомат на запобіжник (мал. 75), якщо не має бути негайне відкриття вогню або не надійшло команди «Вогонь», і перенести праву руку на пістолетну рукоятку.

мал.75 Автомат поставлений на запобіжник

Ж) Здійснення стрільби.

Вогонь з автомата ведеться по команді або самостійно в залежності від поставленої задачі й обстановки.

У команді для відкриття вогню вказується: кому стріляти, ціль, приціл і крапка прицілювання. Наприклад: «Такому-то (автоматнику такому-то), по спостерігачу, чотири, під ціль - вогонь», «Відділення, по колоні, п'ять, у пояс — вогонь».

Здійснення стрільби (пострілу) включає установку прицілу, перевідника на необхідний вид вогню, прикладку, прицілювання, спуск курка й утримання автомата при стрільбі.

Для установки прицілу треба, наблизивши автомат до себе, великим і вказівним пальцями правої руки зжати засувку хомутика (мал. 76) і пересунути хомутик до сполучення його переднього зрізу з рискою під відповідною цифрою на прицільній планці.

мал. 76 Установка прицілу

Для установки перевідника на необхідний вид вогню треба, натискаючи великим пальцем правої руки на виступ перевідника, повернути перевідник униз: до першого щиглика — для ведення автоматичного вогню (АВ), до другого щиглика — для ведення одиночного вогню (ОД).

Для прикладки автомата треба: не втрачаючи цілі з виду, уперти приклад у плече так, щоб відчувати щільне прилягання до плеча усього затильника; вказівний палець правої руки (першим суглобом) накласти на спусковий гачок; нахилити голову небагато вперед і, не напружуючи шиї, праву щоку прикласти до приклада.

Автомат утримувати лівою рукою за цівку або за магазин, а правої за пістолетну рукоятку (мал.77).

мал. 77 Утримання автомату при стрільбі лежачи: а – лівою рукою за цівку; б – лівою рукою за магазин.

Лікті при прикладці повинні бути:

• поставлені на землю в найбільш зручне положення (приблизно на ширину пліч при стрільбі з положення лежачи) (мал. 77 а, б);
• лікоть лівої руки поставлений на м'якоть лівої ноги у коліна або трохи спущений з його, а лікоть правої руки піднятий приблизно на висоту плеча (мал. 78 а) при стрільбі з положення з коліна поза окопом;

лікоть лівої руки притиснутий до боку біля сумки для гранат, якщо автомат утримується за магазин, а лікоть правої піднятий приблизно на висоту плеча (мал. 78 б) при стрільбі з положення стоячи поза окопом.

мал. 78 Утримання автомату при стрільбі з положення: а – з коліна; б – стоячи.

Якщо при прикладці використовується ремінь для більш міцного утримання автомата (кулемета) при стрільбі, то треба ремінь помістити під кистю лівої руки так, щоб він притискав неї до цівки .

Для прицілювання треба зажмурити ліве око, а правим дивитися через проріз прицілу на мушку так, щоб мушка приходилась посередині прорізу, а вершина її була нарівні з верхніми краями гривки прицільної планки, тобто взяти рівну мушку (мал. 79).

мал. 79 Рівна мушка

Затримуючи подих на видиху, переміщенням ліктів, а якщо потрібно, корпуса і ніг, підвести рівну мушку до крапки прицілювання, одночасно з цим натискаючи на спусковий гачок першим суглобом вказівного пальця правої руки.

При прицілюванні потрібно стежити за тим, щоб гривка прицільної планки займала горизонтальне положення.

Для спуска курка треба, міцно утримуючи автомат і затаївши подих, продовжувати плавно натискати на спусковий гачок доти, поки курок непомітно для автоматника не спуститься з бойового взводу, тобто поки не відбудеться постріл.

Якщо при прицілюванні рівна мушка значно відхилиться від крапки прицілювання, потрібно, не підсилюючи і не послабляючи тиску на спусковий гачок, уточнити наведення і знову підсилити натиск на спусковий гачок.

При веденні вогню, особливо чергами, треба міцно утримувати приклад у плечі, не змінюючи положення ліктів і зберігаючи рівну мушку під крапкою прицілювання. Після кожної черги (пострілу) швидко відновлювати правильність прицілювання. При стрільбі з положення лежачи дозволяється упиратися магазином автомата у ґрунт (мал. 80). При стрільбі безперервним вогнем по широкій цілі потрібно плавно переміщати рівну мушку з одного флангу цілі до іншого.

мал. 80 Положення при стрільбі з автомату з упором магазина в землю.

З)Припинення стрільби

Припинення стрільби може бути тимчасовим і повним. Для тимчасового припинення стрільби подається команда «Стій», а при стрільбі в русі - «Припинити вогонь».

Виконуючи ці команди автоматник припиняє натискання на спусковий гачок, ставить автомат на запобіжник і, якщо потрібно, приєднує новий споряджений магазин.

Для зміни магазина треба:

• відокремити магазин від автомата;
• приєднати споряджений магазин.

Після команди «Стій» або «Припинити вогонь» подається команда «Розряджай». По цій команді автоматник ставить автомат на запобіжник та відводить хомутик назад, встановлюючи приціл автомата в положення «П».

Якщо в магазині були витрачені всі патрони, то після приєднання спорядженого магазина до автомата треба зняти автомат із запобіжника, відвести затворну раму за рукоятку назад до упору, відпустити її і знову поставити автомат на запобіжник. При стрільбі з положення лежачи ствол автомата покласти на передпліччя лівої руки (мал. 81) і далі діє відповідно обстановці.

мал. 81 Положення автомату після припинення вогню.

Якщо в магазині автомата залишилися патрони дії стрільця повинні бути наступними:

• відокремити магазин;
• зняти автомат із запобіжника;
• повільно відвести затворну раму за рукоятку назад, витягти патрон з патронника і відпустити затворну раму;
• натиснути на спусковий гачок (спустити курок з бойового взводу);
• поставити автомат на запобіжник, узяти його «на ремінь», якщо стрільба велася з положення стоячи, або покласти на землю, якщо стрільба велася з положення лежачи;
• розрядити магазин та приєднати його до автомата;
• патрони здати на пункт боєпостачання.

Після розрядження зброї та повернення з вогневого рубежу командир зобов’язаний перевірити зброю на розрядження. Він подає команду: „Зброю-до огляду!” За цією командою стрільцю необхідно:

• у положенні лежачи: відокремити магазин і покласти його біля автомата горловиною до себе, зняти автомат із запобіжника, відвести за - рукоятку затворну раму назад і повернути автомат трохи вліво; після огляду командиром патронника і магазина відпустити затворну раму вперед, спустити курок з бойового взводу (натиснути на спусковий гачок), поставити автомат, на запобіжник і приєднати магазин до автомата;
• у положенні стоячи: утримуючи автомат лівою рукою знизу за цівку, правою відокремити магазин і перекласти його в ліву руку подавачем догори , пальцями лівої руки притиснути магазин до цівки автомата; зняти автомат із запобіжника, відвести затворну раму назад і повернути автомат трохи вліво (мал. 82).
  

мал. 82 Автомат, підготовлений до огляду в положенні стоячи

Після огляду командиром патронника і магазина відпустити затворну раму вперед, спустити курок з бойового взводу (натиснути на спусковий гачок), поставити автомат на запобіжник, приєднати магазин і взяти автомат у положення «на ремінь».

2. Тренування в одноманітності прицілювання.

3.Виконання контрольних вправ с пневматичної гвинтівки.

Заряджання пневматичної гвинтівки

Тримаючи гвинтівку в правій руці за шийку ложі, великим пальцем лівої руки натиснути на важіль, а правою рукою натиснути на передню частину ствола, переломлюючи його на осі ствольній коробки. При цьому важіль зведення, подолавши опір пружини поршня, виводить, поршень в заднє положення і ставить його на бойовий взвод.

Потім вставити кульку в канал ствола таким чином, щоб вона повністю ввійшла в нього, і повернути ствол в початкове положення. Гвинтівка заряджена. При натисненні на спусковий гачок відбудеться постріл. Проводити постріл „в холосту” без кульки не рекомендується. Неможливо також застосовувати для стрільби замість кульок інші предмети. Все це приводить до швидкого пошкодження зброї.

. Особливості приготування до стрільби та прицілювання

Щоб навчитися влучно стріляти з пневматичної гвинтівки, необхідно виробити стійкі навички виконан ня прийомів стрільби. До цих прийомів належать: приготування, прицілювання, спуск курка.

Приготування до стрільби передбачає стале положення і того, хто стрі ляє, і гвинтівки. Це має вирішальне значення для влуч ності стрільби. Найзручнішим положенням для стрільби є положення лежачи (мал. 49), бо воно забезпечує най кращу сталість для стрільця і гвинтівки.

мал. 49 Правильне положення лежачи:а - вид попереду; б - вид збоку.

Приготувавшись до стрільби, потрібно перевірити правильність прийнятого положення. Закін чивши прикладку, прицілитись, потім заплющити на декілька секунд очі, після чого, розплющивши праве око (або ліве, якщо стрілець лівша), подивитися, як спрямо вана гвинтівка відносно мішені. Якщо мушка відхилила ся вліво від точки прицілювання, то весь корпус слід подати вліво, не пересуваючи лівого ліктя. Якщо гвин тівка спрямована вправо, то потрібно зробити те саме, але тепер у правий бік (мал.49а). Якщо гвинтівка спрямована нижче точки прицілювання, то слід увесь корпус подати назад, не пересуваючи ліктів з місця, і, навпаки, якщо гвинтівка спрямована вище, то корпус подати вперед(мал. 49,б).

Правильним вважається положення, якщо під час перевір ки мушка залишається точно під точкою прицілювання.При стрільбі лежачи можна користуватися упором — мішечками з піском чи тирсою. При стрільбі з упора кисть лівої руки кладеться на упор, а на неї кладеть ся цівка гвинтівки. Корпус зміщується вперед або назад доти, поки не займе зручне для себе правильне положення.

У стрілецькій практиці відомий ще один прийом стрільби з упора. Він відрізняється від попереднього тим, що гвинтівка кладеться на упор, а ліва рука під тримує приклад знизу.

Прицілювання — це надання каналу ствола, напряму, необхідного для того, щоб уразити ціль. Вико нується прицілювання за допомогою прицілу та мушки. При стрільбі з відкритим прицілом для прицілювання необхідно зажмурити ліве око, а правим дивитися крізь проріз прицілу на мушку і вста новлювати її таким чином, щоб її верхівку було видно в центрі прорізу прицілу на одному рівні з краями. Таке по ложення мушки називається рівною мушкою. При стрільбі у ціль із чорним колом («яблучком») рекомендується прицілювання здійснювати з невеликим просвітом, щоб під час прицілювання можна було чітко бачити обріз «яблучка» (мішені) і верхівку мушки. Величина просвіту залежить від особливостей зо ру стрільця і має бути однаковою при кожному пострілі. Коли гвинтівка завалюється в той чи інший бік, то відповідно у той бік і вниз буде відхилення куль (мал.50).

На влучність стрільби суттєво впливає дихання стрільця. Якщо не затримати дихання під час спускання курка, зброя матиме значне коливання по вертикалі і го ризонталі, бо приклад при видиху опускається, а ствол піднімається, а при вдиху — навпаки. Щоб цього не від бувалося, необхідно в момент прицілювання і спуску кур ка затримати дихання.

Перед спуском курка треба зро бити вдих, а потім неповний видих і затримати дихання на 7—10 секунд. Цього часу цілком достатньо, щоб пра вильно прицілитися і зробити плавний спуск курка.

Спуск курка. Основою влучного пострілу є поєднан ня сталого положення зброї, правильного прицілювання і спуску курка. Можна добре і правильно прицілитися й затримати вчасно дихання, але якщо різко натиснути на спусковий гачок, то куля полетить із великими відхиленнями, бо різкий рух пальця зіб'є наводку. Тому потрібно після затримки дихання плавно і рівномірно натискати на спусковий гачок, одночасно стежачи за правильним положенням мушки в прорізу і точкою прицілювання. Вказівний палець слід накладати на гачок першим суглобом, а сила тиску пальця повинна бути рівномірно спрямована вздовж осі каналу ствола.

.Заходи безпеки під час стрільби

Щоб не допустити нещасних випадків і гарантувати безпеку тих, хто стріляє, і тих, хто перебуває на стріль бищі або в тирі.

Категорично забороняється:

1. Знаходячись поза лінією вогню готуватися до стрільби і прицілюватися у людей, мішені або інші предмети, незалежно від того, заряджена зброя чи ні.
2. Стріляти з несправної чи не приведеної до нормального бою зброї.
3. Залишати зброю на лінії вогню заряджену або з закритим затвором.
4. Передавати зброю будь-кому. Виносити заряджену зброю з лінії вогню.
5. Стріляти чи заряджати зброю на лінії вогню без команди керівника стрільби.
6. Стріляти не в свою мішень.
7. Стріляти по предметам, які не мають відношення до виконання вправи (лампочкам, рамам, тросам).
8. Спрямовувати зброю на лінії вогню в сторони або назад від напряму стрільби.

Стрілець повинен:

9. Негайно припинити стрільбу, якщо в зоні стрільби з’явилися люди, тварини, техніка або інші предмети.

10. Якщо в ході стрільби виникли затримки (осічка, не викидання гільзи та ін.) – звертатися до керівника стрільби голосом: «Перший затримка!».

11. Оглядати зброю до і після стрільби, до і після занять.

12. Після закінчення стрільби обов’язково збирати гільзи і невикористані патрони та здати їх керівнику стрільби.

Необхідно пам'ятати, що зброю можна заряджати тільки на лінії вогню після команди керівники «Заряд жай!».

Патрони видаються за розпорядженням керівни ка стрільби лише на лінії вогню. Якщо попадання пере віряються після кожного пострілу, то видають лише по одному патрону.

Під час перевезення (перенесення) навчальної зброї (мало каліберних та пневматичних гвинтівок) вона повинна бути розряджена й обов'язково зачохлена. Переносити зброю у навчальних приміщеннях і на заняттях у полі, у вогневому класі (містечку), тирі можна тільки в поло женні «на ремінь» чи «на плече».

4.Виконання нормативів №№1-3.

1. Неповне розбирання автомата.

Автомат на столі, учень знаходиться біля зброї. За командою «До розбирання автомата приступити!» здійснює неповне розбирання АК, називає його частини.

Помилки, які знижують оцінку:

1. Порушена послідовність неповного розбирання АК.

2. Перевірка наявності патрона в патроннику проведена при приєднаному магазині.

3. Неохайно розкладено частини автомата.

4. Дії учня повільні, невпевнені.

5. Невірно названі дві частини АК.

Одиниці вимірювання (бали)	12	11	10	9	8	7	6	5	4	3	2	1
Помилки					1			2	3		4	5
Секунди	17	18	18,6	19,3	20	22	23	25	26	27	28	29

2. Складання автомата після неповного розбирання.

За командою «До збирання автомата приступити!» учень, дотримуючись послідовності, збирає автомат.

Помилки, які знижують оцінку:

1. Порушена послідовність складання автомата.

2. Невиконання контрольного пострілу.

3. Запобіжник не встановлено у вихідне положення.

4. Дії учня повільні, невпевнені.

Одиниці вимірювання (бали)	12	11	10	9	8	7	6	5	4	3	2	1
Помилки					1			2	3		4	5
Секунди	23	25	27	28	30	32	33	35	37	38	40	42

3. Спорядження магазина патронами.

Учень з сумкою та з магазином стоїть біля столу, на якому розсипано 30 патронів. За командою «До спорядження магазина патронами приступити!» учень виймає магазин, снаряджує його патронами, вкладає в сумку.

Одиниці вимірювання (бали)	12	11	10	9	8	7	6	5	4	3	2	1
Секунди	43	45	47	48	50	52	53	55	57	58	60	62

Нормативи з вогневої підготовки:

Вправи зі стрільби з пневматичної гвинтівки

Вправа 1

Ціль – грудна фігура з колами (мішень № 4). Відстань до цілі 7 м. Кількість набоїв – 3 шт. Час на стрільбу не обмежено. Положення для стрільби – лежачи з упору.

Оцінювання

Бали	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Вправа 1 (очки)	5	7	8	10	15	17	18	20	22	23	25	27

Вправа 2

Ціль – фігура, що біжить (мішень № 8). Відстань до цілі 7 м. Кількість набоїв – 3 шт. Час на стрільбу не обмежено. Положення для стрільби – лежачи з упору.

Оцінювання

Бали	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Вправа 2 (постріли)					1			2			3

Вправа 3

Ціль –мішень № 4, мішень № 8. Відстань до цілі 7 м. Кількість набоїв – 6 (3+3) шт. Час на стрільбу не обмежено.

Оцінювання

Бали	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Вправа 3 (очки)	5	7	8	10	15	17	18	20	22	23	25	27

5. Тематичне оцінювання

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Питання для закріплення знань:

1. Основні заходи безпеки при проведенні стрільби.
2. Хто має право буди допущеним до стрільби?
3. За якою командою зміна відбуває на вогневий рубіж?
4. Форма доповіді керівнику про результати стрільби.
5. Які бувають положення для стрільби?
6. Порядок зарядження автомата.
7. Порядок прицілювання та ведення вогню.
8. Порядок розряджання автомата.
9. Від чого залежить влучність стрільби?
10. Які цілі автоматник вражає в першу чергу?
11. Порядок приготування до стрільби.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно тренуватись в відпрацюванні нормативів.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № 107___. (практичний на навчально-польових заняттях)

ВП Тема.3-6. Приготування до стрільби лежачи з упору. Тренування в одноманітності прицілювання. Вирішення вогневих завдань. Удосконалення знань з будови автомата. Підготовка автомата до стрільби. Порядок чищення, змащення та зберігання зброї - автомату АК-74.

Навчальна група: _____________

Час:__________________________

Місце:________________________

Мета: Розказати про порядок чищення, змащення та зберігання зброї, потренуватися у неповному розбиранні та складанні автомату.

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, макет АК 74.

План уроку

1.Загальна будова автомата.

2.Підготовка автомата і патронів до стрільби.

3.Порядок чищення, змащення та зберігання зброї.

4.Вирішення вогневих завдань.

5. Тренування в одноманітності прицілювання.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV.Практичне тренування,

V. Підведення підсумків,

VI. Домашнє завдання.

Розповідь вчителя.

1.Загальна будова автомата

Автомат Калашникова складається з наступних частин та механізмів (мал. ):

1 – ствола зі ствольною коробкою, прицільним пристроєм, прикладом та пістолетною рукояткою; 2 – кришки ствольної коробки; 3 – затворної рами з газовим поршнем; 4 – затвору; 5 – зворотного механізму; 6 – газової трубки зі ствольною накладкою; 7 – ударно-спускового механізму; 8 – цівки; 9 – магазину; 10 – дуловий гальмо-компенсатор, 11 – штик-ніж.

До комплекту автомату входить:- приладдя;- ремінь;- сумка для магазинів.

2.Підготовка автомата і патронів до стрільби

Підготовка автомата до стрільби проводиться для за безпечення його безвідмовної роботи. Для підготовки авто мата необхідно: провести чищення, оглянути автомат у ро зібраному вигляді і змастити його; оглянути автомат у зіб раному вигляді; оглянути магазин; безпосередньо перед стрільбою протерти насухо канал ствола, нарізну частину і патронник. Якщо автомат тривалий час був на морозі, то перед його заряджанням необхідно кілька разів вручну енергійно відтягнути назад і просунути вперед затворну раму при від'єднаному магазині.

Підготовка бойових патронів проводиться перед стріль бою. При цьому перевіряється, чи немає в гільзах іржі і погнутостей, чи не хитається в дульці гільза, чи немає на капсулі зеленого нашарування і чи не виступає капсуль вище поверхні гільзи, чи немає серед бойових патронів навчальних. Якщо патрони забруднилися, вкрилися невеликим зеленим нальотом чи іржею, їх треба витерти чис тою ганчіркою. Патрони на стрільбищі і в тирі потрібно збе рігати в сухому місці, прикривши від сонячних променів.

Простота будови автомата забезпечує високу надій ність і безвідмовність його роботи. Однак внаслідок за бруднення механізмів, спрацювання частин, недбалого поводження з автоматом, а також через несправність пат ронів можуть виникнути затримки при стрільбі.

3.Порядок чищення, змащення та зберігання зброї

Для чищення і змащення автомата застосовується рідке рушничне мастило, РЧС ^{(розчин для чищення ствола)}, рушничне мастило, ган чірки або папір КВ-22 і клоччя — тільки для чищення каналу ствола.

Чищення автомата проводять у спеціально відведе них місцях на обладнаних для цієї мети столах, а в по льових умовах — на чистих підстилках, дошках, фанері тощо у такій послідовності: підбираються приладдя, ма теріали для чищення і змащення; розбирається автомат; чиститься канал ствола; вичищаються інші частини автомата.

Для чищення каналу ствола треба покласти автомат у вирізи стола або на звичайний стіл. Зібрати приладдя (мал. 42), скласти клоччя у вигляді цифри 8, накласти «вісімку» її перехрестям на кінець протирки і розкласти волокна клоччя уздовж протирки так, щоб їх кінці були коротшими за стержень протирки (мал.43). Просочити клоччя рідким рушничним мастилом, увести шомпол з протиркою і клоччям у канал ствола і застопорити криш ку пенала на дуловому зрізі ствола.

Утримуючи автомат лівою рукою, плавно просунути правою рукою шомпол по всій довжині каналу ствола кілька разів. Витягнути шомпол, змінити ганчір’я, просо чити його рідким рушничним мастилом і знову прочисти ти канал ствола. Так проробити кілька разів. Після цього ретельно витерти шомпол і протерти канал ствола чистою сухою ганчіркою. Оглянути ганчірку. Якщо на ній помітні сліди нагару або забруднен ня, продовжувати чищення каналу ствола до тих пір, по ки після перевірки ганчірка не буде чистою. Ретельно ог лянути канал ствола на світло з дулової частини і з боку патронника, повільно обертаючи ствол у руках. При цьому особливу увагу звертати на кути нарізів, перевіряти, чи не залишилось у них нагару. У такій самий спосіб вичистити патронник з боку ствольної коробки.

Газову камеру, газову трубку і компенсатор полити рідким рушничним мастилом або РЧС, прочистити ганчіркою за допомогою шомпола або дерев'яної палички ( мал.44), потім насухо витерти. Дерев'яні частини обтер ти сухою ганчіркою.

Після закінчення чищення автомата доповісти ко мандирові відділення або викладачу і з його дозволу провести змащення і збирання ав томата.

Після чищення автомат змащують, щоб не допустити впливу вологи на метал. Змащування автомата проводять у такій послідовності: канал ствола, патронник і компен сатор змащують протиркою з покладеним на неї ганчір’ям, просоченим мастилом; на решту частин (металевих) ганчіркою наносять тонкий шар мастила. При цьому слід мати на увазі, що надлишок мастила призводить до за бруднення частин автомата і може спричинити затримку при стрільбі. Дерев'яні частини не змащують.

З автоматом необхідно поводитися обережно: запобігати ударам, стежити, щоб у ствол не потрапили сторонні предмети (клоччя, пісок, бруд), бо при стрільбі це може призвести до роздуття або розриву ствола. Не спускати без потреби курок, бо це призводить до передчасного спрацю вання частин і механізмів автомата.

Автомат зберігається у піраміді (металева шафа для зберігання зброї). Він має бути розря джений, магазин відокремлений, багнет-ніж, ку рок спущений, важіль перевідника - у верхньому положенні, хомутик прицілу — на поділці П.

В окремому відділенні піраміди зберігаються магазини, сумки для магазинів, багнет-ножі в піхвах і маслянки. Сумки для магазинів і ремені повинні зберігатися чистими і сухими.

При пересуванні на заняттях і в поході автомат переноситься з приєднаним магазином (решта магазинів у сумці). Ремінь підганяється так, щоб автомат не бився об елементи спорядження. У перерві між заняттями, з також на привалах автомат тримають у ру ках або на ремені.

4.Вирішення вогневих завдань.

А) Вибір цілі, прицілу та точки прицілювання

Щоб зробити влучний постріл, стрілець повинен: підготуватися до стрільби, прицілитися, затримати дихання й спустити курок.

Автоматник в бою веде вогонь, як правило, у складі відділення або взводу, знищуючи цілі, визначені йому командиром. Він повинен уважно слухати та точно виконувати всі накази командира. Коли автоматнику в бою ціль для враження не вказана, він вибирає її самостійно. В першу чергу необхідно вразити найбільш небезпечні та важливі цілі, наприклад – розрахунки кулеметів та гармат, командирів та спостерігачів противника. Для визначення прицілу, точки прицілювання та цілі необхідно визначити дальність до цілі та врахувати зовнішні умови, які можуть вплинути на дальність та напрямок польоту кулі. Приціл та точка прицілювання, обираються з таким розрахунком, щоб при стрільбі середня траєкторія проходила посередині цілі.

Під час стрільбі на дальність до 400 м вогонь треба вести, як правило, із прицілом 4 або „П”, прицілюючись в нижній край цілі або в середину, якщо ціль висока (рухомі фігури тощо). Під час стрільби на дальність більш 400 м. приціл встановлюється згідно дальності до цілі, округлений до цілих сотень метрів. За точку прицілювання, як правило, приймається середина цілі. Автоматник виготовляється до стрільби по команді або самостійно. На навчальних заняттях команда для приготування до стрільби може подаватися роздільно, наприклад: «На рубіж відкриття вогню, кроком - руш» і потім «Заряджай». Якщо потрібно, перед командою «Заряджай» указується положення для стрільби.

Приготування до стрільби включає прийняття положення для стрільби і заряджання автомата.

Б) Приготування до стрільби лежачи

Для прийняття положення для стрільби з упору із-за укриття треба: 

В залежності від висоти упору або укриття автоматник приймає положення для стрільби: лежачи, з коліна або стоячи.

Для стрільби з автомату з упору необхідно: 

Покласти автомат цівкою на упор та утримувати його лівою рукою за магазин або цівку, а правою за пістолетну рукоятку (мал. 70 а, б).

• 

мал. 70 Положення для стрільби з упору із-за укриття: а – утримання автомату за магазин; б – утримання автомату за цівку.

В) Прийняття положення для стрільби лежачи (мал. 71).

мал. 71 Порядок прийняття положення для стрільби лежачи з автомата:

а – автоматник опирається на ліве коліно та ліву руку;

б – автомат утримується лівою рукою за цівку.

Г) Прийняття положення для стрільби з коліна (мал. 72).

мал. 72 Положення для стрільби з коліна

Д) Прийняття положення для стрільби стоячи (мал. 73).

мал. 73 Положення для стрільби стоячи

При прийнятті положення для стрільби з автоматом у положенні «на груди» дозволяється ремінь із шиї не знімати, а використовувати його для більш міцного утримання автомата при стрільбі (мал. 74).

мал. 74 Положення для стрільби з автомату з використанням ременя: а – з коліна; б – стоячи.

Е) Заряджання автомату

Для заряджання автомата треба:

• приєднати до автомата споряджений магазин, якщо він не був до нього раніше приєднаний;
• зняти автомат із запобіжника;
• поставити перевідник на необхідний вид вогню;
• енергійно відвести затворну раму назад до упору і відпустити її;

поставити автомат на запобіжник (мал. 75), якщо не має бути негайне відкриття вогню або не надійшло команди «Вогонь», і перенести праву руку на пістолетну рукоятку.

мал.75 Автомат поставлений на запобіжник

Ж) Здійснення стрільби.

Вогонь з автомата ведеться по команді або самостійно в залежності від поставленої задачі й обстановки.

У команді для відкриття вогню вказується: кому стріляти, ціль, приціл і крапка прицілювання. Наприклад: «Такому-то (автоматнику такому-то), по спостерігачу, чотири, під ціль - вогонь», «Відділення, по колоні, п'ять, у пояс — вогонь».

Здійснення стрільби (пострілу) включає установку прицілу, перевідника на необхідний вид вогню, прикладку, прицілювання, спуск курка й утримання автомата при стрільбі.

Для установки прицілу треба, наблизивши автомат до себе, великим і вказівним пальцями правої руки зжати засувку хомутика (мал. 76) і пересунути хомутик до сполучення його переднього зрізу з рискою під відповідною цифрою на прицільній планці.

мал. 76 Установка прицілу

Для установки перевідника на необхідний вид вогню треба, натискаючи великим пальцем правої руки на виступ перевідника, повернути перевідник униз: до першого щиглика — для ведення автоматичного вогню (АВ), до другого щиглика — для ведення одиночного вогню (ОД).

Для прикладки автомата треба: не втрачаючи цілі з виду, уперти приклад у плече так, щоб відчувати щільне прилягання до плеча усього затильника; вказівний палець правої руки (першим суглобом) накласти на спусковий гачок; нахилити голову небагато вперед і, не напружуючи шиї, праву щоку прикласти до приклада.

Автомат утримувати лівою рукою за цівку або за магазин, а правої за пістолетну рукоятку (мал.77).

мал. 77 Утримання автомату при стрільбі лежачи: а – лівою рукою за цівку; б – лівою рукою за магазин.

Лікті при прикладці повинні бути:

• поставлені на землю в найбільш зручне положення (приблизно на ширину пліч при стрільбі з положення лежачи) (мал. 77 а, б);
• лікоть лівої руки поставлений на м'якоть лівої ноги у коліна або трохи спущений з його, а лікоть правої руки піднятий приблизно на висоту плеча (мал. 78 а) при стрільбі з положення з коліна поза окопом;

лікоть лівої руки притиснутий до боку біля сумки для гранат, якщо автомат утримується за магазин, а лікоть правої піднятий приблизно на висоту плеча (мал. 78 б) при стрільбі з положення стоячи поза окопом.

мал. 78 Утримання автомату при стрільбі з положення: а – з коліна; б – стоячи.

Якщо при прикладці використовується ремінь для більш міцного утримання автомата (кулемета) при стрільбі, то треба ремінь помістити під кистю лівої руки так, щоб він притискав неї до цівки .

Для прицілювання треба зажмурити ліве око, а правим дивитися через проріз прицілу на мушку так, щоб мушка приходилась посередині прорізу, а вершина її була нарівні з верхніми краями гривки прицільної планки, тобто взяти рівну мушку (мал. 79).

мал. 79 Рівна мушка

Затримуючи подих на видиху, переміщенням ліктів, а якщо потрібно, корпуса і ніг, підвести рівну мушку до крапки прицілювання, одночасно з цим натискаючи на спусковий гачок першим суглобом вказівного пальця правої руки.

При прицілюванні потрібно стежити за тим, щоб гривка прицільної планки займала горизонтальне положення.

Для спуска курка треба, міцно утримуючи автомат і затаївши подих, продовжувати плавно натискати на спусковий гачок доти, поки курок непомітно для автоматника не спуститься з бойового взводу, тобто поки не відбудеться постріл.

Якщо при прицілюванні рівна мушка значно відхилиться від крапки прицілювання, потрібно, не підсилюючи і не послабляючи тиску на спусковий гачок, уточнити наведення і знову підсилити натиск на спусковий гачок.

При веденні вогню, особливо чергами, треба міцно утримувати приклад у плечі, не змінюючи положення ліктів і зберігаючи рівну мушку під крапкою прицілювання. Після кожної черги (пострілу) швидко відновлювати правильність прицілювання. При стрільбі з положення лежачи дозволяється упиратися магазином автомата у ґрунт (мал. 80). При стрільбі безперервним вогнем по широкій цілі потрібно плавно переміщати рівну мушку з одного флангу цілі до іншого.

мал. 80 Положення при стрільбі з автомату з упором магазина в землю.

З)Припинення стрільби

Припинення стрільби може бути тимчасовим і повним. Для тимчасового припинення стрільби подається команда «Стій», а при стрільбі в русі - «Припинити вогонь».

Виконуючи ці команди автоматник припиняє натискання на спусковий гачок, ставить автомат на запобіжник і, якщо потрібно, приєднує новий споряджений магазин.

Для зміни магазина треба:

• відокремити магазин від автомата;
• приєднати споряджений магазин.

Після команди «Стій» або «Припинити вогонь» подається команда «Розряджай». По цій команді автоматник ставить автомат на запобіжник та відводить хомутик назад, встановлюючи приціл автомата в положення «П».

Якщо в магазині були витрачені всі патрони, то після приєднання спорядженого магазина до автомата треба зняти автомат із запобіжника, відвести затворну раму за рукоятку назад до упору, відпустити її і знову поставити автомат на запобіжник. При стрільбі з положення лежачи ствол автомата покласти на передпліччя лівої руки (мал. 81) і далі діє відповідно обстановці.

мал. 81 Положення автомату після припинення вогню.

Якщо в магазині автомата залишилися патрони дії стрільця повинні бути наступними:

• відокремити магазин;
• зняти автомат із запобіжника;
• повільно відвести затворну раму за рукоятку назад, витягти патрон з патронника і відпустити затворну раму;
• натиснути на спусковий гачок (спустити курок з бойового взводу);
• поставити автомат на запобіжник, узяти його «на ремінь», якщо стрільба велася з положення стоячи, або покласти на землю, якщо стрільба велася з положення лежачи;
• розрядити магазин та приєднати його до автомата;
• патрони здати на пункт боєпостачання.

Після розрядження зброї та повернення з вогневого рубежу командир зобов’язаний перевірити зброю на розрядження. Він подає команду: „Зброю-до огляду!” За цією командою стрільцю необхідно:

• у положенні лежачи: відокремити магазин і покласти його біля автомата горловиною до себе, зняти автомат із запобіжника, відвести за - рукоятку затворну раму назад і повернути автомат трохи вліво; після огляду командиром патронника і магазина відпустити затворну раму вперед, спустити курок з бойового взводу (натиснути на спусковий гачок), поставити автомат, на запобіжник і приєднати магазин до автомата;
• у положенні стоячи: утримуючи автомат лівою рукою знизу за цівку, правою відокремити магазин і перекласти його в ліву руку подавачем догори , пальцями лівої руки притиснути магазин до цівки автомата; зняти автомат із запобіжника, відвести затворну раму назад і повернути автомат трохи вліво (мал. 82).
  

  

мал. 82 Автомат, підготовлений до огляду в положенні стоячи

Після огляду командиром патронника і магазина відпустити затворну раму вперед, спустити курок з бойового взводу (натиснути на спусковий гачок), поставити автомат на запобіжник, приєднати магазин і взяти автомат у положення «на ремінь».

Нормативи з вогневої підготовки:

Вправи зі стрільби з пневматичної гвинтівки

Вправа 1

Ціль – грудна фігура з колами (мішень № 4). Відстань до цілі 7 м. Кількість набоїв – 3 шт. Час на стрільбу не обмежено. Положення для стрільби – лежачи з упору.

Оцінювання

Бали	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Вправа 1 (очки)	5	7	8	10	15	17	18	20	22	23	25	27

Вправа 2

Ціль – фігура, що біжить (мішень № 8). Відстань до цілі 7 м. Кількість набоїв – 3 шт. Час на стрільбу не обмежено. Положення для стрільби – лежачи з упору.

Оцінювання

Бали	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Вправа 2 (постріли)					1			2			3

Вправа 3

Ціль –мішень № 4, мішень № 8. Відстань до цілі 7 м. Кількість набоїв – 6 (3+3) шт. Час на стрільбу не обмежено.

Оцінювання

Бали	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Вправа 3 (очки)	5	7	8	10	15	17	18	20	22	23	25	27

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно тренуватись в відпрацюванні нормативів.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.

УРОК № 110___.

ВП Тема.4-1. Призначення і бойові властивості гранат . Загальна будова і принципи дії ручних осколкових гранат.

Навчальна група: _____________

Час: 1 година

Місце:________________________

Мета: Дати основні поняття про ручні осколкові гранати, їх будову, принцип дії, правила поводження з ними.

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, макети гранат.

План уроку

1.Призначення і бойові властивості гранат

2.Загальна будова і принципи дії ручних осколкових гранат.

3.Порядок огляду і підготовки гранат до метання.

Хід уроку.

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV. Підведення підсумків.

V. Контрольне опитування.

VI. Домашнє завдання.

Розповідь вчителя.

1.ПРИЗНАЧЕННЯ І БОЙОВІ ВЛАСТИВОСТІ ГРАНАТ

Ручні осколкові гранати призначені для ураження осколками живої сили противника у ближньому бою (під час атаки, в окопах, сховищах, населених пунктах, лісі, горах).

Залежно від дальності розлітання осколків гранати діляться на наступальні та оборонні.

Наступальні гранати: РГ-42,РГД-5, РГН.

Оборонні гранати: Ф-1, РГО.

2.ЗАГАЛЬНА БУДОВА І ПРИНЦИПИ ДІЇ РУЧНИХ ОСКОЛКОВИХ ГРАНАТ.

а) будова ручної осколкової гранати РГД-5

Ручна осколкова наступальна граната РГД-5 (мал, 92) складається з таких частин: корпус із трубкою для запалу, розривний заряд, запал. Корпус складається з двох частин — верхньої і нижньої. Верхня частина складається із зовнішньої оболонки (її називають ковпа ком) і вкладиша ковпака. До верхньої частини корпусу за допомогою манжети прикріплюється трубка запалу,

Мал. 92. Граната РГД-5. а - загальний вигляд;

б - будова:1 - корпус; 2 - запал; 3 - розривний заряд;4 - ковпак; 5 - вкладиш ковпака; 6 - трубка запалу; 7 - манжета; 8 - піддон; 9 - вкладиш піддона

яка герметизує розривний заряд у корпусі. Щоб запо бігти забрудненню трубки при зберіганні, в неї вгвинчу ється пластмасова пробка. При підготовці гранати до кидка замість пробки в трубку вгвинчується запал. Ниж ня частина корпусу складається із зовнішньої оболонки (її називають піддоном) і вкладиша піддона.

Розривний заряд заповнює корпус і служить для роз риву гранати на осколки.

б).будова ручної осколкової гранати Ф-1

Ручна осколкова оборонна граната Ф-1 (мал. 93) призначена для ураження живої сили переважно в обо ронному бою. Оскільки осколки розлітаються на значну відстань, кидати її можна тільки з укриття, БМП, бро нетранспортера.

Граната Ф-1 складається з корпусу, розривного заря ду і запалу. Корпус гранати чавунний з повздовжніми і поперечними борозенками, по яких він звичайно і розри вається на осколки. У верхній частині корпусу є нарізний отвір для вгвинчування запалу. При зберіганні,

Мал. 93. Граната Ф-1

а - загальний вигляд; б - будова:

1 — корпус: 2 — розривний заряд: 3 — запал

Мал. 94. Запал гранати УЗРГМ: а - загальний вигляд;

б - в розрізі: 1 - трубка ударного механізму; 2 - з'єднувальна втулка; 3 - напрямна шайба; 4 - бойова пружина; 5 - ударник; 6 - шайба ударника;7 - спусковий важіль; 8 - запобіжна чека; 9 - втулка уповільнювача; 10 - уповільнювач; 11 - капсуль-запалювач; 12 - капсуль-детонатор транспортуванні і перенесенні гранати у корпус вгвинчується пластмасова пробка.

УЗРГМ — уніфікований запал ручної гранати мо дернізований (мал. 94) — призначається для вибуху роз ривного заряду гранат РГД-5 і Ф-1. Він складається з ударного механізму і власне запалу.

Ударний механізм служить для запалювання капсуля-запалювача. Він складається з трубки ударного меха нізму, з'єднувальної трубки, напрямної шайби, бойової : пружини, ударника, шайби ударника, спускового важе ля і запобіжної чеки з кільцем.

Власне запал призначений для вибуху розривного і заряду гранати. Він складається із втулки-уповільнювача, капсуля-запалювача, уповільнювача і капсуля детонатора.

Запали завжди мають бути у бойовому стані. Розби рати запали і перевіряти роботу ударного механізму ка тегорично забороняється.

в).будова ручної осколкової гранати РГН

Ручна граната наступальна РГН призначена для ураження живої сили противника при наступі. Граната РГН (мал. 95) складається з верхньої і нижньої частин. До верхньої частини корпусу за допомогою манжети прикріплюється стакан для ударно-дистанційного запалу. Розривний заряд заповнює корпус і служить для йо го розриву на осколки. Радіус розльоту осколків до 25 м.

г).будова ручної осколкової гранати РГО

Ручна граната оборонна РГО призначена для ураження живої сили противника переважно в оборонному бою.

Граната РГО (мал. 96) складається з таких частин; корпусу із стаканом для запалу, розривного заряду, удар но-дистанційного запалу. Корпус складається з двох час тин — верхньої і нижньої. Верхня частина складається із зовнішньої і внутрішньої напівсфер. До верхньої частини корпусу за допомогою манжети прикріплюється стакан для запалу. Нижня частина корпусу також складається із зовнішньої і внутрішньої напівсфер. Розривний заряд за повнює корпус і служить для його розриву на осколки, які уражають живу силу в радіусі до 200 м. При зберіганні гранати у стакан вгвинчується пластмасова пробка.

Мал. 95. Загальний вигляд та будова ручної гранати РГН:

1 - нижня напівсфера; 2 - верхня напівсфера; З - стакан; 4 - пробка; 5 - манжета; 6 - вибухова суміш

Мал. 96. Загальний вигляд та будова ручної гранати РГО: 1 - нижня внутрішня напівсфера; 2 - нижня зовнішня напівсфера; 3 - вибухова суміш; 4 - верхня зовнішня напівсфера; 5 - стакан; 6 - пробка; 7 — манжета; 8 - верхня внутрішня напівсфера

Мал. 97. Будова ударно-дистанційного запалу:

1 - капсуль-детонатор 7К1; 2 - стакан; 3, 10, 22, 26 - втулка;

4, 25 - капсуль-запалювач КВ-Н-1; 5 - двигун (движок);

6, 9, 17 - пружина; 7 - ковпачок пружини; 8, 15 - жало;

11 - гільза; 12 - корпус; 13 - вантаж; 14 - важіль; 16 - ударник; 18 - кільце; 19 - планка; 20 - капсуль-детонатор Б-37; 21 - стопори; 23 - піротехнічна суміш; 24 - заглушка; 27 - піротехнічна уповільнювальна суміш

е)ударно-дистанційний запал (мал. 97)

При звільненні важеля (14) під дією пружини (17) удар ник вдаряє жалом (15) в капсуль-запалювач КВ-Н-1 (25), який викликає запалювання піротехнічних сумішей (23) і піротехнічної уповільнювальної суміші (27). Піротех нічні суміші швидко згоряють, і стопори (21) під дією пружин переміщаються в бік заглушки (24), вивільняючи движок (5). Движок пересувається пружиною і подає кап суль-запалювач КВ-Н-1 (4) під жало інерційного пристрою (8). При падінні на землю (при зустрічі з перепоною) ван таж (13) долає опір пружини (19), і жало (8) викликає спра цювання капсуля-запалювача КВ-Н-1 (4), при цьому спра цьовує капсуль-детонатор Б-37 (20) і відбувається вибух.

У випадку відсутності перепон після вигоряння піро технічних уповільнювальних сумішей (27) через 3,2—4,2 с спрацьовує капсуль-детонатор Б-37 (20), а потім капсуль-детонатор 7К1 (1)

3.Порядок огляду і підготовки гранат до метання.

Гранати переносять у гранатних сумках (мал. 98). Запали тримають окремо від гранат, при цьому кожний запал загортають у папір або клоччя.

Гранати і запали потрібно періодично оглядати. На корпусі гранати, на трубках запалу і на самому запалі не повинно бути вм'ятин та іржі. Кінці запобіжної чеки ма ють бути розведені і без тріщин на загинах. Запалами, що мають тріщини і зелений наліт, користуватися не можна. Переносячи гранати, слід оберігати їх від поштовхів, ударів, вогню, бруду, сирості. Підмочені та забруднені гранати і запали треба протерти и ви сушити під наглядом коман дира. Не можна сушити гра нати біля вогню.

Заряджати гранату (встав ляти запал) дозволяється тіль ки перед її метанням.

Забороняється: розбира ти бойові гранати й усувати в них несправності; переносити їх без сумок або за кільце за побіжної чеки; торкатися гранати, що не розірвалася _після метання.

Метання гранати складається з підготовки до метання (зарядити гранату і зайняти вихідне положена ня) і самого метання. На навчальних заняттях а бойови ми гранатами одягають металеву каску.

Гранату заряджають за командою «Підготувати гра нати», а в бою, крім того, і самостійно.

Послідовність заряджання: дістати гранату іа сумки лівою рукою, правою рукою зняти металевий ков пачок або вигвинтити пробку з трубки корпусу (мал. 99, а). Тримаючи в лівій руці гранату, правою рукою дістати з ічнізда сумки і розгорнути запал (мал. 99, б). Вставити запал у центральну трубку і загвинтити його (мал. 99, в).; Граната готова до метання.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

1. Яке призначення та бойові властивості ручних осколкових гранат РГД-5. Ф-1, РГН і РГО?

2. Розкажіть про будову запалу УЗРГМ.

3. Яка послідовність підготовки ручної осколкової гранати до метання?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Новокрещенний Г.А.